Постанова

від 25.10.2023 по справі 1.380.2019.004772

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 рокуСправа № 1.380.2019.004772 пров. № А/857/12868/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Довгополова О.М., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року (суддя Гулкевич І.З., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області (далі Управління), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо скасування позивачу та членам його сім`ї довічного права на 50-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива з 07.11.2015;

зобов`язати відповідача поновити позивачу та членам його сім`ї довічне право на 50-відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива без обмежень норм споживання, та без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї, виконавши для цього всі необхідні дії в межах його повноважень та здійснивши відшкодування витрат, з дати призупинення (07.11.2015) і довічно.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (далі - Рішення суду), яке набрало законної сили 25.11.2019, позов задоволено повністю.

На виконання вказаного рішення, Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист 24.12.2019 (далі - Виконавчий лист).

03.06.2023 позивач подав до Львівського окружного адміністративного суду заяву про заміну відповідача у виконавчому провадженні (далі - Заява).

Подану Заяву обгрунтовує тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» від 16.09.2022 №1041 (далі Постанова №1041; КМУ відповідно) з 01.12.2022 органи Пенсійного фонду здійснюють призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. Вважаючи, що повноваження відповідача - Управління з надання пільг перейшли до органів Пенсійного фонду, просить замінити сторону відповідача з Управління на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУПФ, ПФУ відповідно) та видати новий виконавчий лист у справі у зв`язку із зміною відповідача.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року заяву задоволено частково. Замінено боржника у виконавчому листі з Управління на його правонаступника ГУПФ.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ГУПФ подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні Заяви відмовити повністю.

В апеляційній скарзі вказує, що перехід до іншого суб`єкта владних повноважень певних обов`язків, які були предметом судового розгляду, не є процесуальним правонаступництвом в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС). Вважає, що за таких обставин суд не має підстав замінювати боржника у виконавчому провадженні на іншу особу, яка має самостійну правосуб`єктність, але не була залучена до розгляду справи, а отже, має право заявляти інші заперечення та доводи проти позовних вимог, які не були предметом судового дослідження при розгляді справи за участі первісного відповідача.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 КАС, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Оскільки ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що при примусовому виконанні Рішення суду боржником має виступати ГУПФ, а тому суд дійшов висновку про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що листом від 13.02.2023 №05-87 Управління повідомило позивача, що його особову справу по Рішенню суду передано ВОГ №2 (сервісний центр) ГУПФ згідно з актом приймання-передачі особових справ від 11.01.2023 №1.

Далі, відповідно до листа від 20.04.2023 №10302-8456/Р-53/8-1300/23 ГУПФ повідомило позивача, що його справу одержувача пільг на оплату житлово-комунальних послуг передано до ГУПФ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною п`ятою статті 15 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 379 КАС, згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з приписів КАС та Закону №1404-VIII, обов`язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб`єктом з переходом прав та обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року у справі №9901/348/19 висловила позицію стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, зазначивши, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Такі правила КАС встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме з тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

Відтак, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єкту владних повноважень.

Встановлено, що Постановою №1041 внесено зміни до «Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі», затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 №373 (далі Порядок).

За змістом пункту 3 Порядку встановлено, що для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, або їх законні представники звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком, до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі: починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів ПФУ.

Також, Постановою №1041 внесено низку змін до «Положення про порядок призначення житлових субсидій», затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 №848 (далі Положення).

Зокрема, за змістом пункту 9 Положення встановлено, що призначення житлових субсидій здійснюється: до 30.11.2022 включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення; починаючи з 01.12.2022 - органами ПФУ.

Отже, з огляду на наведені вище норми Постанови №1041, починаючи з 01.12.2022, повноваження щодо розгляду заяв та призначення житлових субсидій перейшли від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення до органів ПФУ.

Тобто, у спірному випадку відбулося передання адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (Управління) до іншого (ГУПФ) внаслідок припинення його адміністративної компетенції у питаннях призначення житлових субсидій.

Таким чином, Постановою №1041 встановлено факт переходу адміністративної компетенції підрозділів з питань соціального захисту населення щодо призначення житлових субсидій та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу до органів ПФУ.

Отже, з 01.12.2022 Управління припинило свої повноваження щодо виплати та призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, тому відповідно не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язаннями, які на нього покладені, в тому числі й зобов`язаннями за судовими рішеннями, оскільки такі повноваження передано для виконання завдань і функцій ГУПФ.

Наведене спростовує доводи апелянта про те, що в даному випадку перехід до іншого суб`єкта владних повноважень певних обов`язків не є процесуальним правонаступництвом.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Довгополов В. С. Затолочний