Рішення

від 03.10.2023 по справі 910/14947/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2023Справа № 910/14947/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна";

до Міністерства юстиції України;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (третя особа 1);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт М" (третя особа 2);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" (третя особа 3);

про визнання протиправним та скасування наказу.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники:

Від позивача: Косарецьков В. М., адвокат, довіреність від 11.04.2023;

Від відповідача: не з`явилися;

Від третьої особи 1: не з`явилися;

Від третьої особи 2: не з`явилися;

Від третьої особи 3: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі наказ Міністерства юстиції України від 06.12.2022 № 5454/5 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" від 12.10.2020, що виданий на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 17.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" залишено без руху та встановлено позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви.

До господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 13.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/14947/22 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 14.03.2023.

Від Міністерства юстиції України 10.03.2023 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

24.03.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" надійшла відповідь на відзив Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт М" залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Також вказаною ухвалою суду залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено до 30.05.2023.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" 26.05.2023 до господарського суду надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/14947/22 до судового розгляду по суті на 04.07.2023.

У судових засіданнях 04.07.2023 та 12.09.2023 судом оголошувалися перерви.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 03.10.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

У судове засідання 03.10.2023 представники відповідача та третіх осіб не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пунктом 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

03.10.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2022 Міністерством юстиції України (далі також - відповідач) видано наказ № 5454/5, яким:

- скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" (далі також - третя особа 3, ТОВ "Грос Компані") від 12.10.2020 задоволено частково;

- скасовано рішення від 05.10.2020 №№54422884, 54422982, 54423897, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі також - КМНО) Юдіним М.А., від 08.10.2020 №54487070, прийняте приватним нотаріусом КМНО Мурською Н.В., від 12.10.2020 №54544076, прийняте приватним нотаріусом КМНО Лапкевич Т.В., від 21.10.2020 №54699776, прийняте приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З.

Вказаний наказ видано відповідачем на підставі ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі також - Закон), висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі також - Колегія) від 17.08.2022.

Згідно з висновком центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.08.2022 (далі також - висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України) вказаною колегією розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Компані" від 12.10.2022, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.10.2020 № 30083-33-20, з доповненнями до неї від 20.10.2020, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21.10.2020 за № 31006-33-20 (далі - скарга), відповідно до пункту 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128), на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі 910/21222/20, на рішення від 05.10.2020 №№ 54422884, 54422982 (далі - оскаржувані рішення 1), від 05.10.2020 № 54423897 (далі - оскаржуване рішення 2), прийняті приватним нотаріусом КМНО Юдіним Максимом Анатолійовичем (далі - приватний нотаріус Юдін М.А.), від 08.10.2020 № 54487070 (далі - оскаржуване рішення 3), від 08.10.2020 № 54489627 (далі - оскаржуване рішення 4), від 12.10.2020 № 54546016, 54546093 (далі - оскаржувані рішення 5), прийняті приватним нотаріусом КМНО Мурською Наталією Василівною (далі - приватний нотаріус Мурська Н.В.), щодо нежилого будинку - адміністративного (літера В, Г), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 10 (далі - нежила будівля).

При цьому, такий висновок мотивовано тим, що приватний нотаріус Юдін М.А. належним чином не перевірив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру прав встановлено, що іпотека та заборони на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-інвест" (далі - ТОВ "Кристалл-інвест") щодо нежилої будівлі були припинені 20.07.2015 приватним нотаріусом КМНО Смоляніновою Оленою Ярославівною (далі - приватний нотаріус Смолянінова О.Я.), оскільки законодавством визначено, що в державній реєстрації обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем, а також у разі наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, та, таким чином, закон зобов`язує державного реєстратора перевіряти подані йому документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, однак, ??внаслідок прийняття оскаржуваних рішень 1, приватним нотаріусом Юдіним М.А. проведено державну реєстрацію переходу права власності від ТОВ "Грос Компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - третя особа 1, ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" ) на нежилу будівлю та, оскільки оскаржувані рішення 1 прийняті з порушенням вимог законодавства та підлягають скасуванню, а оскаржувані рішення прийняті в наступному, підлягають скасуванню як такі, що випливають з факту скасування оскаржуваних рішень 1.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (далі також - позивач, ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна") вважає наказ № 5454/5 від 06.12.2022 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки: законодавством не передбачено повторного розгляду скарги; оскаржуваний наказ порушує законні права та інтереси позивача, як законного власника нежилої будівлі; наказом № 5454/5 від 06.12.2022 уже вдруге позбавляється право власності позивача на нежилу будівлю.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує, що оскаржуваним наказом скасовані оскаржувані рішення 1, оскільки приватним нотаріусом Юдіним М. А. належним чином не перевірено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру прав встановлено, що іпотека та заборони на нерухоме майно ТОВ "Кристалл-інвест" щодо нежилої будівлі були припинені 20.07.2015 приватним нотаріусом Смоляніновою О. Я., а відтак оскаржувані рішення 1, приватного нотаріуса Юдіна М. А., прийняті з порушенням вимог п.1, 2 ч. 3 ст. 10, п. 5, 7 ч. 1, 2 ст. 34 Закону та підлягають скасуванню.

Також відповідач вказує, що оскільки прийняті приватним нотаріусом Юдіним М. А. оскаржувані рішення прийняті з порушенням законодавства та підлягають скасуванню, інші оскаржувані рішення також підлягають скасуванню як такі, що випливають з факту скасування оскаржуваних рішень 1, у зв`язку з чим вважає вказаний наказ законним та таким, що не підлягає скасуванню.

ТОВ "Грос Компані", надаючи пояснення по суті спору, вказує, що відповідачем, при розгляді скарги було дотримано процедуру розгляду скарг та правомірно скасовано оскаржувані рішення приватних нотаріусів, оскільки приватний нотаріус Юдін М. А. порушив положення ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та положення абз. 5 п.1 ч. 3 ст. 10 та абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін та третіх осіб, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

05.10.2020 приватним нотаріусом Юдіним М.А. на підставі рішень №54422884 та №54422982 внесено записи про іпотеку №38517039 та заборону на нерухоме майно №38517089 щодо нежилого будинку - адміністративного (літ. В, Г), загальною площею 1482,40 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, за іпотекодержателем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста". Також 05.10.2020 приватним нотаріусом на підставі рішення №54423897 було зареєстровано право власності ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на вказане майно.

Приватним нотаріусом Мурською Н.В. на підставі рішень №54487070 та №54489627 від 08.10.2020, а також №54546016 та №54546093 від 12.10.2020 проведено перехід права власності на нерухоме майно від ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт М" (далі також - третя особа 2, ТОВ "Ріал Істейт М"), внесено запис про інше речове право (оренди) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Васильківський Таунхаус" (далі також - ТОВ "Васильківський Таунхаус"), та внесено записи про іпотеку №38631246 та заборону на нерухоме майно №38631314 за ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна".

21.10.2020 на підставі договору від 21.10.2020 про задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором від 12.10.2020 позивачем набуто право власності на нерухоме майно - нежилий будинок - адміністративний (літ. В, Г), загальною площею 1482,40 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10 (номер запису про право власності 38775000 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. №54700829).

Наказом Міністерства юстиції України №3744/5 від 27.10.2020 "Про задоволення скарги" скаргу ТОВ "Грос Компані" від 12.10.2020 задоволено частково, скасовано рішення №54422884, 54422982, 54423897 від 05.10.2020, прийняті приватним нотаріусом Юдіним М.А., №54487070 від 08.10.2020, прийняте приватним нотаріусом Мурською Н.В., №54544076 від 12.10.2020, прийняте приватним нотаріусом Лапкевич Т.В., №54699776, прийняте приватним нотаріусом Русанюком З.З.; тимчасово блоковано доступ приватному нотаріусу Юдіну М.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі № 910/21222/20 позов задовольнити частково, а саме визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2020 №3744/5, в частині пунктів 2 та 4, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.10.2020 № 3744/5 в частині пунктів 3 та 5 - провадження у справі закрито.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1128, у разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації) (далі - Закон), дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація речових прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону, державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

При цьому, згідно п. 1-2 ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв, виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. ???

Як вбачається з ч. 8 ст. 18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Пунктом 4 висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України встановлено, що на підставі оскаржуваних рішень 1, приватним нотаріусом Юдіним М.А., внесено записи про іпотеку та заборони на нерухоме майно нa нежилу будівлю, де іпотекодержателем зазначено "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", а іпотекодавцем ТОВ "Кристалл-інвест".

Водночас, п. 5 висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України встановлено, що з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що на момент прийняття оскаржуваних рішень 1, право власності на нежилу будівлю було зареєстровано за ТОВ "Грос компані" на підставі акту приймання-передачі майна від 25.06.2018. ???

Також у п. 6 висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України встановлено, що приватний нотаріус Юдін М.А. належним чином не перевірив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру прав встановлено, що іпотека та заборони на нерухоме майно ТОВ "Кристалл-інвест" щодо нежилої будівлі були припинені 20.07.2015 приватним нотаріусом Смоляніновою О.Я.

Пунктами 5, 7 ч. 1 ст. 24 Закону передбачено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Таким чином, приватний нотаріус Юдін М.А., в силу приписів п. 1-2 ч. 3 ст. 10, п. 5, 7 ч. 1 ст. 24 Закону, був зобов`язаний перевірити відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а при встановленні таких суперечностей, відмовити в державній реєстрації прав.

Однак, всупереч вимогам приписів п. 1-2 ч. 3 ст. 10, п. 5, 7 ч. 1 ст. 24 Закону приватний нотаріус Юдін М.А не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та не перевірив документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації та не прийняв відповідного рішення.

????Внаслідок прийняття оскаржуваних рішень 1, приватним нотаріусом Юдіним M.A. на підставі оскаржуваного рішення 2 проведено державну реєстрацію переходу права власності від ТОВ "Грос Компані" до ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на нежилу будівлю.

В свою чергу приватним нотаріусом Мурською Н.В. на підставі оскаржуваного рішення 3 було проведено державну реєстрацію переходу права власності на нежилу будівлю від ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до ТОВ "Ріел Істейт М", на підставі оскаржуваного рішення було проведено державну реєстрацію іншого речового права (право найму/оренди) на нежилу будівлю, де орендарем зазначено ТОВ "Васильківський таунхаус", оскаржуваними рішеннями 5 внесено записи про іпотеку та заборону на нерухоме майно, де іпотекодержателем зазначено ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна".

Пунктом 9 Порядку № 1128 визначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Таким чином, Колегією встановлено, що на підставі рішення від 21.10.2020 № 54544076 (далі - рішення 1) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяною Володимирівною (далі - приватний нотаріус Лапкевич Т.В.) припинено запис про заборону на нерухоме майно ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" щодо нежилої будівлі. ????На підставі рішення від 21.10.2020 №54699776 (далі - рішення 2), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович (далі - приватний нотаріус Русанюк З. З.) провів державну реєстрацію припинення іпотеки ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на нежилу будівлю, та на підставі рішення від 21.10.2020 № 54700829 (далі - рішення 3) здійснив перехід права власності від ТОВ "Ріел Істейт М" до позивача.

Також Колегією встановлено, що з відомостей Державного реєстру прав вбачається те, що оскаржуване рішення 4, оскаржувані рішення 5, рішення 3 прийнято приватними нотаріусами Мурською Н.В. та Русанюком З. З. на підставі посвідчених ними правочинів, а саме договору оренди від 08.10.2020, іпотечного договору від 12.10.2020 та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 21.10.2020.

В свою чергу, у п. 17 висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України встановлено, що скаржником не надано документів, що правочини, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, оскаржувані рішення, рішення, на момент їх прийняття, судом було визнано недійсними або ж були скасовані.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками центральної Колегії Міністерства юстиції України та вказує, що оскаржувані рішення 1, прийняті приватним нотаріусом Юдіним М.А. з порушенням вимог законодавства та підлягали скасуванню, а оскаржуване рішення 2, прийняте приватним нотаріусом Юдіним М.А., оскаржуване рішення 3, прийняте приватним нотаріусом Мурською Н.В., рішення 1, прийняте приватним нотаріусом Лапкевич Т. В., рішення 2, прийняте приватним нотаріусом Русанюком З.З., підлягали скасуванню як такі, що випливають з факту скасування оскаржуваних рішень 1.

Щодо дотримання порядку розгляду відповідачем скарги суд зазначає наступне.

Як передбачено ч. 10 ст. 37 Закону, порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Як було встановлено судом, наказом Міністерства юстиції України №3744/5 від 27.10.2020 "Про задоволення скарги" скаргу ТОВ "Грос Компані" від 12.10.2020 задоволено частково, скасовано рішення №54422884, 54422982, 54423897 від 05.10.2020, прийняті приватним нотаріусом Юдіним М.А., №54487070 від 08.10.2020, прийняте приватним нотаріусом Мурською Н.В., №54544076 від 12.10.2020, прийняте приватним нотаріусом Лапкевич Т.В., №54699776, прийняте приватним нотаріусом Русанюком З.З.; тимчасово блоковано доступ приватному нотаріусу Юдіну М.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі № 910/21222/20 позов задовольнити частково, а саме визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2020 №3744/5, в частині пунктів 2 та 4, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.10.2020 № 3744/5 в частині пунктів 3 та 5 - провадження у справі закрито.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1128, у разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

За змістом п. 8 Порядку № 1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються. Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Суд зазначає, що п. 9 Порядку № 1128 визначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Як вбачається з п. 10 Порядку № 1128, Для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше. Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд, вказує, що відповідач розглянув скаргу ТОВ "Грос Компані" від 12.10.2020 у відповідності до Порядку № 1158 та Закону, а твердження позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, у зв`язку з чим відхиляються судом, як законодавчо необґрунтовані.

Щодо тверджень позивача, що відповідач був зобов`язаний залишити скаргу ТОВ "Грос Компані" від 12.10.2020 без розгляду по суті суд вказує наступне.

Частиною 6 ст. 37 Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті. Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо, зокрема, Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні.

Позивач наголошує, що Міністерством юстиції України скарга ТОВ "Грос Компані" від 12.10.2020 уже розглядалася, за наслідком вказаного розгляду відповідачем прийнято наказ № 3744/5 від 27.10.2020.

Проте суд вказує, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі № 910/21222/20 позов задовольнити частково, а саме визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2020 №3744/5, в частині пунктів 2 та 4, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 27.10.2020 № 3744/5 в частині пунктів 3 та 5 - провадження у справі закрито.

Тобто, наказ № 3744/5 від 27.10.2020 визнано судом протиправним та скасовано.

А відтак суд вказує, що за наслідками розгляду скарги ТОВ "Грос Компані" від 12.10.2020 по суті Міністерства юстиції України не прийнято рішення, внаслідок чого у відповідача були відсутні підстави для залишення скарги ТОВ "Грос Компані" від 12.10.2020 без розгляду по суті.

Суд також зазначає, що позивач у позовній заяві зауважував, що рішенням Конституційного Суду України, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону, а саме "скасування рішення державного реєстратора".

Однак суд звертає увагу позивача на те, що згідно з п. 2 вказаного рішення Конституційного Суду України, вказаний припис втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення зазначеного рішення.

Таким чином, оскільки рішення Конституційного Суду України було прийнято 16.11.2022, а вказаний припис Закону втратив чинність з 16.05.2023, суд відхиляє твердження позивача в цій частині як законодавчо необґрунтовані.

Щодо тверджень позивача про те, що Міністерством юстиції здійснено повторний розгляд скарги скарга ТОВ "Грос Компані" від 12.10.2020, а не новий суд вказує наступне.

Так, як уже зазначалося судом, відповідно до п. 17 Порядку № 1128, у разі скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Тобто, розгляд скарги, після скасування судом рішення Мін`юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, здійснюється відповідно до Порядку № 1128.

Однак, суд зазначає, що вказаним порядком не передбачено порядку чи процедури нового або повторного розгляду скарги, а встановлено загальний порядок її розгляду Мін`юстом.

Також суд вказує, що постановою Кабінетів Міністрів України від 17.06.2022 № 696 внесено зміни до Порядку № 1128.

Так вказаною постановою доповнено пункт 10 після абзацу першого новим абзацом такого змісту: "Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.".

А п. 17 Порядку №1128 в абзаці другому слово "повторний" замінено словом "новий".

Суд вказує, що з постанови Кабінетів Міністрів України від 17.06.2022 № 696 вбачається, що не дивлячись на те, що у п. 17 Порядку № 1128 нею в абзаці другому слово "повторний" замінено словом "новий", доповнено пункт 10 після абзацу першого новим абзацом такого змісту: "Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.".

Таким чином суд вказує, що постановою Кабінетів Міністрів України від 17.06.2022 № 696 не змінено порядок розгляду скарги Мін`юстом, в тому числі у разі скасування судом рішення Мін`юсту, а лише замінено слово "повторний" словом "новий".

При цьому вказаною постановою доповнено пункт 10 після абзацу першого новим абзацом, де зазначається, що для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше, чим, на думку суду, внесено певну юридичну колізію.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про законодавчу необґрунтованість тверджень позивача в цій частині, а від так їх відхиляє.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 5454/5 від 06.12.2022.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають покладенню на позивача.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.10.2023.

Суддя О.В. Мандриченко