Справа № 953/5651/23
н/п 2/953/3383/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Юхно Є.С.,
розглянувши упідготовчому відкритомусудовому засіданнів залісудових засіданьв приміщенніКиївського районногосуду м.Харкова цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Верхньодуванської сільської ради Сватівського району Луганської області (ЄДРПОУ: 04336694, адреса: 92610, Луганська обл., Сватівський р-н, село Верхня Дуванка), третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Дмитро Васильович (адреса: 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 23) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 07.07.2023 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 33).
В підготовче судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду 05.10.2023 надійшла заява від позивача ОСОБА_1 , в якій вона просить направити за підсудністю до Павлоградсокого міського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу №953/5651/23 н/п 2/953/3383/23, у зв`язку з підсудністю даної справи вказаному суду (а.с. 46).
В підготовче судове засідання представник відповідача, представник третьої особи не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Вищий спеціалізований суд України у своєму листі N 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ N 6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 26-30 ЦПК України). Ст. 27 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 30 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Так, за змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки предметом позову є надання додаткового строку на прийняття спадщини, до складу якої входить два пая та земельна ділянка, розташована за адресою: с. Верхня Дуванка, Сватівського району, Луганської області, територіально розташовані в Сватівському районі Луганської області, суд вважає, що у цьому випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені частиною першою статті 30 ЦПК України щодо розгляду спору за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів",враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Сватівського районного суду Луганської області на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Таким чином, розгляд вказаної цивільної справи справи має здійснюватися Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 , та направити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхньодуванської сільської ради Сватівського району Луганської області, третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Д.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за територіальною підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя
Ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю задовольнити.
Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Верхньодуванської сільської ради Сватівського району Луганської області (ЄДРПОУ: 04336694, адреса: 92610, Луганська обл., Сватівський р-н, село Верхня Дуванка), третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поляк Дмитро Васильович (адреса: 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 23) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за територіальною підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Муратова
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2023 |
Оприлюднено | 27.10.2023 |
Номер документу | 114446708 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Муратова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні