Рішення

від 17.10.2023 по справі 761/5247/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5247/22

Провадження № 2/761/3816/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Решти Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів 2, 3 ОСОБА_9.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дуленко Ольги Олегівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року представник ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дуленко Ольги Олегівни, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно якого просив суд: визнати незаконними дії приватного нотаріуса Дуленко О.О. щодо видачі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 свідоцтв про право на спадщину за законом у спадковій справі №03/2021; скасувати свідоцтва про право на спадщину за законом, видані приватним нотаріусом Дуленко О.О. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у спадковій справі №03/2021.

Так, звернення до суду обґрунтовано тим, що з 10.06.1963 по 30.07.2014р. позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_8 , після смерті якого ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина. Приватний нотаріус Дуленко О.О. зареєструвала спадкову справу №675227710 та 06.07.2021р. позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя, однак постановою від 16.07.2021р. їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з огляду на наявність шлюбного договору. 31.08.2021р. позивач звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом про визнання недійсним шлюбного договору та визнання права власності на 1/2 частину спільної власності колишнього подружжя. 27.09.2021р. позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про зупинення вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину. Однак, приватний нотаріус Дуленко О.О. незважаючи на заяву позивача, протиправно видала свідоцтва про право на спадщину, оскільки була зобов`язана зупинити здійснення нотаріальних дій до вирішення цивільної справи №369/12430/21, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.02.2022р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовче засідання.

28.06.2023р. до суду від приватного нотаріуса Дуленко О.О. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечила проти заявлених вимог вказавши, що 05.10.2021р. за вхідним №120/02/14 нею дійсно була отримана заява позивача про зупинення вчинення нотаріальної дії, а також позовна заява до Києво-Святошинського районного суду Київської області (цивільна справа №369/12430/21). Разом з тим, приватний нотаріус звертає увагу на те, що 14.01.2022р. в рамках вказаної цивільної справи позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, яка полягала у тому, що позивач змінила предмет позову шляхом виключення з нього вимог про визнання права власності на 1/2 частину спільної власності колишнього подружжя, там самим, по справі №369/12430/21 залишилася тільки вимога про визнання недійсним шлюбного договору від 13.09.2011р. Приватний нотаріус наголошує увагу, що спірні свідоцтва про право на спадщину за законом на частки у статутному капіталі ТОВ "ХП-Інвест" та ТОВ "Фудмаркт" не є предметом спору у цивільній справі №369/12430/21, а також не є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, оскільки вказані товариства були створені та зареєстровані вже після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_8

23.08.2022р. до суду на виконання вимог ухвали від 16.06.2022р. надійшли копії матеріалів спадкової справи №03/2021, заведеної після смерті ОСОБА_8 .

Згідно ухвали суду від 13.02.2023р. прийнято рішення про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті, також задоволено клопотання представника позивача про зміну предмета позову та залучення третіх осіб.

Відповідно до заяви про зміну предмету позову, сторона позивача виклала позовні вимоги наступним чином: визнати незаконними дії приватного нотаріуса Дуленко О.О. щодо видачі у спадковій справі №03/2021 свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_8 у статутному капіталі ТОВ "ХП-Інвест" та ТОВ "Фудмаркт"; скасувати наступні свідоцтва про право на спадщину за законом, які видані приватним нотаріусом Дуленко О.О. у спадковій справі №03/2021: від 12.11.2021р., зареєстрованого в реєстрі №676; від 12.11.2021р., зареєстрованого в реєстрі №677; від 12.11.2021р., зареєстрованого в реєстрі №678; від 12.11.2021р., зареєстрованого в реєстрі №679; від 18.01.2022р., зареєстрованого в реєстрі №5; від 18.01.2022р., зареєстрованого в реєстрі №6; від 01.02.2022р., зареєстрованого в реєстрі №76; від 01.02.2022р., зареєстрованого в реєстрі №77.

Відповідно до ухвали суду від 16.06.2023р. задоволено клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі та залучення співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,, ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 20.07.2023р. закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, звернувши увагу на те, що в даній справі відсутній спір про право на спадщину, оскільки позивач оскаржує лише порушення приватним нотаріусом порядку здійснення нотаріальних дій. Натомість, представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 висловив заперечення стосовно твердження представника позивача, оскільки процедура оформлення свідоцтв стосується спадкових прав його довірителів, також наголосив на безпідставності позовних вимог, оскільки в даному випадку права позивача не порушені, враховуючи розірвання шлюбу, а також наявність шлюбного договору.

Відповідач приватний нотаріус Дуленко О.О. в судове засідання не з`явилася, натомість в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про розгляд справи належним чином.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 13.09.2011р. ОСОБА_8 та ОСОБА_2 уклали шлюбний договір, за змістом якого сторони погодили, що майно (рухоме та нерухоме), що придбане подружжям під час шлюбу є особистою власністю того з подружжя, на чиє ім`я воно зареєстроване. У випадку розірвання шлюбу придбане під час шлюбу майно залишається тому з подружжя, на чиє ім`я воно зареєстроване.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2014 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та після його смерті відкрилася спадщина та заведена спадкова справа, зареєстрована у спадковому реєстрі за № 67522771.

06.07.2021р. позивач звернулася до приватного нотаріуса Дуленко О.О. з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя.

Постановою приватного нотаріуса Дуленко О.О. від 16.07.2021р. було відмовило ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на підставі шлюбного договору від 13.09.2021р. вже було визначено правовий режим майна подружжя, набутого під час зареєстрованого шлюбу, який в подальшому було розірвано, а саме те, що майно, зареєстроване на ім`я ОСОБА_8 перейшло у його особисту приватну власність.

Надалі, позивач звернулася до приватного нотаріуса з письмовою заявою, відповідно до якої просила зупинити нотаріальні дії у спадковій справі №03/202 до вирішення Києво-Святошинським районним судом Київської області цивільної справи №369/12430/21 за її позовом до приватного нотаріуса КМНО Дуленко О.О. та ОСОБА_6 про визнання недійсним шлюбного договору та визнання права власності.

Відповідно до довідки про склад спадкоємців за спадковою справою №03/2021 від 20.01.2022р. за №07/02-14, після смерті громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , було заведено спадкову справу №03/2021 та визначено наступне коло спадкоємців: ???дружина померлого - громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ???донька померлого - громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син померлого - громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ???син померлого - громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що приватним нотаріусом Дуленко О.О. було видано у спадковій справі № 03/2021 свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_8 часток у статутному капіталі ТОВ "ХП-Інвест" та ТОВ "Фудмаркет" спадкоємцям померлого, а саме:

свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.11.2021р., зареєстроване в реєстрі №676 ( ОСОБА_4 );

свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.11.2021р., зареєстроване в реєстрі №677 ( ОСОБА_3 );

свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.11.2021р., зареєстроване в реєстрі №678 ( ОСОБА_4 );

свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.11.2021р., зареєстроване в реєстрі №679 ( ОСОБА_3 );

свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.01.2022р., зареєстроване в реєстрі №5 ( ОСОБА_5 );

свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.01.2022р., зареєстроване в реєстрі №6 ( ОСОБА_5 );

свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.02.2022р., зареєстроване в реєстрі №76 ( ОСОБА_6 );

свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.02.2022р., зареєстроване в реєстрі №77 ( ОСОБА_6 ).

Так, порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.

Частиною 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно зі ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 вказано, що: «тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта.

Так, предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про нотаріат" та п. 3 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Позивач вказує, що її права порушені внаслідок незаконних дій приватного нотаріуса щодо видачі у спадковій справі №03/2021 свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_8 у статутному капіталі ТОВ "ХП-Інвест" та ТОВ "Фудмаркет", з огляду на її заяву про зупинення вчинення нотаріальних дій, яка обумовлена наявністю судового розгляду з приводу визнання недійсним шлюбного договору, у зв`язку з чим звернулася до суду на захист порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст.12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Як наголошував Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ із посиланням на постанову Пленуму ВССУ «Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року № 2, можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа №369/12430/21 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса КМНО Дуленко О.О. та ОСОБА_6 про визнання недійсним шлюбного договору.

Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДРСР стосовно вказаної цивільної справи, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.06.2023р. відмовлено у задоволенні позовних вимог, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні, водночас, зазначивши про оскарження зазначеного рішення.

Зі змісту вказаного рішення, а також заяви про зміну предмета позову вбачається, що єдиною позовною вимогою у цивільній справі №369/12430/21 є визнання недійсним шлюбного договору від 13 вересня 2011 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Буждиганчук Є. Ю. за реєстровим номером 2016.

Згідно з пунктами 2, 3 шлюбного договору у випадку розірвання шлюбу, придбане під час шлюбу майно залишається тому з подружжя, на чиє ім`я воно зареєстроване. Своєю особистою приватною власністю кожний із подружжя, володіє, користується і розпоряджається на власний розсуд, вчиняючи будь-які дії щодо свого майна, не узгоджуючи при цьому питання із чоловіком (дружиною) і не одержуючи згоди на його відчуження чи на витрачання грошових коштів як засобу платежу за майно, що набуватиметься.

Пунктом 4 шлюбного договору передбачено, що після набрання чинності цим договором майно подружжя поділятиметься на таке, що має статус особистої приватної власності чоловіка та дружини, та на таке, що є спільною сумісною власністю подружжя. До спільної сумісної власності подружжя відноситься майно, право власності на яке зареєстровано на дружину та чоловіка одночасно.

У пункті 5 шлюбного договору визначено, яке саме майно подружжя є особистою приватною власністю кожного з них.

За змістом пункту 11 шлюбного договору цей договір набирає чинності у день його нотаріального посвідчення. Договір укладено на весь час шлюбу між Дружиною та чоловіком. Положення цього договору щодо визначення особистої власності кожного з подружжя, зберігають чинність і у разі розірвання шлюбу.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 вже після розірвання шлюбу з позивачем набув право власності на частки у статутних капіталах ТОВ "ХП-Інвест" та ТОВ "Фудмаркт".

Згідно ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальність "ХП-Інвест" (код ЄДРПОУ 40235540) була здійснена 27.01.2016р., а Товариства з обмеженою відповідальність "Фудмаркт» (код ЄДРПОУ 40358528) була здійснена 21.03.2016р., тобто після розірвання шлюбу між позивачем та спадкодавцем, а тому позивач у розумінні статті 1226 ЦК України не може вважатися спадкоємцем майна померлого щодо часток у статутних капіталах вказаних юридичних осіб, навіть у випадку визнання шлюбного договору недійсним.

Суд погоджується з доводами приватного нотаріуса про те, що власність частки у статутних капіталах юридичних осіб спадкодавця, не є предметом спору у цивільній справі №369/12430/21, а також не є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, оскільки вказані товариства було створено та зареєстровано після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , відтак до цієї власності не може бути застосовано інститут спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

В даному випадку, суд вбачає правомірними дії нотаріуса щодо видачі у спадковій справі №03/2021 свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_8 у статутному капіталі ТОВ "ХП-Інвест" та ТОВ "Фудмаркет", з огляду на ту обставину, що в цивільній справі №369/12430/21, не є предметом розгляду встановлення права спільної сумісної власності позивача щодо часток в статутному капіталі вказаних підприємств, оскільки договір укладено лише на час перебування у шлюбі ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

При цьому, посилання представника позивача на те, що законом визначено вимогу для нотаріуса на зупинення всіх без винятку нотаріальних дій щодо спадкового майна у зв`язку з оскарженням шлюбного договору, суд відхиляє, оскільки зупинення вчинення нотаріальної дії може бути здійснено лише за наявності позовних вимог щодо права або факту, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, окрім того відповідне зупинення вчинення нотаріальних дій призвело б до порушення прав та інтересів інших спадкоємців ОСОБА_8 .

Так, ч.ч. 4, 5 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.

Згідно з ч.3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.

Главою 14 «Оскарження нотаріальної дії або відмови у вчиненні нотаріальної дії» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України № 296/5 від 22 лютого 2012 року також передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду; право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

В даному випадку, суд приходить до висновку, що позивач не наділена правом на оскарження нотаріальних дій приватного нотаріуса щодо видачі у спадковій справі №03/2021 свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_8 у статутному капіталі ТОВ "ХП-Інвест" та ТОВ "Фудмаркет", оскільки не може претендувати на вказане майно, тому що воно не є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, а отже відповідачем не були порушені права позивача.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням принципу розумності та завдань цивільного судочинства, якими є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки в даному випадку відсутні порушення приватним нотаріусом прав та інтересів позивача внаслідок видачі у спадковій справі № 03/2021 свідоцтв про право на спадщину за законом часток у статутному капіталі ТОВ "ХП-Інвест" та ТОВ "Фудмаркет".

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дуленко Ольги Олегівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та зобов`язати вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Реквізити сторін:

ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Приватний нотаріус Дуленко Ольга Олегівна: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

ОСОБА_4 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

ОСОБА_5 : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

ОСОБА_6 : АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 26.10.2023р.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА