Рішення

від 26.10.2023 по справі 520/20297/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2023 р.№ 520/20297/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Управління інноваційного розвиту та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 40642309) про поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненого позову просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Харківського міського голови від 25.07.2023 № 202 «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень на посаді»;

- зобов`язати Харківську міську раду допустити ОСОБА_1 до роботи на посаді заступника директора Департаменту - начальника Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради;

- допустити негайне виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що службове розслідування розпочате у відношенні невизначеного кола осіб, а саме - посадових осіб Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, проте законодавством передбачається проведення службових розслідувань у відношенні конкретних осіб, а не необмеженого кола осіб. Крім того, підставою для відсторонення позивача від здійснення повноважень є саме факт розпочатого службового розслідування. У оскаржуваному розпорядженні не зазначено ані те, що службове розслідування проводиться у відношенні позивача, ані підстави для такого розслідування. При цьому, порушень, передбачених законом, за які позивач може бути відсторонена від роботи, відповідач у розпорядженні не зазначив, тому це розпорядження в частині увільнення позивача від обов`язку виконувати роботу в порядку відсторонення від роботи є таким, що прийняте з порушенням вимог трудового законодавства.

Ухвалою суду від 25.08.2023 по справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, позивачу відповідь на відзив, третій особі - пояснення.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана відповідачем - Харківським міським головою Тереховим І.О. 04.09.2023, що підтверджується зворотним поштовим відправленням. Проте, у встановлений судом строк, відповідач правом надати письмовий відзив на позовну не скористався, клопотань про продовження строку надання відзиву на позовну заяву, визнання позову суду не надсилав.

За правилами частини 6 статті 162 КАС України визначено, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача, Харківської міської ради, у поданому відзиві на позов зазначив, оскаржуване розпорядження міського голови видане на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом та Порядком, а відсторонення позивача на час службового розслідування є правомірним.

Третя особа, Управління інноваційного розвиту та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, правом на надання пояснень не скористалася.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 розпорядженням Харківського міського голови від 07.07.2016 № 924/2к «Про призначення на посаду та присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування» призначена в Департаменті у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради на посаді заступника директора Департаменту начальником управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що 31.05.2023 до Харківської міської ради надійшов лист Салтівської окружної прокуратури м. Харкова від 30.05.2023 № 53-288, у якому, зокрема, зазначено, що окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023222040000002 від 10.01.2023 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато у зв`язку з надходженням до окружної прокуратури повідомлення про кримінальне правопорушення від УСБУ в Харківській області щодо протиправної діяльності керівництва Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 40642309), які у грудні 2022 року уклали ряд договорів з суб`єктами підприємницької діяльності Харківського регіону щодо закупівлі послуг у сфері інформатизації та розробки пакетів програмного забезпечення для наземних засобів забезпечення польотів та випробувань авіаційної техніки БПЛА, без фактичного виконання договірних зобов`язань, з метою заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах.

Враховуючи інформацію, викладену в указаному листі, Харківським міським головою видано розпорядження від 12.07.2023 № 187 «Про проведення перевірки», яким доручено:

Департаменту розвитку муніципального менеджменту Харківської міської ради спільно з Департаментом контролю Харківської міської та Службою з питань запобігання корупції Харківської міської ради провести позаплановий внутрішній аудит Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради з 13.07.2023 по 19.07.2023 включно;

за результатами проведеного внутрішнього аудиту Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради надати міському голові висновки та рекомендації (пропозиції).

Департаментом розвитку муніципального менеджменту Харківської міської ради спільно з Департаментом контролю Харківської міської ради та Службою з питань запобігання корупції Харківської міської ради на виконання розпорядження міського голови від 12.07.2023 № 187 «Про проведення перевірки» здійснено позаплановий внутрішній аудит діяльності Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради за період з 1 січня 2021 року по 30 червня 2023 року.

Згідно з актом проведення позапланового внутрішнього аудиту вказаного Управління від 19.07.2023 встановлено наявність ознак невиконання та неналежного виконання службових обов`язків начальником Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради Грецькою-Миргородською В.В., перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог чинного законодавства, а саме:

- неналежна організація закупівельної діяльності в Управлінні та нехтування вимог законодавства про публічні закупівлі;

- відсутній внутрішній контроль за організацією проведення закупівель, підготовки документації та оформлення і укладання договорів на закупівлю товарів та послуг;

- приховування реальних складових наданих послуг та їх вартість з огляду на укладені договори та підписані акти наданих послуг;

- звіти щодо деталізації, обсягу наданих послуг та підтвердження учасників заходів відсутні, що ставить під сумнів їх проведення та оплату коштів саме за проведені заходи;

- у зв`язку з відсутністю Колективного договору та Положення про преміювання не має можливості перевірити порядок та правомірність нарахування заробітної плати працівників;

- бездіяльність та неналежне ведення документообігу в Управлінні, зокрема, відсутність будь-яких документів щодо підтвердження факту знищення майна Управління (наприклад: Заява про порушення кримінального провадження до правоохоронних органів);

- відсутні дані щодо діяльності Управління в частині залучення інвестицій в економіку міста, а також ресурсів, що надходять на безоплатній і безповоротній основі. Як наслідок не має можливості оцінити наскільки суттєво це відображається на зміцненні економічного іміджу міста та чи взагалі діяльність Управління важлива та потрібна територіальній громаді м. Харкова;

- безпідставно витрачені кошти у розмірі 295 290,00 грн. на придбання сувенірної продукції для організації заходу за участю учасників школи соціального проектування та грантрайтингу «Ореn grant school», який не відбувся;

- аналіз закупівель Управління за 2022 року та 1 півріччя 2023 року свідчить, що закупівлі здійснювались без використання електронної системи закупівель, порушено принципи та вимоги Закону, Постанови Кабінету Міністрів України № 169 та Особливостей щодо оформлення та наявності документації до здійснення закупівель, укладання договорів (їх зміст та відповідність законодавству) та вибору контрагентів;

- наявне безпідставне та надмірне витрачання коштів територіальної громади м. Харкова шляхом укладання прямих договорів без застосування конкурентних процедур, без попереднього аналізу ринка (надсилання комерційних пропозицій, аналізу закупівель в Рrozorro, проведення ринкових консультацій);

- аналіз доцільності та обґрунтування очікуваної вартості закупівель Управлінням взагалі не проводився, що як наслідок можливо є проявом корупційних ризиків при виборі постачальників/виконавців та визначення ціни договорів;

- дослідження діяльності Управління показує, що в порушення принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, Управління укладало договори з певним колом виконавців постачальників без належного підтвердження їх вибору;

- з укладених договорів та підписаних актів наданих послуг не зрозуміло, за що саме Управління здійснювало оплату за рахунок бюджету територіальної громади, оскільки вищезазначені документи, крім загальної суми договору суми акту, взагалі не містять ні складу послуг, ні видів/переліку робіт (з їх вартісною складовою), ні технічних, якісних та кількісних характеристик таких послуг;

- безпідставно витрачені кошти бюджету на проведення заходів, придбання сувенірних продуктів, розроблення нереалізованих та невпроваджених програмних продуктів в період дії воєнного стану та необґрунтовано нагальну потребу в їх закупівлі в районі ведення бойових дій.

Розпорядженням міського голови від 25.07.2023 № 202 «Про проведення службового розслідування та відсторонення для здійснення повноважень на посаді» на підставі вищезазначеного акту прийнято рішення:

1. Провести службове розслідування службове розслідування, визначивши його предметом додержання вимог чинного законодавства посадовими особами Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради.

2. Утворити комісію з проведення службового розслідування у складі згідно з додатком.

3. Комісії провести службове розслідування у термін з 25.07.2023 по 24.09.2023 включно та за результатами своєї роботи надати міському голові акт службового розслідування.

4. Відсторонити на час проведення службового розслідування з 25.07.2023 по 24.09.2023 включно від здійснення повноважень на посаді заступника директора Департаменту - начальника Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з оскаржуваним розпорядженням, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади на органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до пункту 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 21 Закону України «Про культуру».

Згідно з пунктами 19, 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів. Видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Згідно з пп. 1 Положення про Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 кликання від 09.12.2020 № 7/20 (далі Положення), Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради (далі - Управління) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою, та входить до складу Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради (далі - Департамент).

Управління у своїй діяльності підзвітне та підконтрольне Харківській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові, секретарю міської ради, заступнику міського голови з питань сім`ї, молоді та спорту, а також директору Департаменту.

Відповідно до п. 2 Положення Управління є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право відкривати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України та рахунки в установах банків відповідно до чинного законодавства України.

Управління у межах своїх повноважень має право укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою в судах усіх інстанцій.

Згідно з п. 6 Положення Управління очолює начальник, який за посадою є заступником директора Департаменту, що призначається на посаду і звільняється з посади міським головою в порядку, встановленому законодавством.

Начальник Управління:

Здійснює керівництво діяльністю Управління.

Забезпечує виконання покладених на Управління завдань, несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на Управління завдань.

Контролює роботу працівників Управління, визначає ступінь відповідальності заступників начальника Управління, керівників структурних підрозділів, інших працівників Управління.

Планує роботу Управління, забезпечує виконання перспективних та поточних планів роботи Управління.

Надає в межах своїх повноважень пропозиції щодо призначення на посади, звільнення з посад та переведення працівників Управління, своєчасного заміщення вакантних посад, заохочення та накладання стягнень, пріоритетних напрямків підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Управління.

Розподіляє і координує роботу структурних підрозділів Управління.

Аналізує результати роботи та вживає заходи щодо підвищення ефективності діяльності Управління.

Забезпечує виконання працівниками Управління вимог чинного законодавства України.

Здійснює розпорядження бюджетними та іншими коштами, що в установленому порядку передані Управлінню.

Представляє без доручення Управління у взаємовідносинах з юридичними та фізичними особами.

Укладає в межах своєї компетенції договори, контракти, угоди для забезпечення діяльності Управління, видає довіреності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).

Пунктом 2 Порядку визначено, що відповідно до цього Порядку може бути проведено службове розслідування в разі:

невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства;

внесення подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб;

вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Відповідно до пункту 4 Порядку рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб`єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).

Рішенням про проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени такої комісії, предмет, дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п. 5 Порядку).

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону № 2493-ІІІ).

Одним з основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених у статті 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», є підконтрольність, підзвітність, персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків.

До основних обов`язків посадових осіб місцевого самоврядування, визначених статтею 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», включено, зокрема, такі, як додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що підставою для ініціювання службового розслідування стосовно посадових осіб місцевого самоврядування може бути, окрім іншого, дані про невиконання чи неналежне виконання обов`язків, інформація з правоохоронних органів, службове розслідування може проводитися з метою з`ясування причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини працівників.

Зі змісту розпорядження міського голови від 25.07.2023 № 202 «Про проведення службового розслідування та відсторонення для здійснення повноважень на посаді» вбачається, що у ньому зазначені підстави для проведення службового розслідування. Зокрема, згідно з пунктом 2 цього розпорядження службове розслідування проводилось з метою перевірки додержання вимог чинного законодавства посадовими особами Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, з урахуванням викладених у акті про проведення позапланового внутрішнього аудиту Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради від 19.07.2023.

Суд звертає увагу на те, що нормами Порядку не передбачено обов`язку зазначення у розпорядчому акті про проведення службового розслідування на підставі абзацу 2 пункту 2 Порядку конкретних норм законодавства (зазначення норм законів, положень, посадових інструкцій тощо, якими керується посадова особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, факт дотримання/порушення яких перевіряється) та наведення конкретних обставин, стосовно яких здійснюватиметься службове розслідування.

Отже, помилковими є твердження позивача про те, що розпочате розслідування є безпідставним, а оскаржуване розпорядження не містить зазначення причини для такого розслідування.

Відповідно до пункту 6 Порядку службове розслідування проводиться із відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймає відповідно суб`єкт призначення або керівник органу.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.

Так, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тобто працівник не звільнений з роботи, а лише тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що відсторонення не має на меті покарання працівника, це особливий тимчасовий захід, що має попереджувальний характер. Воно триває або до встановлення юридичного факту, зазначеного в законі, або до припинення обставин, що призвели до відсторонення, або до вирішення питання про подальшу долю відстороненого працівника.

Отже, за суттю відсторонення від роботи є попереджувальним заходом, який застосовується роботодавцем для запобігання настанню негативних наслідків.

За змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативно-правовим актом.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх , цосадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це по «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в інших законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Звертаючись до суду з позовом про скасування акту суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоб претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини»; «Берден»; «Тенасе проти Молдови»).

Отже, наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, тільки тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Під час вирішення спору суду необхідно пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі, наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Тобто, підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, стосуються розгляду питання правомірності розпорядження міського голови про проведення службового розслідувань.

Спірне розпорядження видано на підставі, у межах та у спосіб, що визначений законодавством України.

Разом з тим, сам факт проведення службового розслідування не є таким, що підтверджує порушення прав, свобод та законних інтересів позивача та не створює для нього будь-яких негативних наслідків.

Суд звертає увагу, що оскаржуваним розпорядженням оцінка дій позивача по суті не надавалася, позивач не притягувалася до відповідальності тощо, воно є проміжними та не створює для позивача юридичних наслідків. Метою проведення службового розслідування є визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку.

При цьому, на момент подання позовної заяви, оскаржуваним розпорядженням трудові відносини позивача не припинялися.

Оскарження розпорядження жодним чином не спрямоване на відновлення попереднього становища позивача, оскільки відсутні обставини порушення її прав у межах спірних правовідносин.

Крім того, згідно з пунктом 15 Порядку проведення службового розслідування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, у судовому порядку може бути оскаржено саме рішення за результатами службового, а не рішення про його проведення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20, від 28.04.2022 у справі № 240/10485/19.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження міського голови видане на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом та Порядком, а відсторонення позивача на час службового розслідування є правомірним.

Суд зазначає, що похідна позовна вимога в частині зобов`язати Харківську міську раду допустити ОСОБА_1 до роботи на посаді заступника директора Департаменту - начальника Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради також не підлягає задоволенню.

Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність розпорядження Харківського міського голови від 25.07.2023 № 202 «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень на посаді», отже, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Управління інноваційного розвиту та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 40642309) про поновлення на посаді відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.М. Шляхова