Рішення

від 27.09.2023 по справі 916/2434/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2434/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

до відповідача: Приватного підприємства БУМЕР 2006 (65038, Одеська обл., м. Одеса, вул. Марії Демченко, буд. 9, код ЄДРПОУ 34598142)

про стягнення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Добров Р.М., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: Бурдейний В.О., адвокат, діє на підставі ордеру

Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства БУМЕР 2006, в якому просить суд:

- розірвати договір оренди №575/18 від 17.10.2018, що укладено у новій редакції від 19.07.2021, між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Приватним підприємством БУМЕР 2006;

- стягнути з Приватного підприємства БУМЕР 2006 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 422506,97 грн. та 46713,48 грн. пені;

- виселити Приватне підприємство БУМЕР 2006 з нежитлових приміщень та споруд, загальною площею 600,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Позовні вимоги ДКВ ОМР обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди №575/18 у новій редакції від 19.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.10.2022 о 15:15. Ухвалою суду від 25.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/2434/22 на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі №916/2434/22 на 30.11.2022 о 14:30. Ухвалою суду від 30.11.2022 відкладено підготовче засідання на 24.01.2023 о 15:15. Ухвалою суду від 24.01.2023 відкладено підготовче засідання на 17.02.2023 о 10:15.

25.01.2023 за вх.№2414/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- відповідач вказує, що ПП БУМЕР 2006 згідно з договором оренди №575/18 від 17.10.2018, укладений з ДКВ ОМР, який погоджено з балансоутримувачем КП МІСЬКІ ДОРОГИ, надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлові приміщення та споруди, загальною площею 600,1 кв.м, які розташовані за адресою: вулиця Промислова, 36 у місті Одесі; додатковою угодою №1 від 19.07.2021 було внесено зміни до договору оренди від 17.10.2018 №575/18 шляхом викладення його в новій редакції та продовжено термін дії договору до 31.03.2024 включно;

- відповідач зазначає, що 01.04.2019 комісією у складі начальника орендного відділу ДКВ ОМР Лисака М.У., головного спеціаліста орендного відділу ДКВ ОМР Горбатої В.М. у присутності директора ПП БУМЕР 2006 Князевої Г.В., було складено акт приймання-передачі нежилих будівель та споруд до договору оренди від 17.10.2018 №575/18, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36; при передачі приміщення комісією встановлено, що приміщення потребує ремонту та майна комунальної власності в приміщенні немає, однак у вказаному акті комісією не було встановлено та/або зазначено, що вказані нежилі приміщення приєднані до електричних мереж, водопостачання, газопостачання тощо, тобто ДКВ ОМР жодним чином не було повідомлено відповідача про те, ще у вказаних нежитлових приміщеннях немає комунікацій; натомість при укладанні договору про оренду окремим пунктом зазначені обов`язки ПП БУМЕР 2006 щодо зобов`язання сплати фактичних витрат за комунальними послугами; окрім цього, всупереч вказаному договору оренди, договорів про компенсацію комунальних витрат ані ДКВ ОМР, ані балансоутримувач з ПП БУМЕР 2006 не укладали, що ще раз підтверджує той факт, що ДКВ ОМР заздалегідь було передано ІШ БУМЕР 2006 нежилі приміщення без комунікацій (без підживлення нежилих приміщень до електропостачання та водопостачання) з порушенням домовленостей у вказаному договорі оренди, що в свою чергу унеможливлювало використання нежилих приміщень за цільовим призначенням відповідача (розміщення курсів з навчання водіїв автомобілів);

- відповідач звертає увагу, що після виявлення факту відсутності комунікацій у вказаних нежилих приміщеннях ПП БУМЕР 2006 зверталося із відповідними заявами до позивача про зменшення та/або звільнення від орендної плати відповідно до договору оренди у зв`язку із неможливістю провадити господарську діяльність у вказаних нежилих приміщеннях; разом з цим, для встановлення факту відсутності приєднання нежилих приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36, представником ПП БУМЕР 2006 було подано до АТ ДТЕК Одеські електромережі адвокатський запит від 06.01.2023 та у відповідь було повідомлено, що приєднання об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36 до електромереж АТ ДТЕК Одеські електромережі станом на 17.10.2018, станом на 01.04.2019 та у період з грудня 2018 року по грудень 2022 року вказаний об`єкт не був приєднаний до електромереж АТ ДТЕК Одеські електромережі;

- відповідач повідомляє, що ПП БУМЕР 2006 не може здійснювати свою господарську діяльність і тому, що з 2022 року, особи, які ані керівництву ПП БУМЕР 2006, ані співробітникам раніше не відомі, фактично захопили нежилі приміщення та земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36, встановили охорону, встановили на земельній ділянці біля нежилих приміщень, які використовувалися ПП БУМЕР 2006 власну техніку та будівельні матеріали (пісок, гравій тощо) та не допускають співробітників ПП БУМЕР 2006 до орендованих ним нежилих приміщень; вказані обставини підтверджуються фотофіксацією, на якій зображено ворота з табличкою КП МІСЬКІ ДОРОГИ та техніку, яка зберігається на території біля нежилих приміщень, які використовувалися ПП БУМЕР 2006 та відеофіксацією, яку було зроблено представником відповідача у січні 2023 року, зокрема з відео вбачається, що зі слів начебто керуючого об`єктом по вулиці Промислова, 36 у місті Одесі, доступ стороннім особам заборонено, оскільки вся територія зайнята майном територіального відділу КП МІСЬКІ ДОРОГИ, територіальний відділ КП МІСЬКІ ДОРОГИ зайняли вказану територію з серпня 2022 року;

- відповідач вказує, що для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це така обставини за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини; таким чином, відповідач нежилі приміщення досить тривалий час не міг використовувати в господарській діяльності, оскільки основним та єдиним видом діяльності ПП БУМЕР 2006 є діяльність шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів, а отже передбачає наявність електроенергії, водопостачання, взагалі комунікацій та найголовніше доступу до орендованих нежилих приміщень;

- відповідач акцентує увагу, що спірний договір оренди було укладено сторонами 17.10.2018, додаткову угода №1 до договору оренди було укладено 19.07.2021, тобто, договір оренди було продовжено через три роки, а нову оцінку об`єкта оренди, як того вимагає стаття 11 Закону України Про оренду державного та комунального манна зроблено не було, чим порушено приписи законодавства, а як наслідок і прав відповідача, оскільки укладення додаткової угоди №1 до договору оренди з вказаними порушеннями наводить відповідача на думку, що позивачем вони укладалися виключно з метою безпідставного отримання коштів з відповідача; оскільки, як вже було неодноразово вказано, вказані нежилі приміщення не могли використовуватися за цільовим призначенням без підживлення нежилих приміщень до комунікацій, зокрема, до електропостачання, крім іншого, відповідач не міг навіть провести поліпшення об`єкту оренди, оскільки відсутність електропостачання унеможливлює фізично проведення ремонтних робіт у вказаних приміщеннях;

- відповідач вважає, що надана претензія ДКВ ОМР від 07.07.2021 №0-19 12975 в якості доказу до позовної заяви не може вважатися належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки ПП БУМЕР 2006 не отримувало вказану претензію ані засобами поштового зв`язку ані за юридичною адресою ПП БУМЕР 2006 - м. Одеса, вул. Марії Демченко, 9, ані за фактичним місцезнаходженням ПП БУМЕР 2006 - м. Одеса, вул. Промислова, 36, ані засобами електронної пошти, що наводить відповідача на думку, що позивач був зацікавлений в неотриманні відповідачем вказаної претензії;

- відповідач зазначає, що всі працівники, керівник підприємства, інші посадові особи, тимчасово не виконували професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, що в свою чергу перешкоджало здійснювати господарську діяльність відповідача під час введеного воєнного стану в Україні, окрім того, директором ПП БУМЕР 2006 було складено та направлено засобами кур`єрської служби на адресу позивача заяву про настання форс-мажорних обставин №б/н від 25.02.2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану; з боку позивача станом на день подання відзиву жодної відповіді на вказану вище заяву про настання форс-мажорних обставин не надходило, таким чином, відповідач вважає, що на підставі частини 6 статті 762 ЦКУ ПП БУМЕР 2006 звільнене від орендної плати з 24.02.2022 по серпень 2022року за нежилі приміщення в м. Одесі по вул. Промисловій, 36, які неможливо було використовувати, з причин, не залежних від ПП БУМЕР 2006.

У підготовчому засіданні 17.02.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 01.03.2023 об 11:00. Ухвалою суду від 01.03.2023 відкладено підготовче засідання на 16.03.2023 о 12:50. Ухвалою суду від 16.03.2023 відкладено підготовче засідання на 03.04.2023 о 17:30.

21.03.2023 за вх.№9125/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач вказує:

- позивач зазначає, що відповідно до звіту, резюме, рецензії на звіт та висновків про незалежну оцінку ринкової вартості об`єкта оцінки: нежитлових будівель та споруд, загальної площі 600,1 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36, від 10.08.2018, виконаної ФОП Гержой Олексієм Михайловичем, оцінювачем було зазначено, що на загальній території інженерні комунікації знаходяться у не робочому стані, відключені, а безпосередньо орендовані приміщення, що знаходяться на загальній території, не мають комунікацій взагалі; також, відповідно до абз. 3 п.1.1 підписаного договору оренди №575/18 від 17.10.2018, ринкова вартість об`єкта оренди становить 2861180 (без урахування податку на додану вартість); вищевказане свідчить про те, що позивачем не приховувалась інформація стосовно відсутності комунікацій на об`єкті оренди, та більше того, відповідачем була оплачена відповідна оцінка, що свідчить про те, що останній повинен був знати про вказаний факт, а тому звинувачення відповідача є безпідставними; позивач звертає увагу, що відповідач вказує про відсутність комунікацій в об`єкті оренди з моменту підписання договору оренди від 17.10.2018 №575/18 та про неможливість використання орендованих приміщень за призначенням, та попри це все 19.07.2021 підписує додаткову угоду №1 до договору оренди №575/18 про внесення змін до договору шляхом викладення його в новій редакції, згідно якої договір був продовжений до 31.03.2024;

- щодо твердження відповідача про відсутність нової оцінки об`єкта оренди позивач наголошує на тому, що незалежну оцінку ринкової вартості об`єкта було виконано 10.08.2018, договір оренди №575/18 було підписано 17.10.2018, а додаткову угоду №1 до договору оренди №575/18 про внесення змін до договору шляхом викладення його в новій редакції було підписано 19.07.2021 та, аналізуючи вказані дати, позивач вказує, що на момент продовження дії договору оренди №575/18 остання оцінка об`єкта оренди була проведена менше як три роки тому, тобто норма законодавства не була порушена, а тому вказане відповідачем звинувачення є безпідставним;

- щодо направлення позивачем претензії відповідачу позивач зазначає, що претензію було направлено рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача, а саме: м. Одеса, вул. М. Демченко, 9, що підтверджується закритим поштовим конвертом та заповненим бланком формою №119 з наліпкою і трекін-номером поштового відправлення - 6503907964160, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта; відповідач не отримав вказану претензію у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що спростовує доводи відповідача, що позивач був зацікавлений в неотриманні відповідачем вказаної претензії, більше того, слід враховувати, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника;

- щодо настання форс-мажорних обставин позивач звертає увагу, що не є достатнім просте посилання на лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, оскільки посилаючись на форс-мажор, як на підставу для звільнення від відповідальності, стороні потрібно довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов`язання;

- щодо не допуску орендаря до орендованих приміщень, позивач вказує, що 22.02.2023 Департаментом разом із представниками ПП БУМЕР 2006 і КП Міські дороги було здійснено виїзд на місце орендованих приміщень, а саме: м. Одеса, вул. Промислова, 36, для встановлення всіх обставин справи; прибувши на місце, представниками вищевказаних організацій було встановлено наступне: доступ на територію здійснюється по перепусткам (для співробітників балансоутримувача) або при пред`явлені документів (у тому числі орендарю); орендовані приміщення не облаштовані дверима та вікнами, доступ до всіх приміщень вільний; на території знаходиться техніка та матеріальні цінності балансоутримувача; орендар орендовані приміщення не займає та не використовує, майно орендаря в приміщені відсутнє; балансоутримувач орендовані приміщення не займає, майно, що належить балансоутримувачу в приміщеннях відсутнє; комісією було встановлено, що об`єкт оренди на момент підписання договору оренди та на момент здійснення комісійного обстеження фактично не відрізняється (доказами є фотокартки з незалежної оцінки вартості майна, виготовленої на 06.08.2018 та фотофіксація, зроблена при комісійному обстеженні); вищевказані факти були зафіксовані в акті обстеження від 22.02.2023, затвердженому уповноваженими особами представниками орендодавця, балансоутримувача та за участі представника орендаря.

Ухвалою суду від 03.04.2023 відкладено підготовче засідання на 19.04.2023 о 15:30. Ухвалою суду від 19.04.2023 відкладено підготовче засідання на 11.05.2023 о 10:30.

05.05.2023 за вх.№14903/23 до суду від позивача надійшла заява та додаткові документи про часткове закриття провадження у справі щодо позовних вимог про розірвання договору та виселення у зв`язку з відсутністю предмета спору, яка судом у протокольній формі задоволена; на розгляді суду залишаються позовні вимоги про стягнення.

Ухвалою суду від 11.05.2023 відкладено підготовче засідання на 31.05.2023 об 11:40. У підготовчому засіданні 31.05.2023 судом у протокольній формі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2023 о 10:45. У судовому засіданні 20.06.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 13.07.2023 об 11:45. Ухвалою суду від 04.07.2023 судове засідання призначено на 20.07.2023 об 11:45.

18.07.2023 за вх.№24282/23 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач вказує:

- відповідач зазначає, що ПП БУМЕР 2006 має всі законні та конституційні підстави для перерахунку орендної плати (на період з початку воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в усталеному порядку) за договором оренди №575/18 від 17.10.2018, що укладено в новій редакції від 19.07.2021 з ДКВ ОМР, Комунальним підприємством МІСЬКІ ДОРОГИ та нарахувати її у розмірі не більше ніж 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої вищезазначеним договором оренди; зазначені підстави ДКВ ОМР у відповіддях №01-19/932 від 19.05.2023 на адвокатські запити та звернення представника відповідача, про не видання наказу про перерахунок орендної плати на період воєнного стану згідно з рішеннями Одеської міської ради щодо недобросовісності ПП БУМЕР 2006 є помилковими та незаконними, оскільки рішенням Одеської міської ради від 29 червня 2022 року №969-VIII врегульовано розмір орендної плати саме на період дії воєнного стану та дане рішення є обов`язковим для ДКВ ОМР, оскільки Одеська міська рада своїм рішенням поставила всіх орендарів комунального майна на території м. Одеса у рівні умови на період дії воєнного стану; таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року орендна плата за договором оренди нежитлових приміщень має складати 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором (з урахуванням її індексації), без усіляких виключень та особливостей;

- відповідач наголошує, що з позову вбачається, що ДКВ ОМР просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати в сумі 422506,97 грн. та пеню в сумі 46713,48 грн., яка утворилася за період з 01.10.2021 до 31.08.2022, 11 місяців поспіль; разом з тим, відповідач звертає увагу, шо відповідно пункту 17 розділу І договору оренди, встановлено, що співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладання договору здійснюється згідно з рішенням Одеської міської ради Про бюджет Одеської міської територіальної громади на відповідний рік;

- відповідач зауважує, що враховуючи підпункт 1 пункту 28 рішення Одеської міської ради №13-VІІІ від 24.12.2020 Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2021 рік та підпункт 1 пункту 26 рішення Одеської міської ради №797-VI11 від 08.12.2021 Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2022 рік, ПП БУМЕР 2006 приходить до висновку, що подаючи позовну заяву до Господарського суду Одеської області від 13.09.2022 №01-13/1212, ДКВ ОМР, не вірно та всупереч вказаним рішенням Одеської міської ради, було зроблено розрахунок заборгованості з орендної плати та пені ПП БУМЕР 2006, оскільки ДКВ ОМР позовні вимоги у справі №916/2434/22 про стягнення заборгованості та пені ПП БУМЕР 2006 з орендної плати, яка утворилася з 01.10.2021 до 31.08.2022, заявлено в розмірі 100 відсотків, а не у розмірі 5 відсотків, як того вимагає вказані рішення Одеської міської ради, що наводить ПП БУМЕР 2006 на думку про привласнення та не зовсім законне отримання коштів, тим паче в період воєнного стану в країні, що є підставою для звернення зі скаргою до постійної комісії Одеської міської ради з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної політики та підприємництва, яка здійснює контроль за виконанням згаданих рішень Одеської міської ради; вказане вище також підтверджує і наданий ДКВ ОМР розрахунок заборгованості на адвокатський запит представника ПП БУМЕР 2006, яким перераховано та зазначено, що заборгованість з орендної плати ПП БУМЕР 2006 відповідно до договору оренди у період з липня місяця 2019 року по серпень місяць 2022 року разом з урахуванням 5 відсотків на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, станом на сьогодні заборгованість ПП БУМЕР 2006, що підлягає сплаті на рахунок ДКВ ОМР становить 21125,28 грн., а заборгованість з орендної плати ПП БУМЕР 2006, що підлягає сплаті на рахунок КП МІСЬКІ ДОРОГИ складає 401381,69 грн.;

- відповідач вказує, що як вже було зазначено ПП БУМЕР 2006 у відзиві на позовну заяву з боку позивача станом на день подання відзиву, а також станом на сьогодні, жодної відповіді на звернення ПП БУМЕР 2006 з приводу настання форс-мажорних обставин не надходило, а отже на підставі частини 6 статті 762 ЦКУ ПП БУМЕР 2006 звільнене від орендної плати за нежилі приміщення в м. Одесі по вул. Промисловій 36, які неможливо було використовувати, з вказаних вище причин не залежних від ПП БУМЕР 2006 взагалі.

Ухвалою суду від 20.07.2023 відкладено розгляд справи на 06.09.2023 об 11:20. Ухвалою суду від 06.09.2023 відкладено розгляд справи на 27.09.2023 о 09:45.

У судовому засіданні 27.09.2023 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.09.2023 представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/2434/22 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 27.09.2022 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

17.10.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством БУМЕР 2006 (орендар, відповідач) укладений договір оренди нежитлового приміщення №575/18, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі будівлі та споруди, загальною площею 600,1 (шістсот цілих та одна десята) кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36 (КП Міські дороги) (далі за текстом об`єкт оренди); характеристика об`єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП ОМБТІ та РОН від 19.10.2006; ринкова вартість об`єкта оренди становить 2861180 (два мільйони вісімсот шістдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн. 00 копійок (без урахування податку на додану вартість); звіт про незалежну оцінку вартості об`єкта оренди складений ФОП Гержой О.М. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №1242/17 від 22.12.2017, виданий Фондом державного майна України).

Відповідно до п.1.3 договору термін дії договору з 17.10.2018 до 17.09.2021.

Згідно з п.2.1 договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №1846 зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.

В матеріалах справи наявний розрахунок орендної плати до договору оренди №575/18 від 17.10.2018, за яким місячна орендна плата на 01.10.2018 складає 28955,15 грн., з ПДВ.

Також в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі нежитлових будівель та споруд до договору оренди від 17.10.2018 №575/18.

В матеріалах справи наявний висновок про ринкову вартість нежитлових приміщень та споруд площею 600,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36, звіт про незалежну оцінку та рецензія на вказаний звіт про ринкову вартість від 10.08.2018, відповідно до яких: ринкова вартість об`єкта складає 2861180 (два мільйони вісімсот шістдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн. 00 копійок; стан звітних споруд - задовільний (ближче до не задовільно); інженерні комунікації знаходяться у непрацюючому стані, відключені; всі споруди - одноповерхові, повністю відсутні всі комунікації.

У претензії від 07.07.2021 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за договором оренди №575/18 від 17.10.2018 та про необхідність її сплати з урахуванням нарахованої пені, у місячний строк з дня отримання претензії. В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про направлення відповідачу вказаної претензії.

19.07.2021 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством БУМЕР 2006 (орендар, відповідач) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди від 17.10.2018 №575/18, за якою сторони домовились внести зміни до договору шляхом викладення його у новій редакції.

19.07.2021 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач), Приватним підприємством БУМЕР 2006 (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством Міські дороги Одеської міської ради (балансоутримувач) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси (нова редакція).

Відповідно до розділу І договору - Змінювані умови договору (далі - умови):

- об`єкт оренди та склад майна (далі - майно): нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 600,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36 (п.4.1 умов);

- вартість майна: 2861180 грн., без ПДВ (п.6.1 умов);

- цільове призначення: розміщення курсів з навчання водіїв (п.7.1 умов);

- орендна плата та платежі: 23843,17 грн., без ПДВ - дата визначення ринкової вартості майна 06.08.2018, що є датою визначення орендної плати за базовий місяць оренди; 29143,23 грн., без ПДВ - орендна плата за перший місяць оренди з 19.07.2021 (індекс інфляції з 06.08.2018 по 01.07.2021) - 1,2221 (п.9.1 умов);

- витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг: земельний податок компенсується орендарем балансоутримувачу щомісяця, до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків; сплата комунальних послуг проводиться орендарем постачальникам комунальних послуг на підставі укладених між орендарем та постачальниками договорам (п.9.2 умов);

- договір діє до 31.03.2024 включно (п.12.1 умов);

- співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: згідно з рішенням Одеської міської ради Про бюджет Одеської міської територіальної громади на відповідний рік.

Згідно з розділу ІІ договору - Незмінювані умови договору (далі - договір):

- орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов; майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 умов (п.п. 1.1, 1.2 договору);

- орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов; нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначну законодавством; до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць, загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою; орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг; орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності (п.п. 3.1, 3.3 договору);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем; орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору; сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову; на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати; припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п.п. 3.8, 3.9, 3.11 договору);

- у разі припинення договору орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем було проведено капітальний ремонт, - то разом із таким капітальним ремонтом; сплатити орендну плату-, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховані до дати, що передує даті повернення майна з оренди (п.4.1 договору);

- цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов; цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами; строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1 договору).

У повідомленні від 30.08.2019 №б/н відповідач повідомив позивача про те, що нежилі приміщення, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36 не підживлені до електропостачання та водопостачання, що у свою чергу унеможливлює використання їх за цільовим призначенням ПП БУМЕР 2006; окрім того, ПП БУМЕР 2006 позбавлене можливості провести у вказаних нежилих приміщеннях поліпшення та/або ремонт за відсутності приєднання об`єкту оренди до електропостачання та водопостачання, а отже з червня по серпень 2019 року ПП БУМЕР 2006 фактично та фізично не використовувало вказані нежилі приміщення; ПП БУМЕР 2006 просило вжити заходи щодо підживлення вказаних нежилих приміщень по вулиці Промислова, 36 в місті Одесі до електропостачання та водопостачання.

У повідомленні від 24.10.2021 №б/н відповідач повторно просив позивача вжити заходи щодо підживлення вказаних нежилих приміщень по вулиці Промислова, 36 в місті Одесі до електропостачання та водопостачання.

У листі від 25.02.2022 №б/н ПП БУМЕР 2006 повідомив ДКВ ОМР про виникнення форс-мажорних обставин у зв`язку із військовою агресією рф проти України та введенням воєнного стану та вказав на обставини позбавлення можливості виконання належним чином своїх зобов`язань за договором №575/18 від 17.10.2018.

В матеріалах справи наявний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості ПП БУМЕР 2006 за договором №575/18, за яким заборгованість за договором оренди станом на 31.08.2022 складає 422506,97 грн., а також розрахунок пені з 16.10.2021 по 31.08.2022 у розмірі 46713,48 грн.

У листі від 17.01.2023 №21/19 АТ ДТЕК Одеські електромережі надало відповідь на адвокатський запит ПП БУМЕР 2006 від 16.01.2023 та повідомило, зокрема, що об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36 до електромереж ДТЕК Одеські електромережі станом на 17.10.2018, станом на 01.04.2019 та у період з грудня 2018 року по грудень 2022 року не був приєднаний до електромереж АТ ДТЕК Одеські електромережі; щодо приєднання до електричних мереж та споживання електричної енергії нежилим приміщенням за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36 від третіх осіб АТ ДТЕК Одеські електромережі вказана інформація не відома; у АТ ДТЕК Одеські електромережі відсутня інформація щодо укладення договору про постачання електричної енергії, оскільки договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за вказаною адресою не укладався, та як наслідок, споживання електричної енергії за вказаною адресою відсутнє.

У зверненні від 21.02.2023 №б/н відповідач просив позивача перерахувати орендну плату ПП БУМЕР 2006 (на період з початку воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку) за договором оренди №575/18 від 17.10.2018, укладеним з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, та нарахувати її у розмірі не більш ніж 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої вищезазначеним договором оренди.

В матеріалах справи наявний акт обстеження нежитлових будівель та споруд від 22.02.2023, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36, який складений комісією з представників ДКВ ОМР, КП Міські дороги ОМР та у присутності представника ПП БУМЕР 2006. Вказаним актом засвідчено обстеження нежитлової будівлі та споруди за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36 та встановлено, зокрема, що:

- об`єкт оренди розташований на огородженій кам`яними та металевими парканами території, загальною площею 7473,0 кв.м; доступ на територію здійснюється через встановлений шлагбаум; доступ на територію здійснюється по перепусткам для співробітників балансоутримувача або при пред`явленні документів (у тому числі орендаря); орендовані приміщення не облаштовані дверима та вікнами, доступ у всіх приміщеннях вільний; на території знаходяться техніка та матеріальні цінності балансоутримувача; орендар орендовані приміщення не займає та не використовує, майно орендаря в приміщеннях відсутнє; об`єкт оренди на момент підписання договору оренди та момент здійснення комісійного обстеження фактично не відрізняється. У вказаному акті міститься зауваження представника ПП БУМЕР 2006, а саме: доступ до приміщення на територію КП Міські дороги по перепусткам та/або при пред`явленні документів (у тому числі орендаря) вказано зі слів представників КП Міські дороги. До вказаного акта обстеження додані фотоматеріали, які містяться в матеріалах справи.

10.04.2023 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець, позивач), Приватним підприємством БУМЕР 2006 (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством Міські дороги Одеської міської ради (балансоутримувач) укладений додатковий договір про розірвання договору оренди від 17.10.2018 №575/18 (нова редакція від 19.07.2021) нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, відповідно до якого договір оренди від 17.10.2018 №575/18 (нова редакція від 19.07.2021) вважати достроково припиненим за згодою сторін відповідно до ч.2 ст. 24 ЗУ Про оренду державного та комунального майна; договір оренди від 17.10.2018 №575/18 (нова редакція від 19.07.2021) вважати таким, що припинив свою дію з дати підписання акта повернення з оренди нерухомого майна.

10.04.2023 між Приватним підприємством БУМЕР 2006 (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством Міські дороги Одеської міської ради (балансоутримувач) підписано акт повернення з оренди нерухомого майна, відповідно до якого, внаслідок припинення договору оренди від 17.10.2018 №575/18 (нова редакція від 19.07.2021) орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 36, площею 600,1 кв.м; датою припинення договору оренди є 10.04.2023.

У адвокатському запиті від 09.05.2023 №09-05/23 представник відповідача просив позивача надати інформацію у письмовому вигляді стосовно прийнятого рішення за зверненням ПП БУМЕР 2006 №б/н від 21.02.2023 про перерахунок орендної плати ПП БУМЕР 2006 (на період з початку воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку) за договором оренди №575/18 від 17.10.2018, укладеного з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, та нарахувати її у розмірі не більш ніж 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої вищезазначеним договором оренди.

У відповіді від 19.05.2023 №01-19/932 на адвокатський запит ПП БУМЕР 2006 від 09.05.2023 №09-05/23 ДКВ ОМР повідомило, що станом на 24.02.2022 орендарем були порушені умови договору, а саме: утворилася заборгованість з орендної плати (п.3.3 договору), не було надано підтвердження страхування об`єкта оренди (п.7.1 договору), не здійснено авансовий внесок орендної плати (п.3.5 договору) і забезпечувального депозиту (п.4.5 договору) та у зв`язку з тим, що орендар був недобросовісним, наказ Департаменту про перерахунок орендної плати на період воєнного сталу згідно з рішенням Одеської міської ради від 29.06.2022 №969-VIII не видавався.

У зверненні ПП БУМЕР 2006 від 30.05.2023 до фінансового відділу ДКВ ОМР заявлено прохання у відповідності до рішення Одеської міської ради від 29.06.2022 №969-VІІІ Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану перерахувати орендну плату ПП БУМЕР 2006 (на період з початку воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку) за договором оренди №575/18 від 17.10.2018, що укладено в новій редакції від 19.07.2021 та нарахувати її у розмірі не більш ніж 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої вищезазначеним договором оренди; надати відповідь на наступне питання: на підставі яких нормативно-правових актів Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було надано розрахунок про стягнення з заборгованості з орендної плати Приватного підприємства БУМЕР 2006 за договором оренди №575/18 від 17.10.2018, що укладено в новій редакції від 19.07.2021, у розмірі 100% коштів за оренду майна, а не 5%, як то передбачено підпунктом 1 пункту 28 рішення Одеської міської ради №13-VIII від 24.12.2020 Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2021 рік та підпунктом 1 пункту 26 рішення Одеської міської ради №797-VIII від 08.12.2021 Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2022 рік?

У адвокатському запиті від 19.06.2023 №19-06/23 представник відповідача просив позивача надати інформацію стосовно прийнятого рішення за зверненням ПП БУМЕР 2006 №б/н від 30.05.2023.

У відповіді від 23.06.2023 №01-19/1255 на адвокатський запит ПП БУМЕР 2006 від 19.06.2023 №19-06/23 ДКВ ОМР повідомило, зокрема, що:

- відповідно до приписів п.129-1 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 №483, представницький орган місцевого самоврядування може ухвалити рішення про звільнення від сплати орендної плати за договором оренди, проте, враховуючи, що ПП БУМЕР 2006 - недобросовісний орендар, оскільки ним були порушені умови договору в частині не надання страхового полісу на орендоване майно, не здійснення авансового внеску орендної плати та забезпечувального депозиту, наявною заборгованістю по орендній платі, наказ про перерахунок орендної плати на період воєнного стану Департаментом не видавався;

- нарахування та розподіл орендної плати в обліку орендодавця та балансоутримувача проводиться відповідно до рішення Одеської міської ради Про бюджет м. Одеси на відповідний рік.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за договором №575/18, відповідно до якого заборгованість за договором становить 422506,97 грн., з яких заборгованість, що підлягає сплаті на рахунок КП Міські дороги (95%) - 401381,69 грн., заборгованість, що підлягає сплаті на рахунок ДКВ ОМР - 21125,28 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди №575/18 від 17.10.2018, що укладено в новій редакції від 19.07.2021 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про розірвання договору, стягнення та виселення.

Під час розгляду справи №916/2434/22 судом закрито провадження у справі за позовними вимогами про розірвання договору та виселення у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Закон України Про оренду державного та комунального майна визначає правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 17 Закон України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2022 №969-VIII Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/191972/) встановлено, що на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, звільнити від орендної плати орендарів, які: за погодженням з орендодавцем використовують орендоване майно для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги; є громадськими об`єднаннями та благодійними організаціями; орендують нерухоме комунальне майно закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, але не користуються ним у зв`язку із обмеженням доступу; є суб`єктами господарювання, що надають освітні послуги та не здійснюють діяльність у зв`язку з введенням воєнного стану; використовують нерухоме комунальне майно, що перебуває в управлінні Виконавчого комітету Одеської міської ради, та не здійснюють діяльність в орендованому об`єкті у зв`язку з введенням воєнного стану; орендують комунальне майно Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Одеса, але не використовують його у зв`язку з введенням воєнного стану (п.1). Згідно з п.2 рішення на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, орендарям (за виключенням орендарів, вказаних у пункті 1 цього рішення, та орендарів єдиних майнових комплексів) орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договорами оренди (з урахуванням її індексації).

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.09.2022 №987-VIII Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 29 червня 2022 року № 969-VIII Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/192646/) вищевказане рішення від 29.06.2022 №969-VIII доповнено пунктом 3 наступного змісту: 3.Орендодавцям комунального майна територіальної громади м. Одеси забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з цим рішенням, починаючи з 24 лютого 2022 року, за виключенням орендарів, зазначених в другому абзаці пункту 1 цього рішення, яким нарахування орендної плати відповідно до цього рішення забезпечити з дня погодження орендодавцем використання майна для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги.

Відповідно до п.28 рішення Одеської міської ради №13-VIII від 24.12.2020 Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2021 рік установлено, що в разі, коли орендодавцями нерухомого майна є комунальні підприємства, включаючи комунальні некомерційні підприємства охорони здоров`я, засновником яких виступає Одеська міська рада, кошти за оренду майна, сумарна площа якого на одне комунальне підприємство не перевищує 200 кв.м, є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів. Кошти за оренду майна, яке знаходиться на балансі бюджетних установ, організацій, сумарна площа якого на одну установу, організацію не перевищує 200 кв.м, є джерелом власних надходжень відповідних бюджетних установ, організацій. Установлено, що в разі, коли сумарна площа нерухомого майна, яке передається в оренду, перевищує 200 кв.м, договори оренди укладаються департаментом комунальної власності Одеської міської ради та орендні платежі розподіляються орендарем у наступному порядку: 1) у разі, якщо балансоутримувачем є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада, крім комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» та комунальних некомерційних підприємств охорони здоров`я (орендодавець департамент комунальної власності Одеської міської ради): - 95 відсотків коштів за оренду майна, включаючи податок на додану вартість, які є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів, орендар перераховує на рахунок комунального підприємства балансоутримувача; - 5 відсотків, включаючи податок на додану вартість, перераховуються орендарем на рахунок департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві, в порядку, визначеному пунктом 26 цього рішення.

Згідно з п.26 рішення Одеської міської ради №797-VIII від 08.12.2021 Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2022 рік установлено, що в разі, коли орендодавцями нерухомого майна є комунальні підприємства, включаючи комунальні некомерційні підприємства охорони здоров`я, засновником яких виступає Одеська міська рада, кошти за оренду майна, сумарна площа якого на одне комунальне підприємство не перевищує 200 кв.м, є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів. Кошти за оренду майна, яке знаходиться на балансі бюджетних установ, організацій, сумарна площа якого на одну установу, організацію не перевищує 200 кв.м, є джерелом власних надходжень відповідних бюджетних установ, організацій. Установлено, що в разі, коли сумарна площа нерухомого майна, яке передається в оренду, перевищує 200 кв.м, договори оренди укладаються Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та орендні платежі розподіляються орендарем у наступному порядку: 1) у разі, якщо балансоутримувачем є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада, крім Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» та комунальних некомерційних підприємств охорони здоров`я (орендодавець Департамент комунальної власності Одеської міської ради): - 95 відсотків коштів за оренду майна, включаючи податок на додану вартість, які є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів, орендар перераховує на рахунок Комунального підприємства балансоутримувача; - 5 відсотків, включаючи податок на додану вартість, перераховуються орендарем на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відкритий в Державній казначейській службі України у місті Києві, в порядку, визначеному пунктом 24 цього рішення.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан.

Згідно з ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у листі від 25.02.2022 відповідач надав повідомлення про форс-мажорні обставини в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із посиланням на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

При цьому, господарський суд враховує висновки, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, а саме: форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні шляхом видачі сертифіката.

Приймаючи до уваги відсутність відповідного сертифікату ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин саме у спірних правовідносинах, господарський суд не вбачає підстав, а відповідачем не доведено наявності таких підстав для застосування до спірних правовідносин умов форс-мажорних обставин та звільнення відповідача від обов`язку виконання умов укладеного договору, натомість обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування форс-мажору, беруться господарським судом до уваги в частині оцінки спірних правовідносин.

Господарський суд вказує, що позивачем підставою позову визначено несплату відповідачем орендної плати та з розрахунку позивача сума заборгованості складає 422506,97 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, систематично несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату, у зв`язку з чим на кінець кожного місяця спірного періоду за відповідачем рахувалась заборгованість. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані.

Як було встановлено судом, спірна заборгованість з орендної плати включає в себе, зокрема, орендну плату за використання відповідачем комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану в Україні. Між тим, при здійсненні розрахунку заборгованості позивач не врахував рішення Одеської міської ради від 29.06.2022 року №969-VIII та не забезпечив нарахування орендної плати відповідачу згідно з цим рішенням, починаючи з 24.02.2022, а саме: у розмірі 50 відсотків від суми орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) з 24.02.2022. Окрім того, господарський суд звертає увагу на те, що п.17 договору оренди визначено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: згідно з рішенням Одеської міської ради Про бюджет Одеської міської територіальної громади на відповідний рік. Так, рішеннями Одеської міської ради Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2021 та 2022 роки визначено, зокрема, що у разі, якщо балансоутримувачем є комунальні підприємства, засновником яких виступає Одеська міська рада: - 95 відсотків коштів за оренду майна, включаючи податок на додану вартість, які є джерелом доходів відповідних комунальних підприємств та використовуються на поповнення власних обігових коштів, орендар перераховує на рахунок Комунального підприємства - балансоутримувача; - 5 відсотків, включаючи податок на додану вартість, перераховуються орендарем на рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позивач - Департамент комунальної власності Одеської міської ради має право на стягнення з відповідача решти 5 відсотків коштів за оренду майна, проте ним заявлено до стягнення всю суму коштів за оренду майна, що не відповідає умовам договору та вищевказаним рішенням Одеської міської ради.

Враховуючи встановлені судом обставини, приймаючи до уваги умови договору оренди, рішення Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану, від 24.12.2020 №13-VIII Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2021 рік та від 08.12.2021 №797-VIII Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2022 рік, здійснивши власний розрахунок обґрунтованої суми орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача за використання орендованого нежитлового приміщення за час дії договору, господарський суд дійшов висновку, що відповідач має зобов`язання доплатити на користь позивача орендну плату у розмірі 26662,11 грн., решта боргу з орендної плати на суму 271225,53 грн. не підлягає стягненню на користь позивача, оскільки відноситься до перерахування балансоутримувачу орендованого майна. Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати решти боргу на користь позивача у розмірі 26662,11 грн., позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково в розмірі 26662,11 грн., в стягненні решти заявленої суми основного боргу судом відмовляється. При визначенні обґрунтованого розміру орендної плати за договором оренди, суд погодився з загальним обрахунком позивачем орендних платежів до періоду введення воєнного стану, в період воєнного стану розмір становив 50% нарахованої орендної плати. Окрім того, господарський суд погоджується з доводами відповідача, що за період 2021 та 2022 років 95% коштів за оренду майна підлягають перерахуванню на користь балансоутримувача, 5% - на користь ДКВ ОМР (позивача у справі).

Іншого відповідачем не доведено.

Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на необхідність звільнення відповідача від сплати орендної плати на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України з підстав неможливості використання приміщень через відсутність комунікацій, оскільки, підписуючи договір, як в попередній редакції, так і в новій редакції, відповідачу були відомі обставини відсутності у приміщеннях необхідних комунікацій, що підтверджується, зокрема, звітом про незалежну оцінку нежитлових приміщень та рецензією на вказаний звіт. Окрім того, п.9.2 договору передбачено, зокрема, що сплата комунальних послуг проводиться орендарем постачальникам комунальних послуг на підставі укладених між орендарем та постачальниками договорів, проте в матеріалах справи відсутні укладені між орендарем та постачальниками такі договори. Також господарським судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність доступу до орендованих нежилих приміщень, оскільки з акту обстеження від 22.02.2023 вбачається, що доступ до орендованих приміщень є вільним, проте орендар вказані приміщення не використовував. Іншого відповідачем не доведено. Інші доводи відповідача не створюють правових підстав для можливості застосування до спірних правовідносин ч.6 ст. 762 ЦК України.

Щодо заявленої до стягнення пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сплата відповідачем пені передбачена п.3.9 договору.

Водночас частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18).

Враховуючи факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань у вигляді несплати за використання орендованого майна, позивачем правомірно застосовано до відповідача відповідальність у вигляді нарахування пені. Між тим, як встановлено судом, не врахування позивачем змісту вищевказаних рішень Одеської міської ради вплинуло на вірність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку суми основного боргу, а отже і суми пені, виходячи з бази її нарахування. Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, господарський суд, враховуючи військову агресію російської федерації проти України та її наслідки, а також дослідивши інтереси сторін, які заслуговують на увагу, виходячи із принципу збалансованості інтересів обох сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яку належить стягнути з відповідача та визначити її справедливий розмір у сумі 1000 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а саме: стягнення з Приватного підприємства БУМЕР 2006 26662,11 грн. основного боргу та 1000 грн. пені. В решті позову судом відмовляється.

Іншого сторонами не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства БУМЕР 2006 (65038, Одеська обл., м. Одеса, вул. Марії Демченко, буд. 9, код ЄДРПОУ 34598142) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 26662 /двадцять шість тисяч шістсот шістдесят дві/ грн. 11 коп. основного боргу, 1000 /одну тисячу/ грн. пені та 415 /чотириста п`ятнадцять/ грн. 26 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля