Постанова

від 20.10.2023 по справі 752/16664/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16664/23

Провадження № 1-кс/752/7097/23

У Х В А Л А

20.10.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання, подане прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , внесене в рамках кримінального провадження №12021140000000777 від 19.08.2021, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,внесене до ЄРДР за № 12021140000000777 від 19.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: мобільного телефону фірми Росо М3, ІМЕІ НОМЕР_1 , з сім картою; мобільного телефону фірми iPhone XR, ІМЕІ НОМЕР_2 , з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; чотири відеорекодери із s/n 014310389, s/n НОМЕР_5 , s/n НОМЕР_6 , s/n НОМЕР_7 , один системний блок до комп"ютерної техніки, із забороною будь-яким особам їх використовувати, перетворювати, розпоряджатися та відчужувати на користь третіх осіб.

Клопотання мотивоване тим, що в ході даного кримінального провадження встановлено, що 19.08.2023 від ПрАТ «Компанія Ензим» до відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області надійшла заява з приводу незаконного використання торгівельної марки «Львівські дріжджі».

В ході проведення досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_4 , під час якого останній повідомив, що у червні місяці останній потрапив на інтернет оголошення щодо продажу різного роду продуктів, за заниженими цінами. Зробивши замовлення на приправу ТМ «Мівіна» останній придбав ящик приправи (240 пакетиків по 80 г кожен), за які заплатив 1560 гривень. Однак коли він отримав посилку, при відкритті він виявив товар, який візуально не відповідає тому, який реалізується у магазинах на території міста Києва та Київської області. При цьому пакування даної приправи містить на собі всі емблеми та логотипи торгівельної марки ТМ «Мівіна».

З метою відпрацювання даної заяви органом досудового розслідування було надане доручення в порядку ст. 40 КПК України на проведення слідчих розшукових дій, в ході яких працівниками СБ України було встановлено наступну інформацію.

Так, встановлено, що у даний час ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 , організували та впровадили на території м. Києва і Київської області протиправний механізм виробництва контрафактної продукції, з метою подальшого її збуту та отримання незаконного прибутку.

За наявною інформацією, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 залучили до організації вказаного протиправного механізму ОСОБА_7 (директор виробництва), який фактично на даний час займається підбором персоналу (працівників різних видів професій), зокрема: майстрів з налагодження обладнання для виробництва незаконної продукції, електриків, працівників цеху з виробництва, водіїв, вантажників та різноробочих.

У той же час, встановлено, що ОСОБА_7 залучив до вказаного протиправного механізму ОСОБА_8 , який займає посаду директора цеху, а фактично займається налагодженням обладнання, яке у подальшому буде використовуватись для виробництва незаконної продукції.

Крім того, з метою забезпечення протиправної діяльності, ОСОБА_5 оплату за відправлену продукцію приймає лише у безготівковій формі на власні банківські картки № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , з метою подальшої конвертації отриманих коштів у готівку та використання їх для закупівлі необхідної сировини.

У період часу з 31.08.2023 по 02.09.2023 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва працівниками поліції проведено обшук на території земельної ділянки із нежитловими приміщеннями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (кадастроквий номер 3221289001:01:048:0023), під час якого виявлено та вилучено: обладнання спрямоване на пакування, фасування, зміщування та розсиппродукції, в тому числі обладнання в яке поміщено обмотувальні плівки відомих брендів, та обладнання з речовиною за властивостями схожу на приправи; мобільний телефон фірми Росо М3, ІМЕІ НОМЕР_1 , з сім картою; мобільний телефон фірми iPhone XR, ІМЕІ НОМЕР_2 , з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; 55 коробок із фасованою продукцією із логотипом "Мівіна" приправа; 45 мішків із сипучими речовинами, які за своїми властивостями мають ознаки приправи; 4 палети із мішками, в яких сипучі речовини, які за своїми властивостями мають ознаки приправи; 10 коробок із вермішеллю типу швидкого приготування; чотири відеорекодери із s/n 014310389, s/n Е52867171, s/n 52867165, s/n 10900743, один системний блок до комп"ютерної техніки; блокноти, рукописні записи, чеки, товаро-транспортні накладні.

03.09.2023 вищевказане вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є підстави вважати, що вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, було об`єктом кримінально протиправних дій, або, набуті кримінально протиправним шляхом.

Прокурор ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, подав заяву з проханням розглядати клопотання в його відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, приходить до наступного.

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №12021140000000777 від 19.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України КК України.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим, прокурором хоч і зазначено мету арешту, однак не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Постанова слідчого про визнання вказаного майна речовим доказом не мотивована, є формальною, слідчий не вказав у своєму рішенні, за якими саме ознаками майно та речі відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали клопотання не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що вилучене майно містить будь-які відомості, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, прокурором не доведено те, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98, частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема забезпечать виконання завдань такого арешту та досягнення його мети передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно, значення якого як речового доказу у даному кримінальному провадженні не доведено.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , внесене в рамках кримінального провадження №12021140000000777 від 19.08.2021, про арешт майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: