Постанова

від 24.10.2023 по справі 161/9701/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 161/9701/23 пров. № А/857/16679/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В. Сеника Р.П.,

за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

представника позивача: не з`явився

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Василишина Романа Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2023 року у справі № 161/9701/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради про скасування постанови,

суддя в 1-й інстанції Кихтюк Р.М.

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк

дата складання повного тексту рішення 22.08.2023,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернулася до суду із позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради про скасування постанови виконавчого комітету Луцької міської ради №331 від 22.05.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладенння стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що із оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 23.03.2023 року о 01.11 год. та 14.04.2023 року о 00.50 год., перебуваючи в «Ego Студії» за адресою: АДРЕСА_1 в порушила правила тиші, а саме: здійснювала шум, стукіт, голосно вмикала музику, чим порушила Правила додержання тиші в громадських місцях на території Луцької міської територіальної громади від 03.02.2022 року, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 182 КУпАП».

Позивач звертає увагу суду на те, що 23.03.2023 року взагалі не була присутня в зазначеному закладі, а 14.04.2023 року вона відпочивала в орендованій своїй кімнаті, музику не слухала, стукіт і шум не вчиняла. При цьому, в приміщенні, крім неї, були ще три дівчини і які, можливо, слухали музику, однак їх вона не чула. Також зазначила, що працівником поліції безпідставно складено протоколи відносно неї, оскільки вона не є керівником закладу.

Вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки тишу вона не порушувала, постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства та є необґрунтованою, а тому просить її скасувати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, вважаючи таке незаконним, ухваленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, позивач через свого представника оскаржила його в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що фактичних доказів порушення тиші з боку ОСОБА_1 по справі немає, оскільки до матеріалів справи не долучено можливі аудіо, відео записи правопорушення, покази інших осіб, які були в приміщенні. В матеріалах справи фігурують пояснення двох осіб, які чули порушення тиші, але жодний з них не вказує безпосередньо, що саме ОСОБА_1 порушувала тишу, стукотіла або включала гучно музику. Звертає увагу на те, що в приміщенні було декілька осіб, але працівники поліції їх навіть не опитали та не встановили хто саме з них створював шум, якщо такий був. Лише один присутній дав пояснення, що спілкувався в приміщенні з дівчиною на ім`я ОСОБА_2 , проте не навів доводів, хто конкретно створював шум в приміщенні. Крім того, під час виявлення правопорушення не було проведено відеозапис та жодних замірів рівня шуму. Відсутні зафіксовані показання технічних приладів та технічних засобів, що рівень шуму в приміщенні або за його межами перевищував максимально допустимі 30-45 дБ, встановлені санітарними нормами, згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 463 від 22.02.2019 року. Фактично вчинення шуму нічим не зафіксовано.

Тако апелянт вказує про те, що ОСОБА_1 при розгляді справи не була присутня, але завчасно надала комісії свої пояснення, де зазначила що 23.03.2023 року взагалі не була в зазначеному приміщенні, а була дома у батьків в селі, що можуть підтвердити її родичі. В матеріалах справи відсутні будь- які матеріали, підтверджуючи її присутність в приміщені вночі 23.03.2023 року. Що стосується подій 14.04.2023 року, зазначає, що ОСОБА_1 була присутня в приміщенні масажного салону та відпочивала в орендованій своїй кімнаті, музику не слухала, стукіт та шум не вчиняла. В приміщенні крім неї ще були три дівчини, які теж залишились в салоні на ніч та не поїхали додому, можливо інші дівчата не спали і слухали якусь музику в іншому приміщенні салону, але ОСОБА_1 їх не чула, їй вони не заважали, приміщення закладу велике. Чому саме на неї склали два протоколи вона не розуміє. Оскільки вона не є керівником або власником закладу, а сама особисто шум не вчиняла. Винною себе у вчиненні зазначеного правопорушення не визнає.

Відтак вважає, що дії посадових осіб Луцької міської ради Волинської області щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_1 є незаконними та упередженими, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а також порушення норм КУпАП. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради у справі № 161/9701/23. Розгляд справи проводити без участі апелянта.

Сторони в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 КАС України.

Згідно з частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №331 від 22.05.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що вона 23.03.2023 року о 01.11 год. та 14.04.2023 року о 00.50 год., перебуваючи в «Ego Студії» за адресою: АДРЕСА_1 в порушила правила тиші, а саме: здійснювала шум, стукіт, голосно вмикала музику, чим порушила Правила додержання тиші в громадських місцях на території Луцької міської територіальної громади від 03.02.2022 року, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Не погодившись із даною постановою про адміністративне правопорушення позивач звернулася до суду щодо її скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції відхилив усі доводи позивачки щодо вказаних нею у позовній заяві порушень та вважав, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.

Так, суд першої інстанції надав оцінку кожному доводу та зокрема вказав про те, що згідно наданих представником відповідача копій матеріалів по адміністративній справі за ч. 1 ст. 182 КУпАП винесеної відносно ОСОБА_1 , підтверджується факт вчинення нею адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.1ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.1ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,встановленихстаттею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

За ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до наданих представником відповідача копій матеріалів по адміністративній справі за ч. 1 ст. 182 КУпАП винесеної відносно ОСОБА_1 , судом встановлено, що 01.05.2023 року до відповідача надійшли протоколи про адміністративне правопорушення № 629389, 629390 від 14.04.2023 року, складені на громадянку ОСОБА_1 за порушення ч. 1 статті 182 КУпАП. Протоколи складені майором поліції ОСОБА_3 . Протоколи про адміністративне правопорушення № 629389, 629390 від 14.04.2023 року було об`єднано згідно частини 2 статті 36 КУпАП та винесено на чергове засідання адміністративної комісії, яке відбулося 22.05.2023 року.

Повістка на засідання адміністративної комісії позивачу була вручена під розписку 09.05.2023 року, відтак остання своєчасно повідомлена про засідання адміністративної комісії.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Зокрема ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму зобов`язані:

здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти): жилих будинків і прибудинкових територіях; готелів і гуртожитків; інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди.

Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах (масажний салон знаходиться в житловому будинку і є саме таким захищеним об`єктом), забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Проведення на захищених об`єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах; повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму.

У п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 зазначено, що у приміщеннях житлових будинків і гуртожитків заборонено:

голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години;

проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов`язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм.

Диспозицією ч.1 ст.182 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи листа Луцького районного управління поліції від 11.04.2023 №6775/50/04-23, в ході перевірки не стало можливим встановити особу, яка є керівником закладу «Ego Студія».

Також матеріалами справи підтверджується, що до Луцької міської ради звернувся голова ОСББ «Меридіан 14» Олександр Склянчук ( АДРЕСА_1 ), щодо дотримання вимог чинного законодавства України при здійсненні господарської діяльності, додержання встановленого режиму роботи та норм громадського порядку масажним салоном « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Представники масажного салону «Ego Студія» до Луцької міської ради із заявою про встановлення режиму роботи закладу (з 08.00 до 22.00, цілодобового режиму роботи або режиму роботи в межах цілодобового) не зверталися.

Виходячи з вищевикладеного, режим роботи салону не встановлено. В мережі Інтернет є інформація про відповідний заклад де вказано, що режим роботи - цілодобовий, прийом клієнтів за попереднім записом по телефону. А відтак, слід погодитись із твердженням відповідача, що вищезазначені протоколи протоколи було складено на ОСОБА_1 , як громадянина, що відповідає нормам чинного законодавства.

Окрім того, суд бере до уваги те, що позивачка добровільно надала свої дані для встановлення особи та надала пояснення, які зафіксовані в протоколі. Тако згідно протоколу № 629389 від 14.04.2023 відносно правопорушення вчиненого 23.03.2023 у своїх поясненнях позивачка ОСОБА_1 вказала, що «згідна частково» та засвідчила своїм підписом.

Колегія суддів вважає, що спірна постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а суд оцінюючи зібрані у справі в сукупності докази, дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи, що вказані матеріали адміністративної справи містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення, вони розглядаються судом як доказ.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що під час встановлення адміністративного правопорушення, а також накладення адміністративного стягнення на позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ч. 4 ст. 229, ст.ст. 268, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 серпня 2023 року у справі № 161/9701/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 25 жовтня 2023 року