Рішення

від 24.10.2023 по справі 926/3195/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/3195/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Новак А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом фермерського господарства «Заміхівське-06» (32600, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, пров. Яблуневий, 3А, код ЄДРПОУ 34175877)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська борошномельна компанія» (60540, Чернівецька область, Чернівецький район, село Байраки, вул. Головна, буд. 16, код ЄДРПОУ 40645413)

про стягнення заборгованості в сумі 20910,17 грн.

Представники сторін:

від позивача Валігура О.О. адвокат;

від відповідача не з`явився.

І. Стислий виклад позицій учасників справи

Фермерське господарство «Заміхівське-06» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська борошномельна компанія» про стягнення заборгованості на загальну 20910,17 грн, з яких: 17106,34 грн пеня, 1026,38 грн 3 % річних та 2777,45 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.09.2022 між сторонами укладено договір поставки №30-ТД. У зв`язку із порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за товар, позивачем нараховано згідно пункту 6.1. договору та статті 625 Цивільного кодексу України за період з 20.05.2023 по 19.06.2023 пеню в сумі 17106,34 грн, 3 % річних в сумі 1026,38 грн та інфляційні втрати в сумі 2777,45 грн.

Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.

ІІ. Рух справи.

17.07.2023 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№3195.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.08.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.09.2023 відкладено розгляд справи по суті на 24.10.2023.

Станом на день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча відповідач належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

20.09.2022 між фермерським господарством «Заміхівське-06» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» (далі - відповідач) укладено договір поставки №30-ТД (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов`язується поставити й передати, а покупець зобов`язується, оплатити й прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію - яка визначається за видатковими накладними та специфікаціями до Договору.

Згідно специфікації товару № 1 від 20.09.2022 (додаток до договору поставки N30-ТД від 20.09.2022) позивач зобов`язаний був поставити товар у вигляді пшениці, урожаю 2022 року загальною вартістю з ПДВ - 3224000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.07.2023 по справі №926/3195/23 позов фермерського господарства «Заміхівське-06» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 105352,28 грн задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» на користь фермерського господарства «Заміхівське-06» пеню, 3 % річних та інфляційні втрати в сумі 8854,23 грн та судовий збір в сумі 132,81 грн за період з 09.05.2023 по 19.05.2023.

У даному рішенні судом встановлено, що на виконання договору поставки №30-ТД загалом позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3194154,94 грн, з яких відповідач станом на день подання позову по справі №926/3195/23 оплатив лише 2746973, 25 грн.

Суд зазначив, що станом на 19.05.2023 загальний борг покупця за поставлений товар складав 422181,69 грн (392264,65 грн - ПДВ та 29917,04 грн - вартість товару), що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 19.05.2023.

Також, судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідач в повному обсязі сплатив суму основного боргу, про що свідчать матеріали справи та клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу.

Відповідачем здійснено погашення основного боргу до 20.06.2023, що підтверджується платіжними інструкціями.

У зв`язку із порушенням строків погашення заборгованості, позивачем за період з 20.05.2023 по 19.06.2023 нараховано відповідачу пеню в сумі 17106,34 грн, 3 % річних в сумі 1026,38 грн та інфляційні втрати в сумі 2777,45 грн.

ІV. Позиція суду по суті спору

Відповідно до ч.4, 5 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, факти, встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших. Правило про преюдиціальність спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.07.2023 по справі №926/3195/23 за неналежне виконання взятих зобов`язань по договору поставки №30-ТД стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» на користь фермерського господарства «Заміхівське-06» пеню, 3 % річних та інфляційні втрати в сумі 8854,23 грн за період з 09.05.2023 по 19.05.2023.

Тобто, в даному випадку преюдиціальним є встановлення факту неналежного виконання відповідачем взятих зобов`язань по договору поставки №30-ТД, факту наявності станом на 19.05.2023 боргу покупця за поставлений товар у сумі 422181,69 грн та факту погашення даної суми боргу до 20.06.2023.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов`язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому необхідно взяти до уваги положення ст. 612 Цивільного кодексу України у відповідності до якого, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 2777,45 грн. та трьох процентів річних в сумі 1026,38 за період з 20.05.2023 по 19.06.2023, суд зазначає, що він є арифметично вірним, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Що стосується стягнення 17106,34 грн. пені, суд зазначає наступне.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 3 статті 232 Господарського кодексу України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенціє.

Разом з тим, сторони досягли згоди у частині сплати пені, а саме, згідно з пунктом 6.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення.

Позивачем нарахована пеня за період з 20.05.2023 по 19.06.2023 в сумі 17106,34 грн.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку що вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 17106,34 грн підлягають задоволенню.

V. Висновки суду.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та відповідає адекватним фактичним обставинам справи.

VІ.

Пунктом 2 частини 1, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2684,00 грн покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» (60540, Чернівецька область, Герцаївський район, с. Байраки, вул. Головна, 16, код 40645413) на користь фермерського господарства «Заміхівське-06» (32600, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, пров. Пушкіна, 3 (провулок Яблуневий, 3А), ідентифікаційний код 34175877) 17106,34 грн пені, 1026,38 грн 3 % річних, 2777,45 грн інфляційних втрат та судовий збір в сумі 2684,00 грн.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.