Постанова

від 13.11.2007 по справі а6/500-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/500-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" листопада 2007 р.                                                             Справа № А6/500-07

11.20 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого                                                                                      судді  Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                                 Поднебєс О.В.

розглянувши адміністративну справу № А6/500-07

за позовом          Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі, смт. Баришівка

до  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма

Лукашівська”, с. Лукаші, Баришівський район

про стягнення 2871,52 грн.

Представники:                                                               

від позивача         Ющенко О.В.(дов.№4/01 від 05.01.07р.)

від відповідача     не з'явився

обставини спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління    Пенсійного фонду України у Баришівського району, смт. Баришівка  (далі-позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Лукашівська”, с. Лукаші (далі-відповідач) про стягнення 2871,52 грн.

Відповідно до пп. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2007 р. провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду на 30.10.2007 р. на 11.10 год. В зв'язку з неявкою сторін судове засідання було перенесено на 13.11.2007р. на 11.20 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого утворилась заборгованість.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача без поважних причин в судові засідання 30.10.2007р. та 13.11.2007 р., не з'явився, письмовий відзив на позов та інші витребувані ухвалою суду від 15.10.2007 р. документи не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від  16.10.07р. за № 1148 та від 02.11.07р. за № 1290.   

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.

           Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Згідно з п. 17 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів.

Об'єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV.

Згідно ст.ст. 15, 17 Закону України „Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування”  від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі по тексту –Закон України №1058-ІV) відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду і зобов'язаний своєчасно здійснювати обчислювання та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п.2 Розділу XV „Перехідні положення” Закону України „Про пенсійне забезпечення” та Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” ВАТ „Баришівська МТС” зобов'язане вносити плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду України.

Згідно із п.2 Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В порушення вимог вищезазначеного законодавства відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Управлінню Пенсійного фонду України у Баришівському районі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2871грн. 52 коп. Заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до пп.6.8. п.6 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійне фонду України” підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно ч.2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками в строки передбачені ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

СТОВ „А/Ф” Лукашівська” 31.07.2007р. була надіслана претензія на суму заборгованості про погашення заборгованості по виплаті пільгових пенсій за липень місяць 2007 року на загальну суму 2871,52 грн.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати суми заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимога позивача  про стягнення                      2871 грн. 52 коп. заборгованості є правомірною та обґрунтованою, а отже підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

          Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст. 17, 94, 160, 162, 163, 167, 263 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лукашівська” (07513, Київська область, Баришівський район, с. Лукаші, вул. Леніна,9; р/р 26000000407003 Філія „Київська міська дирекція” АТ „Індекс-банк”, МФО –300818 код 30534661) на користь Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул.. Леніна, 48; р/р 256063011001 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО –322669, код 22200194) 2 871( дві тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 52 коп. заборгованості по виплаті пільгових пенсій.

         Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

              Суддя                                                                                                 Маляренко А.В.