Ухвала

від 28.09.2023 по справі 638/7186/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7186/21

Провадження № 2-о/638/12/23

УХВАЛА

Іменем України

28 вересня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судових засідань Олейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Донецький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Г.Т. Берегового Донецької обласної ради, про встановлення факту початку перебування на військовій службі,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту початку перебування на військовій службі, заінтересована особа Донецький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Г.Т. Берегового Донецької обласної ради, в обґрунтування якого зазначив, що в період з 15.08.1996 р. до 19.06.1999 р. проходив навчання в Донецькому військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у якості вихованця. У вищевказаний військовий ліцей був направлений згідно припису ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після закінчення Донецького військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, з 14.07.1999 р. по 20.06.2003 р. проходив військову службу в Національній академії Прикордонних військ України в якості курсанта Після закінчення Національної академії Прикордонних військ України та присвоєнню мені офіцерського звання, направлений для проходження подальшої військової служби в Прикордонні війська України. На час звернення до суду ОСОБА_1 , проходить службу в якості офіцера в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник зазначає, що з серпня 1996 року по червень 1999 року був вихованцем та проходив навчання в Донецькому військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, який є військово-навчальним закладом. 20.04.2021 року надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 № 12/3947, відповідно до якої у зв`язку зі змінами в ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який набрав чинності 31 липня 1999 року та з відповідними змінами, які діють на сьогоднішній день, строк навчання у Донецькому військовому ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою не входить до стажу військової служби, таким чином, період навчання в Донецькому військовому ліцею з посиленою військово-фізичною мені не буде зарахований до загального стажу військової служби.

Тобто, період навчання в Донецькому військовому ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою - з 15.08.1996 р. до 19.06.1999 р., до вислуги років (для встановлення щомісячної грошової надбавки, тривалості щорічної відпустки, призначення пенсії тощо) не зараховується.

Посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 р. № 490 «Про реформу системи військової освіти», заявник вважає, що період навчання у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 15.08.1996 р. до 19.06.1999 р. має зараховуватися до стажу військової служби.

Заявник просив суд встановити факт початку перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військовій службі в період з 15.08.1996 р. до 19.06.1999 р. у зв`язку з навчанням в Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

В судове засідання учасники справи не з`явилися. Заявник надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, заяву просив задовольнити.

Представник Донецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Г.Т. Берегового Донецької обласної ради в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту початку перебування на військовій службі у Збройних Силах України, саме з 15.08.1996 р. до 19.06.1999 р., заявник обґрунтовує необхідність зарахування періоду навчання з 15.08.1996 р. до 19.06.1999 р. в Донецькому військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою до вислуги років та безперервної військової служби.

Зазначені обставини свідчать про те, що вимога заявника полягає у встановленні факту проходження військової служби в певний період, а тому не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 17) ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» ( в редакції, чинній на час зарахування заявника на навчання до академії), Порядок проходження громадянами України військової служби визначається цим Законом, Положенням про проходження військової служби громадянами України та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є почесним обов`язком кожного громадянина України, особливим видом державної служби, пов`язаної з виконанням громадянином України загального військового обов`язку і службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та інших військах, створених відповідно до законодавства України.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на час зарахування заявника на навчання до академії), початком перебування на військовій службі вважається, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов`язаних.

Законом України від 04 квітня 2006 року № 3597-IV внесено зміни до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» та викладено його в редакції Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до преамбули Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військова служба є публічною службою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 509/823/16-ц, постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 415/932/21, від 20 вересня 2023 року у справі № 523/10597/21.

З огляду на суть заявлених ОСОБА_1 вимог та суб`єктний склад правовідносин, суд вважає, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, слід зазначити, що у випадку відмови суб`єкта владних повноважень зарахувати до періоду військової служби час навчання заявника у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 15.08.1996 р. до 19.06.1999 р., то останній має право оскаржити такі дії в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, суд закриває провадження у справі.

Керуючись ст. 255, 293 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Донецький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Г.Т. Берегового Донецької обласної ради, про встановлення факту початку перебування на військовій службі закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів від дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя О.В. Шишкін