Рішення

від 26.10.2023 по справі 926/3704/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

26 жовтня 2023 року Справа № 926/3704/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Петровської В.С., розглянувши справу №926/3704/23

За позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1)

до відповідача Комунального підприємства "Хотинтепломережа" Хотинської міської ради (60000, м.Хотин, вул. Олімпійська, б.77)

про стягнення 26667,87 грн.

За участю представників:

Від позивача: Онищук М.Б. (дов.№1-3261 від 05.12.2022 року)

Від відповідача: Раєвський І.А. (ордер СЕ №1039264 від 16.10.2023 року)

Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку "EasyCom".

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Хотинтепломережа" Хотинської міської ради про стягнення 26667,87 грн, з яких: 23009,60 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природнього газу за жовтень 2016 року, 547,69 грн - 3% річних та 3110,57 грн - інфляційних.

В обгрунтування свої вимог, позивач посилається на те, що до 20.01.2020 року він був оператором газотранспортної системи (далі-оператор ГТС) суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортної системи на користь третіх осіб. КП "Хотинтепломережа" Хотинської міської ради є споживачем, який отримує природний газ на підставі договору про постачання природного газу з метою використання для власних потреб. Відповідач у жовтні 2016 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 11,680 тис.куб.м. без поданих постачальником газу номінацій. Відповідно до п.1 глави 1 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування зобов`язується подати оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та виходу. За твердженнями позивача, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку, встановленого ч.2 ст.8 Закону України від 03.11.2016р. №1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». Позивачем встановлено відсутність поданих номінацій АТ НАК «Нафтогаз України» у жовтні 2016 року у вказаних обсягах для КП «Хотинтепломережа» Хотинської міської ради.

Зазначене, за доводами позивача, є підставою для виникнення у відповідача обов`язку сплатити вартість спожитого природного газу в загальному розмірі 23009,60 грн. За несвоєчасну сплату вартості газу позивач нарахував відповідачу збитки завдані інфляцією в сумі 3110,57 грн та 3 % річних в сумі 547,69 грн.

29.06.2023 року позовні матеріали зареєстровані відділом документального забезпечення та аналітичної роботи Господарського суду Чернівецької області за вх.№3704.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/3704/23 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 30.08.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.09.2023 року.

Ухвалою суду від 15.09.2023 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

У зв`язку із нез`явленням представника відповідача суд ухвалою від 20.09.2023 року відклав розгляд справи на 17.10.2023 року.

21.09.2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№4100), згідно якого останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що між ним і ПАТ НАК «Нафтогаз України» укладено договори постачання природного газу №2629/1617-БО-38 від 31.10.2016 року, №2388/1617-ТЕ-38 від 12.09.2016 року. За умовами договорів, він спожив природний газ та направив на адресу ПАТ НАК «Нафтогаз України» підписаний акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 року за спожиті у жовтні 2016 року обсяги 11,608 тис.куб.м. газу на загальну суму 82407,52 грн, але акт був повернутий не підписаним. На думку відповідача, обов`язок із подання номінацій покладений на НАК «Нафтогаз України», а сам відбір газу відповідачем був вчинений на договірній основі, на час спірних правовідносин ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» була відсутня, отже посилання позивача на вимоги Закону не відповідають ст.58 Конституції України, щодо зворотної дії нормативних актів в часі, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

За усним клопотанням представника позивача у судовому засіданні, 17.10.2023 року, оголошено перерву до 26.10.2023 року.

До початку судового засідання, 26.10.2023 року, представником позивача подано відповідь на відзив (вх.№4653), відповідно до якої останній зазначає, що між сторонами наявні правовідносини визначені у Законі України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 №1730-VIII, у відповідності до вимог ч.2 ст.8 вказаного Закону держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємтсва ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС. У спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з ПАТ НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідачем здійснювався відбір природного газу з газотранспортної системи позивача без поданих номінацій його постачальником. Факт споживання природного газу в жовтні 2016 року підтверджено актом наданим самим відповідачем. З урахування викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні, 26.10.2023 року, позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі, відповідач в свою чергу просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Дослідивши всі докази та з`ясувавши обставини справи, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» до 20.01.2020 року виконувало функції оператора газотранспортної системи (оператор ГТС) суб`єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), що передбачено п.19 ч.1 cт.1 Закону України «Про ринок природного газу».

Комунальне підприємство «Хотинтепломережа» Хотинської міської ради є споживачем юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для продажу, або використання в якості сировини (п.37 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природній газ, відповідно до Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 року, №187 від 22.03.2017 року, №867 від 19.10.2018 року.

Між КП «Хотинтепломережа» ХМР (замовник) та НАК "Нафтогаз України" (постачальник) укладено договори на постачання природного газу: №2388/1617-ТЕ-38 від 12.09.2016 року; №2629/1617-БО-38 від 31.10.2016 року. Предметом яких є постачання природного газу в 2016-2017 року виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню; для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року №742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/2017», від 04.10.2017 року №720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року», від 03.10.2018 року №717-з «Деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року» покладено на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України») обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2016/17, 2017/2018, 2018/19 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, КП «Хотинтепломережа» ХМР.

Згідно з п.1 Розпорядження КМУ від 05.10.2016 року №742-р на ПАТ НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/2017 року покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою КМУ від 29.04.2016 року №357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» та з дотриманням принципу недискримінації.

Позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" обґрунтовує тим, що за результатом опрацювання поданих номінацій, ним було встановлено відсутність номінацій НАК «Нафтогаз України» у спірний період у вказаних обсягах для КП «Хотинтепломережа» ХМР та відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС суб`єктом ринку природного газу, будь-яким постачальником в обсязі 11,680 тис.м.куб. у жовтні 2016 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача. Відбір природного газу КП «Хотинтепломережа» ХМР у спірний період підтверджується рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.05.2020 року по справі №926/2441/19, в якому встановлено обставини щодо споживання відповідачем у жовтні 2016 року природнього газу в обсязі 0,072 тис.куб.метрів та в обсязі 11,608 тис.куб.метрів на загальну суму 82407,52 грн. Такий відбір відповідачем був здійснений саме з ресурсу позивача без поданих номінацій, внаслідок чого позивач має право на компенсацію вартості відібраних номінацій, які просить стягнути з відповідача. При цьому, згідно розрахунку оплата здійснюється протягом 72 місяців починаючи з 01.10.2021 року вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року. Станом на день звернення з позовом заборгованість із сплати вартості газу за пеірод з жовтня 2021 року по травень (включно) 2023 року склала 23009,60 грн. За порушення термінів сплати компенсації, позивач нарахував відповідачу за період з 01.11.2021 року по 01.06.2023 року - 3% річних в сумі 547,69 грн та інфляційні збитки в сумі 3110,57 грн.

Відповідач у свою чергу, заперечує проти вимог позивача посилаючись на те, що відповідач перерахував ПАТ НАК «Нафтогаз України» заборгованість в розмірі 82407,52 грн за спожитий природний газ згідно договору №2629/1617-БО від 31.10.2016 року у жовтні 2016 року, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України», а відтак твердження позивача про відсутність постачання вказаних обсягів природного газу без поданих номінацій є безпідставним, оскільки обов`язок подання номінацій покладений саме на НАК «Нафтогаз України».

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Відносини, які виникли між сторонами врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс ГТС).

Відповідно до п.1 гл.1 розд.XI Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Згідно із ст.5 роздл.1 гл.І Кодексу ГТС, номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

Згідно з п. 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати оператору TTC номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу.

Зазначене мотивовано тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (частина 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу"). А функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб`єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб`єктів.

Відповідно до Ліцензії НКРЕКП Серії АЕ № 194511 від 28.02.2013 АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019р., тобто до часу створення та початку функціонування окремого суб`єкта на ринку природного газу України оператора ГТС, виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі спеціальні обов`язки визначені Кабінетом Міністрів України в наступних постановах: - від 01.10.2015 №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (далі - Постанова № 75); - від 22.03.2017 №187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі - Постанова №187); - від 19.10.2018 №867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі - Постанова №867).

Відповідно до вказаних постанов АТ «НАК «Нафтогаз України» зобов`язане постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів. До таких виробників належав і відповідач. Незважаючи на це, постачання природного газу повинно відбуватися з урахуванням вимог, які визначалися чинними нормативно-правовими актами: Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.

З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 №1730-VIII (далі - Закон №1730), а згодом Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-IX (далі - Закон №1639).

Оскільки на практиці виникали ситуації, коли ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не подавав номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ «Укртрансгаз» довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб`єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій. Адже не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартості.

Законом №1639 було внесено зміни до Закону №1730, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів"; послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газ за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Тобто зі змісту вказаної норми закону вбачається, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, мають обов`язок оплатити особі, яка виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019 року, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за наявності таких умов: - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015 року 31.12.2019; - відбір природного газу відбувся без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів.

Судом з достовірністю встановлено, що загальний обсяг відбору у жовтні 2016 року складає 11,680 тис.куб.м., що підтверджується зведеним реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з AT НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Чернівцігаз» в жовтні 2016 року.

Відбір природного газу КП «Хотинтепломережа» Хотинської міської ради у спірний період підтверджується також рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.05.2020 року у справі №926/2441/19, а відтак у відповідності до ч.4. ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач зазначив, що перерахував ПАТ НАК «Нафтогаз України» 82407,52 грн за спожитий згідно договору №2629/1617-БО-38 від 31.10.2016 року природний газ, що підтверджується платіжним дорученням №554 від 22.11.2016 року. Однак, ним не було подано доказів сплати грошових коштів на рахунок АТ НАК «Нафтогаз України» за отриманий природний газ, як і не надано доказів, які б підтверджували реальність здійснення такої господарської операції як постачання природного газу в обсязі 11,680 тис.куб.м. у жовтні 2016 року саме АТ НАК «Нафтогаз України».

З цього слідує, що у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідачем здійснювався відбір природного газу з газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» без поданих номінацій його постачальником.

За таких обставин правова підстава, з якою позивач звернувся до суду є правомірною та доведеною, у зв`язку з чим в силу вимог Закону України № 1730 (зі змінами) у відповідача виникло зобов`язання компенсувати позивачу вартість відібраних в жовтня 2016 року без номінацій обсягів природного газу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2023 року № 914/1940/22.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 року у справі № 180/1735/16-ц.

У зв`язку з зазначеним, згідно поданого розрахунку позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природною газу у визначених періодах у загальному розмірі 11,680 тис.куб.м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 82834,50 грн, яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу. Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021 року) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу щомісячно складає 1150,48 грн.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України (далі-ГК України), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом перевірений розрахунок заборгованості та з достовірністю встановлено, що розрахунок не суперечить правилам здійснення розрахунку, таким чином заявлені до стягнення 23009,60 грн за період з 01.10.2021 року по 01.06.2023 року (1150,48 грн щомісячний платіж*18 місяців, що дорівнює 23009,60 грн) компенсації вартості відібраних номінацій обсягів природного газу у жовтні 2016 року підлягають задоволенню.

Поряд із вимогою про стягнення зазначеної суми, позивач заявив до стягнення 3110,57 грн інфляційних втрат та 547,69 грн 3% річних.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись вищезазначеною нормою позивачем за період з 01.11.2021 року по 01.06.2023 року нараховано 3110,57 грн інфляційних втрат та 547,69 грн 3% річних.

Перевіривши зазначений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.11.2021 року по 01.06.2023 року, встановлено, що наданий позивачем розрахунок є арифметично правильним і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача 3110,57 грн інфляційних втрат та 547,69 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому ч. 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що позовна заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" є обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Комунального підприємства "Хотинтепломережа" Хотинської міської ради про стягнення 26667,87 грн задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Хотинтепломережа" Хотинської міської ради (60000, м.Хотин, вул. Олімпійська, б.77, код 34091022) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, код 30019801) кошти в сумі 26667,87 грн, з яких: компенсація вартості відібраних без номінації обсягів природного газу за жовтень 2016 року в сумі 23009,60 грн, інфляційні збитки в сумі 3110,57 грн, 3% річних в сумі 547,69 грн та судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст складено та підписано 27.10.2023 року

Суддя С.М. Гушилик