Рішення

від 25.10.2023 по справі 620/12258/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/12258/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації (далі також Управління, відповідач) про визнання протиправною відмову відповідача у наданні ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, яка оформлена листом від 08.08.2023 № 01-22/3372, та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни і видати відповідне посвідчення встановленого законом зразка.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є дружиною померлого чоловіка ОСОБА_3 , який за життя визнаний інвалідом війни I групи, мав статус учасника бойових дій та право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасника бойових дій, інвалідів війни, у зв`язку з чим, відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вона має право на встановлення статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни -інваліда війни та отримання посвідчення члена сім`ї загиблого. З цього питання звернулась до відповідача та отримала відповідь, в якій повідомлено, що захворювання, що призвело до смерті чоловіка позивача, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, то підстави для надання такого статусу особам, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні.

Ухвалою суду від 31.08.2023 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у відповідача відсутні правові підстави для встановлення позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є громадянкою України, що підтверджено інформацією, зазначеною в паспорті громадянина України (а.с.6-9), картці платника податків (а.с. 10).

Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 14.10.1986 по 25.11.1986, що підтверджується архівною довідкою від 12.06.2014 № 905, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України (а.с. 24).

Між позивачем та громадянином України ОСОБА_3 , 1960 року народження, укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 109, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Щорського районного управління юстиції у Чернігівської області, (а.с.11).

За даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Корюківським ВДРАЦС у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 05.05.2023 складено відповідний актовий запис № 156 (а.с. 12).

Відповідно до експертного висновку комісії Центральної міжвідомчої комісії МОЗ та МНС України від 24.07.2023 № 6619, з приводу смерті ОСОБА_3 , захворювання, що призвело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 14 ).

Посвідченням серії НОМЕР_3 від 03.02.2022 підтверджується, що ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни (а.с. 18).

Відповідно до останньої довідки акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 009028 від 01.02.2022, причина 1 групи інвалідності у ОСОБА_3 (безстроково) - захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС (а.с. 22).

Зі спірного питання позивач звернулась із заявою до відповідача, на що отримала лист- відповідь від 08.08.2023 № 01-22/3372, в якому повідомлено, що захворювання, що призвело до смерті чоловіка позивача, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому підстави для надання такого статусу особам, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні.

Суд розцінює зазначений лист як фактичну відмову у наданні позивачеві статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни -інваліда війни та отримання відповідного посвідчення.

Отже, спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо фактичної відмови у наданні позивачеві посвідчення члена сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до приписів статті 10 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(надалі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пунктом 2статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»передбачено, що чинність цьогоЗаконупоширюється на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

В преамбулі до вказаногоЗаконузазначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Поширення чинностіЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»на членів сім`ї загиблої особи є похідним від приналежності такої особи до ветеранів війни.

Відповідно достатті 4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно з частиною першоюстатті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєнабо з участю в бойових діях у мирний час.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, особам, на яких поширюється чинністьЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Положеннями абзацу 2 пункту 7 зазначеного Положення встановлено, що, зокрема, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. Розділ 11Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов`язки військової служби та тилового забезпечення, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини.

З огляду на зазначені правові норми, обов`язковими умовами, за якими особу можна віднести до інвалідів війни, є наявність інвалідності, доказів безпосередньої участі як у воєнний, так і в мирний час у виконанні обов`язків військової служби, пов`язані з необхідністю захисту Батьківщини.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм суд приходить до висновку, що для встановлення позивачу статусу дружини померлого ветерана війни-учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, має бути наявність наступних обставин:

- наявність у померлого чоловіка статусу, зокрема, інвалід війни;

- визнання померлого чоловіка за життя інвалідом від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин пов`язаних з проходження військової служби чи участі у бойових діях, які не одружилися вдруге.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує до спірних правовідносин правовий висновок щодо застосування вказаних норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 520/2798/19.

Як вже встанови суд, ОСОБА_3 отримав захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією експертного висновку комісії Центральної міжвідомчої комісії МОЗ та МНС України від 24.07.2023 № 6619. Вказаний висновок не скасований, є дійсним. Померлий мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, в подальшому йому видано посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_3 від 03.02.2022, згідно з яким він є інвалідом І групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Вказане посвідчення не скасовано, ОСОБА_3 відповідного статусу не позбавлений.

Позивач зазначає, що вдруге не одружувалась, даний факт відповідачем не спростований.

Отже, з аналізу зазначених норм чинного законодавства України та з наявних матеріалів справи, суд доходить висновку, що померлий чоловік позивача мав пільги для інвалідів війни і помер від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тому відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належить до ветеранів війни- інвалідів війни.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на дружину померлого, інваліда І групи, ОСОБА_3 , який за життя користувався пільгами, встановленими для інвалідів війни, ОСОБА_1 поширюється положення пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому суд вважає необґрунтованим висновок відповідача, викладений у листі від 08.08.2023 № 01-22/3372 щодо відсутності у позивача такого права, оскільки матеріалами справи підтверджується зворотнє.

Відповідно до частини другоїстатті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведені висновки суд вважає за належне: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у встановленні позивачу статусу члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, та видачі відповідного посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого» та зобов`язання відповідача встановити позивачу статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно достатті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та видати позивачу згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, відповідне посвідчення - «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

Згідно з частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюі законами України.

У відповідності до частини першої та другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вищевказаних висновків суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності позиції, викладеної в листі від 08.08.2023 № 01-22/3372, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд вважає, що відповідь відповідача, викладена в листі від 08.08.2023 № 01-22/3372, на відміну від рішення суб`єкта владних повноважень не є актом індивідуальної дії у розумінні статті 4 КАС України, тому не потребує визнанню протиправною, в той же час належним і достатнім способом захисту прав позивача є спосіб обраний судом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_2 у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, та видачі відповідного посвідчення.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації встановити ОСОБА_2 статус члена сім`ї померлого ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації видати ОСОБА_2 згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, відповідне посвідчення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп), сплачений відповідно до квитанції від 15.08.2022.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області вул.Вокзальна, 9,м.Корюківка,Чернігівська область,15300 код ЄДРПОУ 03196067.

Повний текст рішення виготовлено 25 жовтня 2023 року.

Суддя І.І. Соломко