Рішення

від 25.10.2023 по справі 540/7869/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/7869/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області в особі начальника Криворучка Сергія Миколайовича про визнання дій протиправними, скасування наказів та стягнення грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Херсонській області в особі начальника Криворучка Сергія Миколайовича, в якому позивач з урахуванням змін позовних вимог просить: визнати дії Управління Служби безпеки України в Херсонській області по зарахуванню (виведенню) позивача у розпорядження та підпорядкування після 18.05.2021 року протиправними; визнати протиправним дії Управління Служби безпеки України в Херсонській області спрямовані на зарахування періоду до видання наказу N362-ос/дск, а саме з 18.05.2021 року по 30.09.2021 року підполковника ОСОБА_1 як військовослужбовцю, який перебував у розпорядженні УСБУ в Херсонській області протиправними, оскільки здійсненні в порушення вимог Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та Інструкції про організацію виконання положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України; визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо невиконання вимог Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України в період з 19.05.2021 року, якою спричинено порушення прав військовослужбовця підполковника ОСОБА_1 у спосіб не призначенням на посаду після закінчення строку розпорядження або не звільненням з військової служби з дотриманням соціальних прав та гарантій військовослужбовця, внаслідок проведених організаційно-штатних заходів по наказу Голови Служби безпеки України від 19.11.2020року N1598-ос/дск; визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 30 вересня 2021 року N362-ос/дск «По особовому складу» про зарахування підполковника ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 18 листопада 2021року N441-ос/дск «По особовому складу»; визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Херсонській області по припиненню виплати грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_1 з 07 вересня 2021року по 03 листопада 2021 року; стягнути з Управління Служби безпеки України в Херсонській області на його користь грошове забезпечення недоплачене за період з 05.09.2021 року по 31.01.2022року в розмірі - 135 873,16грн., мотивуючи це тим, що 19.11.2020 року Головою СБ України виданий наказ №1598-ос/дск, за яким позивача за пп. «б» п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ №1262/2007 було зараховано у розпорядження начальника УСБУ в Херсонській області по посаді начальника сектору районного відділу Управління. Строк розпорядження з 19.11.2020 року по 18.02.2021 року -3 місяці Головою СБУ не продовжувався. 18.05.2021 року строк перебування позивача у розпорядження відповідача за наказом Голови СБУ від 19.11.2020р. №1598-ос/дск закінчився, та його перестали пускати до будівлі СБУ, проте після цієї дати його не звільнили з органів СБУ. Жодної посади йому не пропонували, навіть ту, яку займав позивач та в перейменованому відділі з урахуванням оргзаходів, яка була вакантна. Після 18.05.2021р. наказу про знаходження позивача у розпорядженні, зарахування у розпорядження не видавалось, не було також підготовлено подання щодо призначення на посаду, звільнення з військової служби позивача. Та п.4.15 Інструкції не передбачає право зараховувати військовослужбовця у розпорядження іншого начальника органу, підрозділу, закладу, установи або того самого начальника зі зміною підстав такого зарахування. Позивач виводився у розпорядження Головою СБУ та лише Голова СБУ міг змінити підстав перебування у розпорядженні, чого він не вчиняв. Та після спливу строку перебування у розпорядженні, будь які дії щодо зарахування у розпорядження є протиправними. Звільнення в/сл. з посади та зарахування його в розпорядження відповідного начальника з підстави, передбаченої підпунктом «в» п.48 Положення, здійснюється з дня набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні відповідно до Кримінального кодексу України, натомість застосування до позивача даної процедури було неможливо, оскільки на дату видання наказу 30.09.2021 року №362-ос/дск «По особовому складу» позивач не перебував на посаді. Та при виданні оскаржуваного наказу №362-ос/дск було здійснено зміну профілю службової діяльності позивача без отримання на це його згоди, та не враховано стан здоров`я позивача обмежено придатний до військової служби. Та видача наказу №362-ос/дск відбулась коли він перебував на лікарняному. Також в наказі не обґрунтовано необхідності призупинення допуску до державної таємниці. Та після видання оскаржуваного наказу відповідач не сплачував грошове забезпечення позивачу в повному обсязі та не здійснював його індексацію, а тому відповідач повинен був за період з 19.05.2021 року по 31.01.2022 року сплатити суму 217940,67грн, а сплатив лише 82067,51грн., виходячи з того, що до виведення його у розпорядження розмір місячного грошового забезпечення складав 24215,63грн., що становить 1153,12грн за 1 р.д..

Ухвалою від 10 грудня 2021 року у справі головуючим суддею Варняком С.О. відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Надалі згідно Розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.

24.03.2023 року справа №540/7869/21 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Іванову Е.А.

Ухвалою суду від 29.03.2023 року справа прийнята до провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Ухвалою суду від 29.05.2023 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 червня 2023 року о 11 годині 30 хвилин у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 25.07.2023року вирішено засідання по справі №№540/7869/21, в тому числі призначене на 02.08.2023 року о 11:00 год., здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua - «EasyCon»).

Ухвалою суду від 09.10.2023 року закрито підготовче провадження у справі, та призначено справу до розгляду по суті на 19.10.2023 року о 12год.00хв.

23.12.2021р., 11.02.2022р. та 14.08.2023 року представник відповідач надав суду відзиви, у яких просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що наказом Голови СБУ від 19.11.2020 року №1598-ос/дск позивача зараховано у розпорядження начальника УСБУ в Херсонській області за посадою начальника сектору на строк до 18.02.2021 року зі збереженням грошового забезпечення по попередній посаді та наказом №395-ос/дск від 04.12.2020 р. його закріплено за Каховським районним відділом Управління. Та через перебування на лікарняних та у відпустці позивача строк його перебування у розпорядженні продовжувався наказами начальника Управління №30 ос/дск від 01.02.2021 року та №123-ос/дск від 06.04.2021 року. Після спливу максимального терміну перебування позивачем у розпорядженні начальника Управління та враховуючи, що протягом даного терміну він не був призначений на посаду в СБУ або звільнений з військової служби з 19.05.2021 року виплата йому грошового забезпечення у відповідності до вимог п.2 глави 1 розділу 4 Інструкції №515/дск припинена, що було предметом розгляду адміністративної справи №540/6795/21.Та після надходження 06.09.2021року до відповідача листа ДБР від 05.09.2021 року було з`ясовано, що стосовно позивача здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001772 від 20.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.2, ч.3 ст.369 КК України та після отримання рапорту стало відомо про затримання 05.09.2021 року позивача працівниками ДБР. 24.09.2021 року від ДБР надійшов лист з додатком згідно яких встановлено, що 05.09.2021 року позивачу повідомлено підозру, та стосовно нього ухвалою суду від 07.09.2021 року обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання, що стало підставою для видання наказу №362-ос/дск від 30.09.2021р. який за відсутності позивача, був направлений на його адресу проживання та повернутий 09.11.2021 року без вручення з відміткою про неотримання листа адресатом. У подальшому 28.10.2021 року ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні стосовно позивача продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання у період з 21.00 по 07.00 наступної доби. Та зміна запобіжного заходу свідчила про можливість позивача виконувати ним обов`язки військової служби, у зв`язку з чим, виданий наказ №441-ос/дск від 18.11.2021 року про закріплення позивача за відділом спеціального зв`язку Управління. На виконання вказаного наказу управління розроблені тимчасові функціональні обов`язки п/п-ка ОСОБА_1 , які затверджені розпорядженням начальника Управління №425/дск від 19.11.2021р. про які позивачу направлялись листи за його місцем проживання через відсутність на службі без повідомлення таких причин начальнику. Через перебування позивача під арештом за наказом №362-ос/дск була припинена виплата позивачу грошового забезпечення на період дії ухвали судді від 07.09.2021 року з 07.09.2021 року по 03.11.2021 року. Враховуючи, те що після зміни запобіжного заходу позивач міг виконувати обов`язки за рапортом начальника СБУ в Херсонській області від 22.11.2021р. про надання дозволу виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 19.05.2021 року по 06.09.2021 року та з 28.10.2021року по день виключення позивача із списків особового складу СБУ та/або прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні №420211000000001772 Головою СБУ наданий дозвіл на виплату грошового забезпечення позивачу за вказаний період. На підставі чого відповідачем виданий відповідний наказ №26-ос/дск від 20.01.2022 року за яким здійснено нарахування та виплата належного позивачу грошового забезпечення по 31.01.2022 року, тому просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачем 28.08.2023 року надана суду відповідь на відзив.

В судове засіданні призначене на 19.10.2023 року позивач та його представник не з`явились, та не скористались правом на прийняття участі в режимі відео конференції, причини поважності неявки представник позивача суду не повідомив, а причина неявки позивача судом ухвалою без виходу до нарадчої кімнати визнана неповажною, тому суд виходячи з поданого представником відповідача клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні ухвалою без виходу до нарадчої кімнати вирішив надалі розгляд справи проводити у письмовому провадженні.

Дослідивши заяви по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

21.09.2017 року з ОСОБА_1 укладено черговий контракт про проходження військової служби в Службі безпеки України в особі начальника регіонального органу УСБУ в Херсонській області. Позивач має військове звання підполковник.

Наказом Голови СБУ від 19.11.2020 року №1598-ос/дск позивача звільнено з посади начальника 2 сектору Каховського районного відділу та зараховано у розпорядження за підпунктом «б» п.48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) з 19.11.2020 року по 18.02.2021 року включно до начальника УСБУ в Херсонській області за посадою начальника сектору на строк до 18.02.2021 року зі збереженням грошового забезпечення по попередній посаді (т.1 а.с.74) та наказом начальника Управління СБУ в Херсонській області Криворучко С. №395-ос/дск від 04.12.2020 р. його підпорядковано начальнику Каховсього районного відділу(т.1 а.с.32).

На час виведення за штат в листопаді 2020р. розмір грошового забезпечення позивача складав : посадовий оклад -6480.00грн., оклад за військовим званням -1410,00грн., надбавка за вислугу років (45%) -3550,51грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) -972,00грн., надбавка за особливості проходження служби (95%) -10868,48грн., доплата в/сл. оперативних підрозділів, як постійно співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (5% -324,00грн., преміювання (10%) -648,00грн., індексація грошових доходів -226,29грн. всього нараховано 24479,27грн, та виплачено 24112,08грн.(т.1 а.с.27-30).

В зв`язку з перебуванням позивача на лікуванні наказами начальника Управління СБУ в Херсонській області №30-ос/дск від 01.02.221року та №123-ос/дск від 06.04.2021 року строк перебування позивача у розпорядження продовжено на 62 календарні дні з 19.02.до 21.04.2021 року включно, та на 27 календарних днів з 22 квітня до 18 травня 2021 року включно(т.1 а.с.33,34).

Після спливу максимального терміну перебування у розпорядженні начальника Управління позивачем та враховуючи, що протягом даного терміну він не був призначений на посаду в СБУ або звільнений з військової служби з 19.05.2021 року виплата йому грошового забезпечення у відповідності до вимог п.2 глави 1 розділу 4 Інструкції №515/дск була припинена, що було предметом розгляду адміністративної справи №540/6795/21.

В період з 26.08.2021 року по 18.09.2021 року та з 19.09.2021 по 03.11.2021 року позивач перебував на лікарняному, що підтверджується лікарняними листками (т.2 а.с.51,52).

05.09.2021 року ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 42021000000001772 від 20.08.2021 року було повідомлено про підозру.

07.09.2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання.

Листом від 05.09.2021р. № 701/02/02-615-21 Державне бюро розслідування повідомило Управління СБУ в Херсонській області про те, що у провадженні Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління ДБР перебуває кримінальне провадження №42021000000001772 від 20.08.2021 року щодо неправомірних дій групи осіб, до складу якої входить співробітник УСБУ в Херсонській області ОСОБА_1 , які упродовж тривалого часу підтримуючи сталі корупційні зв`язки з представниками органів державної влади та правоохоронних органів, діючи шахрайським способом, підбурюють до надання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах за сприяння у вирішенні питань щодо призначення громадян України на керівні посади в органах державної влади, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

05.09.2021 позивача в порядку статті 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

За запитом Управління СБУ в Херсонській області 24.09.2021 року отримана відповідь з ДБР про те, що 05.09.2021 року ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження №42021000000001772 від 20.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України було повідомлено підозру та 07.09.2021 року по ОСОБА_1 слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва Вовком С.В. було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання в межах строку досудового розслідування до 03 листопада 2021 року, до якої доданий витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань(т.1 а.с.41-43).

30.09.2021 року відповідачем на підставі листа ДБР від 24.09.2021р. та рапортів полковника ОСОБА_2 , від 24.09.2021р. та полковника ОСОБА_3 , від 27.09.2021року, виданий наказ №362-ос/дск, яким позивача за посадою начальника сектору у зв`язку з повідомленням йому 05.09.2021 року про підозру в рамках кримінального провадження № 42021000000001772 зараховано у розпорядження за підпунктом «в» п.47 Положення з 05.09.2021 року та у зв`язку із обранням стосовно п/п-ка ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту із забороною залишати місце проживання припинити виплату грошового забезпечення з 07.09.21р. до 03.11.2021року. Також вказаним наказом відповідно до п.п.13.2 Положення про порядок надання доступу до державної таємниці в Управлінні СБУ в Херсонській області від 21.07.2021 року інвентарний номер №20/8 -372 припинено позивачу доступ до інформації з грифом секретності «Цілком таємно», «Таємно» з 05.09.2021 року (т.1 а.с.44).

Після отримання відповідачем від ДБР листа №36584-21/10-5-02-02-19779/21 яким повідомлено, що 28.10.2021 року ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №42021000000001772 від 20.08.2021 р було змінено запобіжний захід на домашній арешт із забороною залишати місце проживання з 21 год.00хв. до 07 год.00х. наступної доби(т.1 а.с.47,-49) 18.11.2021 року відповідачем виданий наказ №441-ос/дск «По особовому складу» яким п/п-ка ОСОБА_1 підпорядковано начальнику відділу спеціального зв`язку з 28.10.2021 року, наказано полковнику ОСОБА_4 забезпечити п/п-ка ОСОБА_1 робочим місцем та визначити для нього тимчасові функціональні обов`язки, які затвердити по Управлінню (т.1 а.с.50).

Розпорядженням начальника УСБУ в Херсонській обл.. №425дск від 19.11.2021 року затверджені тимчасові функціональні обов`язки п/п-ка ОСОБА_1 .

Дане розпорядження позивачем не оскаржувалось та є предметом спору по цій справі.

Та через відсутності позивача на службі тривалий час дані функціональні обов`язки йому під розпис не були доведені(т.1 а.с.65,66).

Тільки 12.11.2021 року позивач вперше рапортом звернувся до відповідач з заявою про звільнення з військової служби в СБУ на який йому надана відповідь вих..№71/м-324/м-378/60 від 30.11.2021 року, щодо відсутності правової підстави та можливості у його задоволенні (т.1 а.с.58).

22.11.2021 року відповідач звернувся з рапортом до голови СБУ за отриманням дозволу виплатити позивачу грошове забезпечення(т.1 а.с.136), на який 05.01.2022 року отримав згоду(т.1 а.с.137).

Згідно наказу УСБУ в Херсонській області №26-ос/дск від 20.01.2022 року наказано виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і преміювання у розмірі 10% посадового окладу за період з 19.05. по 06.09.2021 року включно (т.1 а.с.103) та з 28.10.2021 рокупо день виключення зі списків особового складу СБУ або прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні № 42021000000001772 від 20.08.2021.

За даними розрахунково-платіжної відомості за січень 2022 року (т.1 а.с.101) ОСОБА_1 у січні 2022 було нарахована сума грошового забезпечення- 83317,27грн. та після утримання військового збору виплачено -82067,51грн. (платіжне доручення №46 від 24.01.2022р.(т.1 а.с.102), що збігається з даними довідки відповідача від 01.09.2023р. вих. №71/22/1-786(т.2.а.с.241).

З вказаними наказами №362-ос/дск від 30.09.2021 року та №411-ос/дск від 18.11.2021 року та сумою виплаченого грошового забезпечення позивач не погодився та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Джерела права та висновки суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок зарахування військовослужбовців СБУ у розпорядження, та проходження військової служби у цьому статусі регулюються пунктом 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України затвердженого Указом Президента України № 1262 від 27.12.2007 року (надалі Положення), пунктам 4.9-4.11 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ № 772 від 14.10.2008 (далі - Інструкція № 772), та главою 1 розділу IV Інструкції № 515/дск (надалі Інструкція).

Відповідно до п.48 Положення зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів) допускається:

а) за службовою потребою (після закінчення вищого військового навчального закладу Служби безпеки України, в разі переведення військовослужбовців до нового місця служби) до 1 місяця;

б) у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів до 3 місяців;

в) у разі проведення стосовно військовослужбовця дізнання, досудового слідства або розгляду кримінальної справи судом до закриття справи органом дізнання або досудового слідства чи постановлення вироку судом;

г) після закінчення строку відрядження військовослужбовця до органів виконавчої влади, підприємств і організацій, а також після повернення із довготривалого закордонного службового відрядження до 2 місяців;

д) у разі визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним або обмежено придатним до військової служби на період, необхідний для підготовки матеріалів до звільнення з військової служби;

е) у разі відсутності відомостей про місце перебування військовослужбовця понад один місяць до його повернення в підрозділ (орган, заклад, установу) або до дня виключення його зі списків особового складу Служби безпеки України відповідно до пункту 66 цього Положення.

Згідно абз.16 п.48 Положення військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами по особовому складу начальників (командирів), які мають право призначення на ці посади, а військовослужбовці, призначення на посади та звільнення яких з посад належить до повноважень Президента України, зараховуються у розпорядження наказами Голови Служби безпеки України по особовому складу на підставі відповідного Указу Президента України про звільнення з посади.

Та як встановлено судом посада, яку позивач займав до виведення у розпорядження не відноситься до тих, на яку призначення здійснює Президент України, а тому посилання на те, що відповідач не мав повноважень видавати наказ щодо зміни підстав перебування у розпорядженні є необґрунтованими.

Згідно абзацу другого пункту 4.15 розділу IV Інструкції 772 зарахування військовослужбовця, який уже перебуває в розпорядженні відповідного начальника, у розпорядження іншого начальника органу, підрозділу, закладу, установи або того самого начальника зі зміною підстави такого зарахування не допускається.

Водночас абзац другий п.4.15 розділу IV Інструкції 772 визначає, що правила, передбачені абзацом першим цього пункту, не поширюються на випадки, які є підставою для зарахування військовослужбовця в розпорядження відповідного начальника відповідно до підпунктів «в», «ґ»-«и» пункту 48 Положення, а також відвідно до підпункту «б» пункту 48 Положення - у разі припинення підстав для перебування у розпорядженні відповідно до підпунктів «в», «д»-«з» пункту 48 Положення або проведення у період перебування військовослужбовця в розпорядженні відповідного начальника згідно з підпунктом «а» пункту 48 Положення організаційних заходів, в результаті яких скорочено або заміщено іншим військовослужбовцем посаду, для заміщення якої планувалось переміщення військовослужбовця до нового місця служби, або розформовано (скорочено, припинено, ліквідовано) орган, підрозділ, заклад, установу в цілому.

Зарахування військовослужбовця у розпорядження відповідного начальника зі зміною підстави у випадках, передбачених абзацом другим цього пункту, оформлюється наказами по особовому складу на підставі мотивованого рапорту заступника начальника органу, підрозділу, закладу, установи відповідно до розподілу функціональних обов`язків, а у разі, якщо зарахування у розпорядження здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України або його заступників, на підставі мотивованого рапорту начальника органу, підрозділу, закладу, установи, у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець.

Відповідно абзацу 1 п. 4.9 Інструкції № 772 зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.

Пунктом 48 Положення №1262, зокрема, передбачено, що військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов`язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.

Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду або звільняється з військової служби установленому порядку.

Військовослужбовець, який після закінчення строку перебування у розпорядженні у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів не призначений на посаду через відсутність вакантних посад (рівної або нижчої не більш як на один ступінь) у Службі безпеки України або через ненадання військовослужбовцем згоди на призначення на іншу нижчу посаду, звільняється в установленому порядку з військової служби.

Згідно абз.9 п.4.9 розділу IV Інструкції 772 начальники, у розпорядженні яких перебувають військовослужбовці, зобов`язані організовувати їх службову діяльність, здійснювати контроль за нею відповідно до вимог військових статутів Збройних Сил України, Положення, інших нормативно-правових актів та несуть відповідальність за дотримання встановлених термінів перебування підлеглих у розпорядженні. Вони зобов`язані своєчасно, до закінчення терміну перебування в розпорядженні, ініціювати призначення таких військовослужбовців на відповідні посади чи у разі наявності підстав вживати заходів щодо їх звільнення з військової служби.

На військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні начальника органу, підрозділу, закладу, установи, до призначення на посаду або звільнення з військової служби може покладатися:

виконання окремих завдань, що визначаються тимчасовими функціональними обов`язками, які затверджуються наказом (розпорядженням) по органу, підрозділу, закладу, установі протягом 5 робочих днів з дати видання наказу про зарахування у розпорядження військовослужбовця або надходження такого наказу до органу, підрозділу, закладу, установи (стосовно військовослужбовців, до яких застосовані запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту (або у певний період доби, що збігається зі службовим часом) або тримання під вартою, - після закінчення строку дії відповідної ухвали про тримання особи під домашнім арештом або після звільнення особи з-під варти (з урахуванням ступеня суспільної небезпечності діяння, у вчиненні якого військовослужбовець підозрюється або обвинувачується));

Військовослужбовці, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження та які зараховані у розпорядження за підпунктом «в» пункту 48 Положення, продовжують проходити військову службу з урахуванням особливостей, що випливають з їх статусу підозрюваного або обвинуваченого, та виконувати обов`язки військової служби в межах, визначених начальником, у розпорядженні якого вони перебувають.

Таким чином порядок пошуку посади, а також порядок звільнення військовослужбовця, зарахованого у розпорядження за підпунктом «в» пункту 48 Положення № 1262, згідно пункту 4.10 Інструкції № 772, відрізняється від тих, що застосовуються до військовослужбовців, зарахованих у розпорядження з інших підстав.

Згідно пункту 4.13 розділу IV Інструкції №772 звільнення військовослужбовця з посади та зарахування його в розпорядження відповідного начальника з підстави, передбаченої підпунктом в пункту 48 Положення, здійснюється з дня набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що аргументи позивача, щодо неправомірності видання наказу відповідачем 30.09.2021 року про зміну підстав перебування у розпорядженні з 05.09.2021 року (дата набуття ним статусу підозрюваного) є необґрунтованими та відхиляються судом.

Так, абзацами 3-6, 8-9 пункту 4.10 Інструкції № 772 встановлено, що організація роботи з такими військовослужбовцями та вирішення питання їх подальшого службового використання здійснюється відповідно до пунктів 4.9-4.15, 4.17 цього розділу.

З військовослужбовцем, якого звільнено з посади у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та зараховано у розпорядження, начальник, у розпорядження якого він зарахований, або один із його заступників проводить бесіду, під час якої ознайомлює його з наказом про зарахування у розпорядження, роз`яснює права та обов`язки, пов`язані з перебуванням у розпорядженні, особливості виплати грошового забезпечення, доводить часові функціональні обов`язки на період перебування у розпорядженні, а також попереджає про те, що у разі, якщо до завершення строку перебування у розпорядженні він не буде призначений на штатну посаду відповідно до пунктів 6 Положення, у встановленому порядку вирішуватиметься питання про можливість його подальшого використання на військовій службі. Результати цієї бесіди оформлюються довідкою (рапортом), яка (який) долучається до частини «Особова справа» матеріалів особової справи військовослужбовця.

Призначення військовослужбовців, посади яких скорочуються або які зараховані у розпорядження, здійснюється відповідно до вимог пункту 1.3 розділу І цієї Інструкції та пункту 4.3 цього розділу.

У разі відсутності в органі, підрозділі, закладі, установі посади, яка є рівною або нижчою (не більш як на один ступінь, виходячи з граничного військового звання, передбаченого за посадою) посади, яку займав військовослужбовець до зарахування в розпорядження, та у разі наявності у військовослужбовця фахової підготовки, достатнього досвіду за відповідними напрямками оперативно-службової діяльності керівник цього органу, підрозділу, закладу, установи не пізніше місяця з дня зарахування військовослужбовця у розпорядження організовує через Управління роботи з особовим складом підбір відповідних посад у системі Служби безпеки України з урахуванням результатів попередньої діяльності, стану здоров`я.

У разі неможливості призначення військовослужбовця, який перебуває в розпорядженні у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на рівну посаду відповідним начальником приймається рішення про його призначення на нижчу посаду (не більш як на один ступінь, виходячи з граничного військового звання, передбаченого за посадою) або за згодою військовослужбовця на іншу нижчу посаду.

У випадку відсутності відповідних вакантних посад або через ненадання військовослужбовцем згоди на його призначення на іншу нижчу посаду після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні (з урахуванням його продовження відповідно до пункту 4.14 цього розділу) стосовно військовослужбовця приймається рішення про неможливість його подальшого службового використання, що оформлюється висновком, який затверджується начальниками органів, підрозділів, закладів, установ.

При цьому суд враховує, що жодною нормою Положення № 1262 та Інструкції № 772 не встановлений обов`язок щодо обов`язковості звільнення військовослужбовця з військової служби у разі закінчення строку перебування у розпорядженні, зазначеного у відповідному наказі, та не призначення його у цей строк на посаду.

Навпаки, зазначені вище норми вказують, що начальник, у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець, повинен вжити всіх можливих заходів щодо його призначення, навіть якщо строк розпорядження, визначений у відповідному наказі, сплив. А звільнення застосовується як виключення у разі об`єктивної неможливості призначення або незгоди військовослужбовця із запропонованими посадами.

Єдиним обмеженням у випадку сплину строку, є припинення виплати грошового забезпечення, як це вказано у пункті 2 глави 1 розділу IV Інструкції №515/дск.

З огляду на вищевикладене суд вважає помилковим твердження позивача, що після 18.05.2021 року він вже не перебував у розпорядженні начальника Управління СБУ, а тому відповідач не мав права змінювати оскаржуваним наказом №362 підставу його зарахування у розпорядження, а виходячи з вищевказаних правових норм доходить висновку, що оскаржувані накази відповідають нормам Положення № 1262 та Інструкції № 772.

Також не приймає до уваги посилання позивача на заборону при виведенні у розпорядження змінювати профіль службової діяльності, так як оскаржуваними наказами він не змінювався, а розпорядження яким затверджувались функціональні обов`язки позивача не є предметом спору та ним не оскаржувались.

Водночас судом встановлено, що відповідач після зарахування у розпорядження позивача вживав заходи для подальшого проходження служби позивачем, про що свідчать: копія довідки про бесіду від 28.01.2021 року з підписом позивача про ознайомлення, направлення його на проходження ВЛК та отримання позивачем 11.03.2021р. висновку про обмежену придатність до військової служби, лист відповідача вих. №71/22/3-2667дск від 12.03.2021р. про надання вказівки щодо підготовки документу за переліком вакантних посад рівні п/п-ка ОСОБА_1 в системі СБУ з урахуванням постанови ЦВЛК ВМУ СБУ, які будуть запропоновані йому для можливого подальшого проходження військової служби до начальника Управління роботи з особовим складом СБУ генерал-майору ОСОБА_5 , лист-відповідь вих..№ 11/2-3561 к від 05.04.2021 року Управління роботи з особовим складом СБУ з додатком -списком вакантних посад на 3-х аркушах з підписом позивача на ньому про ознайомлення 07.05.2021р., довідка про бесіду з п/п-ком ОСОБА_1 від 13.05.2021 р. про ознайомлення з переліком вакантних посад та його прохання підготувати запит до ГУ СБУ в АР Крим для розгляду питання щодо його призначення на вакантну посаду консультанта-аналітика інформаційно-аналітичного відділу цього регіонального органу, лист відповідача вих..№71-22/3-5213дск від 13.05.2021р. до начальника ГУ СБУ в АР Крим щодо можливості подальшого проходження служби п/п-ком ОСОБА_1 на вакантній посаді консультанта-аналітика інформаційно-аналітичного відділу з яким був ознайомлений позивач, про що свідчить його підпис на ньому, лист відповідь заст. Начальника ГУ СБУ в АР Крим №76/1/3-3394дск від 26.07.2021 року про відсутність вакантної посади вказаного рівня, які знаходяться в матеріалах справи (т.3 а.с.34-45). Від запропонованих відповідачем вакантних посад нижчого рівня позивач відмовлявся. Та під час бесіди 13.05.2021 року позивач повідомляв начальника заступника начальника ВКЗ УСБУ в Херсонській області Притуляк С. про те, що він самостійно вирішує питання щодо свого призначення на вакантну посаду неоперативного складу в 5 управління Департаменту контррозвідки СБУ та з його слів пройшов професійно-психологічний відбір у зв`язку із зміною профілю службової діяльності.

Та матеріали справи не містять доказів, що позивач до порушення відносно нього кримінальної справи звертався до відповідача з заявами/рапортами про бажання бути звільненим з військової служби, що спростовує його твердження, що саме відповідач вчиняв бездіяльність щодо його призначення на посаду або звільнення, тоді як відповідач вживав для цього необхідні дії з урахуванням відомостей отримуваних від позивача та його намірів.

Відповідно до п.4.9 розділу IV Інструкції 772 у разі зарахування військовослужбовців у розпорядження за підпунктом «в» пункту 48 Положення приймається рішення щодо необхідності припинення їм доступу до державної таємниці залежно від характеру тимчасових обов`язків (завдань), які на них будуть покладені, тому суд відхиляє як безпідставні аргументи позивача щодо протиправності позбавлення його в оскаржуваному наказі доступу до державної таємниці.

Також позивачем не обґрунтував, яку норму діючого законодавства порушив відповідач видавши наказ №362 датою- 30.09.2021 року в той час, коли як він вказує у позові перебував на лікарняному та не обґрунтував, які права цим порушені. Проте суд враховує, що оскаржуваним наказом він не був звільнений зі служби, проте перебував під цілодобовим арештом, та не міг виконувати будь які службові обов`язки.

Виходячи з вищевикладеного відповідачем під час прийняття оскаржуваних наказів дотримано вимоги нормативно-правових актів, яким врегульоване питання виведення позивача в розпорядження та проходження військової служби в розпорядженні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача по припиненню виплати грошового забезпечення позивачу з 07.09.2021 р. по 03.11.2021 року та стягненню з відповідача недоплачене грошове забезпечення на користь позивача за період з 05.09.2021 року по 31.01.2022 року в розмірі 135 873,16грн., то суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з заяви позивача вхід №ЕП/28735/23 від 31.07.23 розрахунок заборгованості зроблений за 5 місяців з 05.09.2021 по 31.01.2022 року виходячи з середньоденної суми грошового забезпечення -1153,12грн. (т.2 а.с.195)

Позивач в 2021 році звертався до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Херсонській області по невиплаті належного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з травня 2021 року по 31 серпня 2021 року та не проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 31.08.2021; стягнути з Управління Служби безпеки України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за період з 01.05.2021 по 31.08.2021 (включно) в розмірі - 98 200 грн., зобов`язати Управління Служби безпеки України в Херсонській області провести нарахування та сплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 починаючи с 01.01.2018 по 31.08.2021.

Та рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.01.2022року по справі №540/6795/21 позов ОСОБА_1 до УСБУ в Херсонській області задоволений частково : визнано протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України в Херсонській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у встановленому чинним законодавством України порядку грошового забезпечення за період перебування у розпорядженні начальника Управління СБУ в Херсонській області з 19.05.2021 по 31.08.2021.

Зобов`язано Управління служби безпеки України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у встановленому чинним законодавством України порядку грошове забезпечення за період перебування у розпорядженні начальника Управління СБУ в Херсонській області з 19.05.2021 по 31.08.2021.

Визнано протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період січень-лютий 2018 року.

Зобов`язано Управління служби безпеки України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період січень, лютий 2018 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 04.05.2022року.

Статтею 30 Закону № 2229-XII передбачено, що форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби Безпеки України, на час виникнення спірних правовідносин визначався вимогами Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби Безпеки України від 10.04.2018 №515/дск. Відповідно до приписів розділу ІV Інструкції № 515/дск, за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників або керівників у зв`язку з проведенням організаційних заходів зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення № 1262, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження. Виплата грошового забезпечення таким військовослужбовцям здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що були встановлені таким військовослужбовцям на момент зарахування їх у розпорядження.

Оскільки перебування військовослужбовця в розпорядженні не є звільненням, а є лише особливим тимчасовим службово-посадовим становищем, коли особа не знаходиться на конкретній посаді, проте, продовжує виконувати обов`язки і проходити службу, то відповідно позивач, має право на грошове забезпечення у визначеному законодавством розмірі.

Відповідно п.2 глави 1 розділу IV Інструкції за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є», та «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року №1262 зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені-протягом 6-ти місяців з дня зарахування в розпорядження.

Та згідно п.1 глава 4 розділу IV Інструкції військовослужбовцям, яких відсторонено від виконання службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», відсторонено від посади відповідно до Кримінального кодексу України, оголошено в розшук, чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту (цілодобово чи протягом дня, що збігається зі службовим часом), виплата грошового забезпечення припиняється з дня прийняття стосовно них відповідного рішення на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку або застосування відповідного запобіжного заходу.

Таким чином відповідачем правомірно припинена нарахування та виплата грошового забезпечення з 07.09.2021 року по 28.10.21 року через обрання 07.09.2021р. слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва запобіжного заходу позивачу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою в межах строку досудового розслідування до 03 листопада 2021 року, який надалі ухвалою слідчого судді від 28.10.2021 р. продовжений строк тримання під домашнім арештом як підозрюваного у кримінальному провадженні №42021000000001772 від 20.08.2021, з забороною позивачу залишати місце свого проживання за адресою у період з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби. Тобто тільки з 29.10.21р позивач отримав можливість прибути на службу.

Та позивач у п. 7 позовних вимог (остання редакція т.2 а.с.201) просить визнати протиправними дії відповідача по припиненню виплати йому грошового забезпечення з 07.09.2021 року по 03.11.2021 року, тоді як матеріалами справи підтверджується, що виплата грошового забезпечення позивачу була припинена з 07.09.2021 року до 28.10.2021 року, а тому вимоги в частині з 29.10.21 по 03.11.21р. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Водночас в період з 07.09.2021 року по 28.10.2021 року він перебував під цілодобовим домашнім арештом за місцем проживання, та не виконував службові обов`язки.

Тому не нарахування відповідачем грошового забезпечення у даний період правомірна, а позивач, щодо втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок перебування під цілодобовим домашнім арештом, має право звертатися з цього приводу в порядку передбаченому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», тобто в цій частині вимог ним обраний невірний спосіб захисту прав.

Відповідно до абз.2 п.11 глави 1 розділу IV Інструкції в наказу по особовому складу при зарахуванні у розпорядження також зазначається дата закінчення строку перебування у розпорядженні, крім випадків, передбачених пунктами «в», «д», «е», «ж» пункту 48 Положення.

Тому відповідачем правомірно не вказано у наказі №362 ос/дск закінчення строку перебування у розпорядженні позивача.

Як зазначив представник відповідача у відзиві від 12.08.2023 року, та підтверджується матеріалами справи після отримання від Голови служби безпеки України погодження на виплату позивачу грошового забезпечення фінансовим відділом Управління 24.01.2022 року здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 19.05.2021 року по 06.09.2021 року та з 28.10.2021 року по 31.01.2022 року.

При цьому суд враховує, що предметом спору по цій справі виходячи з розрахунку суми у позовній заяві є період з 05.09.2021 року по 31.01.2022 року, та саме за цей період позивач вважає, що йому недоплачена сума грошового забезпечення - 135 873,16грн.

Згідно довідки щодо нарахованого грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_6 від 01.09.2023 року №71/22/1/7869дск відповідачем було нараховано:

Посадовий оклад:

з 28.10.2021 року по 31.10.2021 року -836грн.13 коп.

за листопад 2021 року -6480грн.

за грудень 2021 року 6480грн.

за січень 2022 року -6480грн.

оклад за військове звання :

з 28 по 31 жовтня 2021 року -181,94грн.

за листопад 2021року -1410грн.

за грудень 2021 року -1410грн.

за січень 2022 року -1410грн.

надбавка за вислугу років :

з 28 по 31.10.2021 року (45%) -458грн.13коп.

за листопад 2021 року -3550грн.50коп.

за грудень 2021 року 3550грн.50коп.

за січень 2022 року -3550грн.50коп.

премія :

з 28.10.по 31.10.2021 року (10%) -83,61грн.

за листопад 2021 року (10%) -648грн.

за грудень 2021 року -648грн.

Та індексація:

з 28.10.по 31.10.2021 року -69грн.68коп.

за листопад 2021-540,03грн.

Всього індексація -609.71грн.

Всього грошове забезпечення -37177,31грн. + індексація 609,71грн.=37787,02грн.

Також до виплаченої відповідачем позивачу суми грошового забезпечення по платіжному дорученню №46 від 24.01.2022 року -82067,51грн. увійшла сума грошового забезпечення за період до 07.09.2021 року-43752,57грн.

Також у вказаний період позивачу було нараховано, але не виплачено: допомога на оздоровлення 24252грн.98коп. та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань -3888грн., разом- 28140,98грн.

Проте, суд ані з платіжного доручення №46, ані з інших матеріалів справи не вбачає, що до суми 82067,51грн. увійшла сума індексація за січень, лютий 2018 року, на виконання рішення по справі №540/6795/21, а також допомога на оздоровлення 24252грн.98коп. та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань -3888грн.

Проте, якщо позивач не згоден щодо невиплати відповідачем йому суми індексації за січень, лютий 2018 року по рішенню суду у справі №540/6795/21, то він має право звернутися до суду по справі №540/6795/21 в порядку ст.383 КАС України, а щодо інших складових грошового забезпечення позивача в разі невиплати їх відповідачем за період до 07.09.2021р., а також допомоги на оздоровлення -24252грн.98коп. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 3888грн., то це не є предметом спору по цій справі та не входить до розрахунку суми, що підлягає стягненню.

Також як встановлено судом до складових грошового забезпечення позивача перед виведенням у розпорядження входила сума індексації 226.29грн., тоді як в грудні 2021 року та січні 2022 року вона не нараховувалась та не виплачувалась позивачу, та пояснень щодо цього відзив не містить, тому суд доходить висновку, що відповідачем порушені права позивача на отримання індексації за вказані місяці.

З вищенаведеного вбачається, що позивачу в період з 28.10.2021 року по 31.01.2022 року у порівнянні з грошовим забезпеченням, яке він отримував до виведення у розпорядження не нараховувалась надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) -564,39грн, та надбавка за особливості проходження служби (95%)-6310,73грн., та доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (5%) -188,13грн.

Згідно п.3 глави 2 розділу ІІІ Інструкції персональний розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється, підвищується, знижується або скасовується наказами Голови СБУ, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України за мотивованими рапортами керівників функціональних(структурних) підрозділів, погоджених з відповідним фінансовим підрозділом.

Відповідно до п.2, 4 глави 5 розділу IІІ Інструкції персональний розмір доплати військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі Інструкції встановлюються, підвищуються, знижуються або скасовуються: у Центральному управлінні наказами Голови СБУ або його заступників, у регіональних органах та органах військової контррозвідки-наказами начальників цих органів. Виплата вказаної доплати припиняється з дня звільнення в/сл. з штатних посад оперативного складу, за якими вона встановлена.

Та як судом встановлено до червня 2021 року відповідач нараховував позивачу доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі (т.1 а.с.29).

Відповідно до п.8 глави 3 розділу 3 Інструкції виплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень припиняється з наступного дня після припинення доступу до державної таємниці про що зазначається в наказах по особовому складу. Поновлення виплати вказаної надбавки здійснюється у порядку передбаченого для її встановлення.

Та хоча в матеріалах справи міститься наказ відповідача від 30.09.2021р. №362 ос/дск, яким позивачу припинений доступ до інформації з грифом секретності «Цілком таємно», «Таємно» з 05.09.2021 року, проте даний наказ не містить рішення відповідача про припинення виплати позивачу надбавки за службу в умовах режимних обмежень, тоді як зі змісту Інструкції на припинення її виплати повинен видаватися наказ по особовому складу.

Проте матеріали справи не містять доказів, що підтверджують, що відповідачем приймався/лись та доводився/лись (відправлявся/лись) ОСОБА_1 наказ/и про зниження розміру або скасування надбавок та доплат позивачу: за особливості проходження служби, доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі, та надбавку за службу в умовах режимних обмежень, а тому суд вважає, що відповідачем неправомірно не нараховувались та не виплачувались позивачу в період з 28.10.2021 року по 31.01.2022 року три вищевказані надбавки.

Загальний розмір грошового забезпечення, який має бути нарахований та виплачений за посадою, яку займав позивач до виведення у розпорядження, має обчислюватися та погоджуватися відповідним фінансовим підрозділом територіального органу СБУ, в якому позивач проходив службу. Відтак, суд не може встановити конкретний розмір належного грошового утримання, яке не нараховувалось, так як уповноважений лише встановити право позивача на його отримання.

Крім того, аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Враховуючи обумовлене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року відповідно до якої, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Несвоєчасна або неповна виплата відповідних належних людині виплат, зокрема грошового забезпечення, порушує конституційний принцип, який гарантує забезпечення державою життєвого рівня достатнього для задоволення необхідних життєвих потреб і порушує право власності громадян на такі виплати, згідно позиції Європейського Суду з прав людини це є прямим порушенням статті першої Протоколу №1 Європейської конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", де зазначено: " Всяка фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права."

Таким чином суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити підполковнику ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби (95%), доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі(5%), та надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) в період з 28.10.2021 року по 31.01.2022 року.

Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд вирішує справу в межах позовних вимог, у яких зобов`язання відповідача вчинити дії щодо звільнення позивача з військової служби не є предметом спору.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розподіл судових витрат згідно із статтею 139 КАС України судом не здійснюється у зв`язку з їх відсутністю..

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області в особі начальника Криворучка Сергія Миколайовича задовольнити частково.

Визнати протиправними бездіяльність Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 в період з 28.10.2021 року по 31.01.2022 року надбавки за особливості проходження служби позивачу, доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, а також за грудень 2021р. та січень 2022року індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Херсонській області у встановленому чинним законодавством України порядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за особливості проходження служби, доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі, надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період з 28.10.2021 року по 31.01.2022 року та за грудень 2021р. та січень 2022року індексацію грошового забезпечення.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач : ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління Служби безпеки України в Херсонській області м.Херсон вул..Лютеранська 1 код ЄДРПОУ 20001728.

СуддяІванов Е.А.