Рішення

від 23.10.2023 по справі 918/956/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНЯ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/956/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача Чернігівське колективне підприємство "Пожтехніка" Добровільного пожежного товариства України

про стягнення штрафних санкцій в сумі 181 558 грн. 98 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Гутнік Мар`яна Анатоліївна (поза межами приміщення суду);

Від відповідача: Матвійчук Анастасія Сергіївна (поза межами приміщення суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

11 вересня 2023 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Чернігівське колективне підприємство "Пожтехніка" Добровільного пожежного товариства України про стягнення штрафних санкцій в сумі 181 558 грн. 98 коп.

В обґрунтування позовної заяви Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого дії відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" посилається на неналежне виконання Чернігівським колективним підприємством "Пожтехніка" Добровільного пожежного товариства України зобов`язань за договорами поставки № 53-122-01-22-11834 від 28 лютого 2022 року, що у свою чергу призвело до нарахування штрафних санкцій в сумі 181 558 грн. 98 коп. (з яких 131 719 грн. 26 коп. пені та 49 839 грн. 72 коп. штрафу), які позивач просить стягнути з відповідача.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 525, 526, 610, 612, 629, 663, 712 ЦК України, ст.ст. 42, 176, 232 ГПК України.

В судовому засіданні 23 жовтня 2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та у розмірі зазначеному в позовній заяві.

Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог.

Як вбачається із відзиву, відповідач не заперечує факт укладення договорами поставки № 53-122-01-22-11834 від 28 лютого 2022 року.

Відповідач зазначає 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан.

Починаючи з 24 лютого 2022 року по 03 квітня 2022 року на території м. Чернігова та області велись активні бойові дії, більша частина області перебувала під окупацією, а місто Чернігів - в облозі.

Наказом ЧКП "Пожтехніка" ДПТ України №5ос від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф тимчасово призупинено роботу на підприємстві з 24 лютого 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу. Відповідно до наказу ДПТ України №5-к від 24 березня 2022 року призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 (директор відповідача) з 24 березня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки підприємство не мало змоги здійснювати діяльність, то наказом ЧКП "Пожтехніка" ДПТ України №6ос від 24 березня 2022 року тимчасово призупинено дію трудових договорів 35 працівників підприємства з 24 березня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

01 червня 2022 року відновлено дію трудового договору з ОСОБА_1 та встановлено з 01 червня 2022 року ОСОБА_2 неповний робочий тиждень тривалістю 3 (три) робочих дні (з понеділка по середу), з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, що підтверджується наказом ДПТ України №13-к від 20 травня 2022 року.

Відповідач зазначає, що ЧКП "Пожтехніка" ДПТ України здійснює свою господарську діяльність у приміщенні за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка 162А. Вказане приміщення орендується відповідачем відповідно до договору оренди нерухомого майна № 201 від 01 жовтня 2021 року, укладеного з КП "Харківспецсервіс". В результаті бойових дій, які велись на території м. Чернігова в період з 24 лютого 2022 року по 03 квітня 2022 року, орендоване відповідачем приміщенням зазнало значних пошкоджень та руйнувань.

Згідно з актом обстеження виробничих приміщень ЧКП "Пожтехніка" ДПТ України, за адресою м. Чернігів, вул. Шевченка 162А, пошкоджених під час проведення бойових дій на території м. Чернігова від 20 квітня 2022 року встановлено, що в період з 01 по 20 березня 2022 року внаслідок прямого влучання, ударів вибухових хвиль під час проведення бойових дій відбулось: руйнування даху частини виробничого цеху. Повністю зруйновані бетонні плити перекриття 4шт. Площа руйнування 45 м2; пошкодження даху виробничих цехів. Металеві листи даху, всі в отворах, посічені уламками снарядів на площі близько 300 м2; вибиті віконні рами та віконне скло по всім цехам, сорок шість вікон площею 270 м2.

У зв`язку з отриманням пошкоджень майна в результаті бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України Відповідач звернувся до СВ ЧРУП ГУНП у Чернігівській області з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення. За результатами розгляду вищевказаної заяви директора ЧКП "Пожтехніка" ДПТ України Сергуюка Миколу Миколайовича визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 22022270000000010 від 28 лютого 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України, що підтверджується довідкою, виданою слідчим СВ ЧРУП ГУНП Чернігівської області старшим лейтенантом поліції Даниленко Є.М.

Відповідач зазначає, що неодноразово повідомляв позивача про виникнення обставин непереборної сили, припинення діяльності підприємства, пошкодження виробничих потужностей, обмеження ресурсів для належного виконання, взятих на себе зобов`язань та значного підвищення цін на матеріали для виготовлення та транспортування вуглекислотних вогнегасників.

Таким чином, з огляду на той факт, що відповідач через відсутність коштів на відновлення та здійснення ремонтних робіт досі господарську діяльність здійснює обмежено, перебуває у скрутному фінансовому становищі, а порушення зобов`язання виникло не з його вини та не потягло за собою збитки для позивача, то заявлені до стягнення штрафні санкції є надмірними порівняно з загальною сумою заборгованості, відповідач просить суд зменшити розмір неустойки (пені) та штрафу з врахуванням інтересів боржника до 5 % від заявленої до стягнення суми.

Заяви та клопотання у справі.

06 жовтня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 5%.

17 жовтня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує доводи відповідача викладені у відзиві.

20 жовтня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/956/23 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до відповідача Чернігівське колективне підприємство "Пожтехніка" Добровільного пожежного товариства України про стягнення штрафних санкцій в сумі 181 558 грн. 98 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 жовтня 2023 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - замовник) та Чернігівське колективне підприємство "Пожтехніка" Добровільного пожежного товариства України (далі - постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-22-11834 від 28 лютого 2022 року на поставку вогнегасників та приладдя на суму 711 996 грн. 00 коп. з пдв (далі - договір).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що продукція поставляється в 2023 році в строк по 01 січня 2022 року. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".

Строк дії договору поставки - по 30 грудня 2022 року (п. 12.1 договору).

Продукція згідно з Договором, на загальну суму 711 996,00 грн. з ПДВ Постачальником не поставлена.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки (п. 9.2. договору).

Пунктом 9.4 договору поставки передбачено, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов`язковим.

Листом № 6893/041 від 17 травня 2023 року позивач повідомив відповідача про відсутність поставки товару за договором, просив прискорити поставку та попередив про відповідальність за порушення строків поставки.

У відповідь відповідач листом від 18 серпня 2022 року № 123 повідомив про настання форс-мажорних обставин, а саме військової агресії російської федерації, а також зазначив про руйнування його виробничих потужностей. Крім того, відповідач повідомив, що не може виконати договір за цінами на продукцію, які у ньому зазначені, у зв`язку із зростанням цін на матеріали, транспортні та інші послуги та запропонував переглянути і узгодити нові ціни і умови по вказаному договору.

Листом від 24 травня 2022 року № 7250/041 позивач повідомив відповідача, що внесення змін до істотних умов договору, зокрема й щодо зміни ціни, потребує відповідного документального підтвердження, яке не було надано.

З метою досудового врегулювання спору щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, позивач надіслав відповідачу претензію № 18357/001-юр від 08 грудня 2022 року про сплату штрафних санкцій.

У відповідь на вказану претензію постачальник надіслав лист від 06 січня 2023 року № 302, у якому зауважив, що вже повідомляв про форс-мажорні обставини та часткове руйнування підприємства та звернувся з проханням не нараховувати штрафні санкції.

08 лютого 2023 року позивачем на адресу відповідача направлений лист № 2528/001-юр, в якому містилися роз`яснення щодо належного підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та повідомлялося про відсутність документально підтверджених підстав для розгляду питання про звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов договору.

Позивач вважає, що постачальник (відповідач) не підтвердив форс-мажорні обставини відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати у останнього відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов договору.

Таким чином, на порушення умов договору відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не поставив продукцію у визначені строки.

У зв`язку з порушенням умов договору позивач здійснив нарахування штрафних санкцій, а саме позивачем нараховано відповідачу 131 719 грн. 26 коп. пені та 49 839 грн. 72 коп. штрафу.

Таким чином, на переконання позивача, в порушення умов договорів відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не поставив продукцію у визначені строки.

Враховуючи викладені обставини та прострочення поставки товару за договорами, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф за порушення строків поставки товару в сумі 181 558 грн. 98 коп.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 53-122-01-22-11834 від 28 лютого 2022 року.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору поставки № 53-122-01-22-11834 від 28 лютого 2022 року; копію листа ВП "Рівненська АЕС" від 17 травня 2023 року № 6893/041; копію листа ЧКП "Пожтехніка" ДПТ України 18 серпня 2022 року № 123; копію листа ВП "Рівненська АЕС" від 24 травня 2022 року № 7250/041; копію претензії № 18357/001-юр від 08 грудня 2022 року; копію відповіді на претензію від 06 січня 2023 року № 302; копію листа ВП "Рівненська АЕС" 08 лютого 2023 року № 2528/001-юр; копію листа ВП "Рівненська АЕС" 28 лютого 2023 року № 3873/001-юр.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин з поставки товару; факт виникнення зобов`язання відповідача по поставці товару; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по поставці товару.

Враховуючи прострочення поставки товару за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 9.1 договору пеню та штраф на загальну суму 181 558 грн. 98 коп. (з яких 131 719 грн. 26 коп. пені та 49 839 грн. 72 коп. штрафу).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені та штрафу.

На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Оскільки прострочення відповідача по поставці товару має місце, тому позовні вимоги про стягнення 131 719 грн. 26 коп. пені та 49 839 грн. 72 коп. штрафу є підставними.

Щодо аргументів відповідача про наявність форс-мажорних обставини, суд зазначає наступне.

Пункт 11.1 договору передбачає, що сторона звільняється від відповідальності за часткове, або повне невиконання зобов`язань по Договору, коли неможливість виконання безпосередньо викликана дією обставин, що не залежать від волі сторони, які сторона не могла передбачити і застерегти розумними мірами (непереборна сила). До таких обставин належать: стихійні лиха, екстремальні погоди і умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки, дії органів державної влади, тощо.

Пункт 11.2. договору встановлює, що дія обставин непереборної сили автоматично продовжує термін дії даного договору. Але, якщо такі обставини перевищують два місяці, сторони приймають рішення про доцільність продовження виконання даного договору, про що підписується додаткова угода.

Відповідно до п. 11.3 договору сторони зобов`язані повідомити про настання та припинення дії обставин непереборної сили в письмовій формі протягом 3-х днів з моменту виникнення або припинення дії обставин непереборної сили.

Згідно до п. 11.4 договору відповідним доказом наявності дії обставин непереборної сили та їх тривалості є сертифікат Торгово-промислової палати України згідно Закону України "Про Торгово-промислові палати України" або, відповідно до діючого законодавства, інших компетентних органів.

Відповідно до пункту 11.5 договору неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про настання або зупинення дії обставин непереборної сили, позбавляють сторону права посилатися на них.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є наявність однієї або більше обставин, зазначених у ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові плати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у передбачений термін.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 року за №44(5), із змінами та доповненнями (далі - Регламент).

Відповідно до Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

При цьому, тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника.

Надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин; непередбачуваність обставин; невідворотність; причинно-наслідковий зв`язок між обставин ою/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те. що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Суд зазначає, що лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 долучений відповідачем до матеріалів справи не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що сама по собі наявність форс-мажорних обставин, яка підтверджується загальним листом ТПП України, не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення виконання зобов`язання.

Отже, суд відхиляє аргументи відповідача, що даному спорі наявні обставини форс-мажору.

Окрім того, судом враховано позицію відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні положення містяться у ст. 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (аналогічну позицію наведено у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 924/709/17 та від 22 січня 2020 року у справі № 912/684/19).

Суд, з урахуванням доводів відповідача, ненадання позивачем доказів понесення ним у зв`язку з простроченням відповідача збитків та розміру таких збитків, а також того, що станом на момент вирішення спору по суті зобов`язання відповідача за укладеним між сторонами спору договором є виконаними, вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

На переконання суду стягнення всієї заявленої суми штрафних санкцій є надмірною відповідальністю, що не відповідає правовому призначенню неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача.

Таким чином, зменшення розміру неустойки надасть відповідачу можливість розрахуватися з наявною кредиторською заборгованістю, продовжити свою господарську діяльність.

За таких обставин, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% та стягнення з відповідача 18 156 грн. 13 коп. штрафних санкцій, з яких 13 172 грн. 16 коп. - пеня та 4 983 грн. 97 коп. - штраф.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача за позовом, тому, останній слід задоволити частково.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у не повній поставці товару та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 723 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, однак суд з власної ініціативи дійшов висновку про зменшення штрафних санкцій на 90 %, що не впливає на розмір судового збору.

Отже, розмір судового збору пропорційно обґрунтованим позовним вимогам становить 2 723 грн. 00 коп., який покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Чернігівського колективного підприємства "Пожтехніка" Добровільного пожежного товариства України (14020, м. Чернігів, вул. Шевченка,162в, код. 05388859) на користь з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, м. Вараш, код. 05425046) 13 172 (тринадцять тисяч сто сімдесят два) грн. 16 коп. пені, 4 983 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят три) грн. 97 коп. штрафу та 2 723 (дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 00 коп. судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2023 року.

Суддя Войтюк В.Р.