Постанова

від 19.10.2023 по справі 756/9406/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/9406/23 Головуючий в суді І інстанції Майбоженко А.М.

Провадження № 33/824/4550/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 023207 від 11 липня 2023 року, 11 липня 2023 року близько 17 год. 05 хв., водій ОСОБА_1 рухаючись по Великій Кільцевій дорозі в м. Києві (4-й кілометр від Литовського проспекту), керуючи транспортним засобом «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , який виконував ремонтні роботи на проїзній частині, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, чим порушив п. 12.3 Правил Дорожнього руху України.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Не погоджуючись із постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року, ОСОБА_1 4 вересня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги його письмові пояснення (в матеріалах справи), фактично проігнорував усні пояснення сторін в засіданні, а саме, пояснення, надані в судовому засіданні другою стороною - водієм транспортного засобу «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , із яких не зрозуміло, чи проводились в час скоєння ДТП якісь нібито дорожні роботи (які саме, ким, на підставі чого), чи вони начебто були закінчені. Чи були встановлені якісь попереджувальні знаки, обов`язкові при проведенні таких робіт, чи вони вже були зібрані, чи їх взагалі не було. Чи стояв транспортний засіб «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 на місці, чи починав якийсь рух. Відповідні пояснення необґрунтовані, оскільки ніяких робітників, що начебто проводили якісь дорожні роботи, ніяких засобів для проведення робіт на місці події теж ніким не зафіксовано. Їх там просто не було. Відсутні докази яким чином, згідно вимог чинного законодавства та відповідно схеми організації дорожнього руху, ці нібито дорожні роботи, що нібито проводились з залученням транспортного засобу «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить TOB «АВЕСТ БУД» (код ЄДРПОУ 41530051) були погодженої з органами Національної поліції. Не доказано, чому, начебто спеціалізований транспортний засіб «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , якщо він був «припаркований» в середній смузі руху, був без навіть включеної аварійної сигналізації, не кажучи про відсутність оснащення проблисковими маячками та іншими необхідними засобами безпеки, та був допущений до проведення будь яких робіт з відсутнім полісом страхування всупереч «Технічним правилам ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 14.02.2012р. за № 54. В документах, складених на місці пригоди співробітниками патрульної поліції, та в складеній інспекторами схемі пригоди не зафіксовано ніяких ознак проведення дорожніх робіт та наведеного вище стосовно наявності відповідних огороджувальних знаків як саме і погоджених дозвільних документів на їх проведення з застосуванням зокрема так званого спеціалізованого транспортного засобу «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 . В поясненнях водія транспортного засобу «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 (а саме в шапці) взагалі відсутня інформація про дату їх складання та ким саме вони прийняті.

Вказує, що своїми діями не порушив жодного пункту ПДР України, керував автомобілем згідно дорожніх знаків на дозволеній швидкості. Транспортний засіб «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 стояв в середній полосі руху без будь яких ознак чи то аварійної зупинки, чи то будь чого ще. Оскільки на цій ділянці дороги при русі в середній полосі (а в такий час рух там дуже жвавий) він мав в тому числі зосереджуватись на транспортних засобах що рухались в лівій і правій полосах від нього, наявність в середній полосі нерухомого транспортного засобу без будь яких ознак його зупинки навіть не спадала йому на думку.

Крім того, ОСОБА_1 просить поновити йому строк на оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року. Вказує, що при оголошенні вступної та резолютивної частини постанови суддя першої інстанції жодним чином не оголосила про можливість, порядок та терміни оскарження постанови. Прийшовши 23 серпня 2023 року за копією постанови до канцелярії суду, отримав відповідь, що постанови ще немає. Копія постанови йому не надходила, з її змістом ОСОБА_1 ознайомився лише 25 серпня 2023 року, на сайті Судової влади України. Отже, з урахуванням викладених обставин просить суд поновити строки на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, а тому суд вважає за необхідне поновити цей строк.

Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 , його захисника адвоката Мілімка А.А., які, підтримавши апеляційну скаргу, просили її задовольнити з підстав у ній наведених, пояснення потерпілого ОСОБА_3 , його представника Согайка І.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вислухавши пояснення свідка ОСОБА_4 , експерта КНДІСЕ Гутника В.І., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у виді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

У протоколі про адміністративне правопорушення поліцейськими за наслідками події, яка відбулася 11 липня 2023 року, встановлено порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до указаного пункту Правил дорожнього руху України передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Таким чином, порушення відповідного пункту полягає у тому, що водій повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу за умови, що водій об`єктивно спроможний був виявити таку перешкоду.

Дорожньо-транспортна обстановка в процесі пересування учасників дорожнього руху постійно змінюється, тому з метою підвищення безпеки дорожнього руху Правилами передбачена вимога про негайне зниження швидкості руху транспортного засобу аж до повної його зупинки.

В той же час, у протоколі було зазначено лише, що «водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду транспортного засобу «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , чим спричинив наїзд на нього. Обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження».

Жодних обставин, які свідчать про те, що водій об`єктивно спроможний був виявити перешкоду або небезпеку для руху чи не був спроможний, протокол, зокрема його фабула, не містять.

З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Отже, суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Таким чином, суд розглядає адміністративне провадження лише в межах протоколу, відповідно до якого, суд зобов`язаний був лише встановити наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зокрема внаслідок недотримання положень п. 12.3 ПДР.

Аналогічно відповідні обставини неможливо встановити із наявних в справі матеріалів. Так, основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що водій ОСОБА_1 їхав за вантажним автомобілем, не міг бачити ситуацію на дорозі, яка була перед вантажним автомобілем, безпосередньо перешкоду у виді транспортного засобу «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 , виявив за 2-3 метри під час спроби об`їхати вантажний автомобіль.

Водій ОСОБА_1 також у своїх поясненнях звертає увагу на те, що від не бачив небезпеку та не міг передбачити потенційну небезпеку, оскільки під час здійснення ремонтних робіт, жодних попереджувальних знаків, які зобов`язують водіїв поступово зменшувати швидкість, чи попереджають про ремонтні робити, не було встановлено.

У підтвердження відповідних обставин, апелянтом було заявлено клопотання про допит свідка в суді апеляційної інстанції, яке було задоволено.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив відсутність будь-яких знаків, які б попереджали про наявність перешкоди чи небезпеки для руху на дорозі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом наведено ряд нормативних правил, які передбачають регламентацію проведення дорожніх робіт, зокрема Наказ «Про затвердження Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів» у яких зазначено, що проведення робіт з ремонту та утримання вулиць та доріг повинні бути заплановані та узгоджені заходи з організації і забезпечення безпеки руху автотранспорту і пішоходів на підставі вимог діючих правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У поясненнях наданих суду ОСОБА_1 також повідомив, що можливості здійснити додатковий маневр з дотриманням заходів безпеки у нього також не було, у зв`язку з тим, що інші смуги руху також були зайняті автомобілями.

Залучений до участі у розгляді справи експерт Гутник В.І. також заяви, що наявні у справи матеріали не дають підстави для однозначного висновку, щодо наявності у водія ОСОБА_1 об`єктивної спроможності виявити небезпеку для руху або перешкоду.

Апеляційний суд також не може визнати обґрунтованими заперечення потерпілої сторони про те, що ОСОБА_1 погодився з протоколом, чим визнав свою вину, оскільки такі пояснення особи у протоколі свідчать щодо згоди ОСОБА_1 з тією фабулою порушення, яка безпосередньо зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №023207.

Таким чином, матеріали справи не підтверджують обставини, щодо доведеності об`єктивної сторони правопорушення, а саме яка полягає у невжитті водієм негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та не встановлено, чи водій об`єктивно спроможний був виявити цю перешкоду.

Жодних технічних розрахунків, таких як величина швидкості, відстань виявлення перешкоди чи наявність перешкод які обмежували здатність водія завчасно побачити перешкоду матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року слід визнати помилковою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись положеннями статті 247, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2023 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Писана