Ухвала

від 27.10.2023 по справі 907/899/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" жовтня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/899/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області

та Довжанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Довге,

до відповідача Державного спеціалізованого господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ», м. Київ в особі: Філії «Довжанське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», с. Довге Хустського району

про стягнення 5 230 138, 01 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення)

без виклику

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про стягнення суми 5 230 138, 01 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення)

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпункту 1 та 2 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання вимоги немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Держбюджету на 2023 рік, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684,00 грн.

Прокурором заявлено вимогу майнового характеру.

З урахуванням предмета заявлених позовних вимог, які носять майновий характер, прокурору слід було сплатити судовий збір за подання цього позову в розмірі 78 452,07 грн.

Поряд із цим, прокурор, посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вказує на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. З огляду на що, прокурор просить звільнити Закарпатську обласну прокуратуру від сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування своєї позиції прокурор вказує на те, що предметом даного позову, як певної матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, є стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні за № 62023140160000121 від 27.04.2023, за результатами розгляду якого судом 29.06.2023 ухвалено обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_1 .

Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що фактичні обставини, які кваліфіковані органом досудового розслідування як підстава для кримінальної відповідальності, повністю співпадають із обставинами, якими обґрунтований цей позов про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.

У зв`язку з чим прокурор вважає, що недоцільним є покладення на державу обов`язку зі сплати судового збору за позовну заяву, подання якої зумовлене вчиненням кримінально переслідуваного діяння та завданням значної шкоди суспільним інтересам.

Аналізуючи доводи прокурора, суд виходить з наступного.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору у разі надання позивачем до суду доказів, що матеріальні збитки, які він просить стягнути, завдані саме у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №757/52913/17-ц (провадження №61-36065св18) та ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №569/4294/21.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень частини першої статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Тобто цивільний позов подається на стадії досудового розслідування, до початку судового розгляду та прийняття судом вироку у справі.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що за результатами судового розгляду обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні 29.06.2023 (справа № 301/1979/23) Іршавським районним судом Закарпатської області ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання. Відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень вказаний вирок набрав законної сили 01.08.2023.

Таким чином, господарський суд звертає увагу прокурора на відсутність підстав для застосування положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позаяк в даному випадку предметом спору виступає стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, а не шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Крім того, сам позов поданий не під час кримінального провадження до початку судового розгляду.

Таким чином, в даному випадку прокурор не звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, прокурором не дотримано процесуальні вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України та не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись статтями 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Довжанської сільської ради - без руху.

2. Встановити прокурору п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

Ухвала набирає законної сили 27.10.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ремецькі О.Ф.