2/133
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
06.09.2006 Справа № 2/133
За позовом Приватне підприємство „ТАЛАМА”, м.Ужгород.
До відповідача Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м.Ужгород.
Про повернення коштів в розмірі 1493,19грн., в тому числі 936,34грн. сплачених за оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул. Заньковецької, №5 з врахуванням відсотків по кредиту, а також 334,42грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 361,56грн. інфляційних витрат
(позовні вимоги викладено з урахуванням заяви позивача, поданої в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх зменшення)
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача – Талама М.П. –директор ПП
від відповідача – не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
В засіданні суду 28.08.2006р. за згодою представників сторін (від відповідача –Халус М.І., представник за дорученням №526 від 24.07.06р.) в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 06.09.2006р. для надання сторонам можливості добровільного врегулювання спору. Однак, на день судового засідання таких доказів суду не подано, відповідно справа підлягає розгляду по суті.
Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві з врахуванням поданої заяви про їх зменшення, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на те, що незважаючи на відомий відповідачу факт не допуску позивача до використання орендованих приміщень та неможливість їх використання, що Управлінням майном області підтверджено при розгляді судової справи за №11/26, вказано на припинення договірних відносин з січня 2004 року, однак, разом з тим, поставлено вимогу про здійснення оплати за оренду майна за перший квартал 2004 року в сумі 816,65грн., що ж безпідставним в силу вимог норм Цивільного та Господарського кодексів України, якими визначено підстави звільнення від сплати орендної плати у випадку неможливості використання орендарем орендованого майна. Водночас, вказав на те, що для сплати таких коштів ним було взято кредит на суму 816,65грн. та сплата даних коштів за кредитною угодою завдала збитків позивачу у сумі відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасний розрахунок та інфляційних збитків.
Відповідач неодноразові вимоги суду стосовно подання письмового пояснення по суті позовних вимог не виконав (ухвали суду від 25.07.2006р., 09.08.2006р.), свого уповноваженого представника на засіданні суду не направив, а
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.09.2006 року по справі №2/133
тому справа підлягає розгляду в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Між сторонами, а саме Управлінням з питань майна комунальної власності Закарпатської облдержадміністрації, м. Ужгород та приватним підприємством „Талама” 01.01.20036р. був укладений договір оренди нежитлового приміщення під центральними сходами спорткомплексу „Юність” в м. Ужгород, вул. Заньковецької, 5 на термін з 01.01.2003р. по 01.04.2003р. Пунктом 10.6 договору оренди сторонами було визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення, останній вважається продовженим на такий самий строк, і на ти самих умовах, які були передбачені даним договором.
Пунктом 7.2 договору передбачено право користувача майна вимагати від орендодавця відшкодування збитків, понесених внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за цим договором. В ході розгляду господарським судом області справи №11/36 було підтверджено факт порушення орендодавцем умов договору та 03.01.2004р. опечатування балансоутримувачем –Закарпатським обласним управлінням з фізичного виховання та спорту дверей службового приміщення, яким користувався позивач. Відповідно з 01.01.2004р. позивачем був позбавлений змоги використовувати орендоване майно (рішення суду від 23.11.2005р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2006р.).
Орендодавцем 22.01.2004р. було передано балансоутримувачу лист №43/01-10 про розірвання договору оренди від 01.01.2003р., однак, разом з тим, надіслано орендарю рахунок про оплату за оренду приміщення за січень-березень 2004 року, хоча орендар не в змозі був використовувати в цей час орендоване майно. Виставлений відповідачем до оплати рахунок на суму 816,65грн. був сплачений позивачем за відповідними квитанція кредитної установи №97420 від 14.04.2004р. Вищевказаними судовими рішення різних інстанцій встановлено факт припинення договірних зобов'язань за договором оренди від 01.01.2003р. з 01.01.2004р.
Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 224 ГК України передбачено загальні умови відшкодування збитків, у відповідності до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.09.2006 року по справі №2/133
стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Позивачем подано докази про те, що для виплати відповідачеві суми 816,65грн. орендної плати, виставленої до оплати за відповідним рахунком за період оренди з 01.01.2004р. по 01.04.2004р., було отримано відповідний кредит з встановленою відсотковою ставкою, і за період з 14.04.2004р. (тобто з дня оплати) по 01.11.2004р. (день погашення отриманого кредиту), позивачем з метою погашення суми орендної плати було також оплачено відповідні кошти за послуги банку (8,17грн.) , резерв сумнівних боргів (1% від кредиту –8,25грн.) та сплачено відсотків на суму 103,27грн. Дані виплати підтверджуються на явними у справі матеріалами, відповідачем не спростовані, а тому витрати позивача в сумі 936,34грн. (816,65+16,42+103,27) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивачем в порядку пункту 3 договору оренди від 01.01.2003р. та вимог статті 536 Цивільного кодексу України здійснено нарахування процентів за користування коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, оскільки наднормативна орендна плата повинна були бути повернута орендарю орендодавцем, за період з 14.04.2004р. по 28.08.2006р. в сумі 334,42грн., вимоги про стягнення якої також підлягають задоволенню.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми сплаченої орендної плати в сумі 816,656грн. за весь період прострочки виконання грошового зобов'язання в сумі 361,56грн. в порядку вимог статті 625 Цивільного кодексу України також підлягає задоволенню судом.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1493,19грн. (936,34+334,42+361,56).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути управління з питань майна комунальної власності Закарпатської ОДА, м. Ужгород, пл. Народна, 4 на користь приватного підприємства „Талама”, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 76/74 кв.2 (рах. №26004016000025 в ККІБ „Коопінвестбанку” м. Ужгород, МФО 312248, код ЄДРПОУ 20453577) суму 1493,19грн., в тому числі 936,34грн. сплачених за оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул. Заньковецької, №5 з врахуванням відсотків по кредиту, а також 334,42грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 361,56грн. інфляційних витрат, а також суму 102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 114438 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні