Постанова

від 09.11.2007 по справі 15/131-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/131-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2007 р.                                                           Справа № 15/131-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції, м. Херсон

до Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області  

про  визнання протиправним рішення про застосування економічних санкцій

за участю представників сторін:  

від позивача:  Жмуцький Л.В. - заст. гол. лікаря, дор. № 01-48/1476 від 06.11.07р.

від  відповідача- Хапова Л.В. - заст. начальника, дор. № 03/1357-05 від 05.11.07р.

Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція (далі –Херсонська облСЕС) звернулась до суду з позовом  про  скасування рішення Державної  інспекції з контролю за цінами в Херсонській області (далі - Інспекція) від 11.12.2006р. № 147, яким до нього   застосовані  економічні санкції за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення в доход держбюджету незаконно отриманого прибутку в сумі  118901,26 грн.  отриманих, на думку інспекції, від споживачів послуг в результаті завищення цін на послуги шляхом нарахування ПДВ на затверджені тарифи без врахування того, що у цих тарифах ПДВ вже було закладено. Цим рішенням на суму вилучених коштів було нараховано  штраф в сумі     237802,52  грн.

Позивач вважає, що інспекцією з контролю за цінами безпідставно здійснений висновок про те, що у тарифах на роботи і послуги, що виконуються, надаються за плату установами закладами санітарно-епідеміологічної служби, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1351 від 27.08.2003р., був вже врахований податок на додану вартість. Позивач  пояснив, що КМУ при визначені цих тарифів не було зазначено, що вони розраховані з врахуванням ПДВ. Крім того він вважає, що інспекцією безпідставно вилучено в доход бюджету суми ПДВ, які були нараховані СЕС на тарифи за послуги до набрання чинності постанови КабМіну № 662 від 11.05.06р., яка була оприлюднена в газеті "Урядовий кур'єр" № 100 від 31.05.2006 року. Тому інспекція не мала права нараховувати вказані вище санкції   за період з 11 по 31 травня 2006 року.

Позивачем пояснено, що нараховуючи ПДВ на тарифи, що затверджені постановою КабМіну України від 27.08.2003р. №1351, він перераховував його до Держбюджету і тому в його діях відсутнє отримання незаконної виручки.

Відповідач проти позову заперечує. Він вважає, що у порушення постанови КМУ від 27.08.2003р. №1351 позивачем понад фіксовані тарифи нараховувалась не передбачена чинним законодавством націнка у вигляді ПДВ у розмірі 20%, що призвело до безпідставного стягнення із споживачів за період з 01.11.2005р. по  31.05.2006р. коштів на загальну суму 118901 грн. Тому спірним рішенням ця сума вилучена у СЕС з перерахуванням її до державного бюджету та нарахуванням фінансової санкції в сумі  237802,52  грн.

При цьому Інспекція посилається:

- на лист Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 17.10.2004р. №32/6-6/5549-10, з якого випливає, що тарифи на послуги, що виконуються та надаються установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за плату встановлені були і затверджені Кабінетом Міністрів України постановою від 27.08.2003р. з урахуванням податку на добавлену вартість;

-          на пояснювальну записку державного секретаря Міністерства охорони здоров'я України до проекту постанови КМУ "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами  державної санітарно-епідеміологічної служби" від 18.03.05р.

-          та на деякі судові рішення з цього питання

Теруправління з контролю за цінами вважає безпідставним посилання позивача на роз'яснення ДПА України від 15.09.2003р. стосовно того, що тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами санепідемслужби затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. без врахування ПДВ, так як до компетенції органів податкової служби не входить роз'яснення законодавства про державну дисципліну цін.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,

в с т а н о в и в:

Протягом з 24.10.2006р. по 14.11.2006р. Держінспекцією з контролю за цінами в Херсонській області проводилась перевірка Херсонської портової санітарно-епідеміологічної станції м. Херсон з питань дотримання нею вимог чинного законодавства державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на роботи (послуги), що надаються за плату закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.03р. № 1351 за період з 01.11.05р. по  01.06.06р.

За результатами перевірки позивачем складено акт від 14 листопада 2006р. (арк. справи 11-12).

Перевіркою встановлено, що Херсонська портова СЕС, яка є платником  ПДВ, надає платні послуги за договорами та разовими замовленнями. При розрахунках за надані послуги СЕС застосовувала націнку до фіксованих тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03р. № 1351, шляхом нарахування на них ПДВ, яке вже було враховано в тарифах. Тобто, на думку інспекції, відповідачем на 20% завищений розмір затверджених тарифів. За вказаний вище період на спеціальний рахунок облСЕС надлишково надійшло за надані портовою СЕС послуги із застосуванням завищених тарифів  за період з 01.11.2005 р. 01.06.06р. -  21152,43 грн., а за період з 11  по 31 травня 2006 року –8479,55 грн. При цьому Інспекція вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 11.05.2006 р. набрала чинності з дні її прийняття, а позивач  продовжував до 31.05.2006 р. нараховувати ПДВ  на тарифи, що затверджені Постановою №1351.

Протягом з 19.10.2006 р. по 11.11.2006 р. Інспекцією проводилась аналогічна перевірка Херсонської міської санітарно-епідеміологічної станції м. Херсона за період її роботи з 01.11.2005 р. по 1.11.2006 року зі складенням акту перевірки від 15.11.2006 р. З цього акту випливає, що міською СЕС з цих же самих причин зі споживачів за період з 01.11.20005 р. по 10.05.2006 р.  надлишково стягнуто 39503,30 грн. А за період з 11 по 31 травня 2006 року –3651,19 грн.

Протягом з 23.11.06р. по 01.12.06 р. Інспекцією  проведена перевірка позивача по справі –Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції за період її діяльності з 01.11.2005 р. по 01.06.2006 р. зі складенням акту перевірки від 01.12.2006 року. З цього акту випливає, що за період з  загальна сума надлишково стягнутих коштів із споживачів шляхом нарахування ПДВ на тарифи, в яких воно вже було враховано, стягнуто 46 144,79 грн. ( за період до 10.05.2006 р. –33634,82 грн., а за період з 11 по 31 травня 2006 р.-12479,97 грн.

Загальна сума надлишково отриманих коштів шляхом збільшення ціни по наданих послугах всіма трьома  санітарно –епідеміологічними станціями складає 118931,26 грн.

З врахуванням матеріалів перевірки Держінспекцією з контролю за цінами прийнято рішення від 11.12.2006р. № 147  про застосування до  Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції економічної санкції за порушення нею, Херсонською портовою та Херсонською міською санітарно-епідеміологічними станціями державної дисципліни цін, яким вилучена у облСЕС, до Держбюджету сума завищення 118901,26 грн. На цю суму нарахована  з посиланням на ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" штрафна санкція у розмірі  237802,52 грн.  Інспекцією пояснено, що прийняття єдиного рішення по  результатах перевірки відносно всіх визначених санітарно-епідеміологічних станцій висловлено тим, що кошти по вартості  наданих споживачам послуг  надходять на єдиний спеціальний р. рахунок Херсонської облСЕС.

З сум, застосованих інспекцією економічних та фінансових санкцій  118901,26 грн. вилучено в доход держбюджету за завищення тарифів, шляхом застосування з нарахуванням ПДВ, по яких сплата споживачами проведена до 10.05.2006 р. і з 11 по 31 травня 2006р. На цю суму нараховано  237802,52 грн. штрафу.

Причиною виникнення спору по даній справі стало питання щодо фактичного завищення позивачем тарифів на платні послуги, затверджених постановою КМУ від 27 серпня 2003 року № 1351 "Про затвердження тарифів, прейскурантів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами і закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби" із змінами внесеними постановою № 662 від 11.05.06р. (далі - постанова КМУ 1351).

Суд вважає, що спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню за наступних обставин.

Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" № 507 (далі - Закон № 507) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а відповідно до ст. 7 цього Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товари і послуги, за винятком тих, по яким здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно до ст.8 зазначеного Закону,  регулювання цін і тарифів  здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від  державних фіксованих цін і тарифів.

Статтею 9 цього Закону зазначено, що державні фіксовані  та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Цією статтею визначено коло товарів і послуг, на які встановлюються державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Ці ціни і тарифи встановлюються  на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари, послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище.

Аналогічне положення міститься в ст.199 Господарського кодексу України. Частиною 1 цієї статті передбачено, що перелік ресурсів і послуг, на які розповсюджуються державні фіксовані та регульовані ціни затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 35 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»(4004-12) оплата послуг в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відноситься до медичної допомоги населенню, здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року  № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" (далі Постанова КМУ № 1351) визначені тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Інспекцією застосовані економічні та фінансові санкції до позивача по справі за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів № 1351.

В тарифах на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою КМУ від 27.08.2003р. №1351 відсутнє посилання на те, що вони затверджені з урахуванням ПДВ. Сума ПДВ  в цих тарифах окремо не визначена. До санітарно-епідеміологічної служби не надходили від Кабінету Міністрів України будь-які роз'яснення стосовно того, що у встановлені тарифи включена сума ПДВ.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно Законами України встановлюється, зокрема, система оподаткування, податки і збори. Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом України "Про систему оподаткування", яким передбачено, що ставки, механізм справлення податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування можуть встановлюватись або змінюватись тільки законами про оподаткування.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону "Про податок на додану вартість" передбачено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, визначеною за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціни товарів (робіт, послуг) згідно з Законами України з питань оподаткування.

Таким чином слід прийти до висновку, що при справленні плати за надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, розмір цієї плати збільшується на суму податку на додану вартість, а тому у  відповідача відсутні передбачені законом підстави для застосування до СЕС фінансових і економічних санкцій за порушення дисципліни ціноутворення.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 30.03.04р. № 04/133 зі справи № 4/603.

За змістом п.п. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) контролюючим органом, виходячи із положень п.п. 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених в Закону України "Про систему оподаткування" та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу) який розглядається.

Державна податкова адміністрація України на виконання Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про державну службу в Україні" згідно з наказом ДПА України від 12.04.2003р. №176 "Про затвердження порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства" надіслала 15.09.2003р. Міністерству охорони здоров'я України лист-роз'яснення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість робіт та послуг, що виконуються і надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за плату, які затверджені постановою КМУ №1351 від 27.08.2003р. з визначенням, що тарифи цією Постановою встановлені без врахування податку на додану вартість. Тому при здійсненні вказаних робіт і послуг до їх ціни необхідно додавати цей податок у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Розмір цього податку 20% встановлений п.п.6.1.1. п.6.1. ст.6 зазначеного Закону.

Оскільки порядок та розмір сплати позивачем  податку на додану вартість за надані платні санітарно-епідемічні послуги є питанням оподаткування, суд вважає, що вказане вище роз'яснення ДПА України є законним.

Доводи відповідача, що це  роз'яснення ДПА України надано за межами її  компетенції, суд до уваги не приймає, так як ДПА надано роз'яснення щодо необхідності додавати до встановлених вказаною вище постановою КМУ тарифів ПДВ у розмірі 20%. При цьому ДПА України ніяким чином не втручається до оспорювання розміру затверджених тарифів, визначаючи лише, що вони розраховані без врахування ПДВ.

Посилання відповідача на калькуляцію, розроблену Міністерством охорони здоров'я, на пояснювальну записку до проекту постанови № 1351 цього Міністерства не можуть бути взяті до уваги, оскільки названі документи не є джерелами права та не мають обов'язкового характеру.

Але саме це Міністерство листом від 17.09.2003р. №100368/1154 повідомило головних лікарів санітарно-епідеміологічної служби України про те, що тарифи, затверджені постановою КМУ від 27.08.2003р. №1351 розраховані без врахування ПДВ.

Відсутнє документальне підтвердження того, що сумісно з затвердженими тарифами закладам санітарно-епідеміологічної служби, в тому числі позивачу по справі, надсилалась і вказана  вище калькуляція. Не надсилалась вона Міністерством охорони здоров'я і окремо. Тобто,  про її існування вказаними вище закладам не було відомо, а тому слід вважати, що ні КМУ, ні Міністерством охорони здоров'я, ні Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України до закладів санітарно-епідеміологічної служби не було доведено факт того, включено або ні до затверджених тарифів ПДВ. А, згідно чинного законодавства про ціни, відповідальність за перевищення державних регульованих цін наступає лише за умисні дії. У даному випадку орган, який встановлює ці ціни, не визначив при встановлені тарифів, що до їх суми включено ПДВ і не визначив його суму.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість"  позивач зобов'язаний був за надані послуги, як платник ПДВ, складати податкову накладну з визначенням ціни, вартості наданих послуг з виділенням окремим рядком суми ПДВ. А оскільки у постанові КМУ про затвердження тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за  плату закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, відсутні дані не тільки про суму ПДВ, окремо виділеного,  а взагалі відсутнє будь-яке посилання на те, що до суми тарифів включене ПДВ, то слід прийти до висновку, що з врахуванням зазначених  вище постанови Кабінету Міністрів, листів-роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України і ДПА України, санітарно-епідеміологічні станції, які перевірялись відповідачем,  зобов'язані були нараховувати ПДВ на визначені вище тарифи.

Не доведено факт того, що КМУ при затверджені спірних тарифів було взято до уваги калькуляцію Міністерства охорони здоров'я, з якої випливає, що до суми тарифів включено ПДВ, так як у постанові відсутні посилання на те, що ці тарифи узгоджені з цим Міністерством.

Вище вказаною Інструкцією, яка погоджена ДПА України, Держкомітетом статистики і затверджена наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерством фінансів 03.12.2001р. №298/519 і зареєстровано в Мінюсті 18.12.2001р., зазначено, що відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у 2-х кратному розмірі необґрунтовано одержаної виручки. З матеріалів справи випливає, що фактично інспекцією вилучено у СЕС суму нарахованого ним на тарифи ПДВ з перерахуванням її до державного бюджету і тому ніяким чином неможливо цю суму віднести до виручки позивача по  справі, так як виручка повинна залишатися у нього. У даному випадку суд вважає, що при наявності порушень з боку позивача по справі, Державної інспекції з контролю за цінами,  розрахунок завищення цін  слід було провести іншим чином. Тобто,  з врахуванням різниці між сумою ПДВ врахованої у тарифах і сумою ПДВ, перерахованої до держбюджету, тобто сумою повторно нарахованого на тарифи ПДВ.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача і по вимогах про визнання нечинним рішення Інспекції в частині застосування економічних та фінансових санкцій за період з 11 по 31 травня 2006 року, тобто до набрання чинності постановою КМУ № 662 від 11.05.06р.

Суд вважає, що ця постанова ( № 662) є такою, яка визначає права та обов'язки, у тому числі і громадян, які користуються послугами СЕС в якості споживачів. Це відноситься до послуг, пов'язаних - з бактеорологічними дослідженнями фізичних осіб, послуг з дератизації, в тому числі житлових та нежитлових будинків  громадян, надання висновків при вводі в експлуатацію жилих приміщень, у тому числи будинків громадян, висновків з питань передачі в оренду земельних ділянок, у тому числі і громадянам та інши.

За таких обставин, суд вважає, що Постанова КМУ № 662 від 11.05.06р. набрала чинності з моменту її оприлюднення в газеті "Урядовий кур'єр", тобто з 31.05.06р., що відповідає положенням статті 3 Указу Президента України від 10.06.1997 р. "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", оскільки ця Постанова не була надіслана Кабінетом Міністрів України до органів санітарно-епідеміологічної служби.

З врахуванням всіх викладених вище обставин, суд вважає, що позов підлягає  повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.94, 160-163, 167 та п. 2 ч. 1 ст. 157  КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

          2.Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області № 147 від 11 грудня 2006р., яким з Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції вилучено в доход державного бюджету 118 901 грн.26 коп.  та застосована  штрафна санкція на суму   273 802 грн. 52 коп.

          3.Повернути з державного бюджету України (уповноважений територіальний орган - Головне управління держказначейства України в Херсонській області м. Херсон вул. Комсомольська, 21 код ЄДРПОУ 24104230) на користь Херсонської обласної   санітарно-епідеміологічної станції вул Уварова, б., код ЄДРПОУ  02010178 на, р.рахунок 35226001000005 у  ГДКУ в Херсонській області, МФО 852010 сплачений судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

          4.Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за зверненням позивача.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  І.В. Губіна

Повний текст

постанови підписано 14.11.07р.