Рішення

від 12.11.2007 по справі 10/220-4204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/220-4204

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2007 р.Справа № 10/220-4204

Господарський суд Тернопільської області  складі

 судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу

за позовом: Приватного малого підприємства “Еліон“, м. Тернопіль, вул. Братів Бойчуків, 11/4

до відповідача: Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 17

            За участю представників:   

позивача: Помазанської С.І. –представника, довіреність № 8 від 24.10.2007 року;

відповідача: не прибув;

               В розпочатому судовому засіданні  представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

          Суть справи :

              Приватне мале підприємство “Еліон“, м. Тернопіль звернулося з позовом до господарського суду Тернопільської області про визнання за ним право власності на теплицю, столярний цех, навіс, вбиральню, пилораму, огорожу, відмостку, які знаходяться по вул. Підлісна бічна, 5 в с. Великі Гаї Тернопільського району, як належним власником, а також просить зобов'язати Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації провести за приватним малим підприємством “Еліон“ право власності на зазначені об'єкти; відшкодування витрат покласти на відповідача.

               В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Рішення Великогаївської сільської ради від 12.08.1998 року № 17 про надання в користування земельної ділянки та Державний Акт на право постійного користування землею; рішення виконавчого комітету Великогаївської сільської ради № 39 від 26.07. 2001 року “Про оформлення права власності“; рішення господарського суду  Тернопільської області від 07.05.2004 року у справі № 14/61-570, а також на інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

              Ухвалою господарського  суду від 08 жовтня 2007 року розгляд справи призначено до слухання о 16 годині 24 жовтня 2007 року; у зв'язку з неявкою у судове засідання 24.10.2007 року представника відповідача розгляд справи відкладався до 12 годин 30 хвилин 12 листопада 2007 року.

              У відзиві на позов за № 902 від 08 листопада 2007 року відповідач зазначає, що для отримання витягу про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна згідно п. 2.1. , 2.4., 2.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 2801.2003 року за № 66/7387 до БТІ разом із заявою подаються правовстановлюючі документи, перелік яких визначено у додатку 1. Вимоги заявника були не виконані. У зв'язку з цим Тернопільське госпрозрахункове БТІ відмовило ПМП “Еліон“ в оформленні замовлення про реєстрацію права власності на теплицю і виробничі приміщення з допоміжними будівлями і спорудами по вул. Підлісна бічна, 5 в с. В. Гаї Тернопільського району.

             Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

               Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

             Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

              Позивач по справі –Приватне мале підприємство “Еліон“, місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. Братів Бойчуків, 11 к. 4 зареєстроване Тернопільською міською радою 24.09.1992 року, рішення № 379, ідентифікаційний номер код 21159271, що підтверджується Довідкою № 22-157 Головного управління статистики у Тернопільській області, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів.

             Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

             У судовому засіданні встановлено, що  01 квітня 1997 року між Закритим акціонерним товариством “Тернопільським завод залізобетонних конструкцій“, м. Тернопіль “Продавець“ та Приватним малим підприємством “Еліон“, м. Тернопіль “Покупець“  було укладено договір купівлі-продажу теплиці, розташованої в с. В.Гаї Тернопільського району. Вартість теплиці становить 50000 грн., що еквівалентна 26316 дол. США, в тому числі ПДВ 20%  ( пункт 3.1. договору ).

             ЗАТ “Тернопільський завод залізобетонних конструкцій“, м. Тернопіль вже звертався до господарського суд з позовом до Приватного малого підприємства “Еліон“ про розірвання договору купівлі-продажу та визнання за ним права власності на теплицю.

             07 травня 2004 року господарський суд Тернопільської області у справі № 14/61-570 виніс рішення, яким розірвав договір купівлі-продажу від 01 квітня 1997 року, укладеного між ЗАТ “Тернопільський завод залізобетонних конструкцій“, м. Тернопіль та ПМП “Еліон“, м. Тернопіль; в решті позовних вимог провадження у справі припинив.

              Таким чином, господарський суд Тернопільської області своїм рішенням від 07.04.2004 року не визнав права власності за ЗАТ “Тернопільський завод залізобетонних конструкцій“ м. Тернопіль з підстав, зазначених у рішенні.

            Окрім того, з наданих позивачем документів вбачається, що рішенням Великогаївської сільської ради від 12.08.1998 року № 17 Приватному малому підприємству “Еліон“, м. Тернопіль надано користування земельну ділянку, площею 0,53 га по вул. Підлісній бічній, 5 в с. Великі гаї Тернопільського району. На підставі рішення № 17 від 12.08.1998 року Великогаївською сільською радою 05 березня 1999 року  приватному малому підприємству “Еліон“ видано  державний Акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000768.

             На земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні позивача знаходяться теплиця, столярний цех, навіс, вбиральня, пилорама, огорожа, відмостка.

              26 липня 2001 року виконавчий комітет Великогаївської сільської ради Тернопільського району прийняв рішення № 39 “Про оформлення права власності“, пунктом 1 якого вирішив оформити право власності на теплицю, столярний цех, навіс, вбиральню, пилораму, огорожу, відмостку, що знаходяться в с. В. Гаї по вул. Підлісній бічні 5 за ПМП “Еліон“ та просити Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації на основі рішення провести реєстрацію права власності.

             Рішення виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району № 39 від 26.07.2001 року чинне і сторонами не оспорювалося.

                  20 травня 2003 року комісія, призначена розпорядженням голови Тернопільської райдержадміністрації провела обстеження території будівель та споруд для реконструкції під столярний цех, пилораму, паливну, теплицю для ПМП “Еліон“, про що складено Акт обстеження і встановила, що приміщення придатне для реконструкції під столярний цех, пилораму, паливну, теплицю.

                Розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 09 червня 2003 року за № 337 затверджено Акт технічної комісії від 20.05.2003 року по обстеженню існуючих будівель і споруд ПМП “Еліон“ для реконструкції їх під столярний цех, пилораму, паливну, теплицю в с. В. Гаї Тернопільського району.

                  13.01.2004 року Тернопільською обласною службою “Укрдержінвестекспертиза“ дано комплексний державний експертний висновок № 9-332-03 згідно якого робочий проект реконструкції існуючої частини незавершеного будівництва теплиць під столярний цех в с. В. Гаї вул. Підлісна Бічна, 5 ПМП “Еліон“ погоджується.

                  Як випливає з чинного законодавства  право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від  волі інших осіб.( ст.316 ЦК України).

                  Власникові  належить  права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст  права власності не впливають місце  проживання  власника  та місце знаходження майна(ст.317 ЦК України).

               Право власності  набувається  на підставах, що не заборонені законом, зокрема  із правочинів. Право  власності  вважається набутим правомірно, якщо  інше  прямо не випливає  із закону або незаконність набуття права  власності не  встановлена судом ( ст.328 ЦК України).    

             Заявляючи позов про визнання права власності, ПМП “Еліон“, м. Тернопіль посилається на вимоги ст. 653 Цивільного Кодексу України.

             Так, пунктом 4 статті653 Цивільного Кодексу України встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлене договором або законом.

             Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору .( пункт 5 ст. 653 ЦК України ).

             Позивачем у справі надано суду рішення господарського суду Тернопільської області від 01 листопада 2004 року у справі № 10/87-2008, яким  відмовлено ЗАТ “Тернопільський завод  залізобетонних конструкцій“, м. Тернопіль про стягнення з приватного малого підприємства “Еліон“, м. Тернопіль 50000 грн. збитків за невиконання взятих на себе зобов'язань, що випливають з укладеного між сторонами 01.04.1997 року договору купівлі-продажу теплиці, що знаходиться в с. В. Гаї Тернопільського району. Рішення вступило в законну силу.

               Отже, в судовому засіданні встановлено, виконавчий комітет Великогаївської сільської ради своїм рішенням № 39 оформив право власності на теплицю за ПМП “Еліон“,  м. Тернопіль; рішенням господарського суду від 01.11.2004 року було відмовлено ЗАТ “Тернопільський завод залізобетонних конструкцій“ у стягненні збитків.

             Оцінивши представлені документальні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права  власності на теплицю, столярний цех, навіс, вбиральню, пилораму, огорожу, відмостку, що знаходяться в с. В. Гаї по вул. Підлісній бічній, 5 Тернопільського району за ПМП “Еліон“, м. Тернопіль є документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

               Державне мито, згідно статті 49 ГПК України, покладається на позивача.

              На підставі наведеного, керуючись статтями 43,49,82,84 Господарського процесуального кодексу  України, статтею 20 Господарського Кодексу України, статтею 331 ,653 Цивільного Кодексу України  господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за приватним малим підприємством “Еліон“, м. Тернопіль, вул. Братів Бойчуків, 11/4, ідентифікаційний код 21159271, право власності на теплицю, столярний цех, навіс, вбиральню, пилораму, огорожу, відмостку, які знаходяться за адресою с. Великі Гаї вул. Підлісна бічна , 5 Тернопільського району Тернопільської області.

3.Зобов'язати Тернопільське  районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, м. Тернопіль,  вул. Бродівська, 17 провести реєстрацію права власності  на теплицю, столярний цех, навіс, вбиральню, пилораму, огорожу, відмостку, які знаходяться за адресою с. Великі Гаї вул. Підлісна бічна, 5 Тернопільського району Тернопільської області за приватним малим підприємством “Еліон“, м. Тернопіль, вул. Братів Бойчуків, 11/4, ідентифікаційний код 21159271.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

              На рішення суду, яке не набрало законної сили сторонами може бути подано апеляційну скаргу, а прокурором внесено подання протягом десяти днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області.

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак