Рішення

від 20.10.2023 по справі 911/43/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/43/22

Розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця Рахімова Дмитра Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ГРАНС»

про стягнення 14 683,92 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін.

обставини справи:

Фізична особа-підприємець Рахімов Дмитро Анатолійович (далі - позивач, ФОП Рахімов Дмитро Анатолійович) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ГРАНС» (далі - відповідач, ТОВ «КЛАРІКС ГРАНС») заборгованість в сумі 14 683,92 грн. з яких: 13 750,00 грн. основний борг, 594,83 грн. пеня, 103,97 грн. 3% річних, 235,12 грн. інфляційні втрати, відповідно до умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування у міжміському сполучені від 25.06.2021 року № 1111.

Позовні вимоги обґрунтовував неналежним виконання відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2022 року відкрито провадження у справі № 911/43/22, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

встановив:

25.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК ПЛЮС ЛТД» (експедитор) та фізичною особою-підприємцем Рахімовим Дмитром Анатолійовичем (виконавець) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування у міжміському сполучені № 1111 (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору передбачено, що виконавець зобов`язується здійснити транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) та організацію перевезень у міжміському сполучені, а також доставку довіреного йому експортного, імпортного та транзитного вантажу автомобільним вантажним транспортом в пункт призначення, а експедитор зобов`язується за плату, за дорученням і за рахунок замовника оплатити послуги виконавця засобами замовника.

Згідно пункту 2.1. та 2.2. Договору узгоджено, що сторони визнають юридичну силу письмових повідомлень, документів, переданих по факсимільному зв`язку. Конкретні умови перевезень обумовлюються разовими заявками, які є невід`ємною частиною цього Договору, додатково перед кожним перевезенням або групою перевезень. Заявка оформлюється експедитором і попередньо узгоджується з виконавцем по факсу. Виконавець погоджує заявку шляхом завірення її печаткою та підписом уповноваженої особи не пізніше наступного дня за днем подачі заявки.

У відповідності до підпункту 3.1.6. пункту 3.1. Договору, експедитор зобов`язаний своєчасно оплачувати рахунки виконавця за ставками, які узгоджені в заявці, засобами отриманими від замовника за дане перевезення.

Вартість перевезень узгоджується між виконавцем і експедитором на кожне конкретне перевезення і обумовлюється в заявці на надання транспортних послуг, яка є невід`ємною частиною договору. Винагорода виконавця входить у вартість перевезення. (п. 4.1 Договору).

Оплата за перевезення провадиться експедитором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15-ти банківських днів після отримання від виконавця повного пакету правильно оформлених документів (оригіналів рахунку, товарно-транспортної накладної, акта виконаних робіт, податкової накладної), що підтверджують факт виконання перевезень, якщо інше не зазначено в заявці. Акт виконаних робіт оформлюється датою вивантаження (п. 4.2. Договору).

Згідно пункту 4.3. Договору передбачено, що всі платежі, включаючи пеню та штрафні санкції, проводяться в національній валюті України.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. Договору сторони передбачали, що за прострочення платежів, передбачених цим договором експедитор оплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 9.1. Договору визначено, що цей договір, набуває чинності з моменту його підписання і діятиме до 25.06.2024 року.

На виконання умов Договору, сторонами узгоджено заявку-договір на перевезення автотранспортом № 6501 від 25.06.2021 року, відповідно до якого узгоджено наступні умови:

- Експедитор - ТОВ «ТЕК ПЛЮС ЛТД», Перевізник - ФОП Рахімов Д. А.;

- Маршрут: м. Первомайськ, Миколаївська обл. - м. Запоріжжя;

- № А/М: ДАФ НОМЕР_1 /ВЕ1317XF;

- П.І.П.: Волощук Василь Іванович, вод.посв. ВАЕ 342685;

- Завантаження: 25.06.2021 року о 16:00, м. Первомайськ, Миколаївська обл., вул. Корабельна, 50;

- Вантажовідправник: ТОВ «ХЕВІ МЕТАЛ», контактна особа Артем + 380 (50) 257 61 53;

- Вивантаження: дата доставки: 26.06.202 року на 09:00, адреса: м. Запоріжжя, Північне шосе, 12;

- Вантажоодержувач: ТОВ «СХІД-СТАЛЬ»;

- Вантаж: назва - метал рулон, маса брутто: до 10 т, розмір вантажу: 2 рулона по 1500*1000*800, завантаження: бокове, верхнє (наявність ременів);

- Загальні умови: час на завантаження 24г (завантаження) та 24г (вивантаження), ставка за 1 А/М: 13750, 00 грн., в т.р. ПДВ 2 291,67 грн., умови оплати: Б/г протягом 10-14 банківських днів по оригіналам правильно оформлених документів (акт, рахунок, заявка, договір).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов заявки-договору на перевезення автотранспортом № 6501 від 25.06.2021 року, позивачем виконане перевезення, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.06.2021року № 684.

У відповідності до умов Договору та що підтверджується копіями опису вкладення, накладної та фіскальним чеком про направлення від 29.08.2021 року поштового відправлення за № 5521312409354 позивачем направлено на адресу ТОВ «ТЕК ПЛЮС ЛТД» оригінали документів, а саме: оригінал договору на транспортно-експедиційне обслуговування у міжміському сполучені від 25.06.2021року № 1111; оригінал заявки-договору на перевезення автотранспортом № 6501 від 25.06.2021року; оригінал акту здачі-приймання (надання послуг) № 684 від 26.06.2021року та оригінал рахунку-фактури № 724 від 26.06.2021року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформації з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», відповідне поштове відправлення отримано відповідачем - 06.09.2021року.

Таким чином, у відповідності до умов пункту 4.2. договору та положень заявки-договору на перевезення автотранспортом № 6501 від 25.06.2021року, останнім днем строку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК ПЛЮС ЛТД» свого зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг є 24.09.2021року.

Судом встановлено, що зазначені вище документи, про надання послуг, прийняті відповідачем без зауважень. Жодних претензій відповідач позивачу за якість, кількість та ціну товару не пред`являв. Правом на спростування тверджень позивача з наданням відповідних доказів та аргументів - не скористався, а тому суд вважає, що позивачем такі послуги надані у повному обсязі, а у відповідача виник відповідний обов`язок їх оплатити, чого на момент розгляду даної справи відповідачем не вчинено.

Водночас, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.12.2021року № 360193690661, згідно запису державного реєстратора від 07.10.2021року № 1002241070007072954 - відбулася державна реєстрація змін до відомостей про відповідача.

Змінена інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою. Змінено кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи та змінено керівника або відомості про керівника. Змінено місцезнаходження юридичної особи. Змінено найменування юридичної особи.

Згідно з пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 передбачено, що ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

За вказаними вище відомостями судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК ПЛЮС ЛТД» змінило своє місцезнаходження з: 49054, м. Дніпро, вул. С. Подолинського, 31Ж оф. 703 на: Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Київська, буд. 150, а також своє найменування: з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК ПЛЮС ЛТД» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ГРАНС».

У той самий час ідентифікаційний код юридичної особи (39801624) - не змінився.

Окрім того, як встановлено з матеріалів справи та перевірено судом позивач на нову адресу та назву відповідача надіслав претензію-вимогу від 16.11.2021року щодо здійснення оплати за надані послуги.

Вказана претензія-вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ГРАНС» оплати наданих позивачем послуг, а також застосування до відповідача відповідальності встановленої договором та чинним законодавством, за порушення зобов`язання з оплати наданих послуг.

Вході розгляду спору відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 6 Цивільного кодексу Україні (далі - ЦК України) сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення, зокрема, вантажу, здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Як визначено ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. При цьому, відповідно до вказаної норми, договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Згідно з ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Як вбачається з положень ч.ч. 1-2 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Статтею 311 ГК України передбачено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (аналогічні висновки узгоджуються з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Згідно статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Неналежним виконанням зобов`язань у розумінні положень статей 610-611 ЦК України є його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (договору) (до подібних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі № 910/3777/18).

Відповідно до статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги перевезення, що ним не спростовано шляхом подання до суду доказів зворотного, однак, строк виконання відповідного зобов`язання настав, вимоги позивача про стягнення боргу за такі послуги у розмірі 13 750,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд стягнути з відповідача 594,83 грн. пені за період 24.09.2021 року по 24.12.2021 року в п. 5.31. Договору, 103,97 грн. 3 % річних та 235,12 грн. інфляційних за загальний період 24.09.2021 року по 24.12.2021 року в порядку ст. 625 ЦК України.

В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Слід зазначити, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. Договору сторони погодили, що за прострочення платежів, передбачених цим договором експедитор оплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми заборгованості.

Поряд з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що позивачем при здійсненні нарахування заявленої до стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3 % річних допущено арифметичні помилки та невірно визначено дату початку прострочення з оплати наданих послуг.

Як передбачено пунктом 4.2. договору оплата за перевезення провадиться експедитором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15-ти банківських днів після отримання від виконавця повного пакету правильно оформлених документів (оригінал рахунку, товарно-транспортної накладної, акта виконаних робіт, податкової накладної), що підтверджують факт виконання перевезень, якщо інше не зазначено в заявці. Акт виконаних робіт оформлюється датою вивантаження.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Сторони у заявці-договору на перевезення автотранспортом № 6501 від 25.06.2021року погодили, що оплата послуг відповідачем здійснюється протягом 10-14 банківських днів після отримання останнім оригіналів акту, рахунку, заявки та договору.

Як вже зазначалося судом та встановлено з матеріалів справи, за поштовим відправлення № 5521312409354 позивачем направлено на адресу ТОВ «ТЕК ПЛЮС ЛТД» оригінали документів, а саме: оригінал договору на транспортно-експедиційне обслуговування у міжміському сполучені від 25.06.2021року № 1111; оригінал заявки-договору на перевезення вантажів автотранспортом № 6501 від 25.06.2021року; оригінал акту здачі-приймання (надання послуг) № 684 від 26.06.2021року та оригінал рахунку-фактури № 724 від 26.06.2021року.

Відповідачем даний пакет документів був отриманий 06.09.2021 року.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу І Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 320 від 16.08.2006 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських платіжних інструкцій через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківські платіжні операції через СЕП здійснюються у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими платіжними інструкціями, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на рахунках учасників СЕП у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів.

Враховуючи те, що відповідачем повний пакет документів позивача було отримано 06.09.2021 року, початок строку на оплату наданої позивачем послуги припав на 07.09.2021 року, а сторонами було обумовлено оплату за надані послуги протягом 14-ти банківських днів - то останнім днем обов`язку відповідача здійснити оплату позивачу припадає на 24.09.2021 року. У разі якщо, відповідач таку оплату не здійснив, то днем з якого у відповідача виникло порушення перед позивачем грошового зобов`язання є 25.09.2021 року і саме з цієї дати позивач зобов`язаний був здійснити розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % відсотків річних, а не з 24.09.2021року, з якої останній здійснював нарахування.

У зв`язку з вище означеним, суд вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з тим, що позивачем невірно визначено початок перебігу прострочення виконання зобов`язань відповідачем.

Таким чином здійснивши власний перерахунок за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга Закон» заявлених до стягнення позивачем сум пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 25.09.2021року по 24.12.2021року, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 588,42 грн. пені, 102,84, грн. 3 % річних та 234,74 грн. інфляційних.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 14 683,92 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 14 676,00 грн. з яких 13 750,00 грн. основного боргу, 588,42 грн. пені, 102,84, грн. 3 % річних та 234,74 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2 268,77 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІКС ГРАНС» (08703, Київська обл, Обухівський р-н, м. Обухів, вул. Київська, буд. 150, код ЄДРПОУ 39801624) на користь Фізичної особи-підприємця Рахімова Дмитра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 13 750 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн.00 коп. основного боргу, 588 (п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 42 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 84 коп. 3% річних, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 74 коп. інфляційних та 2 268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін