Постанова

від 26.10.2023 по справі 440/9341/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Канигіна Т.С.

26 жовтня 2023 р. Справа № 440/9341/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського суду від 28 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Темп монтаж плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

27.10.2022 позивач приватне підприємство "Темп монтаж плюс" (надалі по тексту ПП "Темп монтаж плюс", підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач1, ГУ ДПС в Полтавській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (надалі по тексту відповідач2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області (далі Комісія) від 19.08.2022 № 7230699/43789577, № 7230700/43789577, № 7230701/43789577;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 27.09.2021, № 1 від 19.10.2021, № 1 від 11.11.2021.

Вимоги мотивував невідповідністю спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем надані всі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, проте, відповідні документи не прийняті контролюючим органом до уваги, з огляду на що ухвалене рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН).

Позивач просив суд провести розподіл судових витрат у справі, стягнувши на його користь з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідачі зазначили, що спірні рішення відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Також відповідачі заперечували проти задоволення клопотання про розподіл судових витрат, вважаючи заявлену орієнтовну вартість послуг адвоката надмірною.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову ПП "Темп монтаж плюс" задоволено.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2022 № 7230699/43789577, № 7230700/43789577, № 7230701/43789577.

Державну податкову службу України зобов`язано зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних подану на реєстрацію ПП "Темп монтаж плюс" податкові накладні № 2 від 27.09.2021, № 1 від 19.10.2021, № 1 від 11.11.2021.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь підприємства стягнуто судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.443.00 грн, а також витрат пов`язаних із наданням правової допомоги у розмірі 5.000.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Суд першої інстанції зазначив, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, оцінивши обставини справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 5000.00 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом попередньої інстанції не досліджено обставини справи та безпідставно не враховано відсутність документів, стосовно яких Комісією проводився моніторинг та прийматися рішення від 19.08.2022 № 7230699/43789577, № 7230700/43789577, № 7230701/43789577.

Вказує, що Постановою «Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.10.2010 № 1246 не визначено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначати конкретний перелік документів, як про це зазначено в рішенні суду першої інстанції.

Посилається на те, що в ході опрацювання копій документів, поданих ПП "Темп монтаж плюс" до податкових накладних № 1 від 19.10.2021, № 1 від 11.11.2021 та № 2 від 27.09.2021, виписаних на адресу ПП "Фірма Гута" на реалізацію будівельних робіт, встановлено, що до повідомлення платником не подано додаткову угоду щодо зміни вартості робіт за договором, оскільки відповідно до п. 2.1 Договору субпідряду №1 від 23.04.2021 загальна вартість робіт складає 635897,98 грн, у т.ч. ПДВ 105983,00 грн., за даними ЄРПН виписано податкових накладних на загальну суму 734800.00 грн, у т.ч. ПДВ 122466.67 грн. Крім того, підприємством не подано рахунок бухгалтерського обліку, на якому обліковується взаємовідносини з ГІП "Фірма Гута".

Посилається на рішення Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 520/12379/19, від 24.09.2019 у справі № 808/6309/13-а, від 08.12.2020 у справі № 1.380.2019.005426.

Зазначає, що ПП "Темп монтаж плюс" не доведено факт виконання будівельних робіт. Акти приймання - передачі будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до Комісії не надавались. Разом з тим за умовами договору субпідряду №1 від 23.04.2021 «Генпідрядник» здійснює оплату за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних «Сторонами» протягом 3 робочих днів. До рахунку додаються належним чином оформленні акти, підписані «Сторонами», реєстри та інші необхідні документи.

Вказує, що типова форма № КБ-2в, затверджена наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 передбачає фіксування у акті приймання виконаних підрядних робіт із зазначенням витрат труда працівників на обсяг робіт, люд.-год. Доказів залучення до виконання будівельних робіт трудових ресурсів (персоналу) до Комісії не надано.

Відповідач також не погоджуються з розміром витрат на правову допомогу, який вирішено стягнути судом першої інстанції в розмірі 5.000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області, вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки така сума є неспівмірною, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин (стандартний спір, типові правовідносини) та не потребувала з боку представника позивача додаткового моніторингу судової практики чи норм матеріального права, витрачання зусиль та часу.

Посилається на те, що детальний опис наданих послуг матеріали справи не містять.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ПП "Темп монтаж плюс", просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає усім приписам норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим. Судом першої інстанції повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення відповідає завданню адміністративного судочинства та, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні № 2 від 27.09.2021, № 1 від 19.10.2021, № 1 від 11.11.2021 складені у зв`язку із настанням першої події попередньої передоплати, після чого, за умовами договору, у субпідрядника наставав обов`язок виконання робіт передбачених договором.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ПП "Темп монтаж плюс" відносяться:

41.20 Будівництво житлових та нежитлових будівель (основний);

25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій;

33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування;

42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.;

43.21 Електромонтажні роботи;

43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;

43.91 Покрівельні роботи;

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2021 між ПП "Темп монтаж плюс" (Субпідрядник) і ПП "Фірма ГУТА" (Генпідрядник) укладено договір субпідряду №1 (далі Договір), предметом якого зазначено, що субпідрядник у межах договірної ціни виконує власними силами й засобами комплекс робіт по "ДЗФ.ОПУ-2, майстерня біля 11 воріт (АБК з виробничим приміщенням ) Інв. №010006701".

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна вартість робіт за договором складає 635897,98 грн, в тому числі ПДВ 20% -105983,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 Договору субпідрядник повинен виконати роботи, якість та технологія яких відповідає вимогам нормативно-технічних документів, державних стандартів України, Технічній специфікації та робочому проекту.

Відповідно до пункту 3.1 Договору термін виконання робіт - квітень 2021 - березень 2022 «Субпідрядник» приступає до виконання робіт, зазначених в п.1.1. Договору, після підписання даного Договору, отримання авансового платежу в розмірі 100% вартості робіт, надання «Генпідрядником» документів щодо правильності виконання робіт, дотримання правил охорони праці та інше (HBF), та виконання ним, умов зазначених в даному Договорі.

Відповідно до пункту 4.1 Договору генпідрядник здійснює оплату за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних сторонами протягом 3 робочих днів. До рахунку додаються належним чином оформленні акти, підписані сторонами, реєстри та інші необхідні документи.

Відповідно до пункту 5.1 Договору акти виконаних робіт надаються субпідрядником уповноваженому представникові генпідрядника після закінчення робіт, але не пізніше 21 (двадцять першого) числа поточного місяця. Уповноважений представник генпідрядника протягом 2 (двох) робочих днів перевіряє реальність та достовірність акту виконаних робіт й підписує Акт в частині реально виконаних обсягів робіт.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору субпідряду № 1 від 24.04.2021 у зв`язку з виробничою необхідністю, сторони домовились продовжити строк дії договору та пункт 10.1 Договору викласти у новій редакції: « 10.1 Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2022 ».

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 у зв`язку з додатковим об`ємом робіт, сторони домовились збільшити суму договору на 1 450 000 (Один мільйон чотириста п`ятдесят тисяч гри., 00 коп.) без урахування ПДВ та пункт 2.1 Договору викласти в новій редакції: «Загальна вартість Договору, згідно Додатку № 1. який є невід`ємною частиною договору, орієнтовано складає 1450 000 гри. без урахування ПДВ. Станом на день підписання договору ПДВ становить 20% - 290 000 гри. Разом - 1 740 000,00 грн.».

Відповідно до додаткової угоди № 2 до договору субпідряду №1 від 24.04.2021 у зв`язку з проведенням поточного (регламентного періодичного) ремонту об`єкту ДЗФ.ОПУ-2, майстерня біля воріт (АКБ з виробничим приміщенням), інв. № 010006701, що не потребує виконання креслення та не віднесений до переліку складних робіт, сторони домовились викласти пункт 2.2 Договору викласти у новій редакції: « генпідрядник зобов`язується приймати у субпідрядника роботи, підписати акт ф. Кб-2в та оплатити вартість виконаних робіт».

До договору субпідряду №1 від 24.04.2021 між сторонами складено та погоджено локальний кошторис № 02-001; відомість ресурсів до локального кошторису № 02-001 на ПрАт "Полтавський ГЗК.ДЗФ.ОПУ-2 майстерня біля воріт (АКБ з виробничим приміщенням ), інв. № 010006701". Початкова загальна вартість робіт склала 635897,98 грн, у тому числі ПДВ -105983,00 грн.

На підставі платіжного доручення № 3456 від 27.09.2021 про попередню передоплату, позивачем складено податкову накладну від 27.09.2021 № 2 на загальну суму 142.200.00 грн, у тому числі ПДВ 23.700.00 грн за поставлений товар (послуги згідно з ДКПП 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.).

На підставі платіжного доручення № 3530 від 19.10.2021 про попередню передоплату, позивачем складено податкову накладну від 19.10.2021 № 1 на загальну суму 1200.00 грн, у тому числі ПДВ 200.00 грн за поставлений товар (послуги згідно з ДКПП 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.).

На підставі платіжного доручення № 3644 від 11.11.2021 про попередню передоплату, позивачем складено податкову накладну від 11.11.2021 № 1 на загальну суму 6000.00 грн, у тому числі ПДВ 1000.00 грн за поставлений товар (послуги згідно з ДКПП 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.).

Вказані податкові накладні 11.10.2021, 15.08.2022 позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України, що підтверджується відповідним повідомленням з вказаної автоматизованої системи.

Позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 11.10.2021 №9298251500, у якій зазначено: документ прийнято, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 27.09.2021 №2 в ЄРПН зупинена. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43,99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=20.0000%, "Р"=0".

Також, позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 15.08.2022 №9434117821, у якій зазначено: документ прийнято, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 19.10.2021 №1 в ЄРПН зупинена. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43,99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=20.0000%, "Р"=0".

Також, позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 15.08.2022 № 9434117832, у якій зазначено: документ прийнято, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 11.11.2021 №1 в ЄРПН зупинена. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=21.5383%, "Р"=0".

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 1, №2, №3 від 17.08.2022 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Рішеннями Комісії від 19.08.2022 № 7230699/43789577, № 7230700/43789577, № 72306701/43789577 підприємству відмовлено у реєстрації податкових накладних № 2 від 27.09.2021, № 1 від 19.10.2021, № 1 від 11.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і траспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів прийняття- передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних.

В рішеннях зазначено, що позивачем не надано додаткову угоду щодо зміни вартості робіт. оскільки відповідно до п. 2.1 Договору субпідряду № 1 від 23.04.2021 загальна вартість робіт складає 635897,98 грн, у т.ч. ПДВ 105983,00 грн за даними ЄРПН виписано податкових накладних на суму 734800,00 грн, у тому числі ПДВ 122466,67 грн. Крім того, підприємством не подано рахунок бухгалтерського обліку на якому обліковуються взаємовідносини з ПП "Фірма ГУТА".

29.08.2022 та 30.08.2022 позивач оскаржив рішення Комісії від 19.08.2022 № 7230699/43789577, № 7230700/43789577, № 72306701/43789577.

13.09.2022 та 15.09.2022 за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Комісією залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних без змін.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, як передбачено п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 10 постанови № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 постанови № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до постанови № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: - відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; - обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; - переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п. 2, п. 4, п. 12 - 16 постанови № 1165 таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

У таблиці даних платника податку зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код ДКПП 43.99 відповідає класу послуг під назвою : «Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.».

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПК України.

При цьому, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Відповідно до п.п. 4 і 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

У відповідності до п.п. 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом п. 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Верховний Суд у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

У постанові від 29.06.2022 у справі №380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли рішення породжує для особи несприятливі наслідки.

Згідно з висновком Верховного Суду принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 також зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні.

Крім того, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи потрібні.

Згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з огляду на ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і траспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів прийняття- передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних.

В рішенні зазначено, що позивачем не надано додаткову угоду щодо зміни вартості робіт, оскільки відповідно до п. 2.1 Договору субпідряду №1 від 23.04.2021 загальна вартість робіт складає 635897,98 грн, у т.ч. ПДВ 105983,00 грн за даними ЄРПН виписано податкових накладних на суму 734800,00 грн, у тому числі ПДВ 122466,67 грн. Крім того, підприємством не подано рахунок бухгалтерського обліку на якому обліковуються взаємовідносини з ПП "Фірма ГУТА".

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи позивачем разом зі скаргою було надано додаткову угоду № 1 до договору субпідряду №1 від 24.04.2021 відповідно до якої у зв`язку з додатковим об`ємом робіт, сторони домовились збільшити суму договору на 1 450 000 (Один мільйон чотириста п`ятдесят тисяч гри., 00 коп.) без урахування ПДВ та пункт 2.1 Договору викласти в новій редакції: «Загальна вартість Договору, згідно Додатку № 1. який є невід`ємною частиною договору, орієнтовано складає 1 450 000 гри. без урахування ПДВ. Станом на день підписання договору ПДВ становить 20% - 290 000 гри. Разом 1.740.000,00 грн.».

Посилання відповідачів у рішенні як на підставу відмови у реєстрації податкової накладної не надання товариством рахунку бухгалтерського обліку на якому обліковуються взаємовідносини з ПП "Фірма ГУТА", колегія суддів вважає безпідставним, оскільки саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що відповідачем-1 під час зупинення реєстрації податкових накладних не було визначено конкретного переліку документів, які позивачу слід було надати.

Окрім того, суд зазначає, що формальні недоліки у первинних документах мають розцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання.

Такий підхід застосований Верховним Судом, зокрема, але не виключно, в низці судових рішень від 18.11.2019 у справі № 808/3356/17, від 22.11.2021 у справі № 0670/2176/11.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що акти приймання- передачі будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та докази залучення до виконання будівельних робіт трудових ресурсів (персоналу) до Комісії не надано, оскільки вказані доводи не були наведені Комісією у якості підстав прийняття оскаржуваних рішень від 19.08.2022 № 7230699/43789577, № 7230700/43789577 , № 7230701/43789577.

Колегія суддів зазначає, що суд не має права досліджувати обставини, які не були предметом дослідження контролюючого органу при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21.

За загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних підприємства №2 від 27.09.2021, №1 від 19.10.2021, №1 від 11.11.2021.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Колегія суддів зазначає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подачі на реєстрацію податкові накладні № 2 від 27.09.2021, № 1 від 19.10.2021, № 1 від 11.11.2021 не є втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі № 826/17220/17.

Щодо посилань контролюючого органу на постанови Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 520/12379/19, від 24.09.2019 у справі № 808/6309/13-а, від 08.12.2020 у справі № 1.380.2019.005426, колегія суддів зазначає, що обставини справ, з урахуванням яких зроблені ці висновки, не є тотожними обставинам даної справи.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи: свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 265, договір про надання правничої допомоги адвокатом № 003/4379577 від 15.08.2022, рахунок № 08-2022/43789577 від 15.08.2022, рахунок № 10-2022/43789577/4 від 25.10.2022, платіжне доручення № 65 від 25.10.2022.

Відповідно до п. 2 договору про надання правничої допомоги адвокатом № 003/4379577 від 15.08.2022 адвокат (Виконавець) зобов`язується надавати Клієнту (Замовнику) кваліфіковану правову допомогу (надалі - юридичних послуг) в сфері адміністративного провадження, предметом якого є оскарження в інтересах Замовника відмови органів ДПС України в реєстрації податкових накладних № 2 від 27.09.2021, № 1 від 11.11.2021, № 1 від 19.10.2021 в адміністративному (досудовому) і судовому порядках. Клієнті (Замовник) зобов`язується прийняти та оплатити вартість правової допомоги Адвоката в порядку та строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 3 договору про надання правничої допомоги адвокатом № 003/4379577 від 15.08.20223 ціна надання правової допомоги (юридичних послуг) Адвоката (Виконавця) з оскарження рішень ДПС у адміністративному порядку встановлюється сторонами в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України на день укладення цього договору, що складає 6 500 грн. без урахування податків і зборів.

На вищевказану суму ціни договору сплачується: Єдиний соціальний внесок (22%) - 1430грн., податок з доходів фізичних осіб (18%) 1170 грн. та військовий збір (1,5%) - 97,50 грн. і, всього, у розмірі 2 697,50грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 60 коп. з усіма податками і зборами.

Ціна надання правової допомоги (юридичних послуг) Адвоката (Виконавця) з оскарження рішень ДПС у судовому порядку встановлюється сторонами в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України на день укладення цього Договору, що складає 7 000 грн. без урахування податків і зборів.

На вищевказану суму ціни Договору оплачується: Єдиний соціальний внесок (22%) 1540 грн., податок з доходів фізичних осіб (18%) 1260 грн. та військовий збір (1,5%) 105 грн. і, всього,: у розмірі 2 905,00грн. (дві тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 50 коп. з усіма податками і зборами.

Дохід Адвоката за цим Договором складає 10 867,30 грн.

Відповідно до п. 4 договору про надання правничої допомоги адвокатом № 003/4379577 від 15.08.2022 ціна цього Договору може збільшуватися на підставі звітів про виконанні роботи (надані послуги) у разі апеляційного

Відповідно до п. 6 договору про надання правничої допомоги адвокатом № 003/4379577 від 15.08.2022 оплата послуг Адвоката відбувається на підставі Рахунку на умовах передоплати та може здійснюватися протягом 60-ти робочих днів від дня укладення цього Договору.

Відповідно до п. 7 договору про надання правничої допомоги адвокатом № 003/4379577 від 15.08.2022 сторони за фактом завершення надання юридичних послуг (правової допомоги) складають на підписують Акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг. Складанню та підписанню Акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг передує надання Адвокатом Звіту про виконану роботу, який Адвокат направляє Клієнту для розгляду та затвердження.

В позовній заяві позивач просить стягнути на користь ПП "Темп монтаж плюс" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 12 729,50 грн.

Вирішуючи питання щодо співмірності витраченого часу та обсягу наданих послуг, колегія суддів зазначає, що представником позивача не надано суду детального розрахунку часу, витраченого адвокатом, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 10.06.2021 у справі №820/479/18 та у своїй постанові від 10.09.2021 у справі №460/2315/19.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт, звіти про виконану роботу, розрахунок часу, який був витрачений адвокатом при наданні послуг позивачу, розрахунок вартості наданих послуг, обов`язковість надання якого передбачена умовами договору про надання правничої допомоги адвокатом № 003/4379577 від 15.08.2022 (п.п. 7), у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 12 729,50 грн.

Згідно зі змістом рахунків на оплату послуг від 15.08.2022 та 25.10.2022 та квитанції від 25.10.2022 адвокатом прийнято від особи на підставі договору про надання професійної правничої допомоги 7000 грн.

Однак, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послугу, звіти про виконану роботу в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. При цьому слід урахувати, що наведений в договорі про надання правничої допомоги перелік послуг і квитанція до прибуткового касового ордеру не є доказом щодо фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено витрачений адвокатом час, надані послуги, розрахунок вартості наданих послуг, суд дійшов висновку що, вимога позивачки про стягнення з відповідача витрат, понесених на отримання правничої допомоги задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом викладена в постановах від 08.05.2018 у справі №810/2823/17, від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, від 22.05.2018 у справі №826/8107/16, від 24.01.2019 у справі №716/155/17 та від 22.04.2019 у справі №806/2143/18.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відсутність документів на підтвердження фактичного виконання адвокатських послуг, а саме акту виконаних робіт, який би підтвердив виконання адвокатом своїх обов`язків щодо надання правничої допомоги у цій справі, є підставою для відмови у відшкодування витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ПП "Темп монтаж плюс" витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь приватного підприємства "Темп монтаж плюс" витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц