Постанова

від 25.10.2023 по справі 160/19756/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19756/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року (суддя Боженко Н.В.) у справі за позовом Приватного підприємства «АКС-СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «АКС-СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним та скасовувати податкове повідомлення-рішення від 04.08.2021 року №0114920705 в частині зменшення розміру податкового кредиту Приватного підприємства «АКС-СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ» за травень 2019 року на суму 251 667,00 грн, зменшення податкового зобов`язання Приватного підприємства «АКС-СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ» для цілей розділу V Податкового кодексу України за травень 2019 року на суму 209 333,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не було враховано, що в результаті аналізу ланцюгу постачання будівельних робіт, отриманих позивачем від постачальника ТОВ «Фортуніс» за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 на суму ПДВ 201097,67грн. та за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 на суму ПДВ 251666,66грн., згідно наявних баз даних ДПС України не встановлено подальшого ланцюгу постачання від постачальника робіт, тобто неможливо дослідити походження товару.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований юридичною особою 03.11.2008, код ЄДРПОУ: 36151238, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1, стор. 50). Основний вид економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Також позивач є платником податку на додану вартість згідно витягу з Реєстру платників податку на додану вартість від 07.02.2019 №1904104500016 (т. 1, стор. 47), зареєстрований 01.02.2019.

Наказом відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 04.06.2021 №2395-п (т. 3, стор. 178) наказано: провести документальну позапланову перевірку позивача з 14.06.2021 тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ФОРТУНІС» (код ЄДРПОУ) за період з 01.04.2019 по 31.05.2019.

Згідно направлення на перевірку від 04.06.2021 №2681 (т. 3, стор. 179) службове посвідчення та направлення на перевірку, а також наказ про проведення перевіри пред`явлено позивачу 14.06.2021, тривалістю перевірки 5 робочих днів/діб.

29 червня 2021 року відповідачем складено Акт про результати документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ФОРТУНІС» (код ЄДРПОУ 42529225) за період з 01.04.2019 по 31.05.2019 (т. 3, стор. 84).

Перевіркою встановлено порушення п. 185.1. ст. 185, п. 186.1. ст. 186, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1. п. 198.2., п. 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого: завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 452764,32 грн, в т.ч. квітень 2019 року 201097,66 грн, травень 2019 року 251666,66 грн.; завищення податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 410692,66 грн., в т.ч. за квітень 2019 року на суму 201359,33 грн. та за травень 2019 року 209333,33 грн.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 04.08.2021 року №0114920705 за формою «Р1» (т. 3, стор. 145), згідно якого на підставі Акту від 29.06.2021 року №2029/04-36-07-20/36151238 встановлено порушення п. 185.1. ст. 185, п. 186.1. ст. 186, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1. п. 198.2., п. 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого: завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 452764,32 грн, в т.ч. квітень 2019 року 201097,66 грн, травень 2019 року 251666,66 грн.; завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 410692,66 грн., в т.ч. за квітень 2019 року на суму 201 359,33 грн. та за травень 2019 року 209 333,33 грн.

У податковому повідомленні-рішення від 04.08.2021 року №0114920705 також констатовано: при здійсненні контрольно-перевірочних заходів встановлено, що платник податків, використовуючи схеми ухилення від сплати податків, завищив сум податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ шляхом безпідставного документального оформлення нереальної господарської операції з одержання робіт від ТОВ «ФОРТУНІС» (код ЄДРПОУ: 42529225) за період з 01.04.2019 по 31.05.2019 без реального їх виконання. Вказані дії умисні, оскільки були створені умови для заниження суми ПДВ через використання схеми ухилення від сплати податків. Вина платника полягає у тому, що він міг дотриматися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов`язку. Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення квітень 2019, травень 2019. У зв`язку з наведеним зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України та/або зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): квітень 2019 зменшено на 201 359,00 грн. податкове зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України та зменшено податкового кредиту на 201 098,00 гривень; травень 2019 року зменшено податкове на 209 333,00 грн. зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України та зменшено податкового кредиту на 251 667,00 гривень, усього зменшено 410 692,00 грн. та зменшено податкового кредиту 452 765,00 грн.

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 04.08.2021 № 0114920705 в частині зменшення податкового кредиту за травень 2019 року.

Колегія суддів з судом першої інстанції погоджується.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.7 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що суми податку на додану вартість, сплачені платником податків авансом у попередньому або звітному податковому періодах постачальникам товарів/послуг, враховуються при розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у випадку прийняття платником податків рішення про повернення суми бюджетного відшкодування за умови наявності у такого платника податків відповідного права на отримання бюджетного відшкодування.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та розміру податку на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, або окремі недоліки допущені при їх складанні не є підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших документів видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як було встановлено за умовами договору субпідряду від 02.05.2019 року №3 позивач як Замовник та ТОВ «ФОРТУНІС» як Підрядник домовилися про наступне: Підрядник зобов`язується виконати роботи з Капітальний ремонт внутрішніх приміщень комунального опорного загальноосвітнього навчального закладу «Іларіонівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Синельниківської районної ради Дніпропетровської області» по вул. Європейська, 3, смт. Іларіонове (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати експлуатацію об`єкт у встановлений термін.

За умовами договору субпідряду від 03.05.2019 року №4 позивач як Замовник та ТОВ «ФОРТУНІС» як Підрядник домовилися про наступне: Підрядник зобов`язується виконати роботи з Капітальний ремонт Чаплинської опорної школи Васильківського району Дніпропетровської області (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати в експлуатацію об`єкт у встановлений термін.

Матеріали справи містять наступні первинні документи: щодо договору субпідряду від 02.05.2019 року №3 акт приймання-передачі будівельних робіт (т. 1, стор. 187), податкова накладна від 22.05.2019 року №1051 (т. 1, стор. 221), при цьому остання містить описку в даті угоди, однак її номер та назва об`єкта вказують на її відповідність саме цьому договору; щодо договору субпідряду від 03.05.2019 року №4 акт приймання-передачі будівельних робіт (т. 2, стор. 46), податкова накладна від 22.05.2019 року №1052 (т. 2, стор. 23).

В описовій частині акту перевірки вказано, що порушення, які стосуються періоду квітень-травень 2019 року, виникли внаслідок наступного:

1) з аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «ФОРТУНІС» придбаває велику кількість товарно-матеріальних цінностей, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічним властивостям ТОВ «ФОРТУНІС». Зокрема, в квітні та травні придбані мобільні телефону, автомашини, курчата бройлери, комп`ютери, тягачі, автопричепи, будівельні матеріали та інше. Тобто, асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій.

2) Згідно договорів субпідряду між позивачем та ТОВ «ФОРТУНІС» в квітні-травні 2019 року останнє зобов`язується виконати роботи своїми силами і коштами та зі свого матеріалу. Водночас, будівельні матеріали ТОВ «ФОРТУНІС» не придбавались.

3) Згідно податкових декларацій з ПДВ за квітень-травень 2019 року у підприємства ТОВ «ФОРТУНІС» показники у графі 10.3 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість» відсутні. Відсутність показників в графі 10.3 може свідчити про те, що підприємствами не здійснювалось придбання товарів/послуг у не платників ПДВ.

4) Відповідно до відкритих джерел інформації ТОВ «ФОРТУНІС» є фігурантом у кримінальному провадженні від 14.04.2020 року №42019140000000115 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.

5) Чисельність працівників ТОВ «ФОРТУНІС» складає 6 осіб, в т.ч. директор та головний бухгалтер. З урахуванням географії укладених угод, їх кількості та необхідного часу на їх виконання неможливим є їх реальне здійснення ТОВ «ФОРТУНІС».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обставина закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які не пов`язані з досліджуваними господарськими операціями з виконання будівельних робіт (наприклад, закупівля курчат бройлерів) не вказує на нереальність господарських операцій з виконання будівельних робіт, оскільки інші закуплені товари змістовно відповідають суті діяльності з виконання будівельних робіт (тягачі, автопричепи, будівельні матеріали).

Вірно суд першої інстанції взяв до уваги, що позивач надавав відповідачу заперечення до Акту, до яких долучив копії додаткових угод від 02.04.2019 року №01.19/1 (т. 1, стор. 72), від 02.05.2019 року №01.19/3 (т. 1, стор. 184), від 03.05.2019 року №.01.19/4 (т. 1, стор. 228), кожна з яких передбачає зміну умов договору субпідряду від відповідної дати в частині належності будівельних матеріалів, з яких виконуються будівельні роботи умови про виконання будівельних робіт з власних матеріалів ТОВ «ФОРТУНІС» замінено на умову виконання будівельних робіт з матеріалів позивача. Також до заперечень позивачем надано Акти приймання-передачі матеріалів до відомості ресурсів по кожному із договорів субпідряду (т. 1, стор. 89, т. 1, стор. 172, т. 2, стор. 10), факт отримання цих документів позивач не заперечував, розглядаючи заперечення позивача на Акт.

Щодо зауваження про те, що ТОВ «ФОРТУНІС» є фігурантом у кримінальному провадженні від 14.04.2020 року №42019140000000115, суд вірно зазначив, що предметом перевірки були господарські операції з виконання будівельних робіт у квітні-травні 2019 року, в зв`язку з саме лише існування кримінального провадження (без рішення суду щодо винуватості особи) у 2020 році щодо юридичної особи жодним чином не впливає на реальність її господарських операцій, вчинених раніше.

Щодо зауваження про невідповідність чисельності працівників ТОВ ФОРТУНІС об`ємам заявлених виконаних робіт суд зазначає, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.11.2022 року по справі №400/2136/19.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, а недоліки в оформленні окремих документів не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та бути вирішальною ознакою безтоварності їх здійснення.

Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та скасування ППР №0114920705 в частині зменшення податкового кредиту позивача за травень 2019 року. В зв`язку із пов`язаністю в ППР №0114920705 зменшення податкового кредиту за певний період із зменшенням податкового зобов`язання позивача за цей же період, скасуванню підлягають обидві відповідні частини ППР №0114920705 стосовно коригувань розміру податкових зобов`язань та податкового кредиту позивача за травень 2019 року.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі за позовом Приватного підприємства «АКС-СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 25 жовтня 2023 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш