Ухвала

від 25.10.2023 по справі 420/13705/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/13705/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТВОРК» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

У С Т А Н О В И В:

29.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТВОРК» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000223/2 від 05.08.2022, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500020/2022/000417.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТВОРК» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000223/2 від 05.08.2022.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500020/2022/000417 від 05.08.2022.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції митним органом безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.

Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження установлено, що суб`єктом владних повноважень до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

У зв`язку з чим, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2023 апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №420/13705/22 - залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору.

Однак, недоліки апеляційної скарги Одеською митницею усунуто не було, а тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 - повернуто особі, яка її подала.

03.10.2023 Одеською митницею повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023.

Також, до апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень додано платіжну інструкцію платіжну інструкцію №301 від 25.09.2023 про сплату судового збору в сумі 14930,46грн. та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 визнати вказані Одеською митницею у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 підстави неповажними.

У задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 - відмовлено.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТВОРК» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 із наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

24.10.2023 Одеською митницею до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано заяву, у якій наведено обґрунтування щодо сплати судового збору, а також викладено прохання поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Надаючи оцінку наведеним скаржником доводам, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.

При визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів слід враховувати положення Митного кодексу України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).

Пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 Митного кодексу України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому, на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Отже, лише визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем у цій справі оскаржується рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000223/2 від 05.08.2022, яким суму митної вартості товарів збільшено на 2554112,62 грн.

З огляду на винесене митницею оскаржуване у цій справі рішення позивачем, з метою випуску товару у вільний обіг, здійснив оплату фінансової гарантії у формі грошової застави у розмірі 664069,25грн.

Враховуючи суму різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, ціна позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги складає 664069,25грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 2481 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу Одеською митницею подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням наведеного, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 Одеська митниця повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 11953,25грн.

Колегією суддів з`ясовано, що при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою митним органом сплачено судовий збір в сумі 14930,46грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 25.09.2023 №301.

Стосовно строку оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку. Разом з тим, закон не виключає можливості поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку, в тому числі строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір.

Відповідно до положень частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою в порядку, встановленому законом. При цьому, право суб`єкта владних повноважень повторного звернення з апеляційною скаргою має темпоральні межі, встановлені нормою частини другої статті 299 зазначеного Кодексу: один рік з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки).

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що звертаючись повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що свідчить про вжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги і, що відповідач мав виправдані очікування, що його апеляційна скарга буде прийнята до розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення клопотання суб`єкта владних повноважень та поновлення скаржнику пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду по даній справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, з урахуванням системного аналізу положень чинного процесуального законодавства, колегією суддів установлено, що апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

З огляду на зазначене, перешкод для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження П`ятим апеляційним адміністративним судом немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 КАС України, апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Згідно ч.1 ст. 304 КАС України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 121, 300, 301, 304, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Заяву Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 - задовольнити.

Поновити Одеській митниці строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №420/13705/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТВОРК» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали.

Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян