Рішення

від 27.10.2023 по справі 922/3811/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3811/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРЕЙД", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС", м. Південне Харківської області про стягнення 96406,82 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТРЕЙД", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС", м. Південне Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача за договором поставки № 13/04-23-МО від 13 квітня 2023 року 79248,00 грн заборгованості, 10302,24 грн упущеної вигоди та 6856,58 грн штрафних санкцій. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3811/23 та ухвалено розгляд справи № 922/3811/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 29 серпня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 01 вересня 2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

13 квітня 2023 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРЕЙД" (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС" (відповідачем, покупцем), укладено договір поставки № 13/04-23-МО.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язався протягом терміну дії цього договору постачати у власність відповідача нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язався приймати у власність та оплачувати товар згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 1.3. договору асортимент, кількість, вартість поставки кожної окремої партії товару відображаються у видаткових накладних на відвантаження товару.

Відповідно до пункту 2.1. договору ціна товару встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення її у рахунках-фактурах, видаткових накладних та податкових накладних, фактичне отримання товару покупцем означає що він погоджується із ціною встановленою постачальником.

Згідно пункту 4.1 договору поставки за взаємною згодою сторін товар поставляється на умовах попередньої оплати за товар.

Відповідно до пункту 4.2 договору поставки днем повного розрахунку вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, зарахована на поточний рахунок постачальника.

Матеріали справи свідчать про те, що 26 червня 2023 року на підставі укладеного договору поставки № 13/04-23-МО від 13 квітня 2023 року позивачем було поставлено відповідачу паливо дизельне EN590 (ДСТУ 7688:2015 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0) - 2710 19 43 00 на суму з ПДВ 152400 грн, про що складено видаткову накладну № 398 від 23 червня 2023 року, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів № 398 від 23 червня 2023 року, податкову накладну № 88 від 23 червня 2023 року та акцизну накладну № 132 від 23 червня 2023 року.

22 червня 2023 року позивачем виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС" рахунок на оплату № 378 від 22 червня 2023 року на суму 152400 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 22 червня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС" сплачено 73152 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N2 22/06/2023100.

Станом на день подання позову заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС" перед позивачем складає суму у розмірі 79248,00 грн, що підтверджується актом звіряння.

Згідно абзацу 1 пункту 82 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21 вересня 2022 року № 2618-ІХ "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану", тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, але не довше ніж до 01 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення", яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються ПДВ за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Тобто, знижена ставка 7 відсотків ПДВ на вищезазначені операції з пальним скасовується з 01 липня 2023 року, та такі операції оподатковуватимуться вже за основною ставкою ПДВ - 20 відсотків.

Як вже було зазначено, 23 червня 2023 року на підставі укладеного договору поставки № 13/04-23-МО від 13 квітня 2023 року позивачем було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС" паливо дизельне EN590 (ДСТУ 7688:2015 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0) - 2710 19 43 00 на суму з ПДВ 152 400 грн, з яких ставка ПДВ 7% - 9 970,09 грн.

За період з 23 червня 2023 року по 01 липня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС" частково погашено заборгованість у розмірі 73152,00 грн.

Залишок заборгованості відповідача складає 79248,00 грн, з яких позивач мав сплатити ПДВ за ставкою 7% у разі погашення боргу до 01 липня 2023 року.

Однак, після 01 липня 2023 року позивач матиме сплатити ставку ПДВ - 20 %, тобто різниця податку складає 13%.

Таким чином збитки у вигляді упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС" перед позивачем складає суму у розмірі 10302,24 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки №20/06-РА від 20 червня 2022 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правові засади у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненням. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО ОИ-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

При цьому, вимоги Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями (Положення № 13), передбачають, що фіскальний чек має містити обов`язкові реквізити.

Так, для суб`єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, фіскальний чек одним із обов`язкових реквізитів має містити, зокрема, відображення окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21 фіскального чеку).

Враховуючи викладене, всі суб`єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж пального та інших нафтопродуктів, зобов`язані здійснити перепрограмування своїх РРО, змінивши ставку ПДВ з 7 на 20 відсотків, з метою виконання вимог чинного законодавства, відображення встановлених зобов`язань із сплати податків і зборів та видачі споживачам відповідних розрахункових документів.

Згідно частин 1-2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З виписки позивача вбачається, що одним з видів діяльності є 74.30 Роздрібна торгівля пальним.

Так, у разі своєчасного погашення відповідачем боргу, позивач мав би змогу здійснити купівлю та в подальшому поставку пального за ставкою 7%.

Після 01 липня 2023 року у зв`язку з підвищенням ставки ПДВ до 20% ринок пального змінився та ціна на все пальне зросла, у зв`язку з чим позивач зміг придбати менший обсяг пального та здійснити його обіг, ніж зміг до 01 липня 2023 року та отримав менший прибуток.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 79248,00 грн заборгованості за договором поставки № 13/04-23-МО від 13 квітня 2023 року, 10302,24 грн упущеної вигоди задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 6856,58 грн суд зазначає наступне.

Згідно пункту 6.3 договору за порушення умов договору щодо строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недоплаченої партії товару за кожен день прострочення поставки.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6856,58 грн штрафних санкцій задовольнити.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ЮВЕКС" (62461, Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Визволення, буд. 43А, код ЄДРПОУ 43626159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРЕЙД" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, код ЄДРПОУ 36624196) 79248,00 грн заборгованості за договором поставки № 13/04-23-МО від 13 квітня 2023 року, 10302,24 грн упущеної вигоди, 6856,58 грн штрафних санкцій за договором поставки № 13/04-23-МО від 13 квітня 2023 року та 2684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "27" жовтня 2023 р.

СуддяП.В. Хотенець