Ухвала

від 20.10.2023 по справі 939/970/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"20" жовтня 2023 р. Справа № 939/970/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 1202110120000411 від 14.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 1202110120000411від 14.05.2020року заобвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2022 року було призначене підготовче засідання у кримінальному провадженні.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складений відповідно до вимогКПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представника потерпілого адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав думку прокурора та просив призначити справу до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в підготовчому засіданні зауважив, що стороною обвинувачення не було виконано вимоги ухвали Вишгородського районного суду від 29 вересня 2021 року, тож обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього документи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Всі відомості, вказані в даній нормі, повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.

Згідно п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4ст. 110 КПК Україниє обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 КПК України.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статтіКримінального кодексуУкраїниможна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

Пунктом «а» ч. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто обвинувачений має бути проінформованим не тільки про «підстави» обвинувачення, а й про «характер» обвинувачення, тобто про правову характеристику таких дій. І хоча ступінь деталізації обвинувачення може відрізнятися в залежності від обставин справи, обвинуваченому має бути принаймні надана інформація, достатня для повного розуміння пред`явлених звинувачень, для підготовки відповідного захисту (рішення Європейського суду з прав людини у справах Матточіа проти Італії, пункт 59; Пенєв проти Болгарії, пункти 33 та 42).

Вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства та міжнародного права дотримано не було.

Як було встановлено в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 1202110120000411 від 14.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, затверджений прокурором Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 20.05.2020 року в цій же редакції вже був предметом розгляду Вишгородського районного суду Київської області разом з угодою про визнання винуватості. Однак ухвалою Вишгородського районного суду від 29 вересня 2021 року, яка набрала чинності 07.11.2021 року, у затверджені угоди про визнання винуватості відмовлено та повернуто обвинувальний акт прокурору.

Так у зазначеній вище ухвалі окрім висновків суду, що відповідна угода не відповідає вимогам вимогам КПК України та КК України, недоведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та невірної кваліфікації його дій, судом в складі колегії суддів були зроблені висновки, що обвинувачення з таким змістом є неконкретним та перешкоджає стороні захисту реалізувати своє право на захист. Оскільки в обвинуваченні відсутні і не зазначено обставини за яких ОСОБА_5 , будучи комірником ТОВ «Пісківський завод скловиробів», отримав у відповідній правовій формі у своє відання майно підприємства, розтрату якого йому інкриміновано. Крім того, недостатньо визначеною є подія злочину в частині отримання ОСОБА_5 винагороди, коли в обвинуваченні не зазначено, яку саме частину грошових коштів невстановлена особа №1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, віддала ОСОБА_5 , в якості винагороди за вчинене кримінальне правопорушення. Також, незважаючи на те, що обвинуваченому відомі повні ім`я невстановлених осіб та інші їх анкетні дані, останні на досудовому слідстві і в обвинувальному акті так і залишилися невстановленими особами. Крім того, колегією суддів було зроблено висновок, що в обвинуваченні викладено дії ОСОБА_5 , які складають об`єктивну сторону іншого злочину, передбаченого ст. 366 КК України службовий підлог, хоча правової оцінки саме ці обставини не отримали. Отже ОСОБА_5 фактично незаконно звинувачено також і в іншому злочині, без визначення його кваліфікації. Що також є передумовою порушення права особи на захист. У зв`язку з чим колегією суддів судове провадження після відмови в затвердженні угоди не було продовжено в загальному порядку, а обвинувальний акт було повернуто прокурору.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Окрім того слід зазначити, що відповідно до ст. 90 КПК України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованихКонституцією Україниі міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Однак в порушення ст. 129-1 Конституції України стороною обвинувачення не були усунуті недоліки, зазначені в ухвалі Вишгородського районного суду від 29 вересня 2021 року щодо неконкретності обвинувачення та порушення права особи на захист, та той же обвинувальний акт з помітками, зробленими попереднім складом суду, було знов направлено до суду для розгляду.

Вищеописані порушення вказують на те, що складений обвинувальний акт не відповідає вимогамКримінального процесуального кодексу Українита порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, а тому обвинувальний акт з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291,314,372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 1202110120000411 від 14.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 24 жовтня 2023 року об 15 годині 30 хвилин.

Суддя: ОСОБА_1