Ухвала

від 23.10.2023 по справі 911/2972/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"23" жовтня 2023 р. Справа № 911/2972/23

Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд»

до Girnar Food Beverages Pvt. LTD.

про стягнення 2 011 890,27 грн.

Встановив:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» до Girnar Food Beverages Pvt. LTD. про стягнення 2 011 890,27 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області у встановлений судом строк позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви відповідач є нерезидентом (місцезнаходження 401, Centre Point, Dr. B. Ambedkar Marg, Parel, Mumbai 400012, India), інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача на момент відкриття провадження у справі у суду відсутня. Разом з цим, п. 10 Контракту № IND-04 від 01.12.2020 року сторони передбачили порядок вирішення спорів.

За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про міжнародне приватне право" якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном та повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000, із заявами та застереженнями. Україна та Республіка Індія приєднались до зазначеної Конвенції.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).

Відповідно до ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно зі своїм правом.

Згідно зі ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

У відповідності до п. 1.4 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 N 1092/5/54, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за N 573/15264 (надалі - Інструкція), обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою. Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов`язковим. Відповідно до ст. 7 Конвенції про вручення формуляр обов`язково складається французькою чи англійською мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою обов`язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов (п. 6.3 інструкції).

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах вчиненої у Гаазі 15.11.1965 року (далі - Газька конвенція 1965 року).

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19 жовтня 2000 року Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті державного органу за посиланням http://www.hcch.net/index_en.php?act=conventions.statuscid=17, Індія є державою-учасницею даної Конвенції.

Відповідно до вищевказаного акта, центральним органом, уповноваженим складати підтвердження про вручення документів, отримувати документи, які передаються консульськими каналами тощо, є Міністерство юстиції України та його територіальні управління юстиції.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої статті 5 вказаної Конвенції, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.

Порядок здійснення вручення врегульовано в Україні Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 №1092/5/54, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Гаазької конвенції 1965 року до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

Відповідно до частини другої пункту b) статті 15 Гаазької конвенції 1965 року кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Вручення судових документів на території Республіки Індія здійснює Міністерство юстиції Республіки Індія (The Ministry of Law and Justice).

Суд також звертає увагу на те, що у разі якщо запитувана держава за вручення документів вимагає оплату, до пакета документів до вручення додається копія платіжного доручення (інформація про необхідність здійснення оплати за вручення судових документів загалом, розмір оплати та реквізити для перерахування коштів розміщені на офіційному веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права у розділі із інформацією щодо застережень, які зробила до Конвенції кожна із держав: www.hcch.net).

Проте, враховуючи Договір між Україною та Республікою Індія про взаємну правову допомогу у цивільних і господарських справах (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/356026#Text) - запити про правову допомогу надсилаються через центральні органи Договірних Сторін. В Україні Центральним органом є Міністерство юстиції України, в Республіці Індія Центральним органом є Міністерство права і юстиції (стаття 2).

Також беручи до уваги заперечення договірної держави - Республіки Індії "Вручення судових документів дипломатичними або консульськими каналами буде обмежено громадянами держави, з якої походять документи". Оскільки, Індія виступає проти методів обслуговування, передбачених у статті 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, суд вирішив у даній справі звернутися через Міністерство Юстиції України з судовим дорученням до центрального органу Індії.

У разі недотримання зазначеної вище процедури відповідач не вважатиметься належним чином повідомленим про даний спір, а також час і місце його розгляду.

Враховуючи вищевикладені обставини, з огляду на положення Гаазької конвенції 1965 року та Договору між Україною та Республікою Індія про взаємну правову допомогу у цивільних і господарських справах, з метою забезпечення реалізації принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судомі, принципу змагальності сторін, забезпеченням реалізації права щодо належного повідомлення Girnar Food Beverages Pvt. LTD. про відкриття провадження у справі № 911/2972/23, Господарський суд Київської області вважає за необхідне направити процесуальні документи відповідачу з врахуванням заперечень договірної держави, в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцію 1965 року.

Вирішуючи питання пов`язані з покладанням витрат щодо перекладу процесуальних документів, оплати за їх вручення з огляду на частини першу, третю статті 123, статтю 125 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір ініційований позивачем та те, що саме позивачем оскаржується судове рішення, на цій стадії судового розгляду дані витрати має нести заінтересована особа, якою є позивач. В свою чергу, після розгляду справи дані витрати можуть бути розподілені з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача надати до суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову даної ухвали суду, доданого до неї судового доручення у вигляді прохання про вручення документів у цивільній справі та формуляр підтвердження про їх вручення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на англійську мову у трьох примірниках даної ухвали суду, доданого до неї судового доручення у вигляді прохання про вручення документів у господарській справі та підтвердження про їх вручення.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

З огляду на вищевикладене, необхідність дотримання процедури вручення судових документів, з урахуванням місцезнаходження відповідача в Республіці Індія, провадження по даній справі підлягає зупиненню до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на дане судове доручення та визначеної дати судового засідання.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку, що вони є достатніми для прийняття її до розгляду та відкриття провадження у справі.

Разом з тим, беручи до уваги ціну позову та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Керуючись 12, 20, 162, 174, 176, 228, 229, 234, 235, 247, 250, 252, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у даній справі.

2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

3. Призначити проведення підготовчого засідання на 17.04.2024 року о 13:45. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри,16/108, в залі судових засідань № 5).

4. Повідомити сторін про те, що в силу положень ч. 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України суд встановлює письмову форму для всіх заяв та клопотань, що будуть подаватись у даній справі.

5. Зобов`язати позивача у строк до 23.11.2023 року надати суду нотаріально засвідчені копії перекладу на англійську мову у трьох примірниках дану ухвалу суду, доданого до неї судового доручення у вигляді прохання про вручення документів у цивільній справі та формуляр підтвердження про їх вручення.

6. Після надходження від позивача витребуваних документів через Міністерство юстиції України звернутися з судовим дорученням до Центрального органу Індії, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Держав, з судовим дорученням про вручення Компанії Girnar Food Beverages Pvt. LTD документів за адресою: 401, Centre Point, Dr. B. Ambedkar Marg, Parel, Mumbai 400012, India.

7. Зобов`язати відповідача надати:

- оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів, на підставі яких діє відповідач (установчий договір, статут, положення);

- протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив по суті позовної заяви з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, а позивачу його копію у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України.

8. Зобов`язати позивача подати у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов відповідь на відзив відповідача (за його наявності) у порядку, передбаченому статтями 166, 184 Господарського процесуального кодексу України; копію якого направити відповідачу, докази чого надати суду.

9. Запропонувати відповідачу подати у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, а позивачу їх копію у порядку, передбаченому ст. 167 Господарського процесуального кодексу України.

10. Попередити відповідача про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

11. Викликати в судове засідання повноважних представників сторін. Повноваження представників мають бути оформлені відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України з наданням суду документів, що підтверджують повноваження представників.

12. Роз`яснити, що неявка у підготовче засідання учасника справи, повідомленого про дату, час і місце проведення засідання, який не повідомив про причини неявки або якщо такі причини не визнано судом поважними, не є підставою для відкладення підготовчого засідання за змістом ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

13. Попередити сторін про те, що у разі неможливості виконання вимог цієї ухвали, необхідно подати письмову заяву (клопотання) із зазначенням причин.

14. Попередити сторін про можливість застосування судом заходів процесуального примусу у разі:

- порушення порядку під час судового засідання, невиконання розпоряджень судді;

- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин та ін.

15. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

16. У зв`язку із недостатнім рівнем фінансування витрат суду на вихідну поштову кореспонденцію повідомити сторін про необхідність слідкувати за подальшим перебігом розгляду справи із офіційних джерел та відомостей, що містяться на офіційному веб-сайті суду https://ko.arbitr.gov.ua/.

17. Направити дану ухвалу відповідачу в порядку встановленому ст. ст. 367-368 Господарського процесуального кодексу України, в порядку передбаченому Гаагзькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаагзькою конвенцію 1965 року).

18. Провадження у справі № 911/2972/23 зупинити.

19. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

20. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.П. Карпечкін