26.10.2023
Справа № 482/743/23
Номер провадження 2/482/334/2023
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2023року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судового засідання Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулася до суду із позовом ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
На обґрунтуванняпозову вказувала,що у серпні 2011 року її батько ОСОБА_4 з відповідачем уклали усний договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 5,2302 та, кадастровий номер 4824881600:02:002:0029, яка належить відповідачу на підставі Державного Акту ІV-МК №029399.
Відповідач зобов`язалася, після зняття мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, підписати необхідні документи в органах нотаріату щодо Договору купівлі-продажу земельної ділянки.
На підтвердження вищевказаного договору відповідачу ОСОБА_2 , згідно розписок від 29.08.2011 року, 18.09.2011 року, 26.01.2012 року, 22.08.2013 року, 03.10.2013 року та 18.08.2015 року, отримала кошти у сумі 77050( сімдесят сім тисяч п`ятдесят ) грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько, ОСОБА_4 , помер.
Позивач та її брат який виступає третьою стороною прийняли спадщину після смерті батька.
Вони спілкувалися з відповідачем по телефону і ОСОБА_2 обіцяла виконати зобов`язання за раніше досягненою угодою, проте у березні 2023 року відповідач не захотіла з ними розмовляти та відмовилась виконати свої обов`язки, згідно розписок.
На вимоги до відповідача повернути сплачені їй кошти, вона відповіла, що вона їм нічого не винна і ніяких розписок у них немає.
Посилаючись на те, що відповідач отримала грошові кошти без достатньої правової підстави, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь 77050 грн. отриманих останньою без належної правової підстави, пеню 133659,49 грн., а також згідно ст. 625 ЦК України інфляційні втрати 215204,57 грн. та 3 % річних у сумі 6931,28 грн.
Позивач у судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву в якій просила суд справу розглядати у її відсутність, вказала що позовні вимоги підтримує повністю та просила позов задовольнити.
Третя особа ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та вказав, що підтримує позов ОСОБА_1 і не заперечує проти його задоволення.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлялася неодноразово, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, правом на подачу відзиву не скористалася.
У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, , позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПКфіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив, що згідно розписок від 29.08.2011 року, 18.09.2011 року, 26.01.2012 року, 22.08.2013 року, 03.10.2013 року та 18.08.2015 року, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_4 кошти у сумі 77050( сімдесят сім тисяч п`ятдесят ) грн., з них:
-за розпискою від 29.08.2011 року 1000грн. в рахунок продажу земельної ділянки 5 га., у цій же розписці вказано, що узгоджена ціна земельної ділянки 45000 грн.;
-за розпискою від 18.09.2011 року, яка складена на тому ж аркуші і тій же сторінці що і розписка від 29.08.2011 року 2000 грн.;
-за розпискою від 26.01.2012 року - 27500 грн., у цій же розписці вказано, що узгоджена ціна земельної ділянки 45000 грн., зазначені кошти необхідні ОСОБА_2 для придбання житла, також в розписці вказано, що після зняття мораторію на продаж земельної ї ділянки ОСОБА_5 зобов`язується укласти договір купівлі-продажу землі;
-за розпискою від 22.08.2013 року 40000грн. за продаж земельної ділянки 5,23 га;
-за розпискою від 03.10.2013 року, яка складена на тому ж аркуші і тій же сторінці що і розписка від 22.08.2013 року 1550 грн.;
-за розпискою від 18.08.2015 року 5000грн. в рахунок оплати за продаж землі.
Як видно із копії дослідженого судом державного акту про право приватної власності на землю серії ІV-МК №029399 виданого Воронцівською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області від 08.06.1998 року ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 5,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.
З наведеного видно, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_4 кошти у загальній сумі 77050( сімдесят сім тисяч п`ятдесят ) грн. у рахунок оплати за договором купівлі-продажу земельної ділянки, який зобов`язалася укласти у майбутньому після зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.
Разом з тим такий договір купівлі продажу укладено не було.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 05.11.2015 року видане ВДРАЦС Новоодеського РУЮ у Миколаївській області).
Як видно із відкритої після смерті ОСОБА_4 спадкової справи №253/2015 спадщину після його смерті прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , частки обох спадкоємців у спадщині становлять 1/2 .
Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону. До спадкоємцяпереходить правона стягненнянеустойки (штрафу,пені)у зв`язкуз невиконаннямборжником спадкодавцясвоїх договірнихобов`язків,яка булаприсуджена судомспадкодавцеві зайого життя. До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. До спадкоємця переходить право на отримання компенсації, яку відповідно до закону міг би отримати спадкодавець за його життя.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу її відкриття.
Відповідач не уклала договір купівлі-продажу належної їй земельної ділянки і з спадкоємцями.
На вимоги про повернення коштів набутих без відповідної правової підстави не реагує.
Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
За приписами ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
КЦС ВС у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15-ц, дійшов висновку, що якщо сторона договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти), проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам), і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Оскільки спадкодавцем позивача передано відповідачу грошові кошти у загальній сумі 77050 грн. у строки і частинами вказаними вище в рахунок частини оплати вартості земельної ділянки за договором-купівлі продажу який сторони домовилися укласти, проте укладення цього договору не відбулося, суд приходить до висновку що спірні грошові кошти відповідачем набути без достатньої правової підстави, а отже позов ОСОБА_1 в частині стягнення 77050 грн. отриманих відповідачем без належної правової підстави - підлягає задоволенню.
Щодо стягнення пені, суд виходить з наступного.
Позивач просить стягнути з відповідача 133659 грн. 49 коп. пені, не вказуючи відповідну правову підставу.
Разом з тим для розрахунку пені позивач використовує подвійну облікову ставку Національного банку України. ЦК України передбачено наступні випадки застосування облікової ставки Національного банку України: 1) при розрахунку розміру ренти (ст.737 ЦК України); 2) при розрахунку процентів за договором позики яким розмір процентів не встановлений (ст.1048 ЦК України); 3) при встановленні розміру процентів, типу процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядку їх сплати за кредитним договором (ст.1056-1 ЦК України); 4) при розрахунку процентів за договором банківського вкладу яким розмір процентів не встановлений (ст.1061 ЦК України); 5) при встановленні розміру плати за використання клієнтом коштів банку, яка не встановлена договором (ст.1069 ЦК України), жодна із вищевказаних норм не може бути застосована до спірних правовідносин, зокрема у постанові ВП ВС від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 Верховний суд дійшов висновку, що положення частини першої статті 1048 ЦК України, не можуть застосовуватися до грошових коштів отриманих без належної правової підстави (ст.1212 ЦК України).
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 133659 грн. 49 коп. пені є не обґрунтованим у цілому, а відтак у цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо стягненняз відповідачаінфляційних втратта 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, суд виходить з наступного.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Велика Палата Верховного Суду погодилася з цим висновком у постанові ВП ВС від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).
Перевіривши розрахунки заборгованості наведені позивачем у позовній заяві, інфляційних витрат та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку, що вказані розрахунки здійснено з урахуванням норм і рекомендацій Верховного суду України №62-97р. від 03.04.1997року відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ з урахуванням індексу інфляції, а застосовані в розрахунку індекси інфляції відповідають офіційно оприлюдненим на сайті Міністерства фінансів України індексам інфляції за відповідні періоди.
Разом з тим суд звертає увагу, що зазначені розрахунки здійснено за періоди з дня складення кожної відповідної розписки по 13.03.2023 року включно.
При цьому, п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦПК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, інфляційні витрати та 3% річних, нараховані на підставі ст. 625 ЦПК України підлягають стягненню лише до 23 лютого 2022 року включно, так як такі суми на підставі вищевказаних положень закону у судовому порядку стягненню не підлягають.
З огляду на вищевказане позовні вимоги про стягнення інфляційних витратта 3%річнихна підставі ст. 625 ЦПК України підлягають задоволенню частково, по кожній сумі отриманих коштів з дня складення розписки по 23 лютого 2022 року включно, що становить:
-за розпискою від 29.08.2011 року на 1000грн., 2125,28 грн. інфляційного збільшення та 314,71 грн. 3% річних;
-за розпискою від 18.09.2011 року, на 2000 грн., 4244,32 грн. інфляційного збільшення та 626,14 грн. 3% річних;
-за розпискою від 26.01.2012 року на 27500 грн., 57931,51 грн. інфляційного збільшення та 8315,70 грн. 3% річних;
-за розпискою від 22.08.2013 року на 40000грн., 85519,56 грн. інфляційного збільшення та 10211,51 грн. 3% річних;
-за розпискою від 03.10.2013 року на 1550 грн., 3313,88 грн. інфляційного збільшення та 390,35 грн. 3% річних;
-за розпискою від 18.08.2015 року на 5000грн., 3993,61 грн. інфляційного збільшення та 978,08 грн. 3% річних, а разом 157128,16 грн. інфляційного збільшення та 20836,49 грн. 3% річних
Таким чином загалом з відповідача підлягає стягненню загалом 255014 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч чотирнадцять) грн. 65? коп. з яких: 77050 грн. сума безпідставно отриманих коштів, 157128,16 грн. сума інфляційного збільшення нарахована на суму безпідставно отриманих коштів та 20836,49 грн. 3% річних нарахованих на суму безпідставно отриманих коштів відповідно до ст.625 ЦК України
У силу статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 174, 263, 279, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 6, 11, 203, 220, 216, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 626, 635, 640, 655, 657, 1212 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ?255014 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч чотирнадцять) грн. 65? коп. з яких: 77050 грн. сума безпідставно отриманих коштів, 157128,16 грн. сума інфляційного збільшення нарахована на суму безпідставно отриманих коштів та 20836,49 грн. 3% річних нарахованих на суму безпідставно отриманих коштів відповідно до ст.625 ЦК України.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ?2550? грн. 15 коп. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний тест рішення складено 26.10.2023 року.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко
Суд | Новоодеський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2023 |
Оприлюднено | 30.10.2023 |
Номер документу | 114450183 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Новоодеський районний суд Миколаївської області
Сергієнко С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні