Рішення

від 26.10.2023 по справі 911/2582/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2582/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63"

08147, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Академіка Шалімова, будинок 63, код ЄДРПОУ 42756273

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ Проперті Груп"

08131, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Академіка Шалімова, будинок 67-В, офіс 1, код ЄДРПОУ 43789231

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2257/22 від 09.12.2022) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ Проперті Груп" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до протоколу №1 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63" від 29.05.2021.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2582/22, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені строки подання учасниками справи заяв по суті справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ Проперті Груп" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2544/23 від 09.02.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №5032/23 від 15.03.2023).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2023 відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ Проперті Груп" (вх. №2544/23 від 09.02.2023) повернуто відповідачу без розгляду, клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63" про продовження строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву (вх. №5032/23 від 15.03.2023) задоволено повністю, відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №6032/23 від 15.03.2023) прийнято та долучено до матеріалів справи, продовжено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив - до 30.04.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10999/23 від 06.06.2023) разом з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами (вх. №10999/23 від 06.06.2023), в якому позивач заперечив проти прийняття судом відзиву на позовну заяву у зв`язку із пропущенням строку на його подання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2023 продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 09.05.2023, долучено відзив на позовну заяву (вх. №9188/23 від 11.05.2023) до матеріалів справи та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тап Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейрін-ЛТД" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №15892/23 від 21.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №15893/23 від 21.08.2023).

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63" (далі - позивач) здійснює управління житловим будинком за адресою Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, буд. 63.

Протоколом загальних зборів №1 позивача від 29.05.2021 затверджено кошторис, розмір та порядок сплати внесків на відшкодування витрат на управління багатоквартирного будинку у розмірі 9,37 грн./кв.м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного будинку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФ Проперті Груп" (далі - відповідач) є власником нежитлових приміщень №113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120 в житловому будинку за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, буд. 63.

2. Аргументи позивача

Позивач зазначає, що відповідач в порушення положень чинного законодавства не виконує покладені на нього зобов`язання щодо своєчасної оплати внесків з управління багатоквартирним будинком з липня 2021 року.

27.10.2022 позивач направив поштовою кореспонденцією на реєстраційну адресу місцезнаходження відповідача лист з вимогою про сплату заборгованості, що утворилась станом на 27.10.2022.

Позивач відзначає, що станом на 30.11.2022, відповідач має заборгованість перед ним у загальному розмірі 119706,45 грн., яка складається із заборгованості: 1) за нежитлове приміщення №113 (площею 102,1 м2) - 16263,51 грн.; 2) за нежитлове приміщення №114 (площею 41,3 м2) - 6578,68 грн.; 3) за нежитлове приміщення №115 (площею 135,1 м2) - 21520,08 грн.; 4) за нежитлове приміщення №116 (площею 98,4 м2) - 15674,14 грн.; 5) за нежитлове приміщення №117 (площею 99,2 м2) - 15801,57 грн.; 6) за нежитлове приміщення №118 (площею 134,7 м2) - 21456,36 грн.; 7) за нежитлове приміщення №119 (площею 42,5 м2) - 6769,83 грн.; 8) за нежитлове приміщення №120 (площею 98,2 м2) - 15642,28 грн.

Окрім цього, позивач додав до позовної заяви копію договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022. Загалом позивачем заявлені до стягнення 16200,00 грн. витрат на правову допомогу, з яких:

- 7500,00 грн. у позовній заяві - на підтвердження надані копії додаткової угоди №1 від 01.11.2022 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) №031022/1 від 09.12.2022, рахунку-фактури №РФ-22/11 від 22.11.2022 та платіжної інструкції №350 від 25.11.2022;

- 5500,00 грн. у відповіді на відзив (вх. №5032/23 від 15.03.2023) - на підтвердження надані копії додаткової угоди №2 від 01.03.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) №130323/1 від 13.03.2023, рахунку-фактури №РФ-07/03 від 07.03.2022 та платіжної інструкції №338 від 09.03.2023;

- 1200,00 грн. у клопотанні про розгляд справи за наявними матеріалами (вх. №10999/23 від 06.06.2023) - на підтвердження надані копії додаткової угоди №3 від 25.05.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) №260523/1 від 26.05.2023, рахунку-фактури №РФ-25/05 від 25.05.2022 та платіжної інструкції №390 від 26.05.2023;

- 2000,00 грн. у відповіді на відзив (вх. №15892/23 від 21.08.2023) - на підтвердження надані копії додаткової угоди №4 від 10.08.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) №140823/1 від 14.08.2023, рахунку-фактури №РФ-10/08 від 10.08.2022 та платіжної інструкції №448 від 14.08.2023.

3. Аргументи відповідача

Відповідач зазначає, що позивач не надав доказів наявності у нього спірної заборгованості зі сплати внесків за утримання будинку.

Відповідач відзначає, що жодних рішень загальних зборів позивача, якими б було затверджено внески на утримання будинку та прибудинкової території не отримував та його не було повідомлено про проведення таких загальних зборів.

Також відповідач зауважує, що не отримував вимогу про сплату заборгованості, а також відсутні докази направлення відповідачу квитанцій на оплату внесків, а тому у відповідача обов`язок зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, не настав.

Таким чином, відповідач заявляє, що до моменту подання позову строк виконання ним обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку не настав, оскільки матеріали справи не містять доказів його обізнаності з розміром та порядком сплати відповідних внесків на утримання будинку - тож відповідач вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення позову.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Частинами 2 та 3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачається, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Щодо наявності заборгованості та її розміру.

Суд відзначає, що 14.05.2021 проведені загальні збори позивача, на яких прийнято рішення з 01.07.2021 відмовитися від послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надавало Товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Софіївська» та здійснювати утримання багатоквартирного будинку та його прибудинкової території самостійно шляхом самозабезпечення (протокол загальних зборів співвласників №1 від 29.05.2021).

Згідно з пунктом 3 Протоколу №1 загальних зборів позивача затверджено щомісячний розмір обов`язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирного будинку, а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, ремонтний та резервний фонди: у розмірі 9,37 грн./кв.м загальної площі, згідно з додатком №1 до вказаного протоколу. Сплата внесків здійснюється щомісячно, в термін до 20-го числа поточного місяця на рахунок позивача.

Суд зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником нежитлових приміщень №113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом частин 1-3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 у справах № 910/13128/17, № 910/11312/17, від 02.09.2020 у справі № 906/884/19.

Як зазначалось судом вище, розмір внесків співвласників встановили загальні збори співвласників позивача від 14.05.2021, що затверджено протоколом загальних зборів №1 від 29.05.2021.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження та скасування вказаного вище рішення загальних зборів співвласників позивача від 14.05.2022, затверджених протоколом загальних зборів №1 від 29.05.2021, а тому є чинними та такими, що підлягають виконанню як самим об`єднанням, так і співвласниками будинку, зокрема відповідачем, щодо своєчасної та повної оплати таких послуг.

Отже, у відповідача як у співвласника багатоквартирного будинку відповідно до положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та безпосередньо рішень загальних зборів співвласників позивача від 14.05.2021, затверджених протоколом загальних зборів №1 від 29.05.2021, статуту позивача, виник обов`язок з оплати послуг по утриманню багатоквартирного будинку, в тому числі, у заявлений позивачем період з липня 2021 року по листопад 2022 року, всього на суму у розмірі 119706,45 грн. - пропорційно до площі належних йому нежитлових приміщень.

Суд зазначає, що заперечення відповідача про неотримання ним рахунків чи будь-яких вимог про сплату внесків є безпідставними і необґрунтованими, оскільки відповідача повідомлено про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63" та затвердження розміру внесків на утримання та обслуговуванню будинку і відповідач не був позбавлений можливості самостійно здійснити їх оплату та/або отримати рахунок безпосередньо у позивача, у разі його неотримання.

При цьому, судом враховані надані позивачем до матеріалів справи: копію листа про повідомлення відповідача про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63", про відповідне рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на утримання та обслуговуванню будинку, із розрахунком таких витрат, що мають бути відшкодовані відповідачем, з квитанцією на оплату в додатку та копії доказів направлення цього листа засобами поштового зв`язку: опису вкладення з відбитком календарного штемпелю поштового відділення та фіскального чеку, які є належними доказами направлення листа відповідачу на його належну адресу місцезнаходження.

Стосовно тверджень обох сторін про те, що відповідачем цей лист не отримано, судом враховані правові висновки Верховного Суду з аналогічних питань: Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Оскільки пунктом 3 Протоколу №1 загальних зборів позивача затверджено, що сплата спірних внесків здійснюється щомісячно, в термін до 20-го числа поточного місяця, строк виконання спірного грошового зобов`язання настав 20-го числа поточного місяця для кожної із спірних щомісячних оплат, відтак, порядок визначення строку виконання зобов`язання, встановлений частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, на який посилається відповідач, не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах сторін, одночасно, судом враховане, що саме звернення позивача з даним позовом до суду є також вимогою зі сплати спірної заборгованості, що містить порядок її нарахування та розрахунок, проте, під час розгляду справи доказів оплати цієї заборгованості суду не надано.

Також суд зауважує, що аргументи відповідача про відсутність доказів передачі колишнім балансоутримувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Софіївська» будинку та прийняття його позивачем за актом прийому-передачі, а також передачі, передбаченої законодавством, технічної документації, є безпідставними і необґрунтованими, оскільки з моменту реєстрації позивача, останній набув права та повноваження, визначені законом, для вчинення дій з управління будинком, розташованого за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, буд. 63. При цьому, суд відзначає, сама лише відсутність примірника технічної документації не унеможливлює функціонування та діяльність такого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 119706,45 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку.

5.2. Щодо відшкодування судових витрат позивача на правову допомогу.

Позивачем долучена до позовної заяви копія договору про надання правової допомоги від 10.02.2023 №10/02/23-1, що укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Волбуєва Ігоря». Також ним долучені такі документи:

- копії додаткової угоди №1 від 01.11.2022 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) №031022/1 від 09.12.2022, рахунку-фактури №РФ-22/11 від 22.11.2022 та платіжної інструкції №350 від 25.11.2022;

- копії додаткової угоди №2 від 01.03.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) №130323/1 від 13.03.2023, рахунку-фактури №РФ-07/03 від 07.03.2022 та платіжної інструкції №338 від 09.03.2023;

- копії додаткової угоди №3 від 25.05.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) №260523/1 від 26.05.2023, рахунку-фактури №РФ-25/05 від 25.05.2022 та платіжної інструкції №390 від 26.05.2023;

- копії додаткової угоди №4 від 10.08.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) №140823/1 від 14.08.2023, рахунку-фактури №РФ-10/08 від 10.08.2022 та платіжної інструкції №448 від 14.08.2023.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначено таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. З огляду на викладене, Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.».

Також у даній постанові зазначається: «Також Верховний Суд враховує практику та рекомендації Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18) (офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зауважує, що у додатковій угоді №1 від 01.11.2022 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, зокрема, зазначається таке: « 1. Адвокатське бюро надає Клієнту правову допомогу з підготовки та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «СОФ ПРОПЕРТІ ГРУП» (ідентифікаційний код 43789231). 2. Гонорар Адвокатського бюро за надання послуг, зазначених в п. 1 цієї Додаткової угоди №1, становить фіксовану суму 7500 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень).».

У додатковій угоді №2 від 01.03.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, зокрема, зазначається таке: « 1. Адвокатське бюро надає Клієнту правову допомогу з підготовки та подання до суду Відповіді на Відзив у справі № 911/2582/22 про стягнення заборгованості з ТОВ «СОФ ПРОПЕРТІ ГРУП» (ідентифікаційний код - 43789231). 2. Гонорар Адвокатського бюро за надання послуг, зазначених в п. 1 цієї Додаткової угоди №1, становить фіксовану суму 5500 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень).».

У додатковій угоді №3 від 25.05.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, зокрема, зазначається таке: « 1. Адвокатське бюро надає Клієнту правову допомогу з підготовки та подання письмового клопотання (щодо розгляду справи за наявними матеріалами без врахування відзиву Відповідача) у справі № 911/2582/22 про стягнення заборгованості з ТОВ «СОФ ПРОПЕРТІ ГРУП» (ідентифікаційний код - 43789231). 2. Гонорар Адвокатського бюро за надання послуг, зазначених в п. 1 цієї Додаткової угоди №3, становить фіксовану суму - 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 копійок) без ПДВ.».

У додатковій угоді №4 від 10.08.2023 до договору про надання правової допомоги №031022 від 03.10.2022, зокрема, зазначається таке: « 1. Адвокатське бюро надає Клієнту правову допомогу з підготовки та подання Відповіді на Відзив (повторно) у справі № 911/2582/22 згідно ухвали суду від 27.07.2023. 2. Адвокатське бюро надає Клієнту правову допомогу з підготовки та подання письмового клопотання про пришвидшення розгляду справи №911/2582/22 про стягнення заборгованості з ТОВ «СОФ ПРОПЕРТІ ГРУП» (ідентифікаційний код - 43789231). 3. Гонорар Адвокатського бюро за надання послуг, зазначених в п.1 цієї Додаткової угоди №4 становить фіксовану суму - 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 копійок) без ПДВ. 4. Гонорар Адвокатського бюро за надання послуг, зазначених в п.2 цієї Додаткової угоди №4 становить фіксовану суму - 800,00 грн. (вісімсот гривень 00 копійок) без ПДВ.».

Позивач здійснив оплату за вищезазначеними додатковими угодами, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Окрім цього, відповідач у своїх заявах по суті справи не клопотав про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не надав інших пояснень чи заперечень з даного питання.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем 16200,00 грн. судових витрат позивача на правову допомогу.

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача у повному обсязі: в розмірі 16200,00 грн.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. №2257/22 від 09.12.2022) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ Проперті Груп" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ Проперті Груп" (08131, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Академіка Шалімова, будинок 67-В, офіс 1, код ЄДРПОУ 43789231) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шалімова 63" (08147, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Академіка Шалімова, будинок 63, код ЄДРПОУ 42756273,) 119706,45 грн. (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот шість гривень сорок п`ять копійок) заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку, 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат зі сплати судового збору та 16200,00 грн. (шістнадцять тисяч двісті гривень) витрат позивача на правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26.10.2023.

Суддя С.О. Саванчук