Рішення

від 26.10.2023 по справі 910/11781/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2023Справа № 910/11781/23За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

До Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Ринг"

про стягнення 26369,75 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Ринг" про стягнення 26369,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 402/3352 про компенсацію витрат Балансоутримувача та компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок № 17 літер А від 08.04.2021 на підставі Договору оренди № 3352 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 08.04.2021.

Ухвалою суду від 31.07.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 31.07.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

01.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про визнання позову підписана директором школи.

Відповідно до п. 1ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, до суду надійшла заява відповідача про визнання позову, підписана директором Комплексної дитячо-юнацької спортивної шкоди "Ринг" Ключкою Олесею (повноважна особа). Суд не вбачає, що визнання позову у даній справі суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, а тому не вбачає підстав для відмови у прийнятті заяви відповідача про визнання позову та вбачає за можливе ухвалити рішення у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши заяви відповідачів про визнання позову, суд

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

08.04.2021 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Комплексною дитячо-юнацькою спортивною школою "Ринг" (орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (балансоутримувач) укладено договір оренди № 3352 нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець і балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно (нежитлові приміщення загальною площею 598,80 кв м за адресою: вулиця Героїв Космосу, 17, літ А).

Цей договір укладено на строк 2 роки і 364 дні з моменту набрання ним чиннсті. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання стронами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання -передачі і закінчується датою припинення цього договору. (п. 11.1. договору оренди)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди № 3352 від 08.04.2021 балансоутримувач передав, а орендар в свою чергу прийняв в оренду нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 598,80 кв м за адресою: вулиця Героїв Космосу, 17, літ А що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 08.04.2021.

08.04.2021 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (балансоутримувач) та Комплексною дитячо-юнацькою спортивною школою "Ринг" (орендар) укладено договір № 402/3352 про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 17, літера А.

Балансоутримувач та орендар на підставі договору оренди від 08.04.2021 № 3352 нерухомого майна, що належить до комунальної власності клали цей договір про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою нежилих приміщень, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва за адресою: м. Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 17, літера А, для розміщення бюджетної установи, яка повністю утримується за рахунок бюджету міста Києва. Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкової, платної орендарем компенсації витрат балансоутримувача та компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою (п. 1.1, 1.2. договору).

Згідно з п. 3.1 договору плата за об`єкт компенсації витрат балансоутримувача та компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою визначена на підставі статей 286, 287 Податкового кодексу України, рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві", від 13.02.2020 № 129/8299 і становить: - компенсація витрат балансоутримувача без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2021 складає: 1592,81 грн місяць; - компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2021 складає: 4199,98 грн на місяць.

Відповідно до п. 3.2. договору у разі користування об`єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова компенсація витрат балансоутримувача та компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за дні користування визначається на основі компенсації витрат балансоутримувача та компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за відповідні місяці пропорційно дням користування.

У відповідності до п. 3.3. договору розмір компенсації витрат балансоутримувача та компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою змінюється за вимогою балансоутримувача в односторонньому порядку у випадку зміни розрахунку розміру накладних витрат на утримання нежилих будинків і приміщень, що закріплені за ним на праві господарського відання та зміни розмірів земельного податку згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 3.4. договору визначено, що додатково до компенсації витрат балансоутримувача та компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з компенсацією витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

У п. 3.5. договору сторони погодили, що компенсація витрат балансоутримувача та компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання договору оренди №3352 від 08.04.2021 року і застосовується з 08.04.2021 року.

Згідно з п. 3.6. договору компенсація витрат балансоутримувача та компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Цей договір є укладеним з моменту укладення договору оренди №3352 від 08.04.2021 року і діє: з 08.04.2021 до 06.04.2024 (п. 7.1. договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав свої обов`язки по оплаті витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 17, літера А за період 01.01.2022 - 31.12.2022. Загальний розмір заборгованості складає 22941,39 грн, з яких заборгованість з компенсації витрат балансоутримувача - 22936,44 грн, заборгованість з компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою - 4,95 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути 3% річних у розмірі 374,30 грн, втрати від інфляції у розмірі 2569,54 грн та пеню у розмірі 484,52 грн.

Внаслідок укладення договору № 402/3352 про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 17, літера А від 08.04.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

До матеріалів справи долучено довідку заборгованості про нарахування і надходження платежів по компенсації витрат підприємства м. Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 17, літера А згідно договору від 08.04.2021 № 402/3352 Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Ринг", згідно якої заборгованість складає 22936,44 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Згідно довідки заборгованості про нарахування і надходження платежів по компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою: м. Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 17, літера А згідно договору від 08.04.2021 № 402/3352 Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "Ринг", заборгованість складає 4,95 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з компенсації витрат балансоутримувача у розмірі 22936,44 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та заборгованості компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою у сумі 4,95 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 374,30 грн, інфляційні втрати в розмірі 2569,54 грн за загальний період з 06.01.2022 по 05.01.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунки позивача та вважає їх обґрунтованими, а суму 3% річних у розмірі 374,30 грн і втрат від інфляції у розмірі 2569,54 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Суд відзначає, що згідно умов договору оплата орендної плати та компенсації витрат за користування земельною ділянкою має здійснюватися орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця. Отже, відповідач є таким, що прострочив оплачу кожного чергового платежу з 6 числа поточного місяця. Натомість, при здійсненні розрахунків штрафних санкцій позивач визначав період починаючи з 1 числа поточного місяця. Вказані обставини не вплинули на розрахунок втрат від інфляції, оскільки, вони визначаються не на кожну конкретну дату, а за місяць в цілому. Суд погоджується з розрахунком втрат від інфляції, здійсненим позивачем, а отже з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 3666,68 грн.

Суд здійснив перерахунок 3% річних, з урахуванням строку виникнення зобов`язань з 06 числа поточного місяця, в межах визначеного позивачем періоду. Згідно розрахунку суду з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 651,37 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 484,52 грн за період з 30.06.2022 по 31.12.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.1. договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату компенсації витрат балансоутримувача та компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою на користь балансоутримувача орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених компенсацій витрат балансоутримувача та компенсацій витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 484,52 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Суд відзначає, що відповідачем було визнано позов у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на визнання позову відповідачем та встановлені при розгляді справи обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки, відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вбачає підстави для повернення позивачу з бюджету 50% сплаченого ним судового збору у розмірі 1342,00 грн.

Решта судового збору покладається на відповідача згідно приписів ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи "Ринг" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 12, ідентифікаційний код: 26438053) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) заборгованість з компенсації витрат балансоутримувача у розмірі 22936 (двадцять дві тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн 44 коп., заборгованість з компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою у розмірі 4 (чотири) грн 95 коп., 3% річних у розмірі 374 (триста сімдесят чотири) грн. 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 2569 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 54 коп., пеню у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 52 коп. та судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко