Рішення

від 26.10.2023 по справі 922/3780/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3780/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн", м.Харків (адреса: 61036, м.Харків, вул.Мухачова, буд.1-А) до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м.Харків (адреса: 61024, м. Харків, вул.Пушкінська, 61) про стягнення 161528,71 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

25.08.2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейн" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості в розмірі 161528,71 грн, з яких 158003,48 грн - борг за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2022 до 31.12.2022 року за договорами про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію №№314, 315, 316 від 04.11.2022 року; 3525,23 грн - борг за спожите водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2022 до 31.12.2022 року за договором про відшкодування витрат за спожите централізоване водопостачання та водовідведення №177 від 31.08.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.08.2023 року відкрито провадження у справі №922/3780/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

19.09.2023 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№25285), в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що Харківське квартирно-експлуатаційного управління є неприбутковою установою та утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету, всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вноситься всі стаття витрат. Крім того, відповідач зазначає, що військова частина не підтвердила жодним документом факт споживання електричної енергії та водопостачання за період з жовтня 2022 по грудень 2022, отже відповідачу не відома кількість спожитої енергії військовою частиною.

27.09.2023 року позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№26136), в якій позов підтримував в повному обсязі.

12.10.2023 року позивач надав до суду клопотання (вх.№27866) про стягнення судових витрат.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно власником нежитлової будівлі літ. "А-2" по вул. Войкова, 1-А, у м.Харкові є Акціонерне товариство "Східна Україна" на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.1994, протоколу № 2 від 14.01.1994, установчого договору від 16.01.1995 та статуту від 27.01.1995.

В подальшому Акціонерне товариство "Східна Україна" перереєстровано в Акціонерне товариство "РЕЙН" відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності-юридичної особи від 26.02.1997.

03.07.2000 року Акціонерне товариство "РЕЙН" перереєстровано в товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙН", відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

Відповідно до рішення Харківської міської ради 1 сесії 7 скликання від 20.11.2015 № 12/15 «Про перейменування об`єктів топоніміки міста Харкова» вул.Войкова було перейменовано на вул. Мухачова.

З урахуванням викладеного, ТОВ «РЕЙН» є власником нежитлової будівля, літ."А-2" загальною площею 1092,8 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мухачова (кол.Войкова), буд.1-А.

23.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейн" (далі - Позивач, Балансоутримувач), військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Користувач) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (попередня назва - Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харків) (далі - Відповідач, Платник) було укладено Договір безоплатного користування нерухомого майна № 1 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Балансоутримувач надає Користувачу можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном за адресою: 61036, м. Харків, вул.Мухачова, буд. 1-А, а саме: приміщення будівлі загальною площею 1000 м2. Вказані приміщення відповідно до вимог п. 2.3 Договору передано Користувачу згідно з двостороннім Актом приймання - передачі від 23.05.2022 року.

Згідно з п.3.2 Договору Платник зобов`язаний відшкодувати Балансоутримувачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Користувачем за час дії цього Договору. Аналогічні положення містяться й в п. 8.2. вказаного Договору.

Пунктом 3.4 Договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 15.02.2023 року, відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3 на підставі укладених договорів на відшкодування за кожним видом наданих комунальних послуг окремо (електрична енергія, водопостачання та водовідведення, теплова енергія або природній газ, вивіз сміття).

Відповідно до п. 4.9. та п. 6.4. Договору Сторони зобов`язуються укласти договори відшкодування спожитих комунальних послуг за кожним видом наданих комунальних послуг окремо.

На виконання умов укладеного Договору безоплатного користування нерухомого майна № 1 від 23.05.2022 року, Сторонами було укладено наступні договори: Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію № 314 від 04.11.2022 року (далі Договір № 314), Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію № 315 від 04.11.2022 року (далі Договір № 315), Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію № 316 від 04.11.2022 року (далі Договір №316), відповідно до п.п.1.1. яких Відповідач відшкодовує витрати, понесені позивачем з оплати електричної енергії, яка була спожита Користувачем згідно з Договором на безоплатне тимчасове використання приміщення від 23.05.2022 року № 1.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 314 та Акту виконання робіт (надання послуг) №1 від 01.11.2022 за період з 23.05.2022 до 31.07.2022 сума відшкодування витрат за спожиту електричну енергію складає 37169,72 грн. Вказана сума витрат за спожиту електричну енергію була сплачена Відповідачем відповідно до платіжної інструкції №635 від 07.11.2022 на суму 37169,72 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 315 та Акту виконання робіт (надання послуг) №1 від 04.11.2022 за період з 01.08.2022 до 31.08.2022 сума відшкодування витрат за спожиту електричну енергію складає 17517,04 грн. Вказана сума витрат за спожиту електричну енергію була сплачена Відповідачем відповідно до платіжної інструкції №634 від 07.11.2022 на суму 17517,04 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 316 та Акту виконання робіт (надання послуг) №1 від 01.11.2022 за період з 01.09.2022 до 30.09.2022 сума відшкодування витрат за спожиту електричну енергію складає 19567,86 грн. Вказана сума витрат за спожиту електричну енергію була сплачена Відповідачем відповідно до платіжної інструкції №633 від 07.11.2022 на суму 19567,86 грн.

Також, Сторонами було укладено Договір про відшкодування витрат за спожите централізоване водопостачання та водовідведення № 177 від 31.08.2022 року (далі Договір № 177).

Відповідно до п. 1.1. Договору Відповідач відшкодовує витрати, понесені позивачем з оплати централізованого водопостачання та водовідведення, яка була спожита Користувачем згідно Договору на безоплатне тимчасове використання приміщення від 23.05.2022 року № 1.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 177 та підписаних Сторонами Актів наданих послуг за період з 23.05.2022 до 30.06.2022 сума відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення склала 2453,15 грн., за період з 01.07.2022 до 31.10.2022 7715,12 грн. Вказані витрати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення були оплачені Відповідачем відповідно до платіжних інструкцій №351 від 01.09.2022 на суму 2453,15 грн. та №823 від 30.11.2022 на суму 7715,12 грн.

В подальшому, витрати за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2022 до 31.12.2022 склали 158003,48 грн., а саме: за жовтень 2022 31634,22 грн., за листопад 2022 53763,22 грн., за грудень 2022 72606,04 грн.

Факт постачання електричної енергії за адресою м. Харків, вул. Мухачова, б.1-А, підтверджується відповідними Актами про обсяг розподіленої електричної енергії, складеними АТ «Харківобленерго» та ТОВ «РЕЙН», Актами приймання-передачі електричної енергії, складеними ПрАТ «Харківенергозбут» та ТОВ «РЕЙН», а також рахунками за електричну енергію ПрАТ «Харківенергозбут» за жовтень - грудень 2022 року.

Як зазначає позивач в позовній заяві, в жовтні 2022 відповідно до Акту про обсяги розподіленої електричної енергії за жовтень 2022 Користувачем було фактично спожито електричну енергію у розмірі 5756 кВт, вартість якої за тарифом 5,495868 грн. (з ПДВ) за 1 кВт склала 31634,22 грн. Однак, у зв`язку з перерахунком та врахуванням обсягу передплаченої електричної енергії у розмірі 6220 кВт, яка обліковувалася за Позивачем та виникла ще до укладення Договору безоплатного користування нерухомого майна № 1 від 23.05.2022, в Акті приймання-передачі електричної енергії та рахунку за електричну енергію за жовтень 2022 значиться до сплати за спожиту електричну енергію всього: 464 кВт.

Витрати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2022 до 31.12.2022 склали всього 3525,23 грн., а саме: за листопад 2022 1585,99 грн., за грудень 2022 1939,24 грн.

Факт постачання послуг за адресою: м.Харків, вул.Мухачова, б.1-А підтверджується відповідними рахунками та Актами здачі-приймання наданих послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, складеними КП «Харківводоканал» та ТОВ «РЕЙН» за листопад та грудень 2022 року.

28.03.2023 року Позивач направив Відповідачу лист, в якому просив про невідкладне вирішення питання погашення існуючої заборгованості за отримані Користувачем комунальні послуги, в тому числі й за вищевказані періоди. До вказаного листа, окрім вищевказаних актів та рахунків, які підтверджують факт отримання відповідних комунальних послуг, також були додані проект договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги розподіленої електричної енергії, проект договору про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення, акти наданих послуг, акти зняття показань лічильника, акти звірки розрахунків (а.с.41-42).

Вказаний лист разом із доданими до нього документами був отриманий Відповідачем 28.03.2023 за вх. №1437, про що свідчить відповідна відмітка на екземплярі Позивача.

У відповіді за вих.№583/1051 від 31.03.2023 відповідач повідомив, що не може передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно з претензії ТОВ «РЕЙН» від 28.03.2023 за договором №1 від 23.05.2022, у зв`язку з тим, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду, фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

Як зазначає позивач, відповідачем до цього часу на адресу позивача так і не було повернуто підписані екземпляри договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, договору про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення, актів наданих послуг, актів зняття показань лічильника, актів звірки розрахунків, які йому були надані разом із листом від 28.03.2023.

11.07.2023 року позивачем додатково на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості та повернення підписаних екземплярів раніше наданих договорів та актів наданих послуг.

Однак, заборгованість за спожиті комунальні послуги відповідачем до цього часу так і не відшкодована, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2022 до 31.12.2022 у розмірі 158003,48 грн, та спожите водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2022 до 31.12.2022 у розмірі 3525,23 грн., а всього 161528,71 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У відповідності до ст.173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписист.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (чч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Статтею 793 ЦК України визначені вимоги до форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, згідно з якими договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи викладене, дослідивши текст укладеного договору від 23.05.2022 № 1, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором найму будівлі або іншої капітальної споруди, а спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі зазначеного договору, є правовідносинами щодо користування приміщенням без сплати за користування, але з відшкодуванням всіх витрат за спожиті комунальні послуги, які були отримані наймачем (Користувачем) за час дії цього Договору.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач належним чином виконав свої обов`язки за договором від 23.05.2022 № 1, передав у спільне безоплатне користування приміщення загальною площею 1000 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, вул.Мухачова, буд.1-А, що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна згідно договору безоплатного використання від 23.05.2022 № 1 від 23.05.2022.

Як вбачається із зазначеного Акту приймання-передачі, сторони підписали цей акт без заперечень та зауважень, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, вони повинні належним чином виконувати всі умови укладеного з позивачем Договору, в тому числі в частині своєчасного та у повному обсязі внесення платежів з відшкодування за спожиті комунальні послуги, в т.ч. за електричну енергію, водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 3.2 вищевказаного Договору Платник зобов`язаний відшкодувати Балансоутримувачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Користувачем за час дії цього Договору. Аналогічні положення містяться й в п. 8.2. вказаного Договору.

В свою чергу, п. 3.4 вказаного Договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 15.02.2023, відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3 на підставі укладених договорів на відшкодування за кожним видом наданих комунальних послуг окремо (електрична енергія, водопостачання та водовідведення, теплова енергія або природній газ, вивіз сміття).

У матеріалах справи містяться рахунки на оплату за спожиту електричну енергію, виставлені ТОВ "РЕЙН" (споживачу) постачальником - ПрАТ "Харківенергозбут" на підставі укладеного між ними договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4-7251С від 04.04.2022 року, за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року, який входить до спірного періоду (а.с.16-18).

Також вказані обсяги поставленої електричної енергії підтверджуються наданими позивачем до позовної заяви актами про обсяги розподіленої електричної енергії за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року, які складені оператором системи розподілу АТ Харківобленерго та погоджені і засвідчені позивачем.

Таким чином, відповідач безпідставно посилається у відзиві на позов на те, що Користувачем не підтверджено кількість спожитих комунальних послуг у 2022 році.

Станом на момент ухвалення судом рішення, відповідачем не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем з відшкодування 158003,48 грн за спожиті Користувачем комунальні послуги за електричну енергію.

Відповідно до чч.1, 2 ст. 3 Закону України Про господарську діяльність у Збройних Силах України, суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про Збройні Сили України фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пп. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

За приписами ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Довгострокове зобов`язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов`язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

Відповідно до ст.49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1)наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Відповідач є бюджетною неприбутковою установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету України та є розпорядником бюджетних коштів в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду.

Згідно з пунктом 3.4 Договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 15.02.2023, відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3 (відповідачем) на підставі укладених договорів на відшкодування за кожним видом наданих комунальних послуг окремо (електрична енергія, водопостачання та водовідведення, теплова енергія або природній газ, вивіз сміття).

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та відповіді на вимогу позивача від 28.02.2023 про відшкодування комунальних послуг за договором від 23.05.2022 № 1 на неможливість здійснити відшкодування за комунальні послуги за договором, у зв`язку відсутністю відповідного бюджетного асигнування, оскільки відсутність бюджетного фінансуванні не може бути підставою для звільнення відповідача від здійснення зобов`язань за вищезазначеним Договором.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості перед позивачем з відшкодування 158003,48 грн за спожиту електричну енергію, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 158003,48 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3525,23 грн заборгованості за водопостачання та водовідведення за листопад та грудень 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви надано виставлений ПК "Хаківводоканал" рахунок за водопостачання та водовідведення за листопад та грудень на загальну суму 3525,23 грн (а.с.19).

Станом на момент ухвалення судом рішення, відповідачем не надані суду докази на підтвердження погашення заборгованості за водопостачання та водовідведення в розмірі 3525,23 грн, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3525,23 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за комунальні послуги у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 161528,71 грн.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (адреса: 61024, м.Харків, вул.Пушкінська, 61; код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн" (адреса: 61036, м.Харків, вул.Мухачова, буд.1-А; код ЄДРПОУ 23001551) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2022 до 31.12.2022 у розмірі 158003,48 грн, та спожите водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2022 до 31.12.2022 у розмірі 3525,23 грн, а всього 161528,71 грн, крім того, 2684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "26" жовтня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт