Рішення

від 16.10.2023 по справі 916/2211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2211/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства "Полімер-Гарант" (62441, Харківська область, Харківський район, с.Циркуни, вул.Соборна, буд. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Шенгелія, буд. 3-А)

про стягнення 1 053 856, 94 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко Я.О. - ордер АН №1163367 від 10.05.2023

від відповідача: Чайка О.Ю. - ордер ВН №1250292 від 24.05.2023

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

24.05.2023 Приватне підприємство "Полімер-Гарант" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт", в якій просить суд стягнути відповідача суму основного боргу у розмірі 693 533,18 грн, інфляційні втрати у сумі 262 849,08 грн, пеню у сумі 53 183,55 грн, 3% річних у сумі 44 291,13 грн, а також судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.05.2023 судом було відкрито провадження у справі №916/2211/23, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28.06.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

12.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.34-42)

19.07.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив (т.2 а.с.56-58).

19.07.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача договору поставки №1136 від 28 березня 2020 року, протоколу узгодження розбіжностей, видаткових накладних, копії доказів, які підтверджують факт поставки позивачем у період з 29.05.2020 по 18.03.2021 на загальну суму 2 781 867,60 грн.

Протокольною ухвалою від 20.07.2023 суд частково задовольнив клопотання відповідача у частині витребування оригіналів договору поставки №1136 від 28.03.2020, протоколу узгодження розбіжностей та наведених видаткових накладних. Водночас, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про витребування копій доказів, які підтверджують факт поставки позивачем у період з 29.05.2020 по 18.03.2021 на загальну суму 2 781 867,60 грн, та вказав, що вказані документи можуть бути отримані відповідачем у відповідь на адвокатський запит.

Протокольною ухвалою від 20.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

04.08.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналів витребуваних судом документів.

04.08.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в якості додатків до яких останнім було надано суду податкові накладні.

08.08.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (т.4 а.с.73-82). Строк для подання заперечень судом було продовжено у судовому засіданні 16.08.2023.

Також 16.08.2023 відповідачем надано суду клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке судом прийнято та залучено до справи.

Протокольною ухвалою від 16.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 11.10.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.10.2023 проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Після проголошення заключних слів, суд вийшов до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та зазначив, що вихід відбудеться 16.10.2023.

У судовому засіданні 16.10.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Приватного підприємства "Полімер-Гарант".

У період з 29.05.2020 по 18.03.2021, тобто до введення в дію воєнного стану, позивачем на виконання зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки №1136 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 781 867,60 грн.

Поставка товару підтверджується податковими накладними та частково видатковими накладним.

В свою чергу, ТОВ "Строй Опт" як Покупцем в порушення приписів статей 525, 526, 610, 629, 692, 712 ЦК України, статей 193, 265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару оплачено лише частково на суму 2 088 334,42 грн.

Обов`язок з оплати товару, з урахуванням положень ст. 692 ЦК України, є таким, що настав.

Положення п. 7.3. договору не підлягають застосуванню при визначенні строку оплати товару, оскільки фактично породжують для постачальника наслідки у вигляді неотримання коштів за переданий товар, а Покупцю надають можливість не перераховувати кошти за товар протягом тривалого часу, в даному випадку вже більше двох років.

Здійснення чергового платежу в п. 7.3. договору обумовлено реалізацією прийнятого товару, яка не є подією, яка неминуче настане, адже товар може бути взагалі нереалізований в тому числі з вини покупця.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем за придбаний товар становить 693 533,18 грн.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт".

Договір поставки №1136 від 18.03.2020 за своєю правовою природою є договором поставки з відстроченням платежу (відкладальна умова).

За змістом укладеного між сторонами договору, враховуючи положення п.7.3., у відповідача обов`язок з оплати поставленого товару виникає виключно після його реалізації.

В період окупації міста Херсон відбулось заволодіння майном підприємства ТОВ "Строй Опт", що знаходилось на тимчасово окупованій території Херсонської області (в тому числі всією документацією бухгалтерського та фінансового обліку) представниками збройних формувань російської федерації.

По даному факту за заявою представника відповідача ТОВ "Строй Опт" слідчим відділом УСБУ в Херсонський області було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України код за ЄРДР 120022230000002888.

14 грудня 2022 року за адресою складу місця зберігання товару: місто Херсон, вулиця Кольцова, 57 в результаті вибуху внаслідок потрапляння боєприпасу виникла пожежа у складському приміщені. На місці виникнення пожежі представниками Херсонського районного управління ГУ ДСНС України у Херсонській області складено Акт про пожежу та інформація про найменування та вартість знищеного товару.

Відповідач фактично не міг здійснювати реалізацію товару та виконувати свої зобов`язання за договором поставки після 24 лютого 2022 року внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажор) в результаті бойових дій та захоплення майна.

Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 є належним підтвердженням обставин непереборної сили в розумінні п.10.2., 10.3. договору.

З урахуванням зазначеного та з огляду на положення пункту 10.2 Договору, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим Договором продовжився на час дії воєнного стану.

Крім того, в позовній заяві не має інформації, з якої саме дати позивач вважає, що відбулось порушення прав позивача, а саме невиконання зобов`язання покупця по оплаті за поставлений товар.

Позивач невірно тлумачить пункт 3.7 Договору поставки. Після спливу 180 денного строку з моменту поставки товару, у Покупця виникає право повернути нереалізований товар, а не обов`язок сплатити за нього кошти.

Тобто зобов`язання відповідача по оплаті за реалізований товар згідно пункту 7.3 Договору поставки ще не наступили, оскільки не було факту реалізації товару через обставини форс-мажору.

Позивачем не надано жодного доказу про те, що товар реалізований покупцем.

Крім того, у зв`язку із знищенням товару, отриманого відповідачем для продажу третім особам, відповідач вважає, що зобов`язання по договору поставки №1136 від 03.2020 не може бути виконано у зв`язку із неможливістю його виконання, а саме внаслідок знищення майна.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

18.03.2020 між Приватним підприємством "Полімер-Гарант" (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт" (Покупець) було укладено договір поставки №1136 з урахуванням протоколу розбіжностей, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і сплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2 договору).

Прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника. Оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром (пункт 3.1 договору).

Відповідно п. 3.7 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей), у випадку, коли частина товару не була реалізована протягом 180 днів з моменту отримання товару, Покупець має право повернути його. Постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення Покупцем письмової вимоги прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

Обов`язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної (пункт 4.1 договору).

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження Товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній (пункт 4.2 договору).

Згідно п. 7.1 договору ціна товару, що передається за договором, встановлюється у національній валюті України та визначається згідно специфікації (видаткової накладної) постачальника. Загальна вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних постачальником.

Відповідно до п. 7.3 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.

В п. 7.6 договору передбачено, що датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника або інший рахунок, вказаний постачальником.

Згідно п. 8.1 договору у випадку невиконання або невідповідного виконання Покупцем зобов`язань по оплаті поставленого товару Постачальник має право стягнути з покупця штрафну неустойку у розмірі 0,2 (дві десятих) % від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по даному договору, якщо це невиконання виявилось наслідком обставин непереборної сили, які сторона не може передбачити або запобігти (пожежа, затоплення, бастування, терористичний акт та інші обставини, які знаходяться поза контролем сторін, що перешкоджають виконанню зобов`язань по даному договору), які з`явились після укладання даного договору.

У випадку настання обставин, передбачених п.10.1, строк виконання стороною своїх зобов`язань по даному договору переноситься відповідно часу, на протязі якого діють ці обставини та їх наслідки. У випадку якщо форс-мажорні обставини настали і діють більше ніж 6 (шість) місяць, будь-яка зі сторін має право у односторонньому порядку розірвати даний договір (п.10.2 договору).

Згідно п. 10.3 договору достатнім підтвердженням настання форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати регіону фактичного місцезнаходження відповідної сторони.

За умовами п. 11.5. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 днів до дати закінчення договору.

Як вказує позивач, сума поставки за договором на користь відповідача становить 2 781 867,60 грн, при цьому сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 693 533,18 грн. На підтвердження поставки товару позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні та частково видаткові накладні. Як вказує позивач, саме за наданими видатковими накладними рахується заборгованість, заявлена до стягнення.

Видаткові накладні, що підтверджують поставку на всю суму 2 781 867,60 грн, у відповідача відсутні, оскільки є такими, що втрачені.

Як встановлено судом, та сторонами така обставина не заперечується, відповідачем поставлений товар було частково оплачено на суму 2 088 334,42 грн.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо обставини поставки товару.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1 та 2 ст. 712 ЦК України).

Враховуючи, що предметом позову є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений та неоплачений товар та з урахуванням заперечень відповідача, суд зазначає, що першочерговим в даному випадку є встановлення факту наявності або відсутності поставки товару.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд, висновки якого в силу положень ст. 236 ГПК України враховуються судом, в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Надаючи оцінку наданим позивачем на підтвердження обставини поставки товару доказів, суд вказує наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, надання позивачем послуг з поставки, в розумінні положень Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" є господарською операцією, підставою для бухгалтерського обліку якої є первинні документи, які повинні мати певні реквізити.

В той же час норми Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, наведеною зокрема, у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Так на підтвердження поставки товару позивачем надано суду видаткові накладні, які за своєю природою є первинними документами, а також податкові накладні.

Відповідно до пункту 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарських операцій.

Враховуючи наведене, а також наявні в матеріалах справи докази у сукупності, з урахуванням того, що відповідачем доказів відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до суду не надано, судом визнається встановленим факт поставки товару позивачем відповідачу.

Водночас суд зауважує, що надані позивачем докази підтверджують поставку товару на суму 2 777 877,54 грн. Поставка товару на суму 3 990,06 грн матеріалами справи не підтверджена.

Так, позивачем не надано суду ані видаткові, ані податкові накладні на суми 599,40 грн та 3 390,66 грн від 10.09.2020. Натомість, зазначено про неможливість їх надання та про доцільність розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

5.2. Щодо строку виконання зобов`язання з оплати.

Враховуючи суперечливу позицію сторін щодо строків викання зобов`язання з оплати поставленого товару, яка ґрунтується на різному тлумаченні умов договору, суд, визначаючи момент виконання покупцем зобов`язання з оплати, вказує наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаропорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбаченого розстрочення платежу.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

При цьому суд вважає за необхідне вказати, що відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати товару, ніж це передбачено ч.1 ст.692 ЦК. Розстрочення - це встановлення обов`язку покупця оплатити товар частинами в більш пізні строки, ніж це передбачено ч.1 ст.692 ЦК.

З урахуванням означених положень законодавства, а також з огляду на положення п.7.3. договору, суд зазначає про укладання між сторонами договору з відстроченням (розстроченням) платежу, тобто з обов`язком відповідача здійснювати оплату реалізованого ним товару щотижня.

Враховуючи погодження сторонами більш пізнього строку оплати товару, ніж момент його передачі, суд зауважує про неможливість застосування в даному випадку положень ч.1 ст. 692 ЦК України.

При цьому, слід відзначити, що п. 3.7. договору обумовлено, що у випадку, коли частина товару залишається не реалізованою протягом 180 днів з моменту отримання товару, покупець має право повернути його.

Постачальник зобов`язаний протягом 14 календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги прийняти товар та/або замінити.

Отже, умовами договору, укладеного сторонами з протоколом розбіжностей, передбачено можливість повернення постачальнику нереалізованого товару протягом 180 днів з дати поставки, а також обумовлено обов`язки постачальника прийняти повернутий товар з оформленням відповідних документів.

Тобто, п. 3.7. договору сторони встановили граничний термін повернення нереалізованого товару.

Таким чином, проаналізувавши погоджені сторонами умови договору у сукупності, враховуючи обумовлений договором строк сплати (п. 7.3. - щотижня), а також граничний строк повернення нереалізованого товару (п. 3.7. - 180 днів з моменту поставки), суд дійшов висновку, що граничним терміном оплати товару, щодо якого сторонами погоджено відстрочення платежу, є 180 днів з моменту поставки.

Саме, враховуючи ту обставину, що реалізація товару (як відкладальна обставина) може не настати, сторонами було погоджено можливість повернення товару та відповідно граничний строк його оплати.

З урахування означеного, суд зазначає, що доводи відповідача про виникнення у нього обов`язку з оплати товару лише після його реалізації є помилковими, зробленими без урахування положень п.3.7. договору.

Отже, визначаючи строк виконання зобов`язання відповідача з оплати товару, з урахуванням суми поставки товару, яка є доведеною в рамках даної справи (2 777 877,54 грн), а також суми оплати проведеної позивачем (2 088 334,42 грн), доводів позивача щодо віднесення оплат за товар в хронологічному порядку, починаючи з перших поставок, суд зазначає, що граничним строком оплата за товар у сумі 135 091,52 грн є 21.06.2021, та у сумі 554 451,60 грн 14.09.2021. Загальна сума неоплаченого товару, підтверджена матеріалами справи, становить 689 543,12 грн.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи обставини поставки товару, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості, відповідач, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, не надав, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 689 543,12 грн.

При цьому, враховуючи виникнення у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару до повномасштабного вторгнення російських військ на територію України та введення воєнного стану, доводи відповідача щодо продовження строку виконання зобов`язання з оплати на час дії таких обставин не заслуговують на увагу.

Не можуть бути прийняті судом до уваги також доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку з оплати товару з огляду на його знищення, з урахуванням положень п.4.2. договору, яким визначено, що ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до покупця з моменту одержання такого товару, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів знищення саме поставленого товару внаслідок пожежі.

5.3. Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов`язання за договором у вигляді пені погоджена сторонами у п.8.1. договору.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлення судом обставини прострочення зобов`язання з оплати, суд зазначає про обґрунтованість вимог позивач про покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.

В той же час, враховуючи встановлення судом строку виконання зобов`язання, відмінного від визначеного позивачем, суд за допомогою системи "Ліга-360" зробив власний розрахунок в межах визначених позивачем періодів.

Розрахунок 3% річних

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 22/06/2021 до 11/05/2023 135 091,52 x 3 % x 689 : 365 : 1006897 650,25 грн.з 15/09/2021 до 11/05/2023 554 451,60 x 3 % x 604 : 365 : 10060427 525,10 грн.Таким чином, сума 3% річних становить 35 175,35 грн, а отже вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Розрахунок інфляційних втрат

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 22/06/2021 до 30/04/2023 135 091,52 грн. з 15/09/2021 до 30/04/2023 554 451,60 грн. Період 1

IIc (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x = 1.35195866

Інфляційне збільшення:

135 091,52 x 1.35195866 - 135 091,52 = 47 546,63 грн.

Період 2

IIc (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x = 1.35331468

Інфляційне збільшення:

554 451,60 x 1.35331468 - 554 451,60 = 195 895,89 грн.

Таким чином, сума інфляційних втрат становить 243 442,52 грн, а отже вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Розрахунок пені.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення135 091,5222.06.2021 - 22.07.2021317,500.0411 721,03135 091,5223.07.2021 - 09.09.2021498,000.0442 901,69135 091,5210.09.2021 - 25.09.2021168,500.0471 006,71554 451,6015.09.2021 - 25.09.2021118,500.0472 840,62Таким чином, сума пені становить 8 470,05 грн, а отже вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи виникнення у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару до повномасштабного вторгнення російських військ на територію України та введення воєнного стану, судом оцінка доводам відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, та як наслідок звільнення від відповідальності, не надається.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Шенгелія, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 41481333) на користь Приватного підприємства "Полімер-Гарант" (62441, Харківська область, Харківський район, с.Циркуни, вул.Соборна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36818111) основний борг у сумі 689 543 /шістсот вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок три/ грн 12 коп., інфляційні втрати у сумі 243 442 /двісті сорок три тисячі чотириста сорок дві/ грн 52 коп., пеню у сумі 8 470 /вісім тисяч чотириста сімдесят/ грн 05 коп., 3% річних у сумі 35 175 /тридцять п`ять тисяч сто сімдесят п`ять/ грн 35 коп., судовий збір у сумі 14 649 /чотирнадцять тисяч шістсот сорок дев`ять/ грн 47 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 жовтня 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська