Постанова

від 24.10.2023 по справі 552/5006/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5006/22 Номер провадження 22-ц/814/3440/23Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л.,

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кучерявої Тетяни Володимирівни

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 березня 2023 року, постановлене суддею Кузіною Ж.В.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В.Острограського, треті особи Полтавська обласна рада, Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року адвокат Кучерява Т.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомдо Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 з вересня 1991 року перебував з відповідачем у трудових правовідосинах. Рішенням пленарного засідання восьмої позачергової сесії Полтавської обласної ради Полтавський обласний інститут післядипломної освіти ім. М.В.Остроградського з 08.02.2022 року перейменовано у Полтавську академію неперервної освіти ім. М.В. Остроградського.

Наказом № 65-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва 30.06.2022 р. згідно п. 1ст. 40 КЗпП України, який він отримав 05.08.2022 року.

Вказав, що вищевказаний наказ є протиправним, оскільки фактично відбулось лише перейменування закладу без будь-яких змін в організації. Звільнення відбулось із порушенням вимог трудового законодавства, позивач був повідомлений про звільнення з зазначенням невірної посади, яку він обіймав. Йому не були запропоновані вакантні посади, він не був належним чином ознайомлений з наказом про наступне звільнення.

Враховуючи численні порушення відповідачем вимог трудового законодавства щодо підстав та порядку звільнення позивача, просив визнати протиправним та скасувати наказ № 65-ОС від 30 червня 2022 року про звільнення його з посади заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва згідно п. 1ст. 40 КЗпП України, поновити на посаді з 01 липня 2022 року та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01 липня 2022 року по день ухвалення судового рішення.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 березня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Острограського про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що Полтавською академією неперервної освіти ім. М.В. Острограського при звільненні ОСОБА_1 було дотримано вимоги трудового законодавства, оскільки у відповідачамала місцезміна ворганізації виробництвата праці,що супроводжувалосявведенням вдію новоїорганізаційної структури,а упослідуючому введеннянового штатногорозпису,що призвелодо скороченняпосади заступникадиректора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва, яку обіймав позивач.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат КучеряваТетяна Володимирівна, просила його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішенням Полтавської обласної ради від 09.12.2021 відбулося лише перейменування відповідача з Полтавського обласного інституту післядипломної роботи ім. М.В. Остроградського на Полтавську академію неперервної освіти ім. М.В. Остроградського без зміни організації виробництва та праці, тому звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є протиправним.

Окрім того, відповідачем було порушено вимоги 49-2 КЗпП України в частині попередження позивача про звільнення та пропонування наявних вакантних посад.

Від Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавської обласної ради, Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського до суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Відповідно достатті 104 ЦК Україниюридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (крім установ, які не можуть бути перетвореними). У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Процес реорганізації згідно з чинним законодавством України супроводжується низкою обов`язкових процедур, а саме: відбувається припинення діяльності існуючої юридичної особи; здійснюється державна реєстрація новоствореної юридичної особи; розробляються нові установчі документи; до новоутвореного суб`єкта господарювання переходить усе майно, всі майнові права й обов`язки попереднього суб`єкта господарювання.

За змістомстатті 108 ЦК Україниперетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 1991 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується копією трудової книжки (т. 1, а.с. 21-27).

Зокрема, 01.01.2016 року наказом № 215 від 31.12.2015 ОСОБА_1 переведений на посаду проректора з наукової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського по безстроковому трудовому договору (ч. 3 ст. 21, ст. 23, ст. 39 КЗпП України).

Наказом № 01-01/237-ОД від 10.07.2019 посада проректора з наукової роботи перейменована на посаду заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва.

Наказом № 01-01/178-ОД від 29 квітня 2021 року «Про затвердження змін в організаційній структурі інституту», відповідно до наказу Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського від 29.04.2021 № 01-01/177-ОД «Про внесення змін до штатного розпису Інституту» внесено зміни до організаційної структури Інституту з 01 травня 2021 року. Затверджено організаційну структуру Полтавського обласного інституту післядипломної освіти ім. М.В. Остроградського (т. 1, а.с. 40).

Відповідно до затвердженої структури, передбачено наявність посади заступника директора з науководослідної роботи та міжнародного співробітництва (т. 1, а.с. 37).

Рішенням Полтавської обласної ради № 333 від 09 грудня 2021 року пленарного засідання восьмої позачергової сесії восьмого скликання «Про зміну найменування Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського» змінено найменування Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського на Полтавську академію неперервної освіти ім. М.В. Остроградського. На директора Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського В.Зелюка покладено обов`язок підготувати нову редакцію Статуту закладу, подати її на затвердження Управлінню майном обласної ради та здійснити його державну реєстрацію відповідно до вимог чинного законодавства, розробити та подати на затвердження Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації проект нової структури закладу (т. 1, а.с. 44).

Дане рішення у встановленому законом порядку не скасоване.

Згідно наказу Полтавської обласної державної адміністрації № 12 від 17 січня 2022 року «Про виконання рішення восьмої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання» затверджено структуру Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського, введено в дію затверджену структуру, приведено у відповідність до затвердженої структури штатний розпис Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського (т. 1, а.с. 45).

Відповідно до затвердженої структури Полтавської академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського посада директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва, яка передбачалась попередньою структурою, відсутня (т. 1, а.с. 46).

25 січня 2022 року Управлінням майном обласної ради наказом № 15 затверджено Статут Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського (далі Статут) (т. 1, а.с. 47-62).

Відповідно до п. 1.1 Статуту Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського це комунальний заклад, заснований на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та переданий в управління Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації.

Пунктами 1.2 та 1.3 Статуту визначено, що засновником академії є Полтавська обласна рада, а власником - терторіальні громади сіл, селищ, міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради.

Відповідно до п. 1.6 Статуту Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського є правонаступником прав та обов`язків Полтавського інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, перереєстрованого в Полтавський обласний інститут післядипломної освіти ім. М.В. Остроградського.

Пунктом 4.1 Статуту передбачено, що академія є юридичною особою. Права й обов`язки юридичної особи академія набуває з дня її державної реєстрації.

08 лютого 2022 року відбулася державна реєстрація юридичної особи Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 64).

Згідно наказу Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського № 85-ОД від 18 квітня 2022 року «Про введення в дію структури Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського», введено в дію з 01 липня 2022 року структуру Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського та наказано штатний розпис привезти у відповідність до затвердженої структури. Зазначена структура не містить посади заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва (т. 1, а.с 66-69).

Наказом № 104-ОД від 28 квітня 2022 року Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського «Про внесення змін до штатного розпису і скорочення штату» у зв`язку з необхідністю проведення змін в організації виробництва і праці, згідно затвердженої структури Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського введено в дію з 01.07.2022 року новий штатний розпис Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського. Виведено із штатного розпису шляхом скорочення такі посади: заступника директора з навчальної роботи, заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва (т. 1, а.с. 29).

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про освіту» статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України«Про освіту» права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 25 Закону України«Про освіту»передбачено,що засновникзакладу освітиабо уповноваженийним орган(особа) приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом.

Засновник або уповноважений ним орган (особа) може делегувати окремі свої повноваження органу управління закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти (ч. 4 ст. 25 Закону України «Про освіту»).

Законом України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Пунктом 1, 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Промісцеві державніадміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді, утвердження української національної та громадянської ідентичності та може здійснювати функції засновника щодо наукових установ, закладів освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення.

Пунктами 4.2 Статуту визначено, що академія здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Управлінням майном обласної ради за попереднім погодженням з Департаментом освіти і науки облдержадміністрації.

Таким чином, затвердження структури Академії Департаментом освіти і науки обласної державної адміністарції відбулося в рамках реалізації делегованих повноважень відповідно до Законів України «Про освіту», «Про місцеві державні адміністарації».

Враховуючи вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відбулась не лише зміна назви, а й зміна структури Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського, що у свою чергу передбачало розроблення нового штатного розпису, та як наслідок у даному випадку, скорочення посад.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 04 липня 2023 року у справі № 738/38/22 (провадження № 61-3984св23), від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження№ 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із частиною першою статті3 та статтею4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частини перша, третя статті 21 КЗпП України).

За приписами п. 4 ч. 1ст. 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з пунктом 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Аналогічне положення викладено у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 278/2487/21, провадження № 61-4649св22.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Близький за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 6-45цс11 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18).

Наказом № 39-ОС від 29 квітня 2022 року «Про попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штату» встановлено до 30.04.2022 року попередити про звільнення 30.06.2022 року відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, у тому числі ОСОБА_1 , заступника директора з науково-дослідної роботи і міжнародного співробітництва (т. 1, а.с. 30).

Згідно повідомлення № 3 від 29.04.2022 року позивача повідомлено щодо скорочення посади директора з науково-методичної роботи та міжнародного співробітництва та звільнення з займаної посади 30.06.2022р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1, а.с. 31).

Цього ж дня повідомленням № 4 ОСОБА_1 , заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва повідомлено про наявність вакантних посад (т. 1, а.с. 33).

Позивачем у повідомленні № 3 особисто здійснено запис щодо не згоди зі скороченням посади, яку він обіймає, вважає наказ № 39-ОС від 29 квітня 2022 року є таким, що суперечить діючому законодавству, оскільки у ньому невірно зазначена посади позивача, а саме «заступник директора з науково-методичної роботи та міжнародного співробітництва», замість вірної «заступник директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва».

Проте, суд першої інстанції вказав, що дана помилка є технічною опискою, що підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 методист відділу роботи з персоналу, яка готувала дане повідомлення.

Вищевказаний висновок суду позивачем не спростовано.

Згідно акту № 2 від 29 квітня 2022 року про відмову від підпису про ознайомлення з Наказом Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського (далі ПАНО) від 29.04.2022 р. «Про звільнення у зв`язку зі скороченням штату», отримання Повідомлення від 29.04.2022 року № 3 «Про звільнення у зв`язку зі скороченням штату», отримання Повідомлення від 29.04.2022 року № 4 «Про наявність вакантних посад», 29 квітня 2022 року о 15 год. 07 хв. методист відділу роботи з персоналом ОСОБА_2 ознайомила ОСОБА_1 , який займає посаду заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва з Наказом ПАНО ім. М.В. Остроградського від 29.04.2022 р. № 39-ОС «Про звільнення у зв`язку зі скороченням штату» та вручила Повідомлення від 29.04.2022 року № 3 «Про звільнення у зв`язку зі скороченням штату (далі Повідомлення № 3), Повідомлення від 29.04.2022 року № 4 «Про наявність вакантних посад» (далі Повідомлення № 4) та запропонувала засвідчити факт ознайомлення особистим підписом.

ОСОБА_1 ознайомившись з наданими йому документами, не погодився зі звільненням та відмовився ставити свій особистий підпис про ознайомлення з Наказом ПАНО ім. М.В. Остроградського від 29.04.2022 р. № 39-ОС «Про звільнення у зв`язку зі скороченням штату» та на Повідомленні № 3, Повідомленні № 4 та виклав свою особисту думку на Повідомленні № 3. Одночасно, на особисту вимогу ОСОБА_1 йому були видані: Повідомлення від 29.04.2022 року № 3 «Про звільнення у зв`язку зі скороченням штату; Повідомлення від 29.04.2022 року № 4 «Про наявність вакантних посад»; ксерокопію Наказу ПАНО ім. М.В. Остроградського від 29.04.2022 р. № 39-ОС «Про звільнення у зв`язку зі скороченням штату»; ксерокопію наказу від 28.04.2022 року № 104-ОД «Про внесення змін до штатного розпису».

Акт підписаний головою первинної профспілкової організації ОСОБА_3 , заступником директора ОСОБА_4 , методистами відділу роботи з персоналом ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 136).

У позовній заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що інших повідомлень про наступне вивільнення він не отримував, що є порушення вимог ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України.

Разом з тим, ОСОБА_1 у письмовому зверненні до голови атестаційної комісії т.в.о. директора Департаменту освіти у науки Полтавської облдержадміністрації Г. Власюк від 16.06.2022 вказав, що його телефонним дзвінком повідомлено про те, що 30.04.2022 директор Полтавської академіїнеперервної освітиім.М.В.Остроградського ОСОБА_6 запросив його підписати атестаційний лист, натомість він зачитав наказ Полтавської академіїнеперервної освітиім.М.В.Остроградського від 29.04.2022 № 39-ОС «Про попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штату» щодо нього та ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 89-90).

24 червня 2022 року до Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського від ОСОБА_1 надійшло повідомлення № 4 від 29.04.2022 про наявність вакантних посад, в якому він вказав свою згоду на переведення на посаду доцента (т. 1, а.с. 33).

Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського листом від 27.06.2022 повідомила ОСОБА_1 про те, що запропонована йому повідомленням № 4 від 29.04.2022 вакансія доцента станом на 24.06.2022 заянята та вказано перелік вакантних посад станом на 24.06.2022. Зазначено, що у разі відмови від запропонованих посад його буде звільнено 30.06.2022 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1, а.с. 34).

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо дотримання відповідаче вимог ст. 49-2 КЗпП України.

Згідно наказу № 65-ОС від 30 червня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 з посади заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва 30.06.2022 згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку з скороченням штату працівників) та в цей же день на адресу позивача надісланий зазначений наказ, запропоновано отримати трудову книжку чи надати заяву щодо направлення її поштовим зв`язком (т. 1, а.с. 141 - 142).

Оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт проведення у відповідача змін в організації виробництва і праці шляхом скорочення посади, яку обіймав позивач та факт виконання відповідачем обов`язку по повідомленню позивача про наступне звільнення із пропонуванням йому вакантних на час звільнення у закладі посад, від яких позивач відмовився, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу директора Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського № 65-ОС від 30 червня 2022 року про звільнення позивача з посади заступника директора з науково-дослідної роботи та міжнародного співробітництва згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позовна вимога про поновлення на роботі є похідною від вимоги про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, так як лише у випадку визнання судом незаконним звільнення працівника з роботи він підлягає поновленню. У свою чергу, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про поновлення на роботі, оскільки лише у випадку винесення судом рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, лише у разі, якщо звільнення відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, працівник може бути поновлений на роботі та на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, в протилежному випадку похідні вимоги (поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) задоволенню не підлягають.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 738/38/22 (провадження № 61-3984св23).

З огляду на те, що оспрюваний наказ про звільнення виданий з дотриманням норм трудового законодавства та не підлягає скасуванню, тому позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Отже, суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції залишаєапеляційну скаргубез задоволення,а судоверішення беззмін,так якрішення судупершої інстанціїухвалене здодержанням нормматеріального тапроцесуального права.

Керуючись ст.367, ст.374 ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382, 383, 384 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Кучерявої Тетяни Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: С. А. Гальонкін

Г. Л. Карпушин