Постанова

від 25.10.2023 по справі 420/4555/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4555/23

Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,

повний текст судового рішення

складено 25.05.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Крусяна А.В., Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Архізем до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Архізем» (позивач, ТОВ «Архізем») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом , з урахуванням уточненої позовної заяви) до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області №7610331/40219780 від 10.11.2022 року, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 01.11.2022 року датою її фактичного надходження.

В обґрунтування позову вказано, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Позивачем було надано пояснення та копії ряду первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, відображеної у податковій накладній №1 від 01.11.2022р. Отже у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. За вказаного, Товариство вважає, що оскаржуване рішення належить скасувати, а податкову накладну №1 від 01.11.2022р. належить зареєструвати в ЄРПН.

Представником відповідачів до суду було надано відзив на адміністративний позов, у якому вказуючи про необґрунтованість позовних вимог, просив залишити позов без задоволення, мотивуючи тим, що оскаржуваним рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної позивача з передбачених чинним законодавством підстав, обґрунтовано та законно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року позовну заяву ТОВ Архізем задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області №7610331/40219780 від 10.11.2022 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Архізем» №1 від 01.11.2022 року датою її направлення для реєстрації.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архізем» (вул. Грецька, буд. 44, оф. 304, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 40219780) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були вказані у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує на правомірності прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки платником не надано всіх необхідних копій документів відповідно до п.5 Порядку №520, зокрема, на розгляд комісії регіонального рівня позивачем не надано ані рахунків на оплату на адресу КОНСОРЦІУМ «ЗЕМЛЕВПОРЯДНИЙ СОЮЗ», ані банківських виписок на підтвердження сплати, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети); не надавалося також до повідомлення про наявність матеріальної бази для здійснення умов договора або об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20- ОПП), яка перебуває у власності підприємства. Апелянт зауважує, що позивач має право надавати вичерпний пакет документів до повідомлення, для підтвердження реальності операції, але таким правом не скористався. Також, контролюючий орган у своїй апеляційній скарзі звертає увагу й на те, що Товариством до суду були надані копії документів, які не надавались на розгляд комісії. Тобто, відповідач приймав рішення за одних обставин, а позивач просить скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. З приводу вимоги позивача зареєструвати податкову накладну, скаржник вважає її передчасною, а належним способом в даному випадку захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Позивачем до апеляційного суду надано відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про хибність та необґрунтованість доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення без змін, мотивуючи загалом тим, що апеляційна скарга не містить доводів, які б доводили правомірність прийняття оскаржуваного рішення, чи спростовували б встановлені судом першої інстанції обставини та зроблені за наслідками розгляду справи висновки про задоволення позову.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Архізем» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (КВЕД 71.12).

21 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архізем» (виконавець) та Консорціумом «Землевпорядний Союз» укладений договір за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги з аерофотографування масштабу 1:10000 території Коблівської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області та масштабу 1:2000 с. Анатолівка Коблівської ТГ, Миколаївського району, Миколаївської області, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вартість послуг становить 510000 грн. у тому числі ПДВ 20% - 85000 грн. (аркуші справи 13-15).

На виконання умов договору про надання послуг №2 від 21 лютого 2022 року позивач надав всі послуги за зазначеним договором в повному обсязі, а замовник їх прийняв, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2022 року (аркуш справи 16).

За результатом здійснення господарської операції, позивачем виписана та направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №1 від 01.11.2022 року, проте, позивачем отримана квитанція про прийняття документу та зупинення реєстрації із зазначенням: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКЗТЗЕД/ДКПП товару/послуг 71.12 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=43.2119%, P=0 (аркуш справи 86).

На виконання вимог п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №3 від 09.11.2022 року (аркуш справи 87).

Проте, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №7610331/40219780 від 10.11.2022 року відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2022 року, оскільки платником податку не надані копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (аркуші справи 89-90).

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та звернувся до ДПС України зі скаргою про його скасування, проте скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, проаналізувавши приписи Порядку №1165 та встановивши, що на пропозицію податкового органу, платник податків надав повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, щодо яких відповідачі не зазначають будь-яких невідповідностей та неможливості встановити зміст і обсяг господарських операцій за цими документами, їх дефектність тощо, виходив з того, що оскаржуване рішення не містить конкретних причин відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2022р., відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлену протиправність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства №1 від 01.11.2022р., виходячи з приписів п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, суд першої інстанції вбачав наявними підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану вище податкову накладну товариства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Архізем», вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п.1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, з фіксацією у такій квитанції інформації згідно з п.11 цього Порядку №1165.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати зокрема: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.

Відповідно до п.п.9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги з приводу правовірності прийняття оскаржуваного рішення №7610331/40219780 від 10.11.2022р. колегія суддів перш за все зауважує, що підставою його прийняття відповідачем вказано - ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В апеляційній скарзі апелянт також наголошує на тому, що платником не було надано визначених п.5 Порядку №520 документів, про що безпосередньо міститься відповідна відмітка у самому рішенні.

З огляду на викладене в системному аналізі з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, відповідач покликався на загальні підстави визначені у п. 5 Порядку №520 для такої відмови.

До того ж, такі мотиви прийняття оскаржуваного рішення, які в тому числі покладені апелянтом в обґрунтування апеляційної скарги, на думку колегії суддів є хибними та спростовуються наявними у справі матеріалами, адже як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується апеляційним судом, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2022р., ТОВ «Архізем» до податкового органу направив повідомлення №3 від 09.11.2022р. про надання пояснень, в яких Товариство виклало роз`яснення щодо суті відображеної у цій податковій накладній господарської операції, її виконання, тощо.

Разом з поясненнями, на підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній №1 від 01.11.2022р., ТОВ «Архізем» надало також первинні документи, які позивач вважав необхідними та достатніми для реєстрації в ЄРПН податкової накладної, перелік та отримання яких підтверджується відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі.

Між тим, незважаючи на надані Товариство пояснення та документи, відповідач відмовив у реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2022р., до того ж, як без будь-якого дослідження наданих платником податку документів, та надання їм оцінки у розрізі встановлення наявності у платника підстав для реєстрації податкової накладної.

Проаналізувавши матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення, апеляційний суд вбачає, що відповідачем не було зазначено жодного спростування можливості встановити з наданих платником податку пояснень та документів змісту та обсягу господарської операції, відображеної у податковій накладній №1 від 01.11.2022р.

Будь-яких зауважень з приводу наданих документів та пояснень (їх недостатності, чи дефектності, чи інших недоліків) відповідачем у справі під час прийняття оскаржуваного у справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не зазначалось,

Отже, надані платником пояснення та документи можна вважати такими, що підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом, відображених у податковій накладній, щодо підтвердження інформації по якій їх було надано.

Вказане своєю чергою ставить під сумнів обґрунтованість підстав, за яких було прийнято відповідачем рішення, та свідчить про невмотивованість й помилковість як доводів апелянта так і безпосередньо самого прийнятого відповідачем рішення.

Окрім того, слід також зауважити, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Втім, в даному випадку, відповідачем не доведено, що ним було здійснено аналіз сутності відображеної у податковій накладній позивача №1 від 01.11.2022р. господарської операції, встановлювалась можливість підтвердити її саме тими документами, які надавались до контролюючого органу.

Відтак, стверджуючи про ненадання усіх необхідних первинних документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку №520, відповідач фактично не здійснив аналіз господарської операції, не встановив та не визначив платнику орієнтовного (конкретного) переліку первинних документів, які необхідні були контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2022р.

Зі змісту оскаржуваного у межах даної справи позивачем рішення не вбачається, які саме документи, передбачені п.5 Порядку №520, не було надано позивачем, оскільки жодного з перелічених документів підкреслено не було, на що також ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції у своєму рішенні.

При цьому, у самій формі рішення (додаток 10 до Порядку №520) зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити, на що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу у своєму рішенні.

До того ж, виходячи з аналізу приписів Додатку 3 до Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року по справі № 380/2365/21.

Колегія суддів враховує, що Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, водночас зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Відтак, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Однак, надіслана позивачу квитанція містить загальну вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, без конкретизації інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

При цьому, як вже неодноразового вказувалось вище, на пропозицію контролюючого органу відповідні документи та пояснення були надані, після отримання яких контролюючий орган не вказував про їх недостатність, про будь-які недоліки у поданих документах, чи про необхідність надання додаткових документів та яких саме, в тому числі й тих, про які у своїй апеляційній скарзі зазначає апелянт.

Крім того, в контексті надання оцінки доводам апеляційної скарги, колегія суддів аналізуючи зміст господарської операції, відображеної у податковій накладній №1 від 01.11.2022р. встановила, що 21 лютого 2022 року ТОВ «Архізем» (виконавець) та Консорціумом «Землевпорядний Союз» уклали договір за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги з аерофотографування масштабу 1:10000 території Коблівської сільської ради Миколаївського району, Миколаївської області та масштабу 1:2000 с. Анатолівка Коблівської ТГ, Миколаївського району, Миколаївської області, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вартість послуг становить 510000 грн. у тому числі ПДВ 20% - 85000 грн. (а.с. 13-15).

01.11.2022р. між Позивачем та Консорціумом «Землевпорядний Союз» було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до договору на загальну суму 510 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 85000,00 грн.

За результатом здійснення господарської операції, 01.11.2022р. позивач склав та направив на реєстрацію відповідну податкову накладну №1 від 01.11.2022р. щодо аерофотографування території Коблівської сільської ради на загальну суму 510 000,00 грн. в тому числі 85000,00 грн. податок на додану вартість (20%) (а.с. 84).

Виходячи з викладеного вбачається наявність у позивача правових підстав для оформлення та подання для реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2022р. за наслідками повного виконання договірних зобов`язань, виконання робіт за договором №2 від 21.02.2022р. укладеним з контрагентом - Консорціумом «Землевпорядний Союз».

За вказаного, з урахування змісту (сутності) господарської операції за цією податковою накладною, колегія суддів вважає необґрунтованими підстави, які в даному випадку застосував відповідач для прийняття оскаржуваного рішення, а саме ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), тощо.

В даному випадку, право на складання та направлення на реєстрацію податкової накладної №1 від 01.11.2022р. у позивача виникло у зв`язку із повним виконанням договірних зобов`язань, виконання робіт за договором №2 від 21.02.2022р. укладеним з контрагентом - Консорціумом «Землевпорядний Союз», що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2022р.

Що стосується ненадання рахунків на оплату, банківських виписок, то такі не слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, відтак колегія суддів відхиляє за необґрунтованістю такі посилання скаржника. За таких самих підстав оцінюються критично посилання апелянта на ненадання повідомлення про об`єкти оподаткування, до того ж такі документи не передбачені п.5 порядку №520, та їх ненадання в даному випадку не свідчить про відсутність господарської операції, відображеної у податковій накладній №1 від 01.11.2022р.

З приводу твердження апелянта щодо надання платником податків до суду документів, відмінних від тих, що були надані на розгляд комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, колегія суддів такі вважає також неґрунтовними, оскільки отримавши від платника повідомлення про подання пояснень з копіями документів, які відповідач вважав недостатніми, контролюючий орган не був позбавлений права витребувати інші додаткові первинні документи від платника (всі наявні у платника документи щодо господарської операції). Однак, таких дій не вчинив.

Також судова колегія враховує, що оскаржуючи до Державної податкової служби України прийняте ГУ ДПС в Одеській області рішення №7610331/40219780, Товариство також надало відповідні документи у підтвердження правомірності здійснення господарської операції, а саме: таблицю даних платника податку, договір про надання послуг № 2 від 21.02.2022р., акт приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2022р. до договору про надання послуг № 2 від 21.02.2022р., платіжні інструкції №245 від 17.11.2022р. та №242 від 07.11.2022р., виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, податкова накладна №1 від 01.11.2022р., безпосередньо саме оскаржуване рішення та пояснення позивача.

При цьому, судова колегія вважає за доцільне також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд першої інстанції вірно врахував у спірному випадку правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 07.12.2022р. по справі №500/2237/20 в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Підсумовуючи усе викладене вище, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, судова колегія доходить висновку, що відповідач у даному спірному випадку, не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками апеляційного перегляду справи, судова колегія дійшла висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, відтак є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення № 7610331/40219780 від 10.11.2022р. та наявність підстав для його скасування.

Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини та висновки, зроблені за результатом розгляду цієї справи.

Надані позивачем до суду первинні документи, доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ «Архізем».

За вказаного, враховуючи вірно встановлену судом першої інстанції відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2022р. ТОВ «Архізем» шляхом прийняття відповідних рішень, враховуючи приписи п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, у зв`язку із чим колегією суддів оцінюються критично доводи апелянта про необхідність у даному випадку обрання іншого способу захисту порушеного права, зокрема й шляхом зобов`язання повторно розглянути питання реєстрації податкової накладної, направленої на реєстрацію позивачем.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №420/4555/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді А.В. Крусян Ю.М. Градовський