Рішення

від 26.10.2023 по справі 916/318/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/318/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/318/23

Позивач: Приватне підприємство "КИРОЛ" (код 34319879; 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 45)

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство "Обувь" (212026, Республіка Білорусь, м.Могильов, вул. Якубовського, 20)

про стягнення 60 882,65 євро.

з підстав порушення умов договору

Представники:

від позивача: Федорова В.О.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: 20.01.2023 року Приватне підприємство "КИРОЛ" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Обувь" (далі Відповідач) про стягнення суми основного боргу за Контрактом № 13/02-18 від 13.02.2018 у розмірі 47 826,12 євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.2023 року (1 євро 39,6897 грн.) становить 1 898 204 гривні 35 коп. та пені за Контрактом № 13/02-18 від 13.02.2018 в розмірі 13 056,53 євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.2023 року (1 євро 39,6897 грн.) становить 520 107 гривень 72 коп.

23.01.2023 року, суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив дату та час підготовчого засідання та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В подальшому суд вжив численних заходів для належного повідомлення Відповідача про розгляд справи Господарським судом Одеської області через наявну в матеріалах справи електронну адресу Відповідача, звернення до Центрального органу Ministry of Justice of the Republic of Belarus (ul. Kollektornaya, 10 220048 Minsk Belarus), з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, публікація на офіційному сайті суду.

15.08.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав.

В С Т А Н О В И В :

13.02.2018 року між Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 13/02-18, згідно п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити комплектуючі для взуття, фурнітуру, підошву та інші матеріали, іменовані надалі «Товар» у порядку та на умовах, визначених цим контрактом, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити такий Товар у порядку та на умовах, визначених цим Контрактом.

Згідно п. 1.2. Контракту якісні та кількісні характеристики Товару, які є предметом поставки згідно з цим Контрактом, а також терміни поставки Товару визначаються у заявках та специфікаціях, що додаються до Контракту та є його невід`ємною частиною.

Загальна піна Контракту 500 000 (п`ятсот тисяч) євро (визначається у відповідності з загальною кількістю Товару, поставленого в рамках даного контракту і цін), зазначених у Специфікаціях - п. 3.1 Контракту). Валюта платежу євро (п. 3.2. Контракту). Документом, що підтверджує погодження найменування, умови поставки, асортименту, кількості, вартості кожної окремої партії Товару, строку поставки та ціни на Товар є підписані уповноваженими представниками сторін Специфікації (п. 3.3. Контракту).

Строк оплати Товару здійснюється Покупцем за 100% передоплатою. Інші умови оплати Товару сторонами зазначаються у Специфікаціях (6.1. Контракту). Відповідно Специфікації № 25 від 20.12.2021 Покупцю встановлено відстрочку платежу 30 днів з дати отримання Товару.

Датою поставки Товару вважається дата передачі Товару Перевізнику, зазначеному Покупцем, що має бути відображено у CMR (міжнародній товарно- транспортній накладній) п. 4.9. Контракту. Термін поставки Товару Продавцем встановлений у Специфікації № 25 від 20.12.2021 строком до 10.02.2022 р.

Перехід права власності на Товар віт Продавця до Покупця відбувається в момент поставки Товару та відповідає даті, зазначеній у CMR (п. 4.9. Контракту).

Крім того, згідно положень п. 9.2. Контракту № 13/02-18 від 13.02.2018 р., Сторони гарантують, що цей Контракт є виключно двостороннім, не тягне за собою виникнення, зміни та припинення зобов`язань для третьої сторони. Контракт не стосується політичних та інших інтересів держав, у яких сторони зареєстровані як юридичні особи та згідно з п. 9.4. Контракту № 13/02-18 від 13.02.2018 р., якщо сторони не домовились щодо виконання контракту, то неврегульовані шляхом переговорів спори за даним договором будуть розглядатися в Господарському суді Одеської області з чинним законодавством України. У виборі підсудності спору сторони керуються Гаазькою конвенцією з міжнародного приватного права від 30 червня 2005 року.

Як свідчать матеріали справи, Позивач своєчасно та в повному обсязі поставив Товар на адресу Відповідача за Контрактом № 13/02-18 від 13.02.2018 року на загальну суму 47826,12 євро, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною від 20.01.2022 року та митною декларацією від 20.01.2022 року № UА500490/2022/000568 із відміткою дати перетину кордону, чим виконало свої зобов`язання за Контрактом за узгодженими Сторонами умовами в повному обсязі. Претензій щодо поставлених партій Товару за якістю та кількістю у відповідності до умов п.п. 7.3 7.8., 10.3. Контракту від Покупця не надійшло.

Позов ґрунтується на тому, що Відповідачем не сплачено за поставлений товар згідно виставлених рахунків, тому посилаючись на ст. 232, 526, 530 Цивільного Кодексу України, Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про міжнародне приватне право», Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу за Контрактом № 13/02-18 від 13.02.2018 у розмірі 47 826,12 євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.2023 року (1 євро 39,6897 грн.) становить 1 898 204 гривні 35 коп. та пені за Контрактом № 13/02-18 від 13.02.2018 в розмірі 13 056,53 євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.2023 року (1 євро 39,6897 грн.) становить 520 107 гривень 72 коп.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", передбачено, (Ст. 38) що спори, які виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, з іноземними суб`єктами господарської діяльності та у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Нормою ст. 39 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що будь - які спори, щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

Відповідно до п.1. ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Відповідно до угоди "Про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності", яка була підписана державами - учасницями СНД у м. Києві 20.03.1992 р., (ст. 11) встановлено правила застосування цивільного законодавства однієї держави - учасниці СНД на території іншої держави учасниці СНД. При цьому за цими правилами, права та обов`язки сторін згідно з договором визначаються законодавством держави - місця укладення такого договору, якщо інше не передбачено угодою сторін. Аналогічні норми щодо права сторін вибирати суд для розгляду спору передбачені і Гаазькою конвенцією з міжнародного приватного права від 30 червня 2005 року

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин,

регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За відсутності в матеріалах справи доказів оплати Відповідачем за поставлений Товар в повному обсязі, суд визнає доведеним наявність боргу Відповідача на суму основної заборгованості у розмірі основного боргу за Контрактом № 13/02-18 від 13.02.2018 у розмірі 47 826,12 євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.2023 року (1 євро 39,6897 грн.) становить 1 898 204 гривні 35 коп., тому позов в цій частині слід задовольнити.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, у разі порушення взаємних зобов`язань за цим Контрактом Сторони несуть відповідальність, визначену Контрактом та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, (п. 10.1. Контракту).

Відповідно п.п. 10.7, 10.8. Контракту, 10.7. У разі прострочення платежу за поставлений Товар (партію товару) Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% вартості поставленого, але не оплаченого Товару за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу за поставлений товар на термін понад 90 днів з дати відвантаження Товару Покупець додатково сплачує Продавцю, крім пені (п. 10.7. Контракту) та штрафні санкції, що застосовуються до Продавця відповідно до законодавства У країни, на підставі наданих Продавцем документів про застосування санкцій до Продавця з боку відповідних інстанцій.

Оскільки заборгованість, яка сформувалася за Контрактом, є порушенням пунктів 1.1, 6.1. Контракту та Специфікації № 25 від 20.12.2021, згідно з якими Покупець (Відповідач) зобов`язаний оплатити поставлений товар протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, Позивач мас право на застосування пені, передбаченої пунктом 10.7., Контракту.

На підставі наведених норм Законодавства України та умов Контракту Позивачем правомірно нараховано пеню за Контрактом № 13/02-18 від 13.02.2018 в розмірі 13 056,53 євро, що за курсом НБУ станом на 18.01.2023 року (1 євро 39,6897 грн.) становить 520 107 гривень 72 коп.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Обувь" (212026, Республіка Білорусь, м. Могильов, вул. Якубовського, 20, УНН 700181573, ДКПО 03121887000) на користь Приватного підприємства "КИРОЛ" (код 34319879; 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 45): суму основного боргу за Контрактом №13/02-18 від 13.02.2018 у розмірі 47 826 євро 12 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 18.01.2023 року (1 євро 39,6897 грн.) становить 1 898 204 гривні 35 коп. та пені за Контрактом № 13/02-18 від 13.02.2018 в розмірі 13 056 євро 53 євроценти, що за курсом НБУ станом на 18.01.2023 року (1 євро 39,6897 грн.) становить 520 107 гривень 72 коп. та 36 246 гривень 21 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.10.2023р..

Суддя О.А. Демешин

Повне рішення складено 27 жовтня 2023 р.