Постанова

від 18.10.2023 по справі 320/8524/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8524/22 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Факел" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Факел» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325070701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 7288496,00 грн. (сім мільйонів двісті вісімдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 00 коп.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325090701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 15559474,15 грн. (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 15 коп.), що складається із суми донарахованого податкового зобов`язання в розмірі 12858131,00 грн., та суми штрафних санкцій в розмірі 2701343,15 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325110701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по періодах (на 4469219,00 грн. за 2017 рік, на 5311619,00 грн. за 2018 рік, на 44664842,00 грн. за 2019 рік, на 43616129,00 грн. за 2020 рік, на 55740621,00 грн. за півріччя 2021 року).

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на протиправність та необґрунтованість висновків акту документальної планової виїзної перевірки від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469 про результати документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «Факел», що були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, про заниження сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів (послуг) - ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», ТОВ «НВП АСУ», ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», ТОВ «АГОСТІНА», а також висновку про здійснення позивачем постачання товарно-матеріальних цінностей, відсутність яких встановлена в ході позапланової інвентаризації, без відображення в бухгалтерському та податковому обліках на суму 9436867 грн. за червень 2021 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 № 00325070701.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 № 00325090701.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 № 00325110701.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків суду дійним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 18.10.2023 у відкритому судовому засіданні.

12.10.2023, під № 39457 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 18.10.2023 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

18.10.2023 судом оголошену вступну і резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі проведеної планової документальної виїзної перевірки, ГУ ДПС у Київській області було складено акт перевірки від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469 про результати документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «Факел», що, у подальшому, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, про заниження сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів (послуг) - ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», ТОВ «НВП АСУ», ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», ТОВ «АГОСТІНА», а також висновку про здійснення позивачем постачання товарно-матеріальних цінностей, відсутність яких встановлена в ході позапланової інвентаризації, без відображення в бухгалтерському та податковому обліках на суму 9436867 грн. за червень 2021 року.

Позивач, не погодившись із вищевказаними висновками, подав заперечення до ГУ ДПС у Київський області, однак ГУ ДПС у Київський області залишила без задоволення заперечення та винесло податкові повідомлення-рішення:

1) № 00325070701 від 28.12.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов`язанням в сумі 7288496 грн.;

2) № 00325090701 від 28.12.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 12858131 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2701343,15 грн., всього 15559474,15 грн.;

3) № 00325110701 від 28.12.2021, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік в сумі 4469219 грн, за 2018 рік в сумі 5311619 грн, за 2019 рік в сумі 44664 842 грн, за 2020 рік в сумі 43616129 грн, за півріччя 2021 року в сумі 55740621 грн., всього по періодах сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 153802430 грн.

За результатами адміністративного оскарження, ДПС України залишила скаргу ПрАТ «Факел» без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Позивач стверджує, що оскаржуваними рішеннями відповідач визначив суму штрафних санкцій за наслідком перевірки господарських операцій, що здійснювались поза межами визначених ПК України граничних строків для визначення та застосування податковим органом до платників податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а саме, операцій, які проводились в січні-березні 2017 року з ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», ТОВ «АГОСТІНА», що, на думку позивача, вказує на неправомірність оскаржуваних рішень в частині:збільшення суми грошових зобов`язань з податку на прибуток на за 2017 рік на суму 4469219 грн.;збільшення суми грошових зобов`язань з ПДВ та нарахованих штрафних санкцій за лютий 2017 року на суму 629327 грн., за березень 2017 року на суму 264517 грн.; зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на суму 4469219 грн. Позивач вважає, що вказані періоди знаходяться поза межами строків, на які поширюються приписи щодо зупинення строків давності у зв`язку із коронавірусною хворобою (COVID-19).

Позивач зазначив про неприпустимість відповідальності у зв`язку з діями іншого платника податків, що помилки або порушення податкової дисципліни, допущені третьою особою, не можуть вказувати на порушення податкової дисципліни самим ПрАТ «Факел», оскільки останнє позбавлене можливості здійснювати контроль за правильністю відображень господарських операцій у податковому обліку такої третьої особи та жодним чином не може впливати на право ПрАТ «Факел» відображати в податковому обліку наслідки реально здійснених господарських операцій, які призвели до реальних змін його майнового стану. Відповідачем двічі донараховано податкові зобов`язання за наслідком перевірки господарських операцій ПрАТ «Факел» з ТОВ «НВП АСУ» та ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» за червень 2019 року, що були предметом двох перевірок, висновки яких відображені в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Факел» від 01.09.2021№14439/10-36-07-09/04601469та Акті про результати документальної планової перевірки ПрАТ «ФАКЕЛ» від 17.11.2021 №19876/10-36-07-01/04601469. На підставі акта позапланової перевірки податковим повідомленням-рішенням №24435/0709 від 13.10.2021збільшено суми грошового зобов`язання з ПДВ за червень 2019 року на суму 1251326 грн., а на підставі акта планової перевірки оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 00325090701 від 28.12.2021 збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за той же період - червень 2019 року на суму 925 103,3 грн.З цих підстав ППР № 00325090701 від 28.12.2021 вважає неправомірним на суму 925103,3 грн, яка вже визначена в ППР № 24435/0709 від 13.10.2021.

Позивач вказав на те, що відповідачем не надано належної оцінки: взаємовідносинам між ПрАТ «Факел» та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (АТ «УКРТРАНСГАЗ»), що виникли на підставі договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011

№110101434, висновкам рішення Господарського суду Київської області у справі №911/700/17, що стосуються вказаного договору, ступеню його виконання, взаємовідносинам між ПрАТ «Факел» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ»), що виникли внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанов від 18.09.2019 № 840 Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи та від 15.11.2019 № 942 про Деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та рішень що передачі державного майна газотранспортної системи України з управління АТ «УКРТРАНСГАЗ» в управління ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ». Залишення недослідженими цих обставин призвело до хибного висновку перевірки про продаж позивачем майна на суму 47184337,16 грн., яке станом на 30.06.2021 обліковувалось на балансі ПРАТ «ФАКЕЛ», за не обліковані кошти або його безоплатну передачу без відображення в бухгалтерському та податковому обліках, а також про заниження ПРАТ «ФАКЕЛ» показників в рядку 2120 «Інші операційні доходи» на суму 47184337 грн. за перше півріччя 2021 року.

Натомість, за висновками перевірки та за позицією відповідача, згідно даних бухгалтерського обліку ПРАТ «ФАКЕЛ» 31.12.2018 оприбутковано готову продукцію рахунок 26 «Готова продукція» - Комплекс мобільної автоматичної газорозподільної станції вартістю 49930515,50 грн. що відображено наступними проводками в бухгалтерському обліку підприємства: дебет 26 - кредит 231 на суму 11090302,13 грн. дебет 26 - кредит 414 на суму 38840213,37 грн. де: 11090302,13 грн.- витрати ПРАТ «ФАКЕЛ» понесені на виробництво комплексу мобільної автоматичної газорозподільної станції, 38840213,37 грн. - дооцінка проведена ТОВ «Консалтингова компанія «Єврокон» згідно висновку якого: «справедлива (ринкова) вартість рухомого майна комплексу мобільної автоматичної газорозподільної станції (МАГРС) типу «Імпульс-М-300000», що належить ПрАТ «ФАКЕЛ», визначена за допомогою порівняльного підходу, для спрямування суми дооцінки на поповнення власних оборотних коштів, станом на 24.12.2018 становить 49930515,50 грн.

Відповідач вказує, що згідно документів наданих до перевірки (наказ генерального директора №23 від 24.06.2019: «Про розкомплектацію готової продукції та перекваліфікацію оборотного активу») та бухгалтерського обліку, комплекс мобільної автоматичної газорозподільчої станції був розділений на окремі об`єкти, що ввійшли до складу готової продукції і до складу основних фондів.

Під час проведення перевірки, на підставі наказу ПРАТ «ФАКЕЛ» № 89 від 04.11.2021, проведено позапланову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей за результатами якої було складено акт №1 від 04.11.2021р. відповідно якого інвентаризаційною комісією виявлено, що блок очищення газу 26164 в кількості 1 од. вартістю 2746178,35 грн. знаходиться на складі готової продукції, а інші блоки відсутні. В текстовій частині акту інвентаризації членами комісії зазначено, що інші блоки знаходяться на центральному складі ТОВ «ОГТСУ» Боярського ЛВУМГ Північного регіону.

Відповідач стверджує, що в ході перевірки посадовими особами ПрАТ «Факел» не надано будь які документи, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «ОГТСУ» Боярського ЛВУМГ Північного регіону або з будь-яким іншим суб`єктом господарської діяльності, щодо придбання-продажу, транспортування та зберігання вищевказаних блоків.

Враховуючи відсутність вищевказаного майна на суму 47184337,16 грн., яке станом на 30.06.2021 обліковувалось на балансі ПРАТ «ФАКЕЛ», відповідач вважає обґрунтованим висновок про його продаж за не обліковані кошти або його безоплатну передачу без відображення в бухгалтерському та податковому обліках.

Відповідач стверджує про порушення позивачем норм пункту 7 П(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, пункту 3 р. ІІІ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за N336/22868, пункту 14.1.191, пункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14; пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44 ПК України, ПрАТ «ФАКЕЛ» не віднесено до доходів продаж (реалізацію) готової продукції та необоротних активів на суму - 47184337,16 грн., що призвело до заниження інших операційних доходів, що відображаються в рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, на загальну суму 47184337 грн. за півріччя 2021 року.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «АЙКОС-ПРОДАКТ», відповідач зазначив, що до перевірки ПРАТ «ФАКЕЛ» надано договір поставки від 18.02.2019 №08-2019. Відповідно до умов даного Договору, ПРАТ «ФАКЕЛ» - «Покупець», з одного боку, та ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», - «Постачальник». Постачальник зобов`язується виготовити, поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у Специфікації, на умовах, викладених в цьому договорі, що іменується далі по тексту «ПРОДУКЦІЯ».

Ураховуючи те, що ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не має власних чи орендованих основних фондів, відсутні трудові ресурси, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів. Таким чином, на підставі вищевказаного, встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «НВП АСУ», відповідач звертає увагу, що згідно до пункту 2.1 Договору, продукція виготовляється згідно погоджених креслень, які передаються Покупцем перед початком виготовлення. Дані креслення не були надані ні до суду, ні до перевірки.

Ураховуючи те, що ТОВ «НВП АСУ» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не має власних чи орендованих основних фондів необхідних для виробництва обладнання, відсутні достатня кількість трудових ресурсів, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів (перетворювач сигналів «імпульс», вузол одоризації в комплекті, автомат, вимикач, корпус пластиковий, обмеж, імпункту перенапруг, вузол одоризації на один вихід в комплекті, вузол одоризації на два виходи в комплекті, вузол одоризації на один вихід в комплекті, вузол одоризації на один виходи в комплекті, комплект керування підігрівачем газу, вузол одоризації в комплекті, перетворювач сигналів «імпульс», вузол одоризації в комплекті, перетворювач сигналів «імпульс», вузол одоризації в комплекті, вузол одоризації в комплекті, вузол одоризації в комплекті,перетворювач сигналів «імпульс») ПрАТ «ФАКЕЛ» від ТОВ «НВП АСУ» на загальну суму - 23551082,40 грн. в т.ч. ПДВ 3925180,34 грн.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «НВП АСУ».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», відповідач зазначив, що до перевірки ПРАТ «ФАКЕЛ» надано договір поставки від 20.02.2017 №138-17. Відповідно до умов даного Договору, ПРАТ «ФАКЕЛ» («Покупець») та ТОВ («ЄВРОПА ДЕЙЗ» - «Постачальник»). Постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Ураховуючи те, що ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не придбавало комплектуючих для виробництва обладнання, не залучало інших суб`єктів господарської діяльності для виготовлення зазначеного обладнання, не має власних чи орендованих основних фондів, відсутні трудові ресурси для виконання замовлення, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів (технологічний блок, блоку керування) ПРАТ «ФАКЕЛ» від ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» на загальну суму - 1587102,40 грн. в т.ч. ПДВ 264517,1 грн.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Європа Дейз».

По взаємовідносинах з ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», відповідач зазначив, що до перевірки ПрАТ «ФАКЕЛ» надано договір поставки від 16.01.2017 № 274. Відповідно до умов даного Договору, ПРАТ «ФАКЕЛ» - «Покупець», з одного боку, та ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», - «Постачальник», Постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Ураховуючи те, що ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не залучало інших суб`єктів господарської діяльності для виготовлення зазначеного обладнання, не має власних чи орендованих основних фондів, відсутні трудові ресурси для виконання замовлення, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ».

По взаємовідносинах позивача з ТОВ «АГОСТІНА», відповідач зазначив, що до перевірки ПрАТ «ФАКЕЛ» надано договір поставки від 06.02.2017 №127. Відповідно до умов даного Договору, ПрАТ «ФАКЕЛ» («Покупець») та ТОВ «АГОСТІНА» («Постачальник»). Постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Ураховуючи те, що ТОВ «АГОСТІНА» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не залучало інших суб`єктів господарської діяльності для виготовлення зазначеного обладнання, не має власних чи орендованих основних фондів, відсутні трудові ресурси для виконання замовлення, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «АГОСТІНА».

Відповідач зазначив, що до складу ППР від 28.12.2021 № 00325110701, від 28.12.2021 № 00325070701 віднесено наступні порушення: Щодо збільшення інших доходів за рахунок кредиторської заборгованості термін позовної давності по якій сплинув: Щодо завищення ПрАТ «ФАКЕЛ» показників в рядку 2050 «собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» звітів про фінансові результати на загальну суму 4993051,68 грн., в тому числі за 2019 рік на суму 1248262,92 грн., за 2020 рік на суму 2496525,84 грн., за півріччя 2021 року на суму 1248262,92 грн., проте позивачем не надано жодного обґрунтування даним порушенням.

Щодо збільшення інших доходів за рахунок кредиторської заборгованості термін позовної давності по якій сплинув, відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено - згідно даних бухгалтерського обліку ПРАТ «ФАКЕЛ» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в періоді з 01.01.2017 по 30.06.2021 обліковувалась кредиторська заборгованість з терміном виникнення більше трьох років по наступних постачальниках: TOB «ВІНТЕР», ТОВ «ЕБРАМСОН», ПП «НВФ «МЕТАЛ ІНВЕСТ»,ТОВ «НВП «АТТІЗ», ТОВ «ПРОМІНДУСТРІЯ».

Відповідач стверджує, що на порушення пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за

№ 860/4153; підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПРАТ «Факел» не віднесено до інших доходів безповоротну фінансову допомогу (сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності) що призвело до заниження доходу що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування рядок 2220 «інші доходи» звітів про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) на загальну суму 4 472 778 грн. в тому числі за 2019 рік на суму 3769678 грн. за 2020 рік на суму 703100 грн.

Щодо завищення ПРАТ «ФАКЕЛ» показників в рядку 2050 «собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» звітів про фінансові результати на загальну суму 4993051,68 грн. в тому числі за 2019 рік на суму 1248262,92 грн., за 2020 рік на суму 2496525,84 грн., за півріччя 2021 року на суму 1248262,92 грн. Відповідач зазначив, що перевіркою встановлено в періоді, що перевірявся, ПРАТ «ФАКЕЛ» віднесло до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) суми амортизаційних нарахувань які не є виробничими витратами або витратами загальновиробничого призначення по об`єктах які не використовувались в господарській діяльності ПРАТ «ФАКЕЛ».

Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки на підставі наказу ПрАТ «ФАКЕЛ» № 89 від 04.11.2021 проведено позапланову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей за результатами якої було встановлено відсутність вищевказаних основних фондів: блок одоризації газу ФЛ-у 1974 в кількості 1 од. балансовою вартістю 12482628,87 грн., блок очищення газу ФЛ -у 1976 в кількості 1 од. балансовою вартістю вартістю 2746178,36 грн., блок переключеня газу ФЛ -у 1975 в кількості 1 од. балансовою вартістю 3245483,51 грн., блок редукування газу ФЛ -у 1977 в кількості 1 од. Балансовою вартістю 6490967,02 грн.

У ході перевірки не надано акти вводу в експлуатацію вищевказаних основних фондів в яких було б зазначено очікуваний строк їх корисного використання (експлуатації).

За даними ПрАТ «ФАКЕЛ», первісна вартість вищевказаних основних фондів сформована за рахунок проведеної дооцінки готової продукції, а не в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

На порушення пункту 14.1.3, пункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пункту 6, пункту 7, пункту 11, 14, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/42487, пункту 8, п, 22, пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509 ПРАТ «ФАКЕЛ» завищено собівартість на загальну суму 4993051,68 грн. в тому числі за 2019 рік на суму 1248262,92 грн., за 2020 рік на суму 2496525,84 грн., за півріччя 2021 року на суму 1248262,92 грн.

Щодо строків давності визначення грошового зобов`язання відповідач зазначив, що перевірка проводилась за період з 01.01.2017 по 30.06.2021.

Відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до якого, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.

Відповідач вважає твердження позивача, про порушення строків визначених статтею 102 ПК України таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаних вище податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ФАКЕЛ» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Контролюючий орган не мав право призначати та проводити перевірку в період дії мораторію на проведення перевірок без внесення відповідних змін до ПК України;

- суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача, яка полягає у проведенні перевірки під час дії мораторію на проведення перевірок в порушення положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, та відповідно, складення за результатами протиправно проведеної перевірки Акту від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469, який за таких обставин не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України;

- своїми діями позивач визнає і не заперечує проти права АТ «Укртрансгаз» розпорядитись майном - блоками промислового зразка - мобільної автоматичної газорозподільної станції, що було виготовлено при виконанні договору від 01.02.2011 №110101434, що є частиною науково-технічної продукції, розробленої в рамках виконання етапу 2 договору від 01.02.2011 №110101434 та переданої позивачем замовнику - АТ «Укртрансгаз» за актом № 2 від 31.08.2015, і яке рахується на балансі у ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», як «незавершені капітальні інвестиції» отримані за актом приймання-передачі від 01.01.2020 б/н на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 840 та від 15.11.2019 № 942. З цих підстав, суд дійшов висновку, що позивач, приймаючи рішення передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» майно - складові промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції, витребувані після спливу 3-х річного строку позовної давності, як таке щодо якого в силу зазначених вище обставин відпала підстава, на якій воно було набуте позивачем (ч. 1 ст. 1212 ЦК України), а саме, фактичного припинення встановлених договором від 01.02.2011 № 110101434 зобов`язань неможливістю їх виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (статті 607 ЦК України) внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 840 Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, виконання якої унеможливило виконання робіт етапів 3, 4, здійснюючи відвантаження цього мана на об`єкт ТОВ «Оператор ГТС України» за адресою 08150. Київська область, м. Боярка, вул. Маяковського 49, діяв добросовісно, на виконання вимог особи, якій це майно належить в згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України, та відповідно, не здійснював його продаж за необліковані кошти;

- за висновками суду першої інстанції, акт перевірки не містить жодних зауважень чи претензій належності складання первинних документів за спірними правочинами, а також відповідно до сталої практики з даного питання, сформовано висновок, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо;

- аналізуючи зміст акта перевірки, суд зауважив, що останній повністю базується на інформації з баз даних та припущеннях про неможливість здійснити господарські операції контрагентами позивача, оскільки в останніх на думку контролюючого органу «відсутня технічна, трудова, технологічна можливість здійснити операції», проте контролюючий орган самостійно в акті перевірки зазначив, про наявність працівників у контрагентів позивача, а саме: ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» (6 працівників), ТОВ «НВП АСУ» (6 працівників), ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» (6 працівників), але акт перевірки не містить жодних доказів того, що даної кількості працівників є недостатньо для виконання господарських операцій. Акт перевірки не містить жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами;

- посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є необґрунтованими, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей;

- викладене в акті перевірки судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону в цій частині ґрунтується лише на припущеннях щодо нереальності господарських операцій, а сукупність наявних доказів дає можливість стверджувати про реальний характер операцій між позивачем на вищенаведеними контрагентами. Отже, оскаржувані податкові-повідомлення рішення в даній частині підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, судом не було досліджено та враховано наступне:

- будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством;

- до перевірки та до суду позивачем не було надано документів, що підтверджують транспортування товару від продавця до покупця; не надано технічної документації на обладнання, не надано документів, що підтверджують оплату товарів;

- відповідач акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні платіжні доручення чи будь-які інші документи, що підтверджують факт оплати товарів;

- надані позивачем подорожні листи містять дефекти, згідно наданих подорожніх листів неможливо встановити який товар перевозився, за яким маршрутом;

- сертифікати якості не надані ні до суду, ні до перевірки;

- апелянт зазначає, що позивачем не надано до позовної заяви документів, які були надані до перевірки: Договір поставки від 05.02.2019 № 05/02-2019, Специфікація № 1 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 № 05/02-2019, Специфікація № 2 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 № 05/02-2019, Специфікація № 3 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 № 05/02-2019; Договір поставки від 04.01.2018 № 03/01-2018, Специфікація на продукцію, що постачається до договору від 04.01.2018 № 03/01-2018;

- враховуючи те, що контрагенти позивача не придбавали товари, не мають власних чи орендованих основних фондів необхідних для виробництва обладнання, відсутні достатня кількість трудових ресурсів, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів, вбачається придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентами;

- апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку без дослідження обставин справи, які є предметом дослідження та доказування у даній категорії справ;

- у разі передачі активів на адресу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», основні засоби мають бути вилучені з активів, проте на момент перевірки, вищенаведені основні засоби рахувалися на балансі позивача, проте жодного первинного документа щодо передачі основних засобів на адресу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (на адресу ТОВ «ОГТСУ» Боярського ЛВУМГ Північного регіону) не було надано;

- апелянт акцентує увагу на тому, що в ході перевірки посадовими особами ПРАТ «Факел» не надано будь які документи, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «ОГТСУ» Боярського ЛВУМГ Північного регіону або з будь-яким інптам суб`єктом господарської діяльності, щодо придбання-продажу, транспортування та зберігання вищевказаних блоків;

- дане майно належало ПрАТ «ФАКЕЛ» на праві приватної власності, тобто, воно ніяким чином не перебувало на зберіганні у ПрАТ «ФАКЕЛ» та не належало іншим підприємствам, що слідує з бухгалтерського обліку платника податків (Баланс, 10 рахунок «Основні засоби» та висновку до Висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки в абзаці 2 зазначено, що «Рухоме майно належить на праві приватної власності ПРАТ «ФАКЕЛ»;

- АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не були прийняті роботи, щодо 3 та 4 етапу роботи відповідно договору № 110101434 від 01 лютого 2011 року, оскільки відповідно до умов договору роботи приймаються відповідно до Акту № 2 здавання - приймання робіт, тобто, вищенаведені активи, у зв`язку з неприйняттям їх АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», належали на праві приватної власності ПрАТ «ФАКЕЛ»;

- відповідно до акта-прийому передачі від 01.01.2020 майно (незавершені капітальні інвестиції, зокрема дослідно-промисловий зразок мобільної автоматичної газорозподільної станції) передано від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ», тобто до ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» перейшли зобов`язання за договором (право вимагати виконання договору);

- на рахунку 26 «Готова продукція» обліковують наявність та рух готової продукції, виготовленої підприємством. До готової продукції належить продукція підприємства, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам. Проте, продукція передбачена договором №110101434 від 01 лютого 2011 року, не пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів, що підтверджується відсутністю акта приймання-передачі відповідно до умов договору;

- апелянт вважає, що враховуючи відсутність вищевказаного майна на суму 47184337,16 грн, яке станом на 30.06.2021, обліковувалось на балансі ПРАТ «ФАКЕЛ», можна зробити висновок про його продаж за необліковані кошти або здійснення його безоплатної передачі без відображення в бухгалтерському та податковому обліках.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Що стосується питання правомірності проведення відповідачем документальної перевірки позивача в період дії встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), колегія суддів зазначає, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 09.09.2021 № 1923-п, проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «ФАКЕЛ» податковий номер з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки Порядок проведення документальних планових перевірок унормовано статтею 77 ПК України.

Проте, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1-52-5. Зокрема, згідно із пунктом 52-2, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим, абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - постанова КМУ № 89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Таким чином, дійсно, виникла колізія між нормами ПК України та Постановою Кабінету Міністрів України № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Підсумовуючи, колегія суддів висновує, що: 1) постанова Кабінету Міністрів фактично змінює положення Податкового кодексу України, що є неприпустимим з огляду на те, що, відповідно до п. 2.1 ст. 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. При цьому, таких змін в Податковий кодекс України внесено не було; 2) підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм; 3) ситуація, що вплинула на спірні правовідносини, є порушенням принципу «юридичної визначеності», а також принципу «якості закону»; 4) одним із суттєвих елементів принципу верховенства права, є принцип «юридичної визначеності». Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону); 5) проведена перевірка з порушенням порядку, не створює відповідних наслідків у вигляді прийнятих за її наслідок рішень, при цьому, предмет перевірки, у випадку наявних у ПК України на те підстав, залишається відкритим.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ФАКЕЛ» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є обґрунтованими та правильними.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи працівниками ГУ ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Факел» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною).

За результатами проведеної перевірки складений акт перевірки, відповідно до якого, в перевіркою встановлено наступні порушення:

1. пункту 14.1.3, пункту 14.1.138, пункту 14.1.191, пункту 14.1.202, пункту 14.1.257, пункту 14.1 статті 14; пункту 44.1,пункту 44.2 статті 44,пункту 134.1 статті,134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами і доповненнями; пункту 7 П(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153; пункту 6, пункту 7, пункту 11, 14, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/42487; пункту 8, пункту 22, пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509; пункту 3 р.ІІІ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 " Загальні вимоги до фінансової звітності" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N73, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 7300160 грн. в тому числі за 2020 рік на суму 764701 грн., за півріччя 2021 року на суму 6535459 грн. та встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 55740621 грн. за півріччя 2021 року.

2. пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44 пункту 185.1 статті 185; пункту 187.1 статті 187; пункту 188.1 статті 188; пункту 194;статті 194;пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 12858131 грн. в тому числі за лютий 2017 року на суму 451620 грн., за березень 2017 року на суму 234277 грн., за червень 2017 року на суму 210227 грн., січень 2019 року на суму 162159 грн., за березень 2019 року на суму 134106 грн., за травень 2019 року на суму 1062096 грн., за червень 2019 року на суму 841003 грн., за січень 2020 року на суму 97909 грн., за лютий 2020 року на суму 227867 грн., за червень 2021 року на суму 9436867 грн.

3. Проведеною перевіркою при виконанні контракту №Tgaz-l5/7-120 від 01.12.2014 р. встановлено порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», (із змінами та доповненнями).

ПрАТ «Факел» не погодившись із вищевказаними висновками, подало заперечення та додаткові документи до ГУ ДПС у Київський області, за результатами розгляду яких, висновки акта перевірки від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469 про результати документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «ФАКЕЛ», в частині збільшення інших доходів за рахунок кредиторської заборгованості перед ТОВ «Київський завод кранів» на суму 64800 грн. скасовані, а в іншій частині залишені без змін, та винесено податкові повідомлення-рішення:

1) №00325070701 від 28.12.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов`язанням в сумі 7288 496 грн.;

2) №00325090701 від 28.12.2021, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 12858131 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2701343,15 грн., всього 15559474,15 грн.;

3) №00325110701 від 28.12.2021, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік в сумі 4469219 грн, за 2018 рік в сумі 5311619 грн, за 2019 рік в сумі 44664 842 грн, за 2020 рік в сумі 43616129 грн, за півріччя 2021 року в сумі 55740621 грн., всього по періодах сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 153802430 грн.

Як зазначено вище, податковим повідомленням-рішенням №00325070701 від 28.12.2021 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов`язанням в сумі 7288496 грн.

Згідно змісту податкового повідомлення-рішення від 28.12.2021 №00325070701, правовими підставами його складення зазначені положення пункту пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України та пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Складаючи податкове повідомлення-рішення відповідач керувався положеннями ч. 54.3. ст. 54 ПК України, згідно до якої, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Отже, досліджуючи питання обґрунтованості та правомірності складення податкового повідомлення - рішення суд має перевірити викладені в акті перевірки обставини, які покладені в основу висновку контролюючого органу про зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим Кодексом України або іншим законодавством, та з`ясувати чи були обґрунтованими та достатніми такі висновки перевірки для визначення контролюючим органом певного виду податкового зобов`язання, вказаного в податковому-повідомленні рішенні.

Відповідно до пункту 58.2. статті 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846), затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Відповідно до пункту 2 розділу І. Загальні положення Порядку, цей Порядок визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Пунктом 2 розділу ІІ. Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень цього Порядку визначено форми, за якими складається податкове повідомлення рішення в залежності від виду визначених контролюючим органом грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання.

Так, згідно абз. 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку, контролюючий орган складає податкове повідомлення рішення за формою «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Кодексом штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) та пені (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу) (додаток 3 Порядку в редакції Наказів Міністерства фінансів № 658 від 21.07.2017, № 846 від 31.12.2020).

Форма «Р» Податкового повідомлення-рішення має містити, зокрема: назву податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)); обґрунтовані підстави для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства); обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до пункту пункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І ПК України або статті 353 та ч.8статті 354 Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставиниінформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України.

Так, під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що оскаржуваним рішенням контролюючим органом визначено грошове зобов`язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств - код платежу 11021000 в розмірі 7288496 грн.

Положеннями статті 8 ПК України визначено, що 8.1 в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. 8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 9 ПК України 9.1 до загальнодержавних податків належать: 9.1.1. податок на прибуток підприємств; 9.1.2. податок на доходи фізичних осіб; 9.1.3. податок на додану вартість; 9.1.4. акцизний податок; 9.1.5. екологічний податок; 9.1.6. рентна плата; 9.1.7. мито.

Зазначений в податковому повідомленні-рішенні податок - податок на прибуток приватних підприємств, відсутній в переліку податків, визначених статті 9 Податкового кодексу України. Разом з тим, в податковому повідомленні-рішенні від 28.12.2021 № 00325070701 також зазначено код платежу 11021000.

Згідно затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 Про бюджетну класифікацію, Класифікації доходів бюджету, в редакції зі змінами, внесеними Наказом Міністерства фінансів України 13.12.2021 № 668, що діяла станом на день складення податкового повідомлення-рішення від 28.12.2021 № 00325070701, код 11021000 застосовується для визначення доходу бюджету з найменуванням - «податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники».

Щодо зазначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 28.12.2021 №00325070701 висновку перевірки:

« 1.) Під час проведення перевірки, на підставі наказу проведено позапланову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, що належать ПрАТ «ФАКЕЛ» за результатами якої встановлено відсутність майна на суму 47184337.16 гри., яке станом на 30.06.2021 року обліковувалось на балансі ПрАТ «ФАКЕЛ» (рахунок бухгалтерського обліку 26 «готова продукція», рахунок бухгалтерського обліку 10 «основні засоби») в результаті чого на порушення ПСБО 15 «Дохід» встановлено заниження показників в рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, в наслідок здійснення постачання товарно-матеріальних цінностей, відсутність яких встановлена в ході інвентаризації, без відображення в бухгалтерському та податковому обліках на суму 9436867 грн., за червень 2021 року.»,суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, відповідач свій висновок обґрунтовує тим, що згідно даних бухгалтерського обліку ПРАТ «ФАКЕЛ» 31.12.2018 оприбутковано готову продукцію рахунок 26 «Готова продукція» - Комплекс мобільної автоматичної газорозподільної станції вартістю 49930515,50 грн. що відображено наступними проводками в бухгалтерському обліку підприємства: дебет 26 - кредит 231 на суму 11090302,13 грн. дебет 26 - кредит 414 на суму 38840213,37 грн. де: 11090302,13 грн.- витрати ПРАТ «ФАКЕЛ» понесені на виробництво комплексу мобільної автоматичної газорозподільної станції, 38840213,37 грн.- дооцінка проведена ТОВ «Консалтингова компанія «Єврокон» згідно висновку якого: «справедлива (ринкова) вартість рухомого майна комплексу мобільної автоматичної газорозподільної станції (МАГРС) типу «Імпульс-М-300000», що належить ПрАТ «ФАКЕЛ», визначена за допомогою порівняльного підходу, для спрямування суми дооцінки на поповнення власних оборотних коштів, станом на 24.12.2018р. становить 49930515,50 грн., однак за результатами проведеної під час перевірки позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей інвентаризаційною комісією виявлено, що блок очищення газу 26164 в кількості 1 од., який є складовою комплекс мобільної автоматичної газорозподільчої станції вартістю 2746178,35 грн., знаходиться на складі готової продукції, а інші блоки відсутні. Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що в текстовій частині акту інвентаризації членами комісії зазначено, що інші блоки знаходяться на центральному складі ТОВ «ОГТСУ» Боярського ЛВУМГ Північного регіону.

Судом першої інстанції було встановлено, що 01.02.2011 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (замовник) та відкритим акціонерним товариством "Факел" (виконавець) укладено договір № 110101434 про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до умов якого: виконавець зобов`язується у 2011-2012 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (пункт 1.1 договору); найменування роботи: дослідження та розробки в галузі металургії, обробки металів, виробництва машин та устаткування (розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції (АГРС). Вимоги до виконання робіт визначені в технічному завданні, яке наведене в додатку 1 до цього договору. Роботи виконуються виконавцем в установлені в технічному завданні строки та обсяги. Використання результатів робіт, отриманих замовником за цим договором, здійснюється на об`єктах відокремлених підрозділів замовника (пункт 1.2 договору); ціна цього договору визначається кошторисом, який наведений в додатку 2 до цього договору, і становить згідно протоколу погодження договірної ціни, який наведений в додатку 3 до цього договору, 56 097 000,00 грн. з ПДВ (пункт 3.1 договору); строк виконання робіт: з моменту укладення цього договору до 31.12.2012. Строки виконання робіт зазначені в календарному плані виконання робіт, який наведений в додатку 1 до цього договору (пункт 5.1 договору); виконавець виконує передбачені цим договором роботи у відповідності до технічного завдання, умов цього договору (пункт 5.3 договору); результати робіт, перелік технічної та іншої документації, яку виконавець повинен оформити та передати замовнику (при виконанні окремих етапів робіт чи робіт в цілому) визначається технічним завданням, цим договором ( пункт 5.4 договору); виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти повністю завершені роботи (етапи робіт). Невиконання або неналежне виконання виконавцем хоча б одного етапу робіт вважається невиконанням робіт в цілому (пункт 5.13 договору); виконавець зобов`язаний заздалегідь, але не пізніше за 5 днів, повідомляти замовника про готовність робіт (етапів робіт) до їх здачі (пункт 5.14); по завершенню кожного етапу робіт виконавець передає замовнику акти приймання-передачі робіт, проміжний звіт з додаванням до нього технічної та іншої документації, розробленої відповідно до Технічного завдання і умов договору. По завершенню виконання робіт в цілому виконавець передає замовнику результати робіт, заключний звіт, комплект технічної та іншої документації, передбаченої умовами цього договору. Звітні матеріали стосовно виконаних робіт за цим договором виконавець передає замовнику в друкованій формі та на електронних носіях (пункт 5.15 договору); за порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується з виконавця штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Сплата пені, штрафу не звільняє виконавця від виконання робіт (пункт 7.2.2 договору); цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині виконання робіт до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 10.1 договору);

До договору про закупівлю послуг від 01.02.2011 № 110101434, сторонами підписано та скріплено печатками сторін додаток №1 до договору - Технічне завдання на «Розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції». В додатку №1 до технічного завдання, сторони передбачили перелік робіт, специфікації матеріальних ресурсів та обладнання, вимоги до обладнання технічні характеристики. В додатку №2 до технічного завдання, сторони передбачили календарний план виконання роботи «Розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції» за «тематичним планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для ДК «Укртрансгаз» на 2010 -2012 рік», згідно якого сторони визначили, що 4 етапи виконання робіт, час закінчення останнього четвертого етапу сторони визначили грудень 2012 року.

До договору про закупівлю послуг від 01.02.2011 №110101434 сторонами підписано та скріплено печатками сторін додаток №2 Кошторис на «Розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції» за тематичним планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для ДК «Укртрансгаз» на 2010-2012 рік.

До договору про закупівлю послуг від 01.02.2011 №110101434 сторонами підписано та скріплено печатками сторін додаток №3 протокол погодження договірної ціни на «Розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції» за «Тематичним планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт для ДК «Укртрансгаз» на 2010-2012 рік.

14.11.2011 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз» і публічним акціонерним товариством «Факел» укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в умови договору, зокрема, Відкрите акціонерне товариство «Факел» замінити - публічне акціонерне товариство «Факел» та внести зміни в реквізити виконавця. Решта умов договору залишаються незмінними.

28.02.2011 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз» і публічним акціонерним товариством «Факел» укладено додаткову угоду до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони домовились додаток №2 до технічного завдання Календарний план виконання роботи викласти в новій редакції.

31.08.2012 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз» і ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони домовились додаток №2 до технічного завдання Календарний план виконання роботи викласти в новій редакції. Решта умов договору залишаються незмінними.

30.11.2012 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз» і ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №3 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої, сторони домовились пункт 1.1 договору викласти в новій редакції: виконавець зобов`язується у 211-2013 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а замовник прийняти та оплатити такі роботи. Крім того, сторони погодили внести зміни в пункту 5.1, 10.1 договору та в додаток №1 «Технічне завдання». Решта умов договору залишаються незмінними.

03.12.2014 між ПАТ «Укртрансгаз», яке є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов`язків дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №4 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до якої сторони погодили, що в тексті договору дочірню компанію «Укратрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» замінити на публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз». Крім того, сторони погодили викласти в новій редакції пункту 1.1, пункту 5.1, пункту 10.1 та внести змінити в реквізити замовника. Погоджено, що в додатку №1 Технічне завдання до договору слова «закінчення -2014.12» замінити на «закінчення -2015.12» та внести зміни у додаток №2 до технічного завдання (календарний план виконання роботи) виклавши його в новій редакції. Решта умов договору залишаються незмінними.

31.08.2015 між ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №5 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни в реквізити замовника та у додаток №2 Календарний план виконання роботи Технічного завдання - додаток №1 до договору, виклавши його в новій редакції. Решта умов договору залишаються незмінними.

30.10.2015 між ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №6 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони погодили, внести наступні зміни: пункт 1.1 договору викласти в новій редакції: виконавець зобов`язується у 2011-2016 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі; пункт 5.1 договору викласти в новій редакції: строк виконання робіт: з моменту укладення цього договору до 31.12.2016. Строки виконання робіт зазначені в календарному плані виконання робіт, який наведений в додатку №1до цього договору; пункт 10.1 викласти в новій редакції: цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині виконання робіт до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. в додатку 1 Технічне завдання до договору слова «закінчення -2015.12» замінити словами «закінчення 2016.12».

Внесено зміни у додаток 2 Календарний план виконання роботи до Технічного завдання (додаток 1 до договору), виклавши його в новій редакції. Решта умов договору залишаються незмінними.

Додатком №2 до технічного завдання Календарний план виконання роботи в редакції додаткової угоди №6 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434 від 30.10.2015 передбачено 4 основні етапи виконання робіт. Так:

- етап 3 включає в себе наступні роботи: коригування технічної документації за результатами випробувань; виконання проекту прив`язки МАГРС з відповідним проходженням усіх необхідних експертиз та погоджень у відповідності до ДБН (у разі необхідності); транспортування до об`єкта; надання (виготовлення) та підготовка до монтажу розбірного (тимчасового) фундаменту під МАГРС; монтажні роботи (підключення до магістралей - замовник виконує приєднання фланців з запірною арматурою (надаються виконавцем) до власних газових магістралей, а виконавець під`єднує МАГРС до зазначених вище з`єднань власними газовими магістралями); проведення пусконалагоджувальних робіт на об`єкті; шефмонтаж; проведення попередніх випробувань до дослідної експлуатації; проведення навчання експлуатаційного персоналу; коригування технічної документації за результатами попередніх випробувань до дослідного експлуатування; підготовлення та проведення приймальних (міжвідомчих) випробувань з урахуванням всіх необхідних для її проведення витрат; проходження експертизи в НАЕР; складання проміжного звіту про роботу та надання його замовнику на погодження.

Термін виконання робіт 3 етапу визначено - до 30.10.2016. Розрахункова ціна етапу - 3600000,00 грн. сформована згідно пункту 9,10,11,12,14 кошторису на " Розроблення та провадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції". Етап закінчується: акт здавання-приймання виконаних робіт, проекти - прив`язки МАГРС з усіма необхідними узгодженнями у відповідності до ДБН, проміжний звіт.

- етап 4 включає в себе наступні роботи: впровадження в експлуатацію дослідно- промислову/ дослідного промислового зразка мобільної МАГРС (акти, накази тощо); складання та надання ДК «Укртрансгаз» повного комплекту експлуатаційної документації по МАГРС: конструкторська; на окремі вузли та деталі, що були придбані як окремі частини; технологічні регламенти з обов`язковим розділом норм технологічних витрат паливно-мастильних, виробничо-технологічних та інших матеріальних витрат на експлуатаційні та ремонті потреби (узгоджені з НАЕР) матеріально-технічне забезпечення; керівництва з ремонту та експлуатації із зазначенням: видів та періодичності робіт, обладнання та інструменту необхідного для виконання робіт та розхідних матеріалів, технологічних карт та порядку проведення робіт із збирання, складання, схем проведення діагностичних робіт (у разі необхідності) з зазначенням методів, приладів, посилання на методики, тощо; інструкції з охорони праці для працівників, що виконують експлуатацію, ремонтні, налагоджувальні та інші роботи на обладнанні МАГРС (по видах робіт та професіях); документи щодо наявності енергозберігаючого обладнання окремо та/або на всю МАГРС; сертифікація обладнання для можливості подальшого випуску в серії; виконавчо-технічна документація на виготовлення мобільної МАГРС; інша документація для експлуатації МАГРС (надається по попередньому запиту ДК «Укртрансгаз»); складання заключного звіту про роботу та надання його замовнику на погодження.

Термін виконання 4 етапу визначено до 31.12.2016. Розрахункова ціна етапу - 2499000,00 грн. сформована згідно пункту 5,13,15 кошторису на «Розроблення та провадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції». Етап закінчується: комплект документації, акт здавання-приймання виконаних робіт, заключний звіт.

Кінцева оплата по кожному з етапів здійснюється протягом 45 днів з моменту підписання акту/ів виконаних робіт.

На виконання договору від 01.02.2011 №110101434, ПрАТ «Факел» виконало і передало Замовнику за актом №1 від 15.02.2012 роботи етапу 1 вартістю 31698000,00 грн. в тому числі ПДВ - 5283000,00 грн., а також за Актом № 2 від 31.08.2015 року роботи етапу 2, який включає: Виготовлення дослідного зразка. Проведення випробувань дослідного зразка. Складання проміжного звіту про роботу та надання його замовнику на погодження.

Вартість робіт етапу 2 складає 18300000,00 грн. в тому числі ПДВ - 3 050 000 грн. Вартість порахована у відповідності з пункту 6, та пункту 8 «Кошторису на розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції (АГРС)» додаток №2 до договору №110101434 від 01.02.2011 р.

АТ «Укртрансгаз» оплатило виконані позивачем роботи, які включають виготовлення АГРС у розмірі 18300000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками: від 14.09.2015 № 11398 на суму 2000 000,00 грн.; від 15.09.2015 № 11447 на суму 2000 000,00 грн.; від 16.09.2015 № 11470 на суму 2000 000,00 грн.; від 17.09.2015 № 11674 на суму 2000 000,00 грн.; від 02.10.2015 № 12396 на суму 2000 000,00 грн.; від 06.10.2015 № 12531 на суму 1000 000,00 грн.; від 07.10.2015 № 12555 на суму 1000 000,00 грн.; від 08.10.2015 № 12613 на суму 1000 000,00 грн.; від 13.10.2015 № 12768 на суму 1000 000,00 грн.; від 19.10.2015 № 12945 на суму 1000 000,00 грн.; від 20.10.2015 № 12985 на суму 1000 000,00 грн.; від 21.10.2015 № 13048 на суму 1000 000,00 грн.; від 22.10.2015 № 13096 на суму 1300 000,00 грн.

Виконання етапу 1, етапу 2 робіт за договором №110101434 від 01.02.2011 р., та невиконання етапів 3, 4 було встановлено рішенням Господарським судом Київської області справи № 911/700/17 за позовом публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до ПАТ «Факел» про стягнення 1 034 361,00 грн. та зобов`язання вчинити дії. Рішенням суду від 25.04.2017 постановлено зобов`язати публічне акціонерне товариство «Факел» (08500, Київська обл., місто Фастів, Промвузол, код 04601469) виконати умови договору про закупівлю робіт за державні кошти № 110101434 від 01.02.2011 в частині виконання робіт етапу № 3 та етапу № 4 в обсягах, визначених Технічним завданням (додаток №1 до договору) та Календарним планом (додаток №2 до технічного завдання) з врахуванням змін внесених додатковими угодами, а також стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 300 000,00 грн. пені, 200 000,00 грн. штрафу, 17115,43 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного від 14.08.2017 р. рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/700/17 залишено в силі.

Зазначені обставини та копії письмових доказів що їх підтверджують були викладені та надані відповідачу позивачем з запереченнями на акт перевірки Головного управління ДПС у Київській області від 17.11.2021 №19876/10-36-07-01/04601469 про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ФАКЕЛ» від 06.12.2021 №106/1799 (частина 1), та подані суду з позовною заявою.

Слід звернути увагу на те, що позивач вказав на те, що ПрАТ «Факел» було виконано судове рішення в частині стягнення штрафу, пені, судового збору. Проте, етапи робіт 3 та 4, після їх часткового виконання з боку ПрАТ «Факел» замовником прийняті не були, відповідно дослідний зразок МАГРС, як складова виготовленої Товариством науково-технічної продукції в межах етапу 2 залишався в місті його виготовлення і не був витребуваний замовником в межах строку позовної давності.

На підставі наданих позивачем доказів слідує, що відповідно до звіту про незалежну оцінку об`єкта, проведену суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «КФ ЄВРОКОН» (Сертифікат №321/17 суб`єкта оціночної діяльності від 13 квітня 2017 p., виданого Фондом Державного майна України) справедлива (ринкова) вартість рухомого майна - Комплексу мобільної автоматичної газорозподільчої станції (МАГРС) типу

«Імпульс-М-300000», станом на 24 грудня 2018 р. становить: 49 930 515,50 грн., без урахування ПДВ.

На підставі наказу Генерального директора ПрАТ «Факел» Брижатого В.В. від 24.06.2019 №23 Про розкомплектацію готової продукції та перекваліфікації оборотного активу, в бух обліку Товариства проведено операції розкомплектації готової продукції - «Комплексу мобільної АГРС типу Імпульс-М-300000» на: - блок очищення газу 2 шт; - блок переключення газу 2 шт; - блок редукування газу 2 шт; - блок одоризації газу 2 шт з застосуванням для розкомплектації процентного співвідношення вартості придбання відповідних вузлів, які входять до собівартості ГП відповідно: 11%, 13%, 26%, 50%. Проведено перекваліфікацію 50% оборотного активу в основні засоби та введено їх в експлуатацію з 21.06.2019 року.

В листопаді 2019 року АТ «Укртрансгаз» звернулось до ПрАТ «Факел» листом від 20.11.2019 №1001ВИХ-19-5601 з проханням надати згоду на передачу зобов`язань за договором від 01.02.2011 №110101434 від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Звернення АТ «Укртрансгаз» обґрунтовується посиланням на пункт 11 Плану заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 №840, про забезпечення передачі від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, що необхідні для забезпечення безперервного функціонування об`єктів газотранспортної системи, а також здійснення заміни сторони у зобов`язаннях за такими договорами в установленому Цивільним кодексом України порядку, згідно наказу АТ «Укртрансгаз» від 11.10.2019 №745 «Про здійснення заходів щодо передачі договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, що необхідні для забезпечення безперервного функціонування об`єктів газотранспортної системи» та пункт 11.13 договору від 01.02.2011 №110101434.

Водночас, листом від 19.06.2020 №ТОВВИХ-207095 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», повідомило ПрАТ «Факел» що «Договором між Міністерством фінансів України та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 21.11.2019 №13010-05/197 передано від AT «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГTC України» згідно акту приймання-передачі від 01.01.2020 майно, в тому числі незавершені капітальні інвестиції, зокрема дослідно промисловий зразок мобільної автоматичної газорозподільної станції (Витяг з форми 2б(к) поз. 1.650, 1.651 додається). Тобто, власником зазначеного активу з 01.01.2020 є ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Також, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» просило відвантажити вказану продукцію за наступною адресою: 08150. Київська область, м. Боярка, вул. Маяковського 49.

Листами від 10.07.2020 №106/864, №106/865, ПрАТ «Факел» звернулось до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та АТ «Укртрансгаз» з проханням надати документи, що засвідчують перехід права власності на зазначене у листах цих підприємств майно.

Листом від 11.09.2020 №100/1197 ПрАТ «Факел`звернулось до АТ «Укртрансгаз» з пропозицією надати підтвердження з боку АТ «Укртрансгаз» факту відчуження зазначеного у листі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 19.06.2020 №ТОВВИХ-207095 майна (дослідного зразка промисловий зразок мобільної автоматичної газорозподільної станції).

Листом від 07.10.2020 №1001ВИХ-20-5838 АТ «Укртрансгаз» повідомило ПрАТ «Факел» про передачу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» майна за Актом приймання-передачі від 01.01.2020 б/н на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 №840 та від 15.11.2019 №942.

Товарно-транспортними накладними (ТТН) з відміткою відповідальної особи вантажоодержувача про прийняття вантажу: № 493882 від 09.09.2021, № 493875 від 16.08.2021, № 493863 від 15.06.2021,№ 493837 від 24.03.2021, № 493815 від 15.12.2020, № 493801 від 24.12.2020,№ 493819 від 08.02.2021, № 493831 від 15.03.2021 підтверджується, що ПрАТ «Факел» здійснило відвантаження блоків промислового зразка - мобільної автоматичної газорозподільної станції, за вказаною ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» адресою 08150. Київська область, м. Боярка, вул. Маяковського 49.

Колегія суддів, з урахуванням аналізу викладених вище обставиен та правовідносин, що склались між сторнами з юридичної та технічної сторін, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що своїми діями позивач визнає і не заперечує проти права АТ «Укртрансгаз» розпорядитись майном - блоками промислового зразка - мобільної автоматичної газорозподільної станції, що було виготовлено при виконанні договору від 01.02.2011 №110101434, що є частиною науково-технічної продукції, розробленої в рамках виконання етапу 2 договору від 01.02.2011 №110101434 та переданої позивачем замовнику - АТ «Укртрансгаз» за Актом № 2 від 31.08.2015, і якерахується на балансі у ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», як «незавершені капітальні інвестиції» отримані за Актом приймання-передачі від 01.01.2020 б/н на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 840 та від 15.11.2019 № 942. При цьому, позивач, приймаючи рішення передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» майно - складові промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції, витребувані після спливу 3-х річного строку позовної давності, як таке щодо якого в силу зазначених вище обставин відпала підстава, на якій воно було набуте позивачем (ч. 1 ст. 1212 ЦК України), а саме, фактичного припинення встановлених договором від 01.02.2011 №110101434 зобов`язань неможливістю їх виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (статті 607 ЦК України) внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 840 Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, виконання якої унеможливило виконання робіт етапів 3, 4, здійснюючи відвантаження цього мана на об`єкт ТОВ «Оператор ГТС України» за адресою 08150. Київська область, м. Боярка, вул. Маяковського 49, діяв добросовісно, на виконання вимог особи, якій це майно належить в згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України, та відповідно, не здійснював його продаж за необліковані кошти.

Тож, є безпідставним та недоведеним висновок акта перевірки про «встановлення відсутності майна на суму 47184337,16 грн., яке станом на 30.06.2021 року обліковувалось на балансі ПрАТ «ФАКЕЛ» (рахунок бухгалтерського обліку 26 «готова продукція», рахунок бухгалтерського обліку 10 «основні засоби») в результаті чого на порушення ПСБО 15 «Дохід» встановлено заниження показників в рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, в наслідок здійснення постачання товарно-матеріальних цінностей, відсутність яких встановлена в ході інвентаризації, без відображення в бухгалтерському та податковому обліках на суму 9436867 грн, за червень 2021 року», оскільки станом на 30.06.2021 це майно позивачу вже не належало, відповідно відображення його грошового виміру у бухгалтерському обліку позивача підлягало коригуванню внаслідок повернення майна законному володільцю, яке здійснювалось в період 24.12.2020 - 09.09.2021, що підтверджується встановленими на підставі наданих позивачем доказів фактичними обставинами справи, та не було завершено на момент, що припадає на період проведення перевірки.

Як вбачається з акта перевірки (аркуш 5 Акту перевірки), за результатами позапланової інвентаризації складено акт № 1 від 04.11.2021р. відповідно якого, інвентаризаційною комісією виявлено, що блок очищення газу 26164 в кількості 1 од. вартістю 2746178,35 грн. знаходиться на складі готової продукції, а інші блоки відсутні.

Відповідно, базою оподаткування податком на прибуток підприємств податковий орган визнав вартість товарно-матеріальних цінностей, які перебувають на обліку по рахунку бухгалтерського обліку 26 «готова продукція», а саме: блок одоризації газу 26164 в кількості 1 од. вартістю 12482628,88 грн., блок переключення газу 26161 в кількості 1 од. вартістю 3245483,51 грн., блок редукування газу 26163 в кількості 1 од. вартістю 6490967,01 грн., загальною вартістю 22219079,40 грн., відсутність яких на складі позивача буда встановлена в результаті інвентаризації.

Колегія суддів висновує про безпідставність висновків податкового органу про те, що позивачем завищена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2021 року на 22219079,40 грн, відповідно, і визначення відповідачем у податковому повідомленні-рішенні № 00325110701 від 28.12.2021, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2021 року на 22219079,40 грн, є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині з зазначених вище підстав. Також, обчислений з цієї вартості майна за ставкою 18% розмір донарахованого податковим повідомленням рішенням № 00325070701 від 28.12.2021 податку на прибуток підприємства становить відповідно 3999434,29 грн. (22219079,40 х 18%). Обчислений з цієї вартості майна за ставкою 20% розмір донарахованого податковим органом податковим повідомленням-рішенням №00325090701 від 28.12.2021 податку на додану вартість становить відповідно 4443815,88 грн. (22219079,40 х 20%). Обчислений з розміру донарахованого податковим повідомленням-рішенням

№00325090701 від 28.12.2021 податку на додану вартість за ставкою 10 % розмір штрафної санкції становить відповідно 444381,588 грн. (4443815,88 х 10%).

Відповідно, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що нарахування відповідачем у ППР № 00325070701 від 28.12.2021 позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 3999434,29 грн., за червень 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині з зазначених вище підстав.

З цих же підстав нарахування відповідачем податковим повідомленням-рішенням №00325090701 від 28.12.2021 позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4443815,8 грн. за червень 2021 року та 4443815,88 штрафної санкції є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині з зазначених вище підстав.

Щодо зазначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 28.12.2021 №00325070701 висновку перевірки, та досліджених судом першої інстанції обставин в цій частині, колегія суддів зазначає таке.

Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV, кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).

Відтак, підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції. При цьому, ПК України та Закон № 996-ХIV, не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-ХIV, підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Зазначені вище обставини з огляду на положення статті 90 КАС України, підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

За висновками акта перевірки, встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, заниження сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів (послуг) - ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», ТОВ «НВП АСУ», ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», ТОВ «АГОСТІНА».

Щодо операцій позивача з ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», згідно до договору поставки від 18.02.2019 №08-2019 укладеним між ПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець») та ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», податковий номер 42118661 («Постачальник») зазначено, що Постачальник зобов`язується виготовити, поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у Специфікації, на умовах, викладених в цьому договорі, що іменується далі по тексту «ПРОДУКЦІЯ» (пункту 1.1. Договору).

Згідно до умов договору та наявних первинних документів, ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» поставило на користь позивача наступні товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ): Дозувальна насосна станція MLEx.026.4/6 24 V, Дозувальна насосна станція MLEx.026.4/6 24 V в комплекті з розходоміром MDK5.2 Gr.1, Мембранний докувальний насос MLEx.026.4/6 24 V, Дозувальна насосна станція MLEx.026.4/6 24 V.

Факт передачі даних ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: РН-0000069 від 26.04.2019р., РН-0000087 від 24.07.2019р., РН-0000055 від 06.03.2019р., які відповідають вимогам які містяться в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998, оскільки містять всі обов`язкові реквізити первинного документа та розкривають зміст господарської операції.

Так, в акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» (аркуш 17 Акта перевірки), а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 64 від 26.04.2019 року, № 86 від 24.07.2019 року, № 54 від 06.03.2019 року, № 52 від 19.02.2019 року (аркуш 17 Акту перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.06.2018 № 200396025, а також в трудових відносинах перебувало 6 працівників(аркуш 17 Акту перевірки). Зазначення апелянтом про подальше анулювання контрагенту позивача свідоцтва платника ПДВ, до даних правовідносин не має застосовуватись, оскільки вказані обставини виникли після здійснення господарських операцій позивача з контрагентом.

Щодо посилання на наявність кримінальних проваджень: №32019100110000064 від 01.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 28, ч. 2 статті 205 КК України, за фактом того, що: «невстановлені слідством особи за попередньою змовою в період 2018-2019 років створили суб`єкти підприємницької діяльності із ознаками фіктивності, зокрема ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» (код 24118661), слід зазначити, що сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

Щодо операцій позивача з ТОВ «НВП АСУ», слід зазначити, що згідно до Договорів поставки від 03.10.2018 №03/10-2018, від 04.01.2018 №03/01-2018, від 05.02.2019 №05/02-2019 між ПрАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), ТОВ «НВП АСУ», податковий номер 41292924 («Постачальник») зазначено, що порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити згідно специфікацій, що додаються до договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно до умов договору, наявних первинних документів та акта перевірки:

ТОВ «НВП АСУ» здійснило реалізацію на користь Позивача: Комплект керування підігрівачем газу, Вузол одоризації в комплекті, Вузол одоризації в комплекті, Автомат. Вимикач, Корпус пластиковий, Обмеж. Імпункту Перенапруг, Вузол одоризації на один вихід в комплекті.

Факт передачі даних ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 24 від 11.12.18 року, № 26 від 22.12.2018 року, № 3/2 від 27.02.19 року, № 2/8 від 27.08.19 року, містяться обов`язкові реквізити, які визначені в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998, а саме: дату складання, розкривають зміст господарської операції, засвідчено підписами посадових осіб, які взяли участь в господарській операції.

Також, в Акті перевірки зафіксовано, що до перевірки було надано наступні видаткові накладні, а саме: № 24 від 11.12.18 року, № 26 від 22.12.2018 року, № 3/2 від 27.02.19 року, № 2/8 від 27.08.19 року, № 1/5 від 10.05.2019 року, № 3/5 від 20.05.2019 року, № 2/5 від 24.05.2019 року, № 2/6 від 11.06.2019 року, № 1/6 від 11.06.2019 року, № 3/6 від 24.06.2019 року, № 4/6 від 24.06.2019 року, № 3/7 від 02.07.2019 року, № 1/7 від 09.07.2019 року, № 2\7 від 09.07.19 року, № 1/8 від 16.08.19 року, № 3/9 від 17.09.2019 року, № 4/9 від 30.09.19 року; специфікації: Специфікація №1 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 №05/02-2019, Специфікація №2 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 №05/02-2019, Специфікація №3 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 №05/02-2019, Специфікація на продукцію, що постачається до договору від 04.01.2018 №03/01-2018, Специфікація на продукцію, що постачається до договору від 03.10.2018 №03/10-2018. Аналіз Акту перевірки свідчить, що жодних зауважень до наданих видаткових накладних та специфікацій контролюючим органом в Акті перевірки не наведено та не зазначено.

У Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «НВП АСУ» (аркуш 20 Акту перевірки), а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 48 від 10.10.2018 року, № 49 від 07.11.2018 року, № 54 від 22.12.2018 року, № 1 від 01.02.2019 року, № 5 від 18.02.2019 року, № 7 від 27.02.2019 року, № 9 від 14.03.2019 року, № 10 від 20.03.2019 року, № 11 від 02.04.2019 року, № 13 від 26.04.2019 року, № 14 від 10.05.2019 року, № 15 від 20.05.2019 року, № 16 від 22.05.2019 року, № 17 від 24.05.2019 року, № 18 від 03.06.2019 року, №№ 19, 20, 21 від 11.06.2019 року, № 22, 23 віл 24.06.2019 року, № 26 від 02.07.2019 року, №№24, 25 від 09.07.2019 року, № 27 від 19.07.2019 року, № 28 від 31.07.2019 року, № 29 від 13.08.2019 року, № 30 від 15.08.2019 року, № 31 від 16.08.2019 року, № 32 від 27.08.2019 року, № 33 від 17.09.2019 року, №34 від 30.09.2019 року(аркуш 20-23 Акту перевірки).

З Акта перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «НВП АСУ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.06.2017 №200338747, а також в трудових відносинах перебувало 6 працівників(аркуш 23 Акта перевірки). Зазначення апелянтом про подальше анулювання контрагенту позивача свідоцтва платника ПДВ, до даних правовідносин не має застосовуватись, оскільки вказані обставини виникли після здійснення господарських операцій позивача з контрагентом.

Транспортування ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи подорожніми листами: Подорожній лист вантажного автомобіля від 10.12.2018 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 11.12.2018 року, Подорожній лист службового автомобіля серія ААВ 208868 від 28.12.18 року, Подорожній лист службового автомобіля серія ААВ 208872 від 01.03.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 26.04.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 20.05.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 27.05.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 11.06.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 24.06.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 09.07.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 24.07.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 16.08.2019 року. Не зазначено конкретна адреса навантаження, розвантаження та не зазначено, який товар, Подорожній лист вантажного автомобіля від 16.08.2019 року (632937), Подорожній лист вантажного автомобіля від 27.08.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 17.09.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 30.09.2019 року.

Щодо посилання апелянта на недоліки подорожніх листів, колегія суддів вважає, що окремі недоліки первинних документів не можуть автоматично свідчити про їх дефектність.

Здійснення поставки ТМЦ відповідно до Договору від 05.02.2019 №05/02-2019 між ПрАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), ТОВ «НВП АСУ», податковий номер 41292924 («Постачальник») підтверджується постановою Верховного Суду від 06.09.2021 року у справі № 311/3039/19, в якій зазначено, що ТОВ

«НВП АСУ» поставило ПрАТ " Факел" погоджений за специфікаціями товар у повному обсязі, загальною вартістю 21 995 882,40 грн, згідно з видатковими накладними: №1/5 від 10.05.2019 на суму 2 296 725 грн; №3/5 від 20.05.2019 на суму 115 200 грн; №2/5 від 24.05.2019 на суму 2 296 725 грн; №1/6 від 11.06.2019 на суму 3 215 415 грн; №2/6 від 11.06.2019 на суму 80 640 грн; №3/6 від 24.06.2019 на суму 1 378 035 грн; №4/6 від 24.06.2019 на суму 34 560 грн; №3/7 від 02.07.2019 на суму 19 850,40 грн; №1/7 від 09.07.2019 на суму 4 593 450 грн; №2/7 від 09.07.2019 на суму 115 200 грн; №1/8 від 16.08.2019 на суму 4 134 105 грн; №2/8 від 27.08.2019 на суму 1 378 035 грн; №3/9 від 17.09.2019 на суму 459 345 грн; №4/9 від 30.09.2019 на суму 1 878 597 грн.

Верховний Суд неодноразово розглядав питання застосування частини четвертої статті 78 КАС України та висловлював позицію про те, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені і вони такі обставини не заперечують (зокрема, але не виключно, постанови Верховного Суду України від 23 лютого 2015 року №6-327цс15, Верховного Суду від 28 квітня 2018 року у справі №825/705/17, від 06 березня 2019 року у справі №813/4924/13-а, від 15 листопада 2019 року у справі № 826/198/16, від 12 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 07 лютого 2022 року у справі №520/14170/19, від 17 листопада 2021 року у справі № 806/3572/17).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначила, що обставини справи - це життєві факти, які мають значення для вирішення спору, такі як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Також, у цій постанові підтримано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) про те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

У постанові Верховного Суду від 06.09.2021 року у справі

№ 311/3039/19 встановлено, що ТОВ «НВП АСУ» поставило ПрАТ «Факел» погоджений за специфікаціями товар у повному обсязі.

Таким чином, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що доводи контролюючого органу в даній частині є необгрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи та наявним доказам.

Щодо операцій Позивача з ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», слід звернути увагу на те, що згідно до Договору поставки між ПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), з одного боку, та ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», податковий номер 40530223 («Постачальник») від 20.02.2017р. № 138-17 зазначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Згідно до умов договору та наявних первинних документів, ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» поставило на користь Позивача наступні роботи (послуги): Виготовлення технологічного блоку, Виготовлення блоку керування (два виходи), Виготовлення технологічного блоку (два вихода).

Факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ФЛ-0000016 від 16.03.2017 року, № ФЛ-0000014 від 14.03.2017 року, які відповідають вимогам, що містяться в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998, оскільки містять всі обов`язкові реквізити первинного документа та розкривають зміст господарської операції.

У Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» (аркуш 25 Акту перевірки); надання до перевірки Специфікація №1 на товар, що постачається до договору від 20.02.2017 № 138-17 стосовно якої відсутні жодні зауваження в контролюючого органу під час перевірки, а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 120 від 14.03.2017 року, № 150 від 16.03.2017 (аркуш 25 Акту перевірки).

Крім того, з Акту перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.07.2016 № 200271031, а також в трудових відносинах перебувало 6 працівників (аркуш 25 Акту перевірки).

Щодо операцій позивача з ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», слід зазначити, що згідно до Договору поставки укладеним між ПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), з одного боку, та ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», податковий номер 40530223 («Постачальник»), де зазначено, що ПОСТАЧАЛЬНИК зобовязується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невідємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Згідно до умов договору та наявних первинних документів, ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» поставило на користь позивача наступні роботи (послуги): Виготовлення технологічного блоку, Виготовлення блоку керування.

Факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ФЛ-0000019 від 09.02.2017 року, № ФЛ-0000017 від 07.02.2017 року,які відповідають вимогам, що містяться в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998, оскільки містять всі обов`язкові реквізити первинного документа та розкривають зміст господарської операції.

У Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» (аркуш 27 Акту перевірки); надання до перевірки Специфікація №1 на товар, що постачається до договору від 16.01.2017 № 274 стосовно якої, відсутні жодні зауваження в контролюючого органу під час здійснення перевірки, а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 44 від 09.02.2017 року, № 38 від 07.02.2017 (аркуш 25 Акту перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2016 № 200292104.

Щодо операцій позивача з ТОВ «АГОСТІНА», слід зазначити, що згідно до Договору поставки укладеного ного між ПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), з одного боку, та ТОВ «АГОСТІНА», податковий номер 40389802 («Постачальник») зазначено, що Постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невідємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Згідно до умов договору та наявних первинних документів ТОВ «АГОСТІНА» поставило на користь Позивача наступні товарно-матеріальні цінності: Теплообмінник ПГ-30.

Факт передачі даних ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 24 від 22.02.2017 року та №16 від 15.02.2017 року, які відповідають вимогам які містяться в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998, оскільки містять всі обов`язкові реквізити первинного документа та розкривають зміст господарської операції, жодних зауважень в Акті перевірки стосовно порушень вимог чинного законодавства не зафіксовано.

У Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «АГОСТІНА» (аркуш 29 Акту перевірки), а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 1 від 15.02.2017року, № 4 від 22.02.2017 (аркуш 25 Акту перевірки).

З Акта перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.05.2016 № 200262642.

Щодо посилання контролюючого органу на ненадання сертифікатів якості та паспортів виробника, колегія суддів наголошує на тому, що сертифікати якості та паспорти виробника, не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому лише їх відсутність не може бути безумовними доказом безтоварності спірних господарських операцій за наявності інших доказів, які підтверджують виконання робіт.

Щодо посилання контролюючого органу на дефектність видаткових накладних, а саме: № 16 від 15 лютого 2017 року та № 24 від 22 лютого 2017 року, № 24 від 11.12.2018 року, № 26 від 22.12.2018 року, колегія суддів зазначає, що сам акт перевірки не містить зауважень чи претензій належності складання первинних документів за спірними правочинами, при цьому, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Передусім, висновки акта перевірки ґрунтуються на інформації з баз даних, зокрема, АІС «Податковий блок» про неможливість здійснити господарські операції контрагентами позивача, оскільки в останніх відсутня технічна, трудова, технологічна можливість здійснити операції, на противагу чому, контролюючий орган самостійно в акті перевірки зазначає, про наявність працівників у контрагентів позивача, а саме: ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» (6 працівників), ТОВ «НВП АСУ» (6 працівників), ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» (6 працівників), але відповідач не надав жодних доказів того, що даної кількості працівників є недостатньо для виконання господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, без доведення належними та допустимими доказами вказаного, не може братися до уваги та доводити нереальність/безтоварність господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Таким чином, суд першої інстанції мав підсатви для висновку про те, що викладене в акті перевірки судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону в цій частині ґрунтується лише на припущеннях щодо нереальності господарських операцій. Отже, оскаржувані податкові-повідомлення рішення в даній частині підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Щодо зазначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 28.12.2021 №00325070701 висновку перевірки, слід зазначити, що в Акті перевірки встановлено - згідно даних бухгалтерського обліку ПРАТ «ФАКЕЛ» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в періоді з 01.01.2017 по 30.06,2021 обліковувалась кредиторська заборгованість з терміном виникнення більше трьох років по наступних постачальниках: ТОВ «ВІНТЕР» на суму 1034008,64 грн.; ТОВ «ЕБРАМСОН», податковий номер - 40496455 на суму 1407800 грн.; ПП «НВФ «МЕТАЛ ІНВЕСТ» податковий номер 34310499 на суму 48124.99 грн.; ТОВ «НВП «АТТІЗ». податковий номер-32159188 на суму 1279744 грн.; ТОВ «ПРОМІНДУСТРІЯ», податковий номер 30967448 на суму 638300.04 грн.; ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД КРАНІВ» податковий номер 38956920 станом на суму 64800 грн.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Відповідно до пункту 7 цього Положення до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства. Пункт 21 Положення встановлює, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО № 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, на рахунку 71 «Інший операційний дохід» ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). До інших операційних доходів відносяться, зокрема: доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.

Відповідно до норм підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, в розумінні Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується, зокрема, як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 вказаної статті, визначено, що за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, з 01.01.2017 року у позивача обліковується кредиторська заборгованість з ТОВ «ВІНТЕР», ТОВ «ЕБРАМСОН», ПП «НВФ «МЕТАЛ ІНВЕСТ», ТОВ «НВП «АТТІЗ» та ТОВ «ПРОМІНДУСТРІЯ з 28.02.2018 року, яка станом на 01.01.2020 року та 28.02.2020 року, не погашена, жодних доказів переривання строків позовної давності у матеріалах справи не міститься.

ПРАТ «ФАКЕЛ» віднесло до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) суми амортизаційних нарахувань які не є виробничими витратами або витратами загальновиробничого призначення по об`єктах які не використовувались в господарській діяльності ПРАТ «ФАКЕЛ»: блок одоризації газу ФЛ-у 1974 в кількості 1 од. балансовою вартістю 12482628,87 грн.; блок очищення газу ФЛ-у 1976 в кількості 1 од. балансовою вартістю 2746178,36 грн.; блок переключення газу ФЛ-у 1975 в кількості 1 од. балансовою вартістю 3245483,51 грн.; блок редукування газу ФЛ-у 1977 в кількості 1 од. балансовою вартістю 6490967,02 грн.

Так, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації)

яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший

за рік) (пункту 4 П(С)БО 7).

Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України);

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (підпункт14.1.3. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Акт введення в експлуатацію основних засобів застосовується для оформлення господарських операцій із зарахування об`єктів незавершених капітальних інвестицій до складу основних засобів, які придбані, створені (виготовлені), а також для введення в експлуатацію безоплатно отриманих основних засобів (Розділ 2 Підрозділ 1 пункт 1.Порядкускладання типових форм з обліку та списання основних засобів суб`єктами державного сектору відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 13.09.2016 року № 818).

Проте, до суду не надано акти вводу в експлуатацію вищевказаних основних фондів в яких було б зазначено очікуваний строк їх корисного використання (експлуатації).

За даними ПРАТ «ФАКЕЛ», первісна вартість вищевказаних основних фондів сформована за рахунок проведеної дооцінки готової продукції, а не в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Так з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Консалтингова компанія «Єврокон» проведено дооцінку згідно якої складено «Висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки» згідно якого: «справедлива (ринкова) вартість рухомого майна комплексу мобільної автоматичної газорозподільчої станції (МАГРС) типу «Імпульс-М-300000», що належить ПрАТ «ФАКЕЛ», визначена за допомогою порівняльного підходу, для спрямування суми дооцінки на поповнення власних оборотних коштів, станом на 24.12.2018р. становить 49930515,50 грн.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509 наведено визначення наступних понять: Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Об`єкт основних засобів-це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Первісна вартість- історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Згідно до пункту 8 П(с)БО 7 «Основні засоби», зазначено, що первісна вартість об`єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв`язку з придбанням (отриманням) прав на об`єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов`язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість об`єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов`язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об`єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель).

Згідно до пункту 11 П(с)БО 7 «Основні засоби», визначено, що первісна вартість об`єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

Відповідно до пункту 22 П(с)БО 7 «Основні засоби» - об`єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пункт 23 П(с)БО 7 «Основні засоби» визначає, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Отже, дооцінка готової продукції не збільшує первісну вартість основних засобів.

Відповідно підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Проте, стосовно порушень, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 28.12.2021 №00325070701, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган провів перевірку в період дії мораторію на проведення перевірок. Отже, податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ФАКЕЛ» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Також, Акт від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469 складений за результатами протиправно проведеної перевірки за таких обставин не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України. У зв`язку з вищенаведеним, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що ППР від 28.12.2021 №00325070701 є протиправним та підлягає скасуванню.

У цілому, доводи апеляційної скарги зводяться до повторення аргументів викладених відповідачем у відзиві та поясненнях на позовну заяву, яким вже було надано оцінку судом першої інстанції. Жодної аргументації в чому полягало порушення норми процесуального чи матеріального права скаржник не навів.

Твердження апелянта про нереальність господарських операцій ґрунтуються виключно на тому, що його внутрішні інформаційні системи не містять тієї чи іншої інформації. При цьому, у відповідача відсутні будь-які документальні підтвердження того, що постачальники позивача не придбавали дані товари та не постачали їх позивачу. Жодні зустрічні чи інші перевірки цих юридичних осіб не проводились та дані факти не встановлювались.

Документи, які підтверджують походження товарів, реальність постачання яких була предметом розгляду в суді, у позивача наявні і були надані суду (договори, специфікації, видаткові та податкові накладні, документи щодо оплати товару), а також відповідачу під час перевірки. Крім зазначених документів, реальність постачання товарів була підтверджена декількома судовими рішеннями та доказами використання даних товарів у виготовленні більш складного обладнання.

Відповідач в Акті перевірки стверджує що відносини ПрАТ «Факел» з ТОВ "НВП АСУ" та ТОВ "АЙКОС ПРОДАКТ" мають ознаки фіктивності оскільки дані підприємства за його інформацією у відповідні періоди не придбавали обладнання яке вони поставили позивачу, а самі вони не мали змоги його виготовити, проте відносини ПрАТ «Факел» з ТОВ "НВП АСУ" та ТОВ "АЙКОС ПРОДАКТ" за одними й тими ж договорами та за той же період були предметом двох перевірок результати яких відображені в Акті «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Факел» від 01.09.2021р. № 14439/10-36-07-09/04601469» та Акті від 17.11.2021 року № 19876/10-36-07- 01/04601469 «Про результати документальної планової перевірки ПрАТ «ФАКЕЛ». При цьому, на підставі висновків першої перевірки щодо нереальності господарських операцій з даними контрагентами, відповідач донарахував позивачеві зобов`язання з ПДВ. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 року по справі № 320/489/22 дані висновки відповідача (щодо нереальності операцій) були спростовані, а здійснені ним нарахування скасовані.

Щодо доводів апелянта про те, що Офісом великих платників податків ДФС відносно контрагента позивача проводилось досудове розслідування, колегія суддів зазначає, що вказані доводи отримали оцінку суду першої інстанції, які відображені та підтримані колегією суддів вище.

Щодо відсутності ланцюга постачання товарів, у відповідача відсутні будь-які документальні підтвердження того, що постачальники позивача дійсно не придбавали дані товари та не постачали їх позивачеві, до того ж, жодні зустрічні чи інші перевірки цих осіб не проводились та дані факти не встановлювались. При цьому, зазначене твердження відповідача спростовується документами доданими позивачем до позову, зокрема, після проведення перевірки позивач на свій запит отримав від ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» копії документів, в тому числі оформлені за участі митних органів, які підтверджують придбання вказаним підприємством відповідного обладнання (копію Контракту №АР-02-19 від 27.02.19р. між ТОВ "АЙКОС ПРОДАКТ" та SIA "IBS Solutions", інвойси А-01 від 28.02.2019 та А-02 від 18.04.2019р., ВМД (форма МД-2) UA125110/2019/403999 та UA125110/2019/407826, CMR 381773 та CMR339907).

Щодо ненадання суду договору поставки від 18.02.2019 № 208-2019, слід зазначити, що позивач надав пояснення з цього приводу, за якими, в наданні суду копії даного договору не існувало необхідності, оскільки відповідач факт існування договору та його умови не заперечував, його зміст було викладено в акті перевірки, а доводи відповідача щодо нереальності операцій ґрунтувались не на відсутності у позивача яких-небудь документів, зокрема договору, а саме на неспроможності контрагента поставити відповідне обладнання. Проте, для усунення будь-яких можливих сумнівів щодо відносини за цим договором, надано суду копію договору з ТОВ "АЙКОС ПРОДАКТ" від 18.02.2019 № 08-2019.

Щодо ненадання суду документів, які підтверджують транспортування товару та технічної документації на обладнання, колегією суддів отримано пояснення від сторони позивача, за якими дане твердження апелянта не відповідає дійсності, оскільки додатком до позовної заяви є копія заперечень (що складається з частин 1, 2, 3, 4) на акт перевірки, при цьому додатком до частини 3 заперечень є копії подорожніх листів вантажного автомобіля за маршрутом Фастів-Київ-Фастів, яким було надано оцінку судом.

Поставлене ТОВ "АЙКОС ПРОДАКТ" по договору від 18.02.2019 № 08-2019 обладнання входить в комплект виробів - Установка автоматична одоризаційна "ОДОФАКЕЛ" 1/1-1,6-0,25-Р, виготовлених Товариством та поставлених на об`єкти замовника - АТ «УКРТРАНСГАЗ» за договорами від 20.11.2018 №1811000495, за договором від 20.11.2018 №1811000495, від 20.11.2018 №1811000497, від 20.11.2018 №1811000499, від 20.11.2018 №1811000500, від 20.11.2018 №1811000501.

Щодо доводів апелянта про ненадання документів, які підтверджують оплату товарів, дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки копії банківських виписок які підтверджують оплату товару отриманого від ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» надавались суду і є в матеріалах справи, крім того, сам відповідач даний факт не заперечував і підтвердив відсутність кредиторської заборгованості перед даним контрагентом на сторінках 17-18 акта перевірки, проте зазначив що сам факт перерахування ПрАТ «ФАКЕЛ» коштів ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» за відсутністю реального постачання (походження) останнім товару не може враховуватись в бухгалтерському обліку.

У апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що подорожні листи надані позивачем, як доказ транспортування товару, не містять конкретної адреси навантаження/розвантаження та опису товару, який перевозився, однак, сторона позивача наголосила на тому, що діюче законодавство в даний час не встановлює відповідних вимог до оформлення подорожних листів, а крім того, суд першої інстанції з цього приводу зазначив, що окремі недоліки первинних документів не можуть автоматично свідчити про їх дефектність, з чим погоджується і колегія суддів.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до норм ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 23.10.2023.