Рішення

від 26.10.2023 по справі 910/10771/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

26.10.2023Справа № 910/10771/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/10771/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТАПС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, корп. 5, оф. 526; код ЄДРПОУ 38964292)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул 8" (04053, місто Київ, 04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 11Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 37490921)

про стягнення 429813,58 грн

без виклику повідомлення представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (далі - позивач, Компанія) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул 8" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 429 813,58 грн., з яких: 115 072,48 грн. - 3 % річних, 314 741,10 грн. - інфляційні втрати, нарахованих на суму основного боргу за договором купівлі-продажу від 08.09.2014 року, укладеним між відповідачем та Дочірнім підприємством "Агрофірма "Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька".

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва №910/22234/16 від 29.11.2017 позов ДП «АГРОФІРМА ШАХТАР» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» задоволено.

Вказаним рішенням визнаний недійсним Договір купівлі-продажу основних засобів від 08.09.2014 укладений між Дочірнім підприємством «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (84168, Донецька область, Слов`янський район, село Олександрівка, вулиця Комсомольська, будинок 17; код ЄДРПОУ 25330750) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консул 8» (04053, місто Київ, 04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 11Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 37490921) в частині купівлі-продажу свердловини № 4.

Також, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул 8» (04053, місто Київ, 04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 11Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 37490921) на користь Дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (84168, Донецька область, Слов`янський район, село Олександрівка, вулиця Комсомольська, будинок 17; код ЄДРПОУ 25330750) 727 485 (сімсот двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 60 коп. основного боргу, 45 921 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот двадцять одну) грн. 28 коп. 3% річних, 415 214 (чотириста п`ятнадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 17 829 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору та 1 808 (одну тисячу вісімсот вісім) грн. 44 коп. витрат по сплаті судового експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/22234/16 від 26.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТАПС" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 910/22234/16 задоволено. Замінено стягувача - Дочірнє підприємство "Агрофірма "Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" (84168, Донецька область, Слов`янський р-н, с. Олександрівка, вул. Комсомольська, буд. 17; код ЄДРПОУ 25330750) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "НОТАПС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, корп. 5, оф. 526; код ЄДРПОУ 38964292) за наказом Господарського суду міста Києва 15.12.2017, який виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 по справі № 910/22234/16.

Зважаючи на те, що рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року в справі № 910/22234/16 є невиконаним, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 115 072,48 грн. (нарахованих у період з 08.11.2016 року по 24.02.2021 та з 25.02.2021 по 03.07.2023 року) та інфляційні втрати у розмірі 314 741,10 грн. (нараховані протягом листопада 2016 року - лютий 2021 року).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2023 року відкрито провадження у справі № 910/10771/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.

19.10.2023 до суду надійшов запит від позивача про надання інформації щодо результатів розгляду справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 11.07.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/10771/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 11-Б, офіс 8.

До матеріалів справи долучено конверт-повернення поштового відправлення №0105494660608, що надсилався відповідачу та повернутий поштою без вручення з довідкою форми Ф.20 з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Що визнано судом порушенням оператором поштового зв`язку вимог законодавства - пунктів 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 Правил надання послуг поштового зв`язку», які затверджено постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 №270, та п. 5.6.1, 5.6.4 - 5.6.6, 7.2 Регламенту внутрішньої письмової кореспонденції, затвердженого Наказом ПАТ «Укрпошта» від 21.12.2020 № 1263

Однак, згідно інформації https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html від 26.10.2023 щодо поштового відправлення з трек-номером 0105494660608 вказане поштове відправлення 19.07.2023 повернуто за зворотною адресою з зазначенням причини повернення:Адресат відсутній за вказаною адресою.

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За таких обставин, Господарський суд дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.09.2014 року між Дочірнім підприємством "Агрофірма "Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСУЛ 8» (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу (далі - Договір), за умовами якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність та оплатити майно, яке є основними засобами підприємства. Асортимент, кількість, вартість майна, що передається, вказано в додатку №1 до Договору, яка є його невід`ємною частиною.

Додатком до №1 до Договору визначено Перелік основних засобів, які передаються за Договором, а саме: Трибуна на 100 чоловік інв..№1206 вартістю 13 653,60 грн. з ПДВ; Водопровід на площадку інв.№1218 вартістю 53 508,00 грн. з ПДВ; Залізобетонна огорожа вартістю 155 234,40 грн. з ПДВ; Асфальтобетонне заміщення вартістю 150 403,20 грн. з ПДВ; Іподром конезаводу вартістю 281 134,80 грн. з ПДВ; свердловина №4 вартістю 114 410,40 грн. з ПДВ; силосна ява вартістю 73 551,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до накладної від 21.10.2014 №10010 продавець передав, а покупець прийняв згідно переліку накладної.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що у порушення умов Договору покупець у обумовлений строк сплатив продавцю вартість нерухомого майна не повному обсязі, внаслідок чого за Товариством утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/22234/16 від 26.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТАПС" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 910/22234/16 задоволено. Замінено стягувача - Дочірнє підприємство "Агрофірма "Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" (84168, Донецька область, Слов`янський р-н, с. Олександрівка, вул. Комсомольська, буд. 17; код ЄДРПОУ 25330750) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "НОТАПС" (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, корп. 5, оф. 526; код ЄДРПОУ 38964292) за наказом Господарського суду міста Києва 15.12.2017, який виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 по справі № 910/22234/16.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що 30.03.2021 року між Дочірнім підприємством "Агрофірма "Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" (первісний кредитор) та Компанією (новий кредитор) укладено договір від 30.03.2021 № 30-03-2021 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває (приймає) належне первісному кредитору право грошової вимоги згідно з Договором. Під відступленими правами розуміється, зокрема, право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів, які належать до сплати боржником первісному кредитору відповідно та на підставі безпосередньо Договору та рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/22234/16 від 13.01.2017, яке набрало законної сили, та інші можливі нарахування відповідно до вимог, норм та положень чинного законодавства України.

Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, обставини, встановлені господарським судом міста Києва у рішенні від 29.11.2017 року та в ухвалі від 26.04.2021 року в справі № 910/22234/16 (зокрема, щодо наявності заборгованості Товариства за Договором та переходу до Компанії права грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів, які належать до сплати відповідачем первісному кредитору відповідно та на підставі безпосередньо Договору та рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року), не потребують доказування при розгляді даної справи.

На примусове виконання вищевказаного рішення 15.12.2017 року, що набрало законної сили господарським судом міста Києва було видано виконавчий документ.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 12.03.2020 року відкрито виконавче провадження № 63530494 з примусового виконання наказу 15.12.2017 року № 910/22234/16.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що розмір вказаної у рішенні суду від 29.11.2017 року в справі № 910/22234/16 заборгованості відповідачем сплачено лише частково на суму 904 463,55 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 25.02.2021 року № 20.

Зважаючи на те, що рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року в справі № 910/22234/16 є невиконаним у повному обсязі, позивач просив суд стягнути з відповідача 115 072,48 грн. - 3 % річних (нараховані у період з 08.11.2016 року по 24.02.2021 та з 25.02.2021 по 03.07.2023 року) та 314 741,10 грн. - інфляційні втрати (нараховані протягом листопада 2016 року - лютий 2021 року) з урахуванням здійсненого відповідачем у лютому 2021 року часткового погашення боргу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе за Договором грошових зобов`язань в частині сплати на користь продавця підтверджений рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року в справі № 910/22234/16, що в установленому порядку 15.12.2017 року набрало законної сили.

Проте, за твердженням позивача, не спростованим відповідачем під час розгляду даної справи сума основного боргу Товариством на користь Компанії (як нового кредитора) була погашена лише частково, оскільки боржником 25.02.2021 року було сплачено лише 904 463,55 грн. з загальною суми боргу, що становила 1 208 259,64 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу на те, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат на відповідні суми основного боргу (з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості), суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул 8" про стягнення 429 813,58 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул 8" (04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 11-Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 37490921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (03187, місто Київ, вулиця Академіка Глушкова, будинок 40, корпус 5, офіс 526; код ЄДРПОУ 38964292) 115 072 (сто п`ятнадцять тисяч сімдесят дві) грн. 48 коп. 3 % річних, 314 741 (триста чотирнадцять тисяч сімсот сорок одну) грн. 10 коп. інфляційних втрат та 6 448 (шість тисячі чотириста сорок вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.10.2023.

Судове рішення є врученим з дня отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи в модулі "Електронний суд" ЄСІТС (п.2ч.6ст.242 ГПК України), вказану такою особою під час подання документів до суду.

Суддя Ігор Курдельчук