Рішення

від 17.10.2023 по справі 902/328/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2023 р. Cправа № 902/328/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представника позивача - Пилипчика Я.С.,

у відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (вул. Ділова, 9а, м. Київ, 03150)

до: Публічного акціонерного товариства "Іллінецьке пересувне будівельно-монтажне підприємство №5" (вул. Залізнодорожна, 50, м. Іллінці, Вінницький (Іллінецький) район, Вінницька область, 22700)

про стягнення 13 328,9 грн,

В С Т А Н О В И В :

Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк" подано позов до Публічного акціонерного товариства "Іллінецьке пересувне будівельно-монтажне підприємство №5" про стягнення 13 328,9 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про відкриття рахунків у цінних паперах власників ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5" №5-Е/ВН від 12.10.2016 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг згідно встановлених тарифів, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк" заявлено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Іллінецьке пересувне будівельно-монтажне підприємство №5" 13 328,9 грн заборгованості. з яких: 8 712 грн - основного боргу; 3 952,7 грн - інфляційних втрат та 664,2 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 13.03.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/328/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Окрім того, цією ж ухвалою зобов`язано позивача надати пояснення щодо розрахунку та відповідні докази в частині існування заборгованості саме в сумі 8712 грн станом на 31.07.2020.

09.05.2023 до суду надійшла заява позивача на виконання ухвали від 13.03.2023, за змістом якої Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" констатує, що розпочало обліковувати заборгованість відповідача за Договором з липня 2020 року та заявлена заборгованість сформована станом на 13.02.2023.

Проаналізувавши обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, враховуючи суперечливу сукупність доказів у справі та відсутність позиції відповідача у спорі, ухвалою суду від 12.05.2023 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 902/328/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.06.2023 о 14:00 год. Цією ж ухвалою витребувано у позивача докази на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 у справі №902/328/23 позов Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" до Публічного акціонерного товариства "Іллінецьке пересувне будівельно-монтажне підприємство №5" про стягнення 13 328, 90 грн у справі №902/328/23 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 01.06.2023 у справі №902/328/23 Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" оскаржило її в апеляційному порядку.

Відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 у справі №902/328/23 задоволено. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 у справі №902/328/23 скасовано. Справу №902/328/23 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Вінницької області, ухвалою від 16.08.2023 підготовче засідання призначено на 14.09.2023 о 10:00 год.

09.10.2023 на адресу електронної пошти та 16.10.2023 засобами поштового зв`язку до суду надійшов супровідний лист вих. №3221.012-23 лс від 05.10.2023 з додатком доказів підтвердження встановлених тарифів депозитарної установи.

За результатами слухання справи 14.09.2023 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.10.2023, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Слід зазначити, що на підставі відповідних клопотань представників позивача їм забезпечено участь у всіх судових засіданнях у справі №902/328/23 у суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначений час у судове засідання 17.10.2023 з`явився представник позивача (у режимі відеоконференції). Відповідач правом участі у судовому засіданні свого представника не скористався. Останній про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.09.2023, вручення якої відповідачу підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням.

Суд, шляхом постановлення ухвали у протокольній формі, відхилив ідентичні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, які зареєстровані в суді 09.10.2023 та 11.10.2023, оскільки уже наявні відповідні процесуальні акти щодо таких клопотань.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

12.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Айбокс Банк", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк", (Банк, Депозитарна установа, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Іллінецьке пересувне будівельно-монтажне підприємство №5" (Емітент, ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5", відповідач) укладено Договір про відкриття рахунків у цінних паперах власників ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5" № 5-Е/ВН (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством України, внутрішніми документами Депозитарної установи та цим Договором, прийняти від Емітента реєстр власників іменних цінних паперів (далі - Реєстр) та інші документи, визначені законодавством, відкрити рахунки у цінних паперах власникам цінних паперів Емітента, зазначеним у переданому їй Реєстрі (далі - Власники), зарахувати на вказані рахунки права на цінні папери Емітента, а також забезпечити депозитарний облік цінних паперів Емітента на відповідних рахунках Власників, а Емітент зобов`язується оплатити послуги Депозитарної установи згідно її тарифів.

Згідно із п. 3.1.1. Емітент зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги АТ "Айбокс Банк", відповідно до умов цього Договору та згідно тарифів Депозитарної установи.

Емітент оплачує послуги Депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до тарифів, встановлених Депозитарною установою (п. 4.1. Договору).

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що оплата послуг Депозитарної установи здійснюється Емітентом щомісячно не пізніше останнього числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги, в національній валюті України шляхом перерахування Емітентом грошових коштів у гривні на рахунок Депозитарної установи, згідно рахунку, який надсилається Депозитарною установою Емітента засобами поштового зв`язку чи надається особисто, не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги.

Відповідно до пункту 4.3. Договору тарифи на депозитарне обслуговування можуть бути змінені Депозитарною установою, про що Депозитарна установа зобов`язана повідомити емітента шляхом розміщення відповідної інформації на вебсайті Депозитарної установи.

Якщо Емітент протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дати розміщення інформації про зміну тарифів на вебсайті Депозитарної установи не звернувся до Депозитарної установи щодо незгоди - тарифи вважаються узгодженими.

Як стверджує позивач, з липня 2020 року ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5" зупинило здійснення оплати послуг Депозитарної установи згідно Договору, внаслідок чого станом на 13.02.2023 у відповідача виник основний борг за Договором в сумі 8712 грн.

З метою позасудового врегулювання спору ПрАТ "Айбокс Банк" направило на адресу ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5" вимогу № 4800/015-01 від 22.12.2022 про погашення заборгованості за Договором про відкриття рахунків у цінних паперах власників ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5" № 5-Е/ВН від 12.10.2016, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією від 23.12.2022. Реагування відповідача на таку вимогу матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Іллінецьке пересувне будівельно-монтажне підприємство №5" 8 712 грн - основного боргу за Договором. Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 952,7 грн - інфляційних втрат та 664,2 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Нормами абзацу 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про депозитарну систему України" рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 7 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" діяльність, пов`язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм; договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм; договору про кореспондентські відносини щодо цінних паперів, який укладається між депозитаріями.

У договорі про відкриття рахунку у цінних паперах визначаються умови ведення рахунку власника цінних паперів, порядок проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінансової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

На підтвердження заявленої до стягнення з відповідача заборгованості позивачем надано Договір про відкриття рахунків у цінних паперах власників ПАТ "Іллінецьке ПБМП №5" №5-Е/ВН від 12.10.2016, лист-вимогу № 4800/015-01 від 22.12.2022 про погашення заборгованості за Договором, розрахунок заборгованості станом на 13.02.2023 та протокол №14 засідання Тарифного комітету ПрАТ "Айбокс Банк" від 13.04.2017 в підтвердження затвердження тарифів депозитарної установи ПАТ "Айбокс Банк" на депозитарні послуги для емітентів цінних паперів.

Поряд з цим суд враховує, що за приписами п. 4.3. Договору якщо Емітент протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дати розміщення інформації про зміну тарифів на вебсайті Депозитарної установи не звернувся до Депозитарної установи щодо незгоди - тарифи вважаються узгодженими.

Отже, за відсутності у матеріалах справи звернення відповідача про незгоду із установленими тарифами такі тарифи вважаються узгодженими останнім, відтак поданий позивачем розрахунок заборгованості в частині визначених щомісячних платежів є обґрунтованим та з урахуванням відображених у ньому проплат підтверджується навність основного боргу відповідача в сумі 8712 грн станом на 13.02.2023. Водночас суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Поряд з цим таке зобов`язання відповідача за кожним з платежів є простроченим в силу п. 4.2. Договору за останнього числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача 8712 грн основного боргу підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 952,7 грн - інфляційних втрат та 664,2 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості щодо 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивач безпідставно здійснює нарахування на усю суму боргу до моменту його виникнення, що є неправомірним. Так, основний борг в сумі 8712 грн сформовано лише станом на 13.02.2023, а нарахування інфляційних втрат та 3% річних на цю суму здійснено починаючи з 31.07.2020 (тобто до моменту виникнення основного боргу на заявлену суму).

Поряд з цим з урахуванням виникнення прострочення в силу п. 4.2. Договору за спливом останнього числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги прострочення відповідача за січень 2023 року станом на 13.02.2023 ще не виникло.

Враховуючи недоліки розрахунку позивача, судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснено власний перерахунок заборгованості 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням виникнення прострочення в силу п. 4.2. Договору по кожному черговому платежу. Розрахунок долучено до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено обґрунтованість нарахування інфляційних втрат в сумі 2178,2 грн та 3% річних в сумі 337,01 грн.

Позаяк позивачем заявлено такі складові заборгованості у більших сумах (3 952,7 грн - інфляційних втрат та 664,2 грн - 3% річних), то у стягненні з відповідача 1774,5 грн інфляційних втрат та 327,19 грн 3% річних слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову частково, з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування 1774,5 грн інфляційних втрат та 327,19 грн 3% річних внаслідок неправильного обрахунку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2260,79 грн, решта - в сумі 423,21 грн підлягає віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Іллінецьке пересувне будівельно-монтажне підприємство №5" (вул. Залізнодорожна, 50, м. Іллінці, Вінницький (Іллінецький) район, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 01350937) на користь Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (вул. Ділова, 9а, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 21570492) 8712 грн - основного боргу; 2178,2 грн - інфляційних втрат; 337,01 грн - 3% річних та 2260,79 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні з відповідача 1774,5 грн інфляційних втрат та 327,19 грн 3% річних відмовити, у зв`язку із чим судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 423,21 грн залишити за позивачем.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6.Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - bank@iboxbank.online, представника позивача Пилипака Я.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне рішення складено 27 жовтня 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Ділова, 9а, м. Київ, 03150;

3 - відповідачу - вул. Залізнодорожна, 50, м. Іллінці, Вінницький (Іллінецький) район, Вінницька область, 22700.