Рішення

від 26.04.2023 по справі 376/907/23

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/907/23

Провадження № 2/376/573/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого суддіКоваленка О.М.,

за участі секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 вінтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

установив:

Позивач ОСОБА_1 якзаконний представникмалолітньої ОСОБА_2 звернулася всуд зпозовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивують тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_1 , виданим 06.12.2016.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, кадастровий номер 3224087802:02:005:0003, у селі Терешки Сквирського району Київської області, яку він отримав як учасник АТО згідно рішення Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області від 23.04.2019 №5.1-28-07 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 за адресою с. Терешки в межах Шаліївської сільської ради».

Спадкодавець ОСОБА_4 не встиг здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням та отримати правовстановлюючі документи, оскільки 14.03.2022 загинув на війні.

Відповідач у справі ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, виявила бажання відмовитися від прийняття спадкового майна земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, кадастровий номер 3224087802:02:005:0003, та надала згоду щоб саме її онука ОСОБА_2 , 2016 року народження, успадкувала вказане майно.

При зверненні до Сквирської державної нотаріальної контори державний нотаріус своїм листом від 16.09.2022 року № 506/01-16 роз`яснив наступне, що у спадкоємця відсутні документи необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину, тому нотаріус роз`яснив йому процедуру вирішення даного питання у судовому порядку.

З урахуванням наведеного позивач просить суд:

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, кадастровий номер 3224087802:02:005:0003, у селі Терешки Сквирського району Київської області, на яку мав право спадкодавець, згідно рішення Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області від 23.04.2019 №5.1-28-07 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 за адресою с. Терешки в межах Шаліївської сільської ради».

Представник позивача адвокат СобольБ.В.у підготовче засідання не з`явився, 25.04.2023 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов ОСОБА_1 підтримує та просить його задовольнити (а.с.21).

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає у повному обсязі, заперечень не має (а.с. 22).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (стаття 206 ЦПК України).

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та ухвалення рішення в підготовчому засіданні на підставі вимог ст. 200, 206, 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач проти позову не заперечувала, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно достатті 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно дост.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 ЦПК України.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 06.12.2016 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 04.04.2022 (а.с.7).

Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, кадастровий номер 3224087802:02:005:0003, у селі Терешки Сквирського району Київської області, яку він отримав як учасник АТО згідно рішення Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області від 23.04.2019 №5.1-28-07 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 за адресою с. Терешки в межах Шаліївської сільської ради» (а.с. 10).

Спадкодавець ОСОБА_4 не встиг здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням та отримати правовстановлюючі документи, оскільки 14.03.2022 загинув на війні.

Відповідач у справі ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги, виявила бажання відмовитися від прийняття спадкового майна земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, кадастровий номер 3224087802:02:005:0003, на користь онуки ОСОБА_2 , 2016 року народження.

При зверненні до Сквирської державної нотаріальної контори державний нотаріус своїм листом від 16.09.2022 року № 506/01-16 роз`яснив наступне: «На підтвердження належності майна спадкодавцеві надано рішення сільської ради, де у п.2 вказано надати у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, а у п.3 громадянину здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Жодних документів на підтвердження реєстрації права власності у відповідних реєстрах не виявлено, у зв`язку з чим видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку на даний час не є можливим У складі спадкового майна відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку. Нотаріус роз`яснив процедуру вирішення даного питання у судовому порядку (а.с. 15).

Згідно ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право власностіта іншіречові правана нерухоміречі,обтяження цихправ,їх виникнення,перехід іприпинення підлягаютьдержавній реєстрації(ч.1 ст. 182 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

За встановлених судом обставин, позивач як законний представник спадкоємця не може оформити у нотаріуса спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , тому обґрунтовано звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістомст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1,2 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановленихчастинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу (ч. 4 ст.1268 ЦК України).

Суд,на підставівикладеного,дійшов висновку,що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач ОСОБА_1 як законний представник малолітньої дочки оформити спадщину не може, оскільки у спадкоємця відсутні документи необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину, іншим чином захистити права та інтереси спадкоємця, окрім як звернутися до суду з даним позовом позивач не може, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 2, 4, 12, 13, 200, 206, 247, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, ст. 182, 1216, 1217, 1218, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 вінтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га, кадастровий номер 3224087802:02:005:0003, у селі Терешки Сквирського району Київської області, на яку мав право спадкодавець, згідно рішення Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області від 23.04.2019 №5.1-28-07 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 за адресою с. Терешки в межах Шаліївської сільської ради».

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене доКиївського апеляційного суду через суд першої інстанціїпротягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко