Постанова

від 05.10.2023 по справі 163/655/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/655/23

Провадження № 3-в/163/33/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

розглянувши в приміщенні суду заяву захисника ОСОБА_1 - адвоката Осколкова І.Л. про перегляд за виключними обставинами і скасування постанови судді Любомльського районного суду від 01.06.2023 року у справі про порушення митних правил № 163/655/23 за протоколом №0006/20500/23 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , керівник ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» (код ЄДРПОУ 36406879) Повітрофлотський Узвіз, 14 місто Київ, РНКОПП 2308820598,

в с т а н о в и в :

10 серпня 2023 року в канцелярії Любомльського районного суду зареєстровано заяву адвоката Осколкова І.Л. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 01 червня 2023 року у справі № 163/655/23 (провадження №3/163/289/23).

Заява обґрунтована прийняттям Рішенням Конституційного Суду України про визнання неконституційним абзацу 2 частини 1 стаття 483 МК України, у зв`язку із чим вищевказана постанова підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Його захисник адвокат Осколков І.Л. мав приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак з технічних причин провести відеоконференцію не видалось можливим. У зв`язку із чим, враховуючи, що ризики технічної неможливості провести судове засідання в режимі відеоконференції власними технічними засобами несе учасник який заявив таке клопотання, тобто захисник Осколков І.Л., та те, що суддею в даному судовому засіданні вирішуватиметься лише питання щодо наявності підстав переглядати постанову суду за виключними обставинами без оцінки доказів по суті винуватості особи, суддя вважає за можливе провести розгляд даної справи без участі захисника Осколкова І.Л. за наявними матеріалами.

Представник Волинської митниці проти заяви заперечив, просив у її задоволенні відмовити за безпідставністю.

Під час розгляду заяви встановлено таке.

Постановою судді Любомльського районного суду від 01 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3214517,96 грн (три мільйони двісті чотирнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять грн. 96 коп.) з конфіскацією в дохід держави товару: «Коробки перемикання передач для легкових автомобілів без ознак використання», в кількості 174 шт. фактурною вартістю 83443,69 доларів США що за курсом Національного банку України станом на 08.12.2022 року, становить 3214517,96 грн (три мільйони двісті чотирнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять грн. 96 коп.), що вилучені за протоколом № 0006/20500/23.

У постанові вказано, що ОСОБА_1 як керівник ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Коробки перемикання передач для легкових автомобілів без ознак використання», в кількості 174 шт. фактурною вартістю 83443,69 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 08.12.2022 року, становить 3214517,96 грн (три мільйони двісті чотирнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять грн. 96 коп.) з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу документів (CMR від 02.12.2022 без номера; інвойс (invoice) від 18.11.2022 №TCL/240004/2022/1; специфікація від 18.11.2022 № TCL/240004/2022 та МД типу IM40EE № 22UA500000932770U3), що містили неправдиві відомості щодо одержувача товару, його фактурної вартості, необхідної для визначення їх митної вартості, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

Постановою судді Волинського апеляційного суду від 05 липня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова Любомльського районного суду від 01.06.2023 - без змін.

У поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 01 червня 2023 року ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційну скаргу адвоката Осколкова Івана Леонідовича в інтересах «Timely Customs Logistics Consulting Limited» на постановусудді Любомльськогорайонного судуВолинської областівід 01 червня 2023року повернути особі, яка її подала.

Частиною 2 ст.486 МК України визначено, що провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно із ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ч.5 ст.529 КУпАП постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Як встановлено ч.2 ст.287 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст.294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Крім цього, ст.2971 КУпАП встановлено, що заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною. Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч.1 ст.2974 КУпАП заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається до Верховного Суду.

Отже, інститут оскарження постанов у справах про порушення митних правил унормований главою 24 КУпАП і за своїм змістом є гарантією захисту прав учасників провадження.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі "Мельник проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, judgment of 21 February 1975, Series A no. 18, p. 18, § 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги (заява № 23436/03, § 22).

Таким чином, процедура розгляду справ про порушення митних правил не передбачає перегляду постанов судді районного суду за нововиявленими обставинами.

Інститут перегляду постанов у справах про порушення митних правил є можливим і допускається лише в одному випадку, який визначений главою 241 КУпАП.

Відтак, перегляд постанов у справах про порушення митних правил за виключними обставинами нормами чинного законодавства України не передбачений.

Частиною 1 ст.8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року № 5-р(II)/2023визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України. Абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

На час звернення адвоката Осколкова І.Л. до суду із заявою про перегляд постанови судді першої інстанції передбачена ч.1 ст.483 МК України і застосована суддею апеляційної інстанції санкція за вчинене порушення митних правил є чинною, а її законна сила втрачається 05 січня 2024 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року № 5-р(II)/2023.

На підставі наведених законодавчих норм слід дійти висновку, що застосування рішення Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року № 5-р(II)/2023 можливе лише до справ про порушення митних правил, які перебувають на розгляді суду по суті складеного протоколу, починаючи з 05 січня 2024 року, незалежно від дати вчинення правопорушення.

Водночас застосування вказаного рішення Конституційного Суду України до розглянутих справ, у яких постанови суду вступили у законну сили, виключається.

За таких обставин вимоги заяви є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Правові підстави для застосування аналогії права і перегляду постанови суду за нормами КПК України також відсутні, а наведені в заяві доводи з цього питання є безпідставними з огляду на таке.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021 дійсно зазначено, що проаналізувавши оспорювані приписи статті 471 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що ці приписи мають кримінально-правовий характер як за своєю каральною та стримувальною метою, так і за суворістю визначеного ними додаткового обов`язкового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації певних товарів, тому призначення такого стягнення має здійснюватися з урахуванням принципів і гарантій, притаманних кримінальному провадженню.

Тобто, в розумінні п.3.2 (з його подальшим повним змістом) принципи і гарантії, що притаманні кримінальному провадженню, ураховуються виключно і лише при накладенні стягнення за вчинення порушення митних правил, однак аж ніяк не можуть застосовуватися до самої процесуальної процедури розгляду справи про порушення митних правил, у тому числі можливості перегляду постанови суду за виключними обставинами в порядку глави 34 КПК України.

Застосування рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Швидка проти України», на яке як на підставу застосування аналогії права посилається заявник, у цій справі є неприйнятним, оскільки зазначене рішення ЄСПЛ має зовсім відмінні правові підстави і обставини.

Зокрема, у справі «Швидка проти України» заявниця була піддана адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту строком на десять діб за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. У відповідності до вимог ст.294 КУпАП таке стягнення на той час підлягало негайному виконанню. Апеляційну скаргу на постанову місцевого суду заявниця подала у день її винесення, однак, незважаючи на дотримання апеляційним судом встановленого законодавством порядку розгляду скарги, було допущено порушення її права на оскарження, оскільки такий розгляд мав місце лише після того, як вона відбула покарання у повному обсязі. У зв`язку із цим ЄСПЛ визнав наявним порушення статті 2 Протоколу № 7, яке полягає у тому, що заявниця не могла ефективно використати своє право на апеляційне оскарження у провадженні, що вважається кримінальним у розумінні Конвенції.

Слід зазначити,що усвоїй практиціЄвропейський Суднеодноразово наголошував,що правона доступдо суду,закріплене у6§ 1Конвенції,не єабсолютним:воно можебути підданедопустимим обмеженням,оскільки вимагаєза своєюприродою державногорегулювання.Держави-учасницікористуються уцьому питанніпевною свободоюрозсуду (див. рішенняу справі"Акдіварпроти Туреччини"від 16вересня 1996 року, §59;рішення у справі "Мерітпроти України" від 30 березня 2004 року, п. 58; рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, п.67).

Таким чином, підсумовуючи вище наведене, встановлено підстави для висновку про те, що провадження у справах про порушення митних правил не передбачає процедури перегляду постанов місцевого суду за виключними обставинами, у тому числі шляхом застосування за аналогією процесуальних норм КПК України, через що подана адвокатом Осколковим І.Л. в інтересах ОСОБА_1 заява підлягає поверненню.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015 положення частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього кодексу, про закриття справи.

Ураховуючи таке тлумачення положень ч.2 ст.294 КУпАП, ця постанова апеляційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.486, 522, 528, 529 МК України, ст.294, 304 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Заяву захисника ОСОБА_1 -адвоката ОсколковаІ.Л.про переглядза виключнимиобставинами іскасування постановисудді Любомльськогорайонного судувід 01.06.2023року усправі пропорушення митнихправил №163/655/23 повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета