Постанова

від 26.10.2023 по справі 440/1021/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 р. Справа № 440/1021/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС КРС» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, по справі № 440/1021/23

за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС КРС»

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС КРС» (далі також - відповідач, ТОВ «СКС КРС»), в якому просив суд:

- зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення «Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви» по вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначені постановою КМУ від 28.12.2001 №1768.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не виконав встановленого законодавством обов`язку протягом місяця з моменту визнання будівлі щойно виявленим об`єктом історії та архітектури укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відомості, які містяться в історичній довідці, про будівлю за адресою: вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві не містять документальних свідчень, зокрема історичних та літературних джерел, літературних творів виданих авторів про вагомі історичні події в місті Полтаві, його етапи розвитку або життя та діяльність відомих осіб, що є носіями важливої історичної інформації, а сама лише наявність вікової (хронологічної) ознаки не дає підстав визначати вказаний об`єкт нерухомого майна як об`єкт культурної спадщини. Вказав, що спірний об`єкт не має ознак, притаманних історичним об`єктам культурної спадщини та об`єктам архітектури та не пам`яткою культурної спадщини, а історична довідка не відповідає вимогам Порядку №158. Крім іншого зазначив, що не було виготовлено облікової документації на об`єкт.

Також відповідач зазначив, що не отримував звернень Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради з повідомленням про визнання будівлі по вулиці Стрітенська, 23 у м. Полтаві щойно виявленим об`єктом культурної спадщини та необхідністю укладення охоронного договору, та не був проінформований про такі обставини.

Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 «Про доповнення до переліку пам`ятників історії та архітектури місцевого значення, затвердженого 11 сесією міської Ради народних депутатів» надано статус пам`ятників історії і архітектури місцевого значення спорудам згідно додатку, в тому числі будівлі " Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви" по вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві (а.с. 31-33).

Власником будівлі за адресою: вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві з 19.09.2019 є ТОВ «СКС КРС», згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (а.с. 10).

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 затверджено перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, до якого входить, зокрема, будівля по вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві та рекомендовано органам місцевого самоврядування повідомити власників об`єктів культурної спадщини про внесення інформації про належні їм об`єкти культурної спадщини до переліків щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області, забезпечити виготовлення та затвердження облікової документації (а.с. 11-20).

Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області 11.11.2022 за № 55-114-13658ВИХ-22 направлено лист до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради, в якому повідомляється уповноважений орган про наявність порушень інтересів держави та необхідність вжиття заходів реагування до їх поновлення ( самостійного звернення до суду з відповідним позовом у разі не укладення власниками пам`яток культурної спадщини охоронних договорів). Крім іншого, запропоновано проінформувати про результати розгляду рекомендованих листів власників пам`яток історії та архітектури, з наданням підтверджуючих документів про вручення рекомендованих листів, відповідей на них, копій конвертів з відповідними відмітками, зокрема щодо об`єкту "Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви" по вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві (а.с. 41-42).

22.11.2022 Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради надіслано ТОВ «СКС КРС» за адресою: вул. Стрітенська, 23, м. Полтава копію листа від 11.11.2022 року № № 55-114-13658ВИХ-22 щодо виготовлення облікової документації та укладання охоронного договору, що підтверджується рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44-45).

Оскільки відповідач свого обов`язку щодо укладення охоронного договору, передбаченого ст. 23 Закону №1805-III не виконав, позивач зазначив про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що власник будівлі, яка визнана щойно виявленим об`єктом культурної спадщини зобов`язаний звернутися до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради із клопотанням щодо укладення охоронного договору та подання відповідної облікової документації, однак цього обов`язку не виконав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України (Постанова Верховного Суду в складі Судової палати від 31.01.2023 у справі №640/8728/21).

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь регулюються Законом України від 08.06.2000 №1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон №1805-III), з моменту набрання чинності якого, тобто з 12.07.2000, втратив чинність Закон Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури".

Об`єкт культурної спадщини, відповідно до визначення наведеного у ст. 1 Закону №1805-III, - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Аналогічно, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 17 Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", перелік пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

При цьому, пам`ятка культурної спадщини визначається цим Законом як об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону №1805-III передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Отже, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

Тобто, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону №1805-III є адміністративним договором.

Наведений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, який в силу ч. 5 ст. 242 КАС України має враховуватись судом.

Частиною 3 ст.23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

Відповідно до п.п.1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з п.5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

З огляду на наведене вище, укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Судом встановлено, що належна позивачу будівля по вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 за №529 внесена до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області (п.22.83), отже має статус пам`ятки культурної спадщини та є об`єктом правового регулювання Закону №1805-III у відповідному статусі.

Разом з тим, охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини ( є Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради) відповідачем, як власником пам`ятки культурної спадщини не укладено.

Жодних доказів на вчинення вказаних дій відповідачем не надано.

При цьому, колегія суддів враховує, що Департамент культури і туризму повідомляв відповідача листом від 21.11.2022 №01-11-01-24/1281 щодо необхідності виготовлення облікової документації та укладення охоронного договору на будівлю «Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви» по вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві, проте відповідачем дій по його укладенню не вчинено.

Колегія суддів звертає увагу, що саме юридичні або фізичні особи у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16.

Щодо доводів апелянта про невідповідність історичної довідки вимогам Порядку №158 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого в редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 " Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини розглядається на підставі фотофіксації та історичної довідки.

В матеріалах справи наявна інформаційна довідка на об`єкт культурної спадщини " Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви (реконструкція поч. ХХІ ст.)" складена директором Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, завідував науково-0дослідного відділу пам"яткознавства, наукового -співробітника науково-дослідного відділу памяткознавства Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського з фотофіксацією об`єкта. (а.с. 49-50)

Відповідно до пунктів 3,4 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу .

Судом встановлено, що статус пам`ятника історії та архітектури місцевого значення будівлі, що належить відповідачу ї спадщини надано рішенням 15 сесії Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 за категорією об`єкт історії та архітектури місцевого значення.

Оскільки рішення міської ради від 24.02.1993 є чинним не скасовано, та не є предметом розгляду даної справи доводи апелянта про невідповідність історичної довідки вимогам Порядку №158 не спростовують висновків суду.

Щодо доводів апелянта щодо про не отримання ним повідомлення від Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради про визнання будівлі по вулиці Стрітенській, 23 у м. Полтаві щойно виявленим об`єктом культурної спадщини та необхідністю укладення охоронного договору, колегія суддів зазначає, що Департаментом направлялося таке повідомлення за місцезнаходженням будівлі, проте повернулося з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. Оскільки ст.14 Закону України " Про охорону культурної спадщини" не містить чіткого визначення за якою адресою необхідно надсилати повідомлення - за місцезнаходженням юридичної особи чи за місцезнаходженням будівлі, уповноваженим органом було дотримано процедуру повідомлення власника будівлі про необхідність укладання охоронного договору.

Проте відповідачем не надано доказів на вчинення дій по укладенню договору , оформленню відповідних документів, внесення пропозицій щодо проекту охоронного договору, шляхом направлення відповідних запитів, тощо.

Доводи апелянта про неналежність спірної будівлі до об`єктів культурної спадщини колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем не надано до суду доказів оскарження дій чи рішень суб`єктів владних повноважень щодо віднесення будівлі «Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви» по вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві до об`єктів культурної спадщини Полтавської області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку пред`явлення прокурором позову зобов`язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу в частині збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС КРС» протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення «Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви» по вул. Стрітенська, 23 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС КРС» - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 по справі № 440/1021/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова