ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 жовтня 2023 року м.Тернопіль Справа № 921/634/23 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Малайній В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Тернопільського обласного центру зайнятості, м.Тернопіль
до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради, смт.Козова Тернопільського району Тернопільської області
про стягнення 20842,76грн,
за участю представників:
позивача: Гарькава Л.Р., начальник юридичного відділу, довіреність №08від 02.01.2023 (в залі суду);
Дзюбановська Н.З., юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №11від 02.01.2023 (в залі суду);
відповідача: Іваніцька М.М., начальник відділу, розпорядження №05 від 11.01.2021 (в залі суду);
Кіндрацька Г.С., юрисконсульт, довіреність №8від 19.10.2023, наказ №69-к від 07.08.2023 (в залі суду).
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Тернопільський обласний центр зайнятості, м.Тернопіль звернувся 20.09.2023 (згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№682) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради, смт.Козова Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 20842,76грн матеріального забезпечення на випадок безробіття (допомоги по безробіттю), у зв`язку з поновленням працівника на роботі за судовим рішенням.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в період з 13.05.2021 по 22.12.2021 безробітній ОСОБА_1 , у зв`язку з перебуванням її на обліку в центрі зайнятості було виплачено грошове забезпечення. 23.12.2021 нею надано Козівській районній філії Тернопільського обласного центру зайнятості копію рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09.12.2021 у справі №951/405/21, яким визнано незаконним та скасовано наказ начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради від 13.04.2021 №68-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії, та копію наказу від 09.12.2021 №157-к «Про виконання рішення суду». У зв`язку з цим, на підставі наказу Козівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 23.12.2021 №НТ211223 ОСОБА_1 припинено реєстрацію безробітного та припинено виплату допомоги по безробіттю. За період перебування ОСОБА_1 в статусі безробітної - з 13.05.2021 по 22.12.2021 їй було виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття (допомога по безробіттю) в розмірі 20842,76грн. Оскільки працівника звільнено незаконно, через що застрахована особа втратила заробітну плату та була вимушена зареєструватися у центрі зайнятості в пошуках роботи та отримувати допомогу по безробіттю, у відповідача як роботодавця виник обов`язок відшкодувати Центру зайнятості виплачене забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Згідно наказу №378"Д" від 30.12.2021 "Про повернення коштів" відповідачу наказано повернути кошти, виплачені безробітній ОСОБА_1 в розмірі 20842,76грн. Утім наказ Відділом не виконано, а претензія про відшкодування коштів №10/1284 від 21.04.2023 залишена без задоволення з посиланням на відсутність правових підстав для включення вказаної суми до видатків Відділу на 2023 рік та, відповідно, відсутності бюджетних асигнувань на відповідні цілі.
Заперечення відповідача.
Відповідач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву №824/06-04 від 09.10.2023 (вх.№8081 від 08.10.2023 та запереченні щодо відповіді на відзив №887/06-04 від 23.10.2023 (вх.№8511 від 23.10.2023). Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 не з`явилася до Відділу для негайного виконання рішення суду від 09.12.2021 у справі №951/405/21 про поновлення її на роботі, а також не повідомила про те, що вона перебувала на обліку у Центрі зайнятості як безробітна та отримувала відповідні виплати у цей період. На думку Відділу, наказ Центру зайнятості №378"Д" "Про повернення коштів" не має юридичної сили, не є виконавчим документом і тому не підлягає обов`язковому виконанню.
Відповідач вважає, що кошти, виплачені Центром зайнятості, повинні бути повернуті особою, яка їх отримала - ОСОБА_1 , адже цій особі за один і той же період виплачено і середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі судового рішення від 09.12.2021 у справі №951/405/21, і допомогу по безробіттю.
Також відповідач додатково зазначив, що на даний час не є роботодавцем для ОСОБА_1 , оскільки наказом №131-к від 27.10.2022 її було звільнено відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 24.10.2023.
В судовому засіданні представниками сторін підтримано доводи та заперечення, наведені у заявах по суті спору, з посиланням на долучені до справи докази.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 24.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи.
Наказом №68-К від13.04.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера централізованої бухгалтерії Відділу освіти, молоді та спорту Козівської селишної ради у зв`язку із зміною структури та штату працівників, на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.
Згідно поданих 13.05.2021 ОСОБА_1 заяв про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, наказом Козівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 13.05.2021 №НТ210513 ОСОБА_1 відповідно до ст. 43 Закону У країни «Про зайнятість населення» - надано статус безробітного з 13.05.2021; відповідно до п.п.1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - призначено допомогу по безробіттю з 13.05.2021 по 22.12.2021 як застрахованій особі залежно від страхового стажу.
За період перебування на обліку як безробітної, ОСОБА_1 з 13.05.2021 по 22.12.2021 виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття (допомога по безробіттю) в загальному розмірі 20842,76грн, що підтверджується відомостями з персональної картки №191021051300002 від 13.05.2021 та довідкою Козівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 30.06.2023.
Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2021 року у справі №951/405/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102384962), яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 квітня 2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103950007), задоволено позов ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради від 13.04.2021 №68-к «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера централізованої бухгалтерії Відділу освіти, культури, молоді і спорту Козівської селищної ради. Поновилено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії Відділу освіти, культури, молоді і спорту Козівської селищної ради. Стягнуто із Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 47447,78грн за вирахуванням відповідних податків і зборів.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради листом №1069 від 22.12.2021 повідомив Козівську районну філію Тернопільського обласного центру зайнятості про виконання рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2021 року у справі №951/405/21.
Так, відповідно до наказу від 09.12.2021 №157-к «Про виконання рішення суду» ОСОБА_1 поновлено на посаді бухгалтера групи централізованої бухгалтерії Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради з 23.12.2021 з подальшою виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 47447,78грн.
Наказом Козівської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 23.12.2021 №НТ211223 ОСОБА_1 :
- припинено реєстрацію безробітного відповідно до пп. 2 п.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 (в редакції, чинній на дату прийняття рішень), абз. 10 пп. 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792, у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, та виданням відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
- припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-111 від 02.03.2000 (в редакції, чинній на дату прийняття рішень) та пп. 2 п. 1 част. V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 №624.
Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Тернопільським обласним центром зайнятості видано наказ №378 "Д" від 30.12.2022 "Про повернення коштів", згідно з яким Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради наказано повернути кошти у розмірі 20842,76грн, які були виплачені Центром зайнятості ОСОБА_1 за період перебування її на обліку як безробітної з 13.05.2021 по 22.12.2021.
У зв`язку з невиконанням наказу №378 "Д" від 30.12.2022, Центр зайнятості звернувся до відповідача з претензією №10/1284 від 21.04.2023, в якій пропонував повернути протягом 15-ти календарних днів виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття безробітній в сумі 20842,76грн у зв`язку з поновленням безробітної на роботі за судовим рішенням.
Однак, у відповіді на претензію №370/04 від 16.05.2023, Відділ відмовився виконати дану вимогу.
Наведені обставини підтверджуються додатково поясненнями представників сторін у заявах по суті спору, а також у судовому засіданні.
Посилаючись на положення ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", позивач звернувся з позовом до суду та вимагає стягнути з відповідача суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 20842,76грн, що і є предметом спору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту,визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі - Законом).
Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1, п.1 ч.1 ст.7 Закону, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Одним із видів такого забезпечення за Законом, є допомога по безробіттю.
Як встановлено з матеріалів справи, 13.05.2021 Козівською РФ Тернопільського обласного центру зайнятості, у зв`язку з звільненням ОСОБА_1 з посади бухгалтера централізованої бухгалтерії Відділу освіти, молоді та спорту Козівської селищної ради у зв`язку із зміною структури та штату працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України та на підставі поданої нею заяви, їй було надано статус безробітної, а також здійснено виплату допомоги по безробіттю розмірі 20842,76грн.
Судом встановлено, що громадянка ОСОБА_1 втратила роботу з незалежних від неї обставин, тому у встановленому законодавством порядку, була зареєстрована як безробітна.
Згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється: у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг.
На виконання рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2021 року у справі №951/405/21, яке набрало законної сили, на підставі наказу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради від 09.12.2021 №157-к «Про виконання рішення суду» ОСОБА_1 поновлено на посаді бухгалтера групи централізованої бухгалтерії та виплачено їй середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 47447,78грн. Про дані обставини відповідачем у справі повідомлено Центр зайнятості у листі №1069 від 22.12.2021.
У зв`язку з поновленням на роботі, наказом Козівської РФ Тернопільського обласного центру зайнятості №НТ211223 від 23.12.2021 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено її реєстрацію як безробітної на підставі пп.2 п.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», абз. 10 пп. 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792 та пп.2 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-111 від 02.03.2000, п.1 част.V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 №624.
Встановлені судом обставини підтверджують факт поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі судового рішення і ця обставина не заперечується сторонами у справі.
Пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Відповідно до п. 2 Розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 №624, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам перед пенсійного віку - не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.
Як зазначалося вище, за час перебування ОСОБА_1 на обліку у Козівській районній філії Тернопільського обласного центру зайнятості за період з 13.05.2021 по 22.12.2021 їй було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 20842,76грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.2020, а тому наділений всіма права та обов`язками згідно чинного законодавства.
У даному випадку Відділ освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради є роботодавцем ОСОБА_1 у розумінні п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". І факт звільнення ОСОБА_1 з посади в жовтні 2022 року жодним чином не спростовує статусу відповідача як роботодавця у спірних правовідносинах.
Таким чином, право позивача стягнути з роботодавця (відповідача у справі) суму виплачених страхових коштів, наданих безробітній ОСОБА_1 та обов`язок відповідача відшкодувати відповідну суму у зв`язку поновленням ОСОБА_1 на посаді виникли з дати набрання законної сили рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2021 року у справі №951/405/21.
Щодо доводів відповідача про те, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі судового рішення у справі №951/405/21 та виплаченої Центром зайнятості допомоги по безробіттю, що є предметом судового розгляду у цій господарській справі, призведе до подвійного витрачання бюджетних коштів, а тому суму виплаченої допомоги по безробіттю повинна повернути сама ОСОБА_1 , то такі судом оцінюються критично, оскільки сума соціальної допомоги по безробіттю в розмірі 20842,76грн, що виплачена позивачем ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню в порядку, визначеному статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а виплати, що були присуджені ОСОБА_1 на підставі рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09 грудня 2021 року у справі №951/405/21 в порядку частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України, є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто види юридичної відповідальності відповідача перед позивачем та перед безробітним, є різними, що не суперечить приписам статті 61 Конституції України.
За приписами ч.2 ст. 235 Кодексу законів по працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
В свою чергу, стаття 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлює чіткий порядок повернення суми виплаченого забезпечення у разі поновлення особи на роботі за рішенням суду. В постанові суду визначено розмір середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що носить іншу правову природу та сферу регулювання.
Норми ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", покладені в основу даного позову, не передбачають жодних підстав чи можливостей зменшити суму виплаченого безробітній та вартості наданих соціальних послуг безробітній, які підлягають відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення її на роботі за рішенням суду, в тому числі і на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу.
Присуджені оплати за час вимушеного прогулу зараховуються в заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, не спростовують вищевикладене, а навпаки, підтверджують вказане.
Отже, стягнення грошових коштів з роботодавця на користь особи за вимушений прогул, спричинений незаконним звільненням та стягнення з нього на користь Центру зайнятості виплаченого забезпечення в порядку Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виникає з різних підстав та не є одним і тим же видом юридичної відповідальності.
Не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплатити позивачу виплачену суму допомоги по безробіттю і обставина звільнення в подальшому ОСОБА_1 з посади.
Висновки господарського суду.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
З урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи, що відповідач не надав доказів повернення вищевказаних грошових коштів позивачу, а допомога по безробіттю та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу є різними видами відповідальності відповідача, оскільки мають різні правові підстави застосування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Тернопільського обласного центру зайнятості про примусове стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради 20842,76грн виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітній ОСОБА_1 у зв`язку з поновленням її на роботі за рішенням суду підлягають задоволенню як обґрунтовані та документально підтверджені у встановленому порядку та не спростовані відповідачем.
Розподіл судових витрат.
В силу приписів ст.ст.123, 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 127, 129, 219, 220, 222, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради (вул.Грушевського, будинок 32, смт.Козова Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 44080090) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості (вул.Текстильна, 1Б, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 05392691) - 20842(двадцять тисяч вісімсот сорок дві)грн 76коп. виплаченої допомоги по безробіттю та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено та підписано 26.10.2023.
Суддя Н.О. Андрусик
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2023 |
Оприлюднено | 31.10.2023 |
Номер документу | 114477150 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Андрусик Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні