Рішення

від 09.10.2023 по справі 372/214/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/214/23

Провадження № 2/362/1418/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.23 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретарів Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справуза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна Світлана Миколаївна, про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

25.04.2023 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області від Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю надійшла справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна С.М., про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом, в якій вони просять визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно по частини земельної ділянки площею 1,7534 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221481500:03:004:0026, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Гвоздівська сільська рада, в порядку спадкування за законом, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

06.08.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. заведена спадкова справа №15/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі заяві ОСОБА_1

10.08.2022 року надійшла заява іншого спадкоємця ОСОБА_2 .

Ступінь родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлена нотаріусом та підтверджується відповідними документами, що міститься в матеріалах спадкової справи.

Звернувшись до нотаріуса, ОСОБА_3 повідомив, що спадщину після смерті батька ОСОБА_3 прийняв, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав та був зареєстрований із спадкодавцем за однією адресою та просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки площею 1,7534 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221481500:03:004:0026, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Гвоздівська сільська рада.

Звернувшись до нотаріуса, ОСОБА_2 повідомила, що спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 прийняла, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала та була зареєстрована із спадкоємцем за однією адресою та просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки.

При оформленні спадщини 15.08.2022 року нотаріусом отримано інформацію про спадкоємців про відсутність документів, що посвідчують право власності спадкодавця на частину земельної ділянки площею 1,7534 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221481500:03:004:0026, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Гвоздівська сільська рада.

Відповідно до змісту постанови про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадщину вих. №75/02-31 від 15.08.2022 року, відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, що в тому числі, стало причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Право власності на зазначену земельну ділянку за померлим ОСОБА_3 виникло на підставі Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації №2174 від 26.11.2010 року.

Проте, померлий ОСОБА_3 за час свого життя не встиг отримати державний акт на право власності на земельну ділянку в управлінні Держкомзему у Васильківському районі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна С.М., про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2023 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (а.с. 55-56).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (а.с. 69-70).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду (а.с. 117-118).

У судове засідання позивачі та їхній представник не з`явилися, представник позивачів подав до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги позову підтримують та просили про їх задовольнити (а.с. 130).

Представник Феодосіївської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв та клопотань до суду не направляли (а.с.36, 126).

Третя особа приватний нотаріус Зоріна С.М., в судове засідання не з`явилися направили до суду заяву про слухання справи у її відсутності (а.с.128).

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутністю відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 23.12.2010 року (а.с. 18).

Згідно до копії державного акту серії ЯМ №824731 ОСОБА_3 , є власником частини земельної ділянки на підставі Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації №2174 від 26.11.2010 року (а.с. 60-61).

Відповідно, до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_3 , є власником частини земельної ділянки площею 1,7534 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221481500:03:004:0026, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Гвоздівська сільська рада (а.с. 66).

Постаново приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю відомостей про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 17).

Як вбачається із спадкової справи № 15/2022 із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 звернулися ОСОБА_1 , якій є сином та ОСОБА_2 , яка є дружиною померлого ОСОБА_3 (а.с. 82, 98, 80-113).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Згідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вбачається із матеріалів справи за життя ОСОБА_3 набув у власність частину земельної ділянки загальною площею 1,7534 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221481500:03:004:0026, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Гвоздівська сільська рада на підставі Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації №2174 від 26.11.2010 року, отримавши Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ №8224731, але не встиг внести інформацію про земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Як передбачено у п.216 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, провадиться нотаріусом після подання оригіналів право встановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцю.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно, в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

У п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Також, у даному листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями діючого цивільного законодавства України та враховуючи той факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 дійсно набув право власності на частину земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Гвоздівська сільська рада, але за життя не встиг зареєструвати нерухоме майно, а позивачі є єдиними спадкоємцями майна померлого, які прийняла спадщину,та реалізувати своє право на оформлення спадщини вони не можуть у зв`язку з відмовою нотаріальної контори видати свідоцтво про право власності на спадщину, тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провизнання права власності у порядку спадкування за законом, є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1216 - 1219, 1220-1221, 1226, 1258, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України, статтями 4, 12, 19, 77-81, 200, 206, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна Світлана Миколаївна, про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на частини земельної ділянки площею 1,7534 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221481500:03:004:0026, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Васильківський район Гвоздівська сільська рада, в порядку спадкування за законом, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , права власності на частини земельної ділянки площею 1,7534 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221481500:03:004:0026, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська обл., Гвоздівська сільська рада, в порядку спадкування за законом, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 16.10.2023 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко