Ухвала

від 23.10.2023 по справі 304/2224/23

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2224/23 Провадження № 1-кс/304/501/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071350000017 від 13 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

старший детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071350000017 від 13 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про накладення арешту на дві заправні колонки, два резервуари, ємністю 10 м.куб та 17,3 м.куб.; паливо у кількості 3400 літрів; касовий апарат «АЗС POS MINI» (КЕ017778), які вилучено 12 жовтня 2023 року в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 . Клопотання мотивує тим, що Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023071350000017 від 13 жовтня 2023 року за ч. 1 ст. 204 КК України. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, за адресою: АДРЕСА_1 , незаконного зберігають з метою збуту та збувають незаконно виготовлені паливно-мастильні матеріали, які є підакцизним товаром. Так, 02 жовтня 2023 року в період з 21 годин 07 хвилин по 22 годину 17 хвилин проведено огляд території за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що за вказаною адресою розташована табличка з написом «ДП-52.40». Наявні дві заправних колонки підключені до електромережі та до двох резервуарів, ємністю 10 м.куб та 17,3 м.куб. Встановлено пост управління вказаними колонками, в ході огляду якого виявлено: два пульти керування, касовий апарат та ін. Перевіркою залишків палива встановлено його наявність в резервуарі ємністю 17.3 куб. в обсязі 3,4 м.куб., тобто 3400 літрів. Перевіркою роботи вказаного обладнання встановлено його комплектну роботу з використанням пультів, розташованих в операторській. Обладнання працює. Будь-які дозвільні документи на здійснення діяльності з реалізації пального та будь-які документи щодо походження та якості пального на території та в операторській відсутні. Крім того, в ході огляд виявлено та вилучено: дві заправні колонки; два резервуари, ємністю 10 м.куб та 17,3 м.куб.; паливо у кількості 3400 літрів; касовий апарат «АЗС POS MINI» (КЕ017778); журнали, книги обліку, касові книги, чорнові записи. Вказані речі отримані в установленому законом порядку та мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що підлягають доказуванню, тому містять ознаки речових доказів і можуть бути використані під час доказування у кримінальному провадженні, у зв`язку чим, виникає необхідність в утриманні вказаного майна органом досудового розслідування, з метою перевірки відповідності ознакам речових доказів та належності до розслідуваного провадження, а також перевірки щодо невідповідності вказаного майна ознакам заборонених речей та документів і користування вилученим майном на підставі та у порядку встановленому законодавством. У даному кримінальному провадженні підставами для арешту майна є збереження речових доказів. З огляду на вищевикладене просить клопотання задовольнити.

У судове засідання старший детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_3 не з`явився, однак подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі та просив таке задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС» як власника майна не повідомлявся про розгляд клопотання про арешт майна.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 4 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з наданих ініціатором клопотання матеріалів, з повідомлення начальника відділу превенції Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 вбачається, що невстановлені особи за адресою АДРЕСА_1 , незаконно зберігають з метою збуту та збувають незаконно виготовлені паливно-мастильні матеріали, які є підакцизним товаром.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 жовтня 2023 року, цього ж дня матеріали досудового розслідування за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071350000017 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 204 КК України.

З протоколу огляду місця події, проведеного 12 жовтня 2023 року у період з 21 год 07 хв до 22 год 17 хв, вбачається, що місцем огляду є частина огородженої території за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній території розташована тебличка «ДП 52,40». У подальшому встановлена наявність двох заправних колонок, підключених до мережі та двох резервуарів (10 куб.м. та 17,3 куб.м.). Також встановлено пост управління вказаними колонками, в ході огляду якого на столі виявлено: два пульти керування (ІКС-РКІ-2х20), касовий апарат «АЗС POS MINI» ЕКО17778, журнали, книги обліку та касові книги, а також чорнові записи. Перевіркою записів у вказаних резервуарах встановлено його залишок в резервуарі 17,3 м.куб. та в кількості 1/5 частини, тобто 3,4 м.куб., що становить 3400 літрів. Перевіркою роботи вказаного обладнання встановлено його комплексну роботу з використанням пультів з операторської. Для проведення експертизи щодо якості палива відібрано зразки в обсязі 2 літри банка (1) та 2 літри банка (2) з резервуару на 17,3 м.куб. За результатами проведено огляду вилучено: 2 бочки об`ємом 10 м.куб. та 17,3 м.куб., паливо в кількості 3400 літрів та паливо-роздавальні колонки (залишено на відповідальне зберігання ОСОБА_6 ), а також касовий апарат «АЗС POS MINI» ЕКО17778, журнали, книги обліку, касові книги, чорнові записи (опечатано).

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручан¬ня в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими слова¬ми, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).

На підставі вищенаведеного слідчий суддя дійшов висновку, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див, наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A №98).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на майно слід задовольнити.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023071350000017 від 13 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: дві заправні колонки; два резервуари, ємністю 10 м.куб та 17,3 м.куб.; паливо у кількості 3400 літрів; касовий апарат «АЗС POS MINI» (КЕ017778), які було вилучено 12 жовтня 2023 року в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 .

Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1