Рішення

від 10.10.2023 по справі 753/7920/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7920/23

провадження № 2/753/4763/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.

з секретарем судового засідання Змієвською А.С.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дяченка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування наказів про застосування стягнення за порушення трудової дисципліни,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила суд визнати незаконним та скасувати накази директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 54 від 05.05.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та № 55 від 10.05.2023 про оголошення догани.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Наказами КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 54 від 05.05.2023 та № 55 від 10.05.2023 позивачеві було оголошено догани за порушення трудової дисципліни. Зазначені догани винесені з порушення норм чинного законодавства. Наказ № 54 від 05.05.2023 виданий на підставі рапорту ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 07.04.2023 та рапорту ОСОБА_3 від 07.04.2023, що містять інформацію, яка не відповідає дійсності. Дані рапорти написані за проханням керівництва КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» та є помстою на звернення у січні та лютому 2023 року позивача до поліції та Державної служби з питань праці про вчинення мобінгу з боку керівництва. Позивача жодним чином не повідомлено про факт зриву робочого процесу 07.04.2023, в чому виражається такий зрив та як саме викладені в рапортах надумані обставини на це вплинули. Даний наказ містить посилання на п. 2.14 посадової інструкції, абзац 7 Міжнародного кодексу лікаря України, ст. 139 КЗпП та не містить конкретної інформації на підставі порушення якого саме обов`язку, розпорядження та/або правила було винесено догану. Також даний наказ не містить конкретної інформації, який саме факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку встановлено, та яке саме правило трудової дисципліни порушено та в чому полягає його порушення. Наказом № 55 від 10.05.2023 позивачеві оголошено догану за те, що вона систематично не відмічалася у Журналі приходу на роботу за період з 05.09.2022 про 18.04.2023 та у Журналі виходу з роботи за вказаний період без поважних причин. Фактична відсутність відміток в зазначених Журналах обумовлена тим, що до позивача не було доведено інформацію про необхідність здійснення таких відміток. Оголошення догани вказаним наказом є прямим порушенням норм ст. 148 КЗпП, якою передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Документи про затвердження трудовим колективом Правил внутрішнього трудового розпорядку позивачеві для ознайомлення не надавалися. Відповідачем у спірних наказах не було встановлено та доведено, що невиконання чи неналежне виконання позивачем трудових обов`язків є винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Не було зазначено шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою позивача.

Ухвалою від 06.06.2023 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

24.07.2023 до суду від представника КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що07.04.2023 лікар-рентгенолог ОСОБА_3 , старша медична сестра відділення променевої та функціональної діагностики ОСОБА_4 , рентген-лаборант ОСОБА_5 , молодша медична сестра ОСОБА_6 подали до КНП «КМДДЦ» рапорт відносно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 . Вказаний рапорт зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07.04.2023 за № 29. Також 07.04.2023 лікар-рентгенолог ОСОБА_3 подала до КНП «КМДДЦ» рапорт відносно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 , який також було зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07.04.2023 за № 30. 17.04.2023 КНП «КМДДЦ» видало наказ № 48 «Про створення комісії з проведення службового розслідування щодо наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 ». Відповідно до п. 1 вказаного наказу лікар-рентгенолог ОСОБА_2 повинна у строк до 14-00 год. 19.04.2023 надати комісії та директору КНП «КМДДЦ» письмові пояснення щодо обставин викладених у вищевказаних рапортах, правових підстав ознайомлення з медичною документацією, рентген-знімками та діагнозами зроблених лікарем-рентгенологом ОСОБА_3 . 19.04.2023 від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких вона заперечувала обставини, викладені в рапортах, назвала їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Також зазначила, що працює із медичною документацією іншого лікаря-рентгенолога ОСОБА_3 в межах діючого законодавства на підставі звернень лікарів терапевтів. 01.05.2023 комісія в результаті проведення службового розслідування склала Акт, у якому встановлені наступне. ОСОБА_2 прийнята на посаду лікаря-рентгенолога відділення променевої та функціональної діагностики АПЗ «КМДДЦ» відповідно до наказу № 33-ІІ від 12.05.2016. 07.04.2023 у кабінет дентального рентгену, де працювала старша медична сестра ОСОБА_4 та рентген-лаборант ОСОБА_5 , зайшла лікар-рентгенолог ОСОБА_2 , влаштувала скандал та зірвала прийом пацієнтів. Також комісією встановлено, що ОСОБА_2 з грудня 2022 року регулярно влаштовує скандали у відділенні променевої та функціональної діагностики, створює нестерпні умови для праці, цькує, ображає та наводить наклеп на працівників відділення. 01.12.2022 приблизно о 14-15 год. у кабінет № 219, де працювала лікар-рентгенолог ОСОБА_3 , увірвалась лікар-рентгенолог ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_7 . Вказані особи зірвали прийом пацієнтів, влаштували скандал та вигнали ОСОБА_3 із кабінету. ОСОБА_7 , який не є працівником КНП «КМДДЦ», працював за робочим комп`ютером, який перебуває на балансі підприємства, підключений до медичної системи «Helsi», на ньому знаходиться інформація з обмеженим доступом. У Акті комісії від 01.05.2023 затверджено висновок про встановлення факту вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, який полягає у недотримання вимог трудової дисципліни, що призвело до зриву робочого процесу 07.04.2023 у відділенні променевої та функціональної діагностики. Комісією вирішено звернутися до директора КНП «КМДДЦ» з поданням про рекомендацію притягнення лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Наказом КНП «КМДДЦ» за № 54 від 05.05.2023 ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, який є законним та обґрунтованим. 17.04.2023 начальник відділу кадрів ОСОБА_8 подала на ім`я директора КНП «КМДДЦ» доповідну записку про те, що лікар-рентгенолог ОСОБА_2 з 05.09.2022 не відмічає свій прихід на роботу та вихід із роботи, чим регулярно і свідомо порушує Правила внутрішнього трудового розпорядку. У доповідній зазначено про те, що ОСОБА_8 неодноразово наголошувала ОСОБА_2 про її порушення, але ніякої реакції не поступило. 21.04.2023 ОСОБА_2 надала пояснення, в яких повідомила про те, що вона розцінила вчинення відміток у журналах добровільним та не обов`язковим, у зв`язку з чим вказані відмітки не робила. 09.05.2023 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ КНП «КМДДЦ» склала Протокол № 2, яким встановлені наступні обставини. 01.09.2022 проведені загальні збори трудового колективу КНП «КМДДЦ». На вказаних зборах ОСОБА_8 наголосила членам трудового колективу на тому, що кожен працівник підприємства зобов`язаний відмічати свій вихід на роботу до початку роботи у Журналі приходу на роботу та вихід з роботи після закінчення робочого дня у Журналі виходу з роботи. Вказані журнали знаходяться на першому поверсі підприємства у реєстратурі. 22.09.2022 також були проведені загальні збори трудового колективу, на яких також до всіх працівників була донесена вказана інформація. Членами комісії були досліджені Журнали приходу на роботу та виходу з роботи за період з 05.09.2022 по 18.04.2023, у яких відсутні відмітки та підписи ОСОБА_2 . На підставі доповідної записки ОСОБА_8 від 17.04.2023, письмових пояснень ОСОБА_2 від 21.04.2023, встановлено те, що лікар-рентгенолог ОСОБА_2 систематично не відмічалась у Журналах приходу на роботу та виходу з роботи за період з 05.09.2022 по 18.04.2023 без поважних причин, що є порушенням п. 5.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку. У Акті комісії від 09.05.2023 затверджено висновок про встановлення факту вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку та вирішено звернутися до директора КНП «КМДДЦ» з поданням про рекомендацію притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Стосовно строків, то представник відповідача зазначив, що вказане правопорушення є триваючим, про існування зазначених обставин відповідачу стало відомо 17.04.2023 після подання начальником відділу кадрів відповідної службової записки, тому відповідач не пропустив строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У зв`язку з викладеними обставинами відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.08.2023 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позивач не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві.

18.09.2023 представник позивача подав заперечення на заяву про відшкодування судових витрат відповідача та подав до суду заяву про відшкодування судових витрат позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав пославшись на обставини та обґрунтування, наведені у заявах по суті справи.

Представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Амбулаторно-поліклінічний заклад «Київський міський дитячий діагностичний центр» з 13.05.2016, на посаді лікаря-рентгенолога відділення променевої діагностики, що підтверджується наказом № 33-П від 12.05.2016 (а. с. 63).

07.04.2023 лікар-рентгенолог ОСОБА_3 , старша медична сестра відділення променевої та функціональної діагностики ОСОБА_4 , рентген-лаборант ОСОБА_5 , молодша медична сестра ОСОБА_6 подали до КНП «КМДДЦ» рапорт відносно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 , який зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07.04.2023 за № 29 (а. с. 66).

Також 07.04.2023 лікар-рентгенолог ОСОБА_3 подала до КНП «КМДДЦ» рапорт відносно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 , який також було зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07.04.2023 за № 30 (а. с. 67 - 68).

17.04.2023 КНП «КМДДЦ» видало наказ № 48 «Про створення комісії з проведення службового розслідування щодо наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 » (а. с. 69 - 70).

Відповідно до вказаного наказу лікарю-рентгенологу ОСОБА_2 надано строк до 14-00 год. 19.04.2023 для подання комісії та директору КНП «КМДДЦ» письмових пояснень щодо обставин викладених у вищевказаних рапортах та правових підстав ознайомлення з медичною документацією, рентген-знімками та діагнозами зроблених лікарем-рентгенологом ОСОБА_3 .

19.04.2023 від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких вона заперечувала обставини, викладені в рапортах, назвала їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Стосовно роботи з медичною документацією повідомила, що діяла в межах діючого законодавства та на підставі звернень лікарів терапевтів. Стосовно подій, що мали місце у відділенні 01.12.2022 письмові пояснення були надані раніше 27.12.2022 (а. с. 71).

Також 19.04.2023 були надані пояснювальні записки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а. с. 72, 73, 74).

Відповідно до протоколу № 1 службового розслідування, проведеного комісією, створеною на підставі наказу від 17.04.2023 за № 48 від 01.05.2023 комісія встановила, що 07.04.2023 у кабінет дентального рентгену, де працювала старша медична сестра ОСОБА_4 та рентген-лаборант ОСОБА_5 зайшла лікар-рентгенолог ОСОБА_2 та влаштувала скандал та зірвала прийом пацієнтів. Також комісією встановлено, що ОСОБА_2 з грудня 2022 року регулярно влаштовує скандали у відділенні променевої та функціональної діагностики, створює нестерпні умови для праці, цькує, ображає та наводить наклеп на працівників відділення. 01.12.2022 приблизно о 14-15 год. у кабінет № 219, де працювала лікар-рентгенолог ОСОБА_3 , увірвалась лікар-рентгенолог ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_7 . Вказані особи зірвали прийом пацієнтів, влаштували скандал та вигнали ОСОБА_3 із кабінету. ОСОБА_7 , який не є працівником КНП «КМДДЦ» працював за робочим комп`ютером, який перебуває на балансі підприємства, підключений до медичної системи «Helsi», на ньому знаходиться інформація з обмеженим доступом (а. с. 75 - 76).

Поданням комісії від 01.05.2023 рекомендовано лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а. с. 77).

Наказом № 54 від 05.05.2023 лікарю-рентгенологу ОСОБА_2 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме порушення вимог п. 2.14 посадової інструкції, абз. 7 Міжнародного кодексу медичної етики, п. 4.6 Етичного кодексу лікаря України, ст. 139 КЗпП України (а. с. 78).

Із вказаним наказом ОСОБА_2 була ознайомлена належним чином, про що свідчить її підпис.

Також судом встановлено, що 17.04.2023 начальник відділу кадрів Липницька Л. звернулася до керівництва КНП «НМДДЦ» із доповідною запискою, в якій зазначила, що лікар-рентгенолог ОСОБА_2 жодного разу з 05.09.2022 не відмітила свій прихід на роботу та вихід з роботи, чим регулярно і свідомо порушувала Правила внутрішнього розпорядку. ЇЇ неодноразово попереджували про її порушення, але ніякої реакції не було. ОСОБА_2 по теперішній час не відмічається у журналі (а. с. 79).

19.04.2023 наказом № 49 ОСОБА_2 встановлено строк до 14-00 год. 21.04.2023 для надання письмових пояснень щодо обставин, викладених у доповідній записці та причин відсутності відміток про прихід на роботу та вихід з роботи у відповідних Журналах (а. с. 80).

На виконання вказаного наказу 21.04.2023 ОСОБА_2 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що у зв`язку із наявністю нездійснення відміток в журналі при приході на роботу та виході з неї іншими співробітниками та відсутність у позивача документи, який зобов`язує її вчиняти подібні дії, здійснення таких відміток розцінювалося нею добровільним та необов`язковим. Крім того зазначила, що її не надавалися жодні документи, які б підтверджували затвердження трудовим колективом Правил трудового розпорядку, а існуючі Правила трудового розпорядку, у порушення ст. 142 КЗпП не затверджені належним чином (а. с. 81 -82).

На засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ КНП «КМДДЦ» 09.05.2023 вирішено звернутися до директора КНП «КМДДЦ» з поданням про рекомендацію притягнення лікаря-рентгенолого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, про що свідчить протокол № 2 та відповідне подання (а. с. 138 -139, 140).

Наказом № 55 від 10.05.2023 лікарю-рентгенологу ОСОБА_2 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (а. с. 141).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із ст. 3 КЗпП України передбачає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно статті 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з вимогами ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При цьому, згідно з частиною першою статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч.2 ст.149 КЗпП).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч.3 ст.149 КЗпП).

Як на підставу вимоги про скасування наказу № 54 від 05.05.2023 про оголошення догани позивач посилається на те, що даний наказ не містить конкретної інформації на підставі порушення якого саме обов`язку, розпорядження та/або правила було винесено догану, конкретної інформації, який саме факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку встановлено, та яке саме правило трудової дисципліни порушено та в чому полягає його порушення.

Однак дане твердження повністю спростовується матеріалами справи.

Відповідно до посадової інструкції лікаря-рентгенолога відділення променевої діагностики, з якою позивач ознайомлена 16.12.2016, лікар-рентгенолог надає консультативну допомогу фахівцям клінічних підрозділів із питань рентгенодіагностики; дотримується принципів медичної етики та деонтології; здійснює контроль безпеки перебування пацієнтів, забезпечує збереження лікарської таємниці, конфеденційної інформації про пацієнта, його персональні дані; створює належні виробничі умови, забезпечує додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежного захисту.

Таким чином, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності за порушення трудової дисципліни було правомірним з дотриманням вимог трудового законодавства, а отже підстави для скасування наказу № 54 від 05.05.2023 про оголошення догани відсутні.

Що стосується позовних вимог про скасування наказу № 55 від 05.05.2023 то суд дійшов висновку що вказані вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 142 КЗпП України, Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Отже, легітимним цей документ стає після його затвердження на зборах (конференції) трудового колективу та оформлення відповідного рішення протоколом.

Статтею 29 КЗпП встановлено, що до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення).

З наданого до суду примірника Правил внутрішнього трудового розпорядку Амбулаторно-поліклінічного закладу «Київський міський дитячий діагностичний центр» вбачається, що вказані Правила, у порушення ст. 142 КЗпП були затверджені 16.12.2016 головним лікарем АПЗ КМДДЦ та головою профспілкового комітету вже після прийняття 13.05.2016 ОСОБА_2 на роботу. Доказів про належне ознайомлення працівників, в тому числі ОСОБА_2 із вказаними Правилами матеріали справи не містять.

На підтвердження належного ознайомлення ОСОБА_2 з обов`язком відмічати свій прихід на роботу та вихід з роботи у відповідних Журналах, що передбачено Правилами внутрішнього трудового розпорядку, представник відповідача посилається на протоколи № 8 від 01.09.2022 та № 10 від 22.09.2022 загальних зборів трудового колективу КНП «КМДДЦ», під час проведення яких наголошувалося на вказаному обов`язку.

Однак суд не приймає вказані протоколи як належний доказ того, що позивач ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про порядок відмічання свого виходу на роботу, оскільки із вказаних протоколів не вбачається чи була присутня ОСОБА_2 на вказаних зборах, так як кількість присутніх працівників не відповідала загальній кількості членів колективу.

Щодо відшкодування судових витрат.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2 147,20 грн /а.с.38/.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн.

На підтвердження понесених витрат надав копію Договору №15/02-23 від 15.02.2023 про надання правничої допомоги, Додаток до Договору від 11.05.2023, Акт приймання наданої правничої допомоги /а.с.171-172,173,174/.

Представник відповідача в свою чергу просив стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

На підтвердження вказаних витрат надав суду копію Договору № 20/07/2023-5/1 від 20.07.2023 про надання правничої допомоги, специфікацію /а.с.145-147,148/.

Суд вважає судові витрати відповідача у розмірі 3 000 грн недоведеними, оскільки стороною відповідача не надавались заперечення, відповідь на відзив, письмові пояснення (п. 5 специфікації), в іншій частині судові витрати позивача та відповідача суд вважає обґрунтованими, неминучими та такими, що підлягають розподілу.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8 073,60 грн (2 147,20 + 14 000) / 2), а з позивача на користь позивача - 11 000 грн (22 000 / 2).

Застосовуючи ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 2 926,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про оголошення догани від 10.05.2023 № 55.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати в розмірі 2 926,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 26.10.2023.