Рішення

від 26.10.2023 по справі 910/3299/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2023Справа № 910/3299/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

№910/3299/23

за Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 11, ідентифікаційний код 19417197)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛМІСТОБУД» (03067, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 53, ідентифікаційний код 42593327)

про стягнення 51 585,08 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛМІСТОБУД» (далі-відповідач) про стягнення 51 585,08 грн., з яких: 49 950,00 грн - основний борг, 1 458,54 грн - відсотки за користування грошовими коштами за період з 13.01.2022 р. по 24.02.2022 р., 176,54 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за угодою № 05/2307 від 23.07.2021 в частині виконання робіт у встановлений договором строк, за які позивачем сплачено кошти як попередню оплату.

Ухвалою суду від 20.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03067, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 53, ідентифікаційний код 42593327.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 між Комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" (підрядник) був укладений договір підряду на виконання робіт № 05/2307 за умовами якого підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи по встановленню регуляторів температури гарячого водопостачання в підвалі житлового будинку по вул. Святошинська, 9 в м. Вишневе Бучанського району Київської області, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що підрядник приступає до початку виконання робіт протягом 2-х календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Датою закінчення виконання вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання виконаних підрядних робіт, що підписується сторонами після виконання підрядником повного комплексу робіт (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. загальна вартість робіт за цим договором становить 49 950, 00 грн, в т.ч. ПДВ 8 325, 00 грн.

Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі акту виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 підписаних сторонами в продовж 10 (десяти) календарних днів з моменту їх підписання.

В п. 10.1. сторони погодили, що договір припиняє свою дію по закінченню строку, на який його укладено.

Договір набуває чинності в день його підписання сторонами на діє до 31 грудня 2021 року (п. 11.1. договору).

Згідно п. 11.2. закінчення строку, його припинення в тому числі шляхом розірвання, не звільняє сторони від необхідності повного виконання обов`язків за ним та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що позивачем 23.07.2021 було перераховано кошти відповідачу в сумі 49 950, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2386 від 23.07.2021, призначення платежу: оплата за робот по встановленню регул. темпер., зг.дог. № 05/2307 від 23.07.2021, ПДВ - 20% 8 325, 00 грн, проведення проц. держзакупівлі не передбачено.

Позивач вказує, що роботи в обумовлений договором строк відповідачем розпочаті не були.

14.12.2021 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу за вих. № 593 щодо виконання своїх зобов`язань за договором або повернення коштів, а також надіслано акти звірок з супровідним листом за вих. № 594. Докази надіслання містяться в матеріалах справи.

Водночас, відповіді на означений лист не отримано, роботи відповідачем виконано так і не було, кошти відповідно не повернуто.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 05/2307 від 23.07.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, суд відзначає, що в п. 10.1. та 11.1 сторони погодили, що договір припиняє свою дію по закінченню строку, на який його укладено. Договір набуває чинності в день його підписання сторонами на діє до 31 грудня 2021 року.

Відтак, договір підряду на виконання робіт № 05/2307 від 23.07.2021 припинив свою дію 31.12.2021.

Отже, суд вказує, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом договір є припинений, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено.

Як про це вказувалося вище, роботи в обумовлений договором строк відповідачем розпочаті не були.

Доказів, щоб свідчили про протилежне в матеріалах справи не міститься.

Судом встановлено, що 14.12.2021 позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою за вих. № 593 в якому просив відповідача виконати свої зобов`язання за договором або повернути кошти, що були сплачені за виконання робіт за договором № 05/2307.

Водночас, ні того, ні іншого відповідачем вчинено не було.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків виконання робіт, а саме, не приступив до виконання таких робіт в обумовлений договором строк, не повернув отримані кошти в сумі 49 950, 00 грн та беручи до уваги те, що договір 05/2307 від 23.07.2021 припинив свою дію 31.12.2021, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, то за таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.

Оскільки, позивачем лист-вимогу про виконання робіт або повернення грошових коштів було надіслано відповідачу 14.12.2021, яку останнім отримано 04.01.2022, то суд вважає правомірним визначити перебіг початку строку для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, а саме, з 13.01.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних у період з 13.01.2022 до 24.02.2022 та інфляційних втрат ( урахуванням роз`яснень Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 458, 54 грн - інфляційних втрат та 176, 54 грн - 3% річних.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, а саме того, що відповідач не приступив до виконання таких робіт в обумовлений договором строк, не повернув отримані кошти в сумі 49 950, 00 грн та беручи до уваги те, що договір 05/2307 від 23.07.2021 припинив свою дію 31.12.2021, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено та відповідно перевіривши наведені в позовній заяві розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області підлягає задоволенню та відповідно стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" належить 49 950, 00 грн - основного боргу, 1 458,54 грн - інфляційних втрат та 176, 54 грн - 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" (03067, м. Київ, пр-т Перемоги, будинок 53; ідентифікаційний код 42593327) на користь Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, обл. Київська, р-н Києво-Святошинський, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 11; ідентифікаційний код 19417197) борг в сумі 49 950 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 1 458 (одна тисяча чотириста п`ятдесят вісім) грн 54 коп., 3% річних в сумі 176 (сто сімдесят шість) грн 54 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 65 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.10.2023.

СуддяЛітвінова М.Є.