Постанова

від 26.10.2023 по справі 640/25576/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 640/25576/20

адміністративне провадження № К/990/8009/22, № К/990/10223/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Губської О.А., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №640/25576/20

за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області, Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області, Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради, про визнання протиправними та нечинними рішень, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року (головуючий суддя - Погрібніченко І.М., судді: Літвінова А.В., Шулежко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року (головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І., судді: Сорочко Є.О., Файдюк В.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ; Уряд; відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та нечинним розпорядження КМУ від 27 травня 2020 року № 624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» (по тексту - Розпорядження № 624-р) у частині включення до складу спроможної Львівської територіальної громади Дублянської територіальної громади (Жовківський район), а також, визнання такими, що втратили чинність: 1. Розпорядження КМУ від 11 листопада 2015 року № 1158 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області»; 2. Розпорядження КМУ від 04 грудня 2015 року № 1281 «Про внесення змін до деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»; 3. Розпорядження КМУ від 19 липня 2017 року № 491 «Про внесення змін до деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»; 4. Розпорядження КМУ від 21 листопада 2018 року №902 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області»; 5. Розпорядження КМУ від 27 березня 2019 року № 193 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області» - в частині формування спроможної Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області;

- визнати протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» (по тексту - Розпорядження № 718-р) у частині включення Дублянської, Грибовицької, Грядівської та Малехівської територіальних громад Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади м. Львова з адміністративним центром м. Львів КОАТУУ 4610100000.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не дотримано вимог Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (далі - Закон № 157-VIII) та положень Методики формування спроможних територіальних громад, яка затверджена постановою КМУ від 08 квітня 2015 року № 214 під час розроблення, затвердження Перспективного плану і визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області, а також безпідставно, на власний розсуд, без згоди громади включено Дублянську територіальну громаду Жовківського району Львівської області до складу територіальної громади м. Львова, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів позивача.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та нечинним Розпорядження № 624-р у частині включення Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові. Визнано протиправним та нечинним Розпорядження № 718-р у частині включення Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань КМУ на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з того, що статтями розділу ІІ Закону №157-VIII визначено умови та порядок добровільного об`єднання громадян, а також чітка послідовність дій, які нерозривно пов`язані. Кожен наступний етап добровільного об`єднання громадян може бути розпочато виключно після закінчення попереднього. Отже, саме дотримання послідовності всіх етапів є обов`язковою передумовою для добровільного об`єднання громадян на підставі чинного законодавства України з дотриманням Конституції України.

Водночас у рамках спірних правовідносин місцевий суд установив, що матеріали справи не містять доказів того, що посадові особи Львівської облдержадміністрації проводили консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування, так само як і доказів на підтвердження залучення представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості Дублянської міської ради, проведення консультацій під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області. Тобто, матеріалами справи не підтверджено дотримання принципу добровільності, прозорості та відкритості об`єднання громадян.

За встановлених обставин у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Дублянською міською радою Жовківського району Львівської області було висловлено заперечення проти об`єднання з Львівською міською радою, що не співвідноситься з принципом добровільності, який, за визначенням, вимагає активної або мовчазної згоди, а відповідачем, без жодних обґрунтувань, не враховано таку незгоду, то це має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області та позивача, як жителя м. Дубляни, який є членом відповідної громади.

З огляду на це, на переконання суду, у діях Львівської обласної державної адміністрації під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого Розпорядженням № 624-р, у частині включення до складу спроможної Львівської територіальної громади Дублянської територіальної громади (Жовківський район) наявні ознаки протиправності, у зв`язку із чим є підстави для визнання протиправним та нечинним Розпорядження № 624-р у частині включення Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним Розпорядження № 624-р у частині визнання такими, що втратили чинність, вищевказаних розпоряджень відповідача, оскільки у разі набрання законної сили даним рішенням суду, Дублянська територіальна громада Жовківського району Львівської області буде виключена зі складу Львівської територіальної громади м. Львова з адміністративним центром м. Львів.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправним та нечинним Розпорядження № 718-р у частині включення Дублянської, Грибовицької, Грядівської та Мелехівської територіальних громад Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади м. Львова з адміністративним центром м. Львів КО АТУ У 4610100000 окружний суд виходив з того, що позивач не є жителем названих територіальних громад, а тому скасування спірного рішення у цілому, у спірних правовідносинах не буде мати на меті поновлення його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки останнє стосується не тільки позивача, а й інших суб`єктів.

У цьому зв`язку суд акцентував увагу, що не надає оцінку доказам, наданих на підтвердження протиправності Розпорядження № 718-р у частині включення Грибовицької, Грядівської та Мелехівської територіальних громад Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади м. Львова з адміністративним центром м. Львів КО АТУ У 4610100000, у тому числі й ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №380/3143/20, якою було задоволено заяву Малехівської сільської ради про забезпечення позову та заборонено Міністерству розвитку громад та територій вчиняти дії щодо проекту перспективного плану формування територій громад Львівської області в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, яка передбачена у даному проекті в складі Львівської об`єднаної територіальної громади.

Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з вищенаведеними висновками місцевого суду та мотивами ухвалення судового рішення, з огляду на що залишив останнє без змін, а апеляційні КМУ, Львівської обласної державної адміністрації та Львівської міської ради без задоволення.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їхній рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

Не погодившись із судовими актами судів першої та апеляційної інстанцій, КМУ та Львівська обласна державна адміністрація подали касаційні скарги, у яких просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року і ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга відповідача подана з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а саме, відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування Розділу ІІ (статті 5-8) та Розділу ІІІ (статті 11) Закону № 157-VIII у правовідносинах щодо затвердження Урядом у перспективному плані формування територій громад відповідної конфігурації спроможної територіальної громади, за відсутності погодження органами місцевого самоврядування запропонованої конфігурації спроможної територіальної громади; відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон № 280/97-ВР), як визначення окремого тимчасового повноваження (компетенції) КМУ визначати території та адміністративні центри територіальних громад, що не пов`язана з процесом добровільного об`єднання територіальних громад відповідно до Закону № 157-VIII.

Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, відповідач зазначає, що з приписів Розділу ІІ Закону № 157-VIII слідує, що затвердження Перспективного плану формування територій громад не належить до жодного етапу порядку добровільного об`єднання територіальних громад. Натомість, статтею 11 Закону № 157-VIII законодавцем надано право Уряду затверджувати Перспективні плани формування територій громад, АРК Крим та областей. Таким чином, Перспективний план формування територій громад це за своєю суттю бачення держави, як можуть формуватися територіальні громади у майбутньому у відповідній області, але ні в якому разі це не є складовою добровільного об`єднання територіальних громад. При цьому скаржник звертає увагу, що консультації проводяться уповноваженими особами обласних державних адміністрацій на етапі розроблення проєкту перспективного плану, а відтак, КМУ не є суб`єктом проведення відповідних консультацій. Тож ураховуючи відсутність законодавчих приписів щодо обов`язкового погодження певної конфігурації територіальних громад, що визначена перспективним планом, з самими громадами, знімають з Уряду обов`язок перевіряти наявність погодження (чи відсутність заперечення) представників територіальних громад з запропонованою конфігурацією територіальних громад. За таких обставин касатор уважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано Розділ ІІ (статті 5-8) та Розділ ІІІ (статті 11) Закону № 157-VIII, внаслідок чого зроблено помилковий висновок щодо неможливості затвердження Урядом перспективного плану формування територій громад Львівської області за відсутності погодження Позивачем запропонованої конфігурації спроможної територіальної громади.

Також, на думку автора касаційної скарги, суди попередніх інстанції, приймаючи оскаржувані рішення, протиправно не застосували пункт 7-1 Розділу V Закону № 280/97-ВР, на підставі якого КМУ 12 червня 2020 року було прийнято спірне Розпорядження № 718-р. Заявник вказує, що Дублянська міська рада не оскаржувала Постанову Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» і постанову Центральної виборчої комісії від 08 серпня 2020 року № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», внаслідок яких відбулися перші місцеві вибори та було сформовано орган місцевого самоврядування укрупненої територіальної громади (з урахуванням Дублянської територіальної громади) - Львівську міську територіальну громаду. Відтак, затверджена Розпорядженням № 718-р конфігурація Львівської спроможної територіальної громади у складі, зокрема Дублянської територіальної громади, внаслідок реалізації Урядом передбачених пунктом 7-1 розділу V Закону №280/97-ВР повноважень щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад, є законною.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги № К/990/8009/22 у складі: головуючий суддя - ОСОБА_2., судді: Білак М.В., Губська О.А.

Ухвалою від 18 квітня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою КМУ.

04 серпня 2022 року до суду касаційної інстанції надійшли письмові пояснення Львівської міської ради, у яких третя особа висловлює незгоду з прийнятими у цій справі судовими актами, мотивуючи це тим, що спірне Розпорядження № 624-р видане Урядом у межах повноважень та в установленій законом формі, визначення участі територіальної громади у формі консультацій вказує на дорадчий характер такої участі. Крім того зазначає, що у разі скасування Розпорядження № 718-р виникне правова невизначеність щодо статусу Дублянської територіальної громади, окремого існування якої у складі Львівського району чи іншого району Львівської області не передбачено Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ. Додатково наголошує, що Львівська територіальна громада вже функціонує, має єдиний бюджет та повністю оплачує життєдіяльність усіх приєднаних населених пунктів, зокрема м. Дубляни. Законодавчий механізм та можливості окремого функціонування Дублянської міської ради відсутні, процес припинення її як юридичної особи завершився.

07 листопада 2022 року від відповідача надійшла заява з процесуальних питань, у якій останній просить прийняти до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 640/32312/20.

22 листопада 2022 року від представника позивача надійшов лист, у якому він повідомив про ухвалення 31 жовтня 2022 року Верховним Судом рішення у справі № 640/14698/20.

У свою чергу, касаційна скарга третьої особи - Львівської обласної державної адміністрації також подана з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 11 Закону № 157-VIII, пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 280/97-ВР та постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» під час прийняття Розпорядження № 624-р (у частині включення Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові) та Розпорядження № 718-р (у частині Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові).

Доводи цієї касаційної скарги у цілому є аналогічними тим, що наведені у касаційній скарзі КМУ. Зокрема, Львівська обласна державна адміністрація як і відповідач уважає, що з 14 травня 2020 року затвердження територій територіальних громад було віднесено до функцій державної політики у сфері адміністративно-територіального устрою України, у зв`язку із чим повноваження у цій сфері було передано Уряду. Передача цих функцій відповідачу стала логічним та послідовним кроком продовження реформи з децентралізації влади в України та підставою для формування органів місцевого самоврядування всієї країни на новій територіальній основі. Тобто, на цьому етапі волевиявлення територіальних громад щодо формування своїх територій шляхом об`єднання за принципом добровільності враховувалися лише на консультаційному рівні та не мали юридичної сили. Таким чином, суди обох інстанцій застосували закон, який не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, і помилково не застосували пункт 7-1 розділу V Закону № 280/97-ВР, на підставі якого КМУ прийнято спірне Розпорядження № 718-р.

Стосовно включення Дублянської міської ради до складу Львівської територіальної громади у скарзі зазначено, що затвердження перспективного плану формування територій громад не є фактом об`єднання громад. Перспективний план лише засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. Додатково скаржник зауважує про те, що судом першої інстанції не досліджено, яким саме чином порушені інтереси та права позивача, а також не перевірено право останнього діяти в інтересах усієї громади міста Дубляни.

Для розгляду касаційної скарги № К/990/10223/22 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_2., судді: Білак М.В., Губська О.А.,

Ухвалою від 28 квітня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської обласної державної адміністрації.

04 листопада 2022 року Львівська обласна державна адміністрація подала додаткові пояснення, у яких просить прийняти до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 640/32312/20.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року №770/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та згідно з наказом Голови Верховного Суду від 03 серпня 2023 року № 2457-к «Про відрахування судді ОСОБА_2. зі штату Верховного Суду», протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 04 серпня 2023 року № 1269/0/78-23, визначено новий склад суду для розгляду касаційних скарг № К/990/8009/22, № К/990/10223/22: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Єресько Л.О., Губська О.А.

Ухвалою від 25 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є членом Дублянської територіальної громади.

Розпорядженням КМУ від 11 листопада 2015 року № 1158 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» утворювалася спроможна Дублянська територіальна громада, код населеного пункту - адміністративного центу територіальної громади згідно з Державним класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ 4622710200) м. Дубляни Жовківський район.

У подальшому, до вказаного розпорядження КМУ внесено зміни та доповнення (від 04 грудня 2015 року № 1281-р, від 19 липня 2017 року № 491-р, від 21 листопада 2018 року № 902-р, від 27 березня 2019 року № 193-р).

Зокрема, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №1158 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» станом на 27 березня 2019 року у переліку спроможних територіальних громад Львівської області містилася Дублянська територіальна громада код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ 4622710200 м. Дубляни Жовківський район, до складу якої входили Дублянська, Грибовицька, Грядівська та Малехівська територіальні громади.

У той же час, Львівською обласною державною адміністрацією у 2020 році було розроблено проект Перспективного плану формування територій громад Львівської області, згідно якого Дублянську територіальну громаду Жовківського району Львівської області передбачено у складі Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.

27 травня 2020 року Урядом прийнято Розпорядження № 624-р, згідно якого Дублянську територіальну громаду Жовківського району Львівської області передбачено у складі Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.

Одночасно вказаним Розпорядженням визнано такими, що втратили чинність:

Розпорядження КМУ від 11 листопада 2015 року № 1158 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» (Офіційний вісник України, 2015 р., №92, ст. 3138);

Розпорядження КМУ від 04 грудня 2015 року № 1281 «Про внесення змін до деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (Офіційний вісник України, 2015 р., №99, ст. 3391);

Розпорядження КМУ від 19 липня 2017 року № 491 «Про внесення змін до деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (Офіційний вісник України, 2017 р., №61, ст. 1880);

Розпорядження КМУ від 21 листопада 2018 року № 902 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області» (Офіційний вісник України, 2018 р., №95, ст. 3140);

Розпорядження КМУ від 27 березня 2019 року № 193 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області».

Далі, на підставі Розпорядження № 624-р відповідачем прийнято Розпорядження № 718-р, згідно якого Дублянську територіальну громаду Жовківського району Львівської області (надалі - Дублянська міська рада) передбачено у складі Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.

Не погоджуючись із Розпорядженнями № 624-р та №718-р, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 280/97-ВР територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Статтею 2 Закону № 157-VIII визначено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.

Частиною першою статті 4 Закону № 157-VIII передбачено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися; 3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання.

Законом України від 05 грудня 2019 року № 348-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей» (далі також - Закон № 348-ІХ) частину першу статті 4 Закону № 157-VIII доповнено пунктом 6 такого змісту: « 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області».

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 157-VIII рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 7 Закону № 157-VIII у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад. У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом. У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону № 157-VIII Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад.

Частиною першою статті 8 Закону № 157-VIII передбачено, що об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області. Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законом № 348-ІХ частину третю статті 11 Закону № 157-VIII викладено у такій редакції: «Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації».

Відповідно до пункту 4 Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою КМУ від 08 квітня 2015 року №214 (далі - Методика), формування спроможних територіальних громад здійснюється шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об`єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.

24 січня 2020 року постановою Уряду № 34 внесено зміни до Методики.

Відповідно до пункту 4 Методики (тут і далі - у редакції Постанови № 34) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 5 Методики визначено, що формування спроможних територіальних громад здійснюється у такій послідовності: 1) визначення потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад та зон їх доступності; 2) визначення переліку територіальних громад, що входять до складу спроможних територіальних громад; 3) проведення оцінки рівня спроможності.

З метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості (пункт 12 Методики).

Згідно з пунктом 13 Методики (у редакції постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 662), з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями. За результатами консультацій оформляється протокол. Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад. Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів. За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.

Якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації (пункт 14 Методики).

VІ. Позиція Верховного Суду

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У такому контексті Суд звертає увагу, що оскаржуваними судовими актами задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та нечинними Розпоряджень № 614-р та № 718-р у частині включення Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові, а в іншій частині вимог - відмовлено. Зважаючи на це, а також ураховуючи доводи касаційних скарг заявників, оскаржувані судові рішення переглядаються Верховним Судом лише у частині позовних вимог, що були задоволені.

Так, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 280/97-ВР, а саме пункт 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення», визначав, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

У той же час, спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад, є Закон № 157-VIII.

Як зазначалося вище, Законом № 348-IX, який набув чинності 20 грудня 2019 року, внесено зміни до частини першої статті 4 Закону № 157-VIII шляхом доповнення пунктом 6 такого змісту: «об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області», а частину третю статті 11 викладено у наступній редакції: «Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації».

Водночас, частина перша статті 11 Закону № 157-VIII залишилася незмінною і визначала, що перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.

Тож унаслідок змін, внесених Законом № 348-ІХ, перспективний план став однією із обов`язкових умов добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, що означає, що об`єднання територіальних громад надалі відбуватиметься виключно за перспективним планом. Також цим Законом передбачено, що перспективні плани розроблятимуть обласні державні адміністрації і затверджуватиме Уряд. Тобто процедура створення перспективних планів з моменту набрання чинності цим Законом не передбачає етапу схвалення цих документів обласними радами.

Таким чином, не заперечуючи повноваження КМУ щодо визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад шляхом затвердження перспективних планів територій громад, Верховний Суд зазначає, що такі дії повинні відповідати процедурі утворення об`єднаних територіальних громад, визначеній Законом № 157-VIII. До того ж, перспективний план формування територій громад області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад, а отже, виключно обласна державна адміністрація наділена правом вносити зміни до перспективного плану формування територій громад області. КМУ, своєю чергою, відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 157-VIII, затверджує перспективний план формування територій громад області за поданням відповідної обласної державної адміністрації.

Звідси слідує висновок про необґрунтованість доводів касаційних скарг КМУ та Львівської обласної державної адміністрації, що формування Львівської міської територіальної громади, до складу якої включено Дублянську територіальну громаду Жовківського району Львівської області здійснювалося у порядку, визначеному законодавством про місцеве самоврядування, поза межами процедур добровільного об`єднання територіальних громад.

Постановою Уряду від 08 квітня 2015 року № 214 затверджено Методику, яка визначає механізм та умови формування спроможних територіальних громад, а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (перспективний план).

У цій Методиці термін «спроможна територіальна громада» вживається у такому значенні: територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об`єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 11 Методики передбачено, що метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями.

За результатами консультацій оформляється протокол.

Консультації проводяться під час: (1) визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; (2) визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; (3) визначення меж територій спроможних територіальних громад.

Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.

Якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації (пункт 12 Методики).

Аналіз наведених положень Закону № 157-VIII у взаємозв`язку із положеннями Методики дає підстави для формування висновку, що принципи добровільності, прозорості та відкритості об`єднання громадян забезпечуються, у тому числі, шляхом проведення консультацій із територіальними громадами під час розроблення проекту перспективного плану, про що оформлюється протокол.

Проте, як установили суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять доказів того, що посадові особи Львівської облдержадміністрації проводили консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування.

Судами встановлено, що 15 грудня 2019 року Дублянською міською радою Жовківського району Львівської області було проведено громадські слухання щодо добровільного об`єднання територіальних громад міста Дубляни, сіл Малі Підліски, Ситихів Дублянської міської ради, сіл Великі Грибовичі, Малі Грибовичі, Збиранка Грибовицької сільської ради, сіл Гряда та Воля Гамулецька Грядівської сільської ради в Дублянську міську об`єднану територіальну громаду з центром у місті Дубляни.

Згідно з протоколом № 1 громадського слухання серед жителів міста Дубляни, сіл Малі Підліски, Ситихів Дублянської міської ради від 15 грудня 2019 року було висловлено пропозицію про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад міста Дубляни, сіл Малі Підліски, Ситихів Дублянської міської ради, сіл Великі Грибовичі, Малі Грибовичі, Збиранка Грибовицької сільської ради, сіл Гряда та Воля Гамулецька Грядівської сільської ради в Дублянську міську об`єднану територіальну громаду з центром у місті Дубляни, та висловили пропозицію проти об`єднання Дублянської територіальної громади з територіальною громадою міста Львова.

Рішенням 47-ї сесії 7-го демократичного скликання Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області № 2 від 20 грудня 2019 року надано згоду на добровільне об`єднання територіальних громад міста Дубляни, сіл Малі Підліски, Ситихів Дублянської міської ради, сіл Великі Грибовичі, Малі Грибовичі, Збиранка Грибовицької сільської ради, сіл Гряда та Воля Гамулецька Грядівської сільської ради в Дублянську міську об`єднану територіальну громаду з центром у місті Дубляни.

Рішенням 47-ї сесії 7-го демократичного скликання Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області № 3 від 20 грудня 2019 року (ділі - Рішення № 3) вирішено звернутися до Верховної ради України, Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад на території України, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Львівської міської ради щодо висловлення позиції громади проти об`єднання Дублянської територіальної громади з територіальною громадою міста Львова.

Листами Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області від 23 грудня 2019 року № 2055- 2059 Рішення № 3 з додатком було надіслано до Верховної ради України, Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад на території України, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Львівської міської ради. У цих листах Дублянська міська рада Жовківського району Львівської області просила названі органи державної влади та місцевого самоврядування врахувати думку громади при формуванні перспективного плану спроможних громад Львівської області.

Крім того, Дублянською міською радою Жовківського району Львівської області 25 лютого 2020 року прийнято рішення сесії № 2 «Про звернення щодо внесення до перспективного плану формування громад Львівської області Дублянської міської об`єднаної територіальної громади»

Копії вказаного рішення також було надіслано листами від 26 лютого 2020 року № 436-438, 441-442 Прем`єр-міністру України, Голові підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, головам Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації, Віце-прем`єр-міністру України для врахування позиції громади.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що Дублянська територіальна громада, членом якої є позивач, висловлювала свою незгоду на об`єднання з Львівською територіальною громадою, однак Львівською обласною державною адміністрацією під час розробки проекту перспективного плану формування територій громад Львівської області не було враховано думку цієї громади.

Разом із тим, у касаційній скарзі відповідача зауважено, що КМУ не є суб`єктом проведення консультацій з питань об`єднання із представниками відповідних територіальних громад і стадія затвердження перспективного плану формування територій громад консультацій не передбачає.

Із цим твердженням скаржника Суд погоджується частково, адже Уряд лише затверджує перспективний план формування територій громад області за поданням відповідної обласної державної адміністрації. Натомість, саме обласна державна адміністрація згідно з Методикою розробляє перспективний план формування територій громад області.

Тож, саме дії (рішення) відповідної обласної державної адміністрації впливають на обсяг прав та обов`язків позивача та створюють для нього певні правові наслідки.

У такому випадку виникає питання чи може володіти відповідач у цій справі доказами тих обставин, які є основними та фундаментальними для правильного вирішення цього спору, зокрема, чи може Уряд належним чином самостійно довести правомірність своїх рішень крізь призму дотримання вимог закону щодо принципу добровільності, прозорості та відкритості об`єднання громадян (проведення громадського обговорення, громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), ураховуючи те, що він лише затверджує розроблений відповідною обласною державною адміністрацією згідно з Методикою формування спроможних територіальних громад перспективний план територій громад.

Вказані доводи суди не врахували і не надали їм оцінку, хоча відповідач вказував про це під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, процедурні порушення, на які посилається позивач в обґрунтування позову, стосуються етапу розробки перспективного плану формування громад Львівської області, що не відноситься до компетенції КМУ.

У цьому контексті колегія суддів ураховує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Для правильного вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права позивача, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.

Між тим суб`єктний склад учасників цієї справи залишився таким, яким його визначив позивач. Ураховуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, суд першої інстанції може самостійно залучити співвідповідача (частина третя статті 48 КАС України) чи залучити другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС України), якщо для цього є підстави.

Колегія суддів також ураховує, що нормами КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції.

Водночас такими повноваженнями наділено суд касаційної інстанції, який відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду.

Окрім того, при обранні способу захисту порушеного права позивача судами не надано оцінку доводам Львівської міської ради про те, що внаслідок прийняття 17 липня 2020 року Верховною Радою України Постанови № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» постановою Центральної виборчої комісії від 08 серпня 2020 року № 160 призначено на 25 жовтня 2020 року перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, зокрема територіальних громад Львівської області (визначених Розпорядженням № 718-р), у зв`язку із чим в силу пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 280/97-ВР реалізовано механізм припинення повноважень сільських, селищних, та міських рад, зокрема Дублянської міської ради, територія якої (місто Дубляни) включена до території сформованої Урядом Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львів.

Вказані обставини мають важливе значення для правильного вирішення спору, адже на час ухвалення судових рішень у цій справі Львівська територіальна громада уже функціонувала, а тому суди повинні були з`ясувати чи буде обраний спосіб захисту порушеного права - визнання протиправними та нечинними Розпоряджень № 624-р і № 718-р у частині включення Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові, ефективним, тобто чи призведе до відновлення прав ОСОБА_1 .

Аналогічний правовий підхід у справах такої категорії викладений Верховним Судом у постановах від 28 липня 2023 року (справа № 640/13456/20) та від 15 вересня 2023 року (справа №640/12763/20).

За наведеного правового регулювання спірних правовідносин у взаємозв`язку з установленими у цій справі обставинами, колегія суддів уважає передчасною позицію судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , позаяк судами не було визначено суті спірних правовідносин, не розглянуто справу в площині визначення ефективного способу захисту порушеного права (у разі наявності таких порушень), не вирішено питання про необхідність залучення співвідповідачів до участі у справі.

Між тим, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, на підставі належних та допустимих доказів дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Водночас, відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності з 15 грудня 2022 року, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. При цьому, у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

З огляду на приписи Закону № 2825-IX, розглядувана адміністративна справа підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

VІІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду справи судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 640/25576/20 скасувати.

Справу № 640/25576/20 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов О.А. Губська Л.О. Єресько