Рішення

від 10.10.2023 по справі 904/4904/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4904/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М.

та представників:

від позивача: Селюк М.Я. адвокат;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський", с. Веселе Синельниківського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM"), м. Кишинів, Республіка Молдова

про стягнення 22 107,65 євро.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") заборгованості в сумі 22107,65 євро, що з урахуванням офіційного курсу гривні до євро 39,1467, встановленого Національним банком України станом на день подання позову й сплати судового збору - 08.09.2023, еквівалентно 865441,54 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12981,62 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого йому товару (насіння гібридів кукурудзи першого покоління F1 Дніпровський 181 СВ, Кремінь 200 СВ) згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною № 419087 від 22.03.2023 за договором поставки № АС-030123 від 05.01.2023 (з урахуванням змін).

Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") - юридична особа-нерезидент із місцезнаходженням у Республіці Молдова.

Згідно зі статтями 3, 366 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" справа підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

У питанні матеріального та процесуального права, що має застосовуватися під час вирішення спору й судового провадження, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 33 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Законом України № 238/94-ВР від 10.11.1994, зобов`язання, що виникають з договірних відносин визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.

Згідно з частинами першою четвертою статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

Договір поставки № АС-030123 від 05.01.2023, з якого у сторін виникли спірні правовідносини, укладений ними у місті Дніпрі, за змістом пункту 7.2 якого правом, що застосовується за цим договором, є право України.

Пунктом 7.3 цього договору передбачено, що у випадку, якщо сторони не досягли згоди, спори, суперечки та вимоги, які виникають із договору або у зв`язку з виконанням договору, в тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності вирішуються господарським судом за місцем знаходження продавця із застосуванням норм матеріального та процесуального права України.

Відтак, до правовідносин сторін за їхніми договірними зобов`язаннями має застосовуватися українське законодавство.

Ухвалою суду від 13.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.04.2024 з урахуванням того, що відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") юридична особа-нерезидент із місцезнаходженням у Республіці Молдова й інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача у справі відсутня.

22.09.2023 на адресу суду службою кур`єрської доставки надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Заява підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") Русланом Булігою, повноваження якого підтверджуються витягом з державного реєстру юридичних осіб № 510144 від 06.01.2023, нотаріально засвідчений переклад якого міститься у матеріалах справи.

У заяві відповідач зазначив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та визнає їх у повному обсязі, однак оплатити товар у встановлені договором строки не має можливості з огляду на відсутність грошових коштів.

Відповідач у заяві також підтвердив, що не потребує перекладу документів на румунську мову, оскільки в достатньому обсязі розуміє українську мову та вказав офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM"), на яку просить направляти документи щодо розгляду цієї справи.

Посилаючись на те, що ознайомлений з усіма документами та визнає позовні вимоги у повному обсязі, відповідач просить: долучити до матеріалів справи заяву про визнання позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" у розмірі 22107,65 євро; розподілити судовий збір в порядку статті 130 Господарського процесуального кодексу України (50% судового збору покласти на відповідача, 50% судового збору повернути платнику з Державного бюджету України); розгляд справи здійснити без участі представника відповідача; призначити підготовче засідання у найближчий час.

26.09.2023 позивач подав клопотання, яким, зважаючи на отримання від відповідача заяви про визнання позовних вимог у повному обсязі, просить суд призначити підготовче засідання у справі на найближчу дату.

Ухвалою суду від 28.09.2023 задоволено клопотання представників сторін про зміну дати підготовчого засідання у справі; змінено дату підготовчого засідання, призначеного ухвалою суду від 13.09.2023 на 16.04.2024 об 11:00 год, та призначено підготовче засідання на 10.10.2023 о 15:00 год.

У підготовче засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце засідання суду повідомлений належним чином.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У підготовчому засіданні 10.10.2023 представник позивача адвокат Селюк М.Я. надала пояснення по суті спору.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 185 Господарського процесуального кодексу України у випадку визнання позову відповідачем за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

За результатом підготовчого засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Раївський" (далі продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") (далі покупець, відповідач) укладено договір поставки № АС-030123 від 05.01.2023 (далі договір).

За умовами пункту 1.1 договору покупець зобов`язується оплатити та прийняти, а продавець поставити насіння гібридів кукурудзи першого покоління F1 Дніпровський 181 СВ у кількості 5000 п.од., Кремінь 200 СВ у кількості 19300 п.од., РАМ 1333 у кількості 5000 п.од., РАМ 0133 у кількості 3000 п.од. (далі товар). Кількість та вартість товару за кожним відвантаженням узгоджується сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору.

Доставка насіння здійснюється на умовах поставки товару DAP (Інкотермс 2020), місце призначення: митний склад м. Кишинів, Республіка Молдова (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору строк поставки товару за договором до 10 березня 2023 року включно.

Датою поставки товару вважається дата митного оформлення товару, тобто відмітка про відправку вантажу у вантажній митній декларації (п. 2.3 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що орієнтовна вартість товару за цим договором становить 950000,00 євро та включає в себе вартість самого товару, упаковки, маркування та доставки до м. Кишинів, Республіка Молдова і додатковому відшкодуванню не підлягає. Джерело фінансування власні кошти..

Згідно з пунктом 4.2 договору порядок розрахунку за товар, що поставляється, вказується в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору.

Валюта платежу євро. Витрати банку, пов`язані з платежами за цим договором, здійснюються на умовах OUR (п. 4.3 договору).

Будь-які зміни і доповнення до договору, його припинення можливі тільки за згодою сторін у письмовій формі (п. 7.1. договору).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2023.

Додатковою угодою № 25 від 20.03.2023 до договору сторони погодили поставку товару на суму 22554,00 євро, а саме: насіння гібриду кукурудзи першого покоління F1 Дніпровський СВ у кількості 500 п.од. за ціною 32,22 євро на суму 16110,00 євро; насіння гібриду кукурудзи першого покоління F1 Кремінь 200 СВ у кількості 200 п.од. за ціною 32,22 євро на суму 6444,00 євро (а.с.12).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 25 від 20.03.2023 до договору строк поставки товару до 24.03.2023 включно.

Строк оплати товару протягом 30 банківських днів з моменту оформлення покупцем митної декларації при ввезенні товару. Всі розрахунки за цією додатковою угодою здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний у цій додатковій угоді № 25 до договору поставки № АС-030123 від 05.01.2023 (п. 4 додаткової угоди №25 від 20.03.2023 до договору).

На виконання умов договору та додаткової угоди № 25 від 20.03.2023 до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") прийняло товар на загальну суму 22554,00 євро, що підтверджується: міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №419087 від 22.03.2023 (а.с. 13); вантажною митною декларацією № 23UА110130005778U0 від 22.03.2023 (а.с. 14), пакувальним листом № 26 від 22.03.2023 (а.с. 15); вантажною митною декларацією № YN130639749 від 24.03.2023 (а.с. 17-18).

На оплату товару продавцем (позивачем) покупцеві (відповідачу) виставлено рахунок (інвойс) № АС-030123/26 від 22.03.2023 на суму 22554,00 євро (а.с. 16).

Згідно з даними вантажної митної декларації № YN130639749 від 24.03.2023 датою ввезення товару на суму 22554,00 євро є 24.03.2023, про що свідчить відповідна позначка (графа 54 відповідної декларації).

Отже, виходячи з умов пункту 4 додаткової угоди № 25 від 20.03.2023 до договору, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого позивачем товару не пізніше 05.05.2023.

Відповідач свої зобов`язання з оплати виконав лише частково в сумі 446,35 євро, у зв`язку з чим позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") із претензією № 07-09 від 07.09.2023, в якій просив невідкладно погасити наявну за договором поставки № АС-030123 від 05.01.2023 заборгованість у сумі 22107,65 євро (а.с. 19-20).

У відповідь на претензію (лист № 07/09 від 07.09.2023) відповідач повідомив позивача, що не має можливості перерахувати залишок коштів за договором у зв`язку з відсутністю фінансової можливості й невиконанням його контрагентів за іншими договорами своїх зобов`язань, але при надходженні коштів на розрахунковий рахунок сума заборгованості невідкладно буде погашена в повному обсязі (а.с. 21).

Тож, наявна заборгованість за укладеним між сторонами договором і стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою позивачем товару за договором поставки № АС-030123 від 05.01.2023 та додатковою угодою до нього № 25 від 20.03.2023 на суму 22540,00 євро й виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо його оплати.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною першою, другою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Наявні у справі докази свідчать про те, що позивач у березні 2023 року належним чином виконав своє зобов`язання з поставки відповідачу товару за договором поставки № АС-030123 від 05.01.2023 та додатковою угодою до нього № 25 від 20.03.2023 на суму 22540,00 євро, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з оплати цього товару.

Виходячи з умов пункту 4 додаткової угоди № 25 від 20.03.2023 до цього договору строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати є таким, що настав.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за отриманий товар, що з урахуванням здійсненої ним часткової оплати в сумі 446,35 євро становить 22107,65 євро.

Відповідач заявлені до нього позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором у сумі 22107,65 євро визнав у повному обсязі, про що зазначив у поданій до суду заяві № 15/9 від 15.09.2023.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За приписом частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 7 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Як уже зазначалось, заява про визнання позову підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") Русланом Булігою, повноваження якого підтверджуються витягом з Державного реєстру юридичних осіб № 510144 від 06.01.2023, рішенням щодо реєстрації змін в установчому документі Товариства, додатковому акті про зміни та доповнення, внесені до Державного реєстру юридичних осіб та статуту Товариства, нотаріально засвідчені переклади яких міститься у матеріалах справи (а.с. 22 - 30; 48 - 50).

Тож, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймається судом та є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Щодо можливості стягнення заборгованості в іноземній валюті суд звертає увагу на таке.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 Цивільного кодексу України).

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до положень статті 533 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, що виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема договору купівлі-продажу, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому належним виконанням зобов`язання з боку покупця є сплата на користь продавця коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), у постанові від 16.01.2019 в справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-44цс18).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина перша статті 130 цього Кодексу передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач, звертаючись з позовними вимогами на суму 22107,65 євро, що за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на дату сплати судового збору й подання позову 08.09.2023, еквівалентно 865441,54 грн, сплатив судовий збір у сумі 12981,63 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 10021 від 08.09.2023 на суму 12981,00 грн та № 10042 від 12.09.2023 на суму 0,63 грн (а.с. 8, 40).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» належний до сплати судовий збір за подання позовної заяви до господарського суду з ціною позову в сумі 865441,54 грн становить 12981,62 грн (865441,54х1,5% = 12981,62).

Отже, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному обсязі, позивачу відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 6490,81 грн (12981,62 х 50% = 6490,81).

Інші 50% судового збору в сумі 6490,81 грн з урахуванням нормативних приписів частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 130, 191, 202, 233, 236-238, 240, 241, 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") про стягнення заборгованості в сумі 22107,65 євро задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") (державний ідентифікаційний номер і фіскальний код (IDNO): 1002600049006; місцезнаходження: МD-2051, вул. Іон Крянге, 66, кв. 27, м. Кишинів, Республіка Молдова, тел. 069161220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" (ідентифікаційний код 34359005; місцезнаходження: 52502, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, село Веселе (Раївська с/р), вулиця Токова, будинок 2а) основний борг у сумі 22107,65 євро, судовий збір у сумі 6490,81 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" (ідентифікаційний код 34359005; місцезнаходження: 52502, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, село Веселе (Раївська с/р), вулиця Токова, будинок 2а) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 6490,81 грн, сплачений у складі судового збору в сумі 12981,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 10021 від 08.09.2023.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.10.2023.

Суддя І.І. Колісник