Ухвала

від 25.10.2023 по справі 199/8880/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8880/23

(6/199/336/23)

УХВАЛА

25.10.2023

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Спаї В.В.,

ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2А, офіс 602) звернулося до суду із даною заявою, де заінтересовані особи:

-ТОВ «Вердикт Капітал» (м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5-Б);

-ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

-приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович (м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 93, офіс 3);

-ТОВ «Кампсіс Фінанс» (м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 117/18).

У заяві ТОВ «Дебт Форс» просить суд замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №87853, вчиненого 13.04.2021 р. приватним нотаріусом Івано Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.Б., про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 21498,25 грн.

До заяви долучена постанова про відкриття виконавчого провадження №66187296 від 23.07.2021 р., винесена приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником О.І., з виконання виконавчого напису №87853, вчиненого 13.04.2021 р. приватним нотаріусом Івано Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.Б., про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 21498,25 грн., на підставі чого суд дійшов до висновку про наявність описки при зазначенні при зверненні до суду із даною заявою заінтересованої особи - приватного виконавця - приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,Закону України"Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За вимогами ст. 446 ЦПК процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Виходячи з наведеного, заява про заміну сторониу виконавчомупровадженні шляхомзаміни стягувачайого правонаступником вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За нормою частини 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Зі змісту заяви убачається, що боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), адреса реєстрації місця проживання боржника розташована в Іллічівському районі м. Маріуполя (Кальміуський район) та розгляд даної заяви віднесений до юрисдикції Іллічівського районного суду м. Маріуполя.

Згідно положень пункту 3 частини 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

У постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) викладено наступний правовий висновок: «Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями».

Отже, за змістом частини 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відтак, місцем виконання виконавчих документів є місце провадження дій з їх примусового виконання.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання виконавчого документа не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Таким чином, місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем та місце виконання виконавчого документа можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Оскільки боржникзареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , на вказану адресу місця проживання боржника розповсюджується територіальна юрисдикція Іллічівського районного суду м. Маріуполя.

До матеріалів заяви не додано у порядку ст.ст. 76- 80 ЦПК України доказів того, що на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська проводяться будь які виконавчі дії в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).

Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про необхідність передати заяву по цій справі на розгляд до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (відповідно до частини сьомої статті 147Закону України "Про судоустрій і статус суддів",враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженнямвід 06.03.2022 № 1/0/9-22змінив територіальну підсудність судових справ наКіровський районний суд м. Дніпропетровська).

Керуючись п. 1 ч. ст. 31, п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 260, 261, ч. 2 ст. 446 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником передати за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Дата складання повного тексту ухвали 25.10.2023 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду п`ятнадцяти днів з моменту її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Спаї