Рішення

від 08.11.2007 по справі 22/382/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/382/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.07                                                                                        Справа №  22/382/07

Суддя   

За позовом: Відкритого акціонерного  товариства  “Інжинірингово–виробниче підприємство “Енергія”, 50045, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127,

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЛХ”, 69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 11. кв. 218,

                                                                                                      Суддя Скиданова Ю.О.  

Представники:

Від позивача         Гілунг О.В. –довіреність №28/1371 від 04.01.2007 р.

Від відповідача     Не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулося відкрите акціонерне товариство “Інжинірингово–виробниче підприємство “Енергія” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “МАЛХ” про стягнення 412513,20 грн.  та розірвання договору поставки №458 ИТ, що був укладений між сторонами  04.08.2006 р..

Ухвалою суду від 10.10.2007 р. порушено провадження по справі №22/382/07, судове засідання призначено на 08.11.2007 р..

У судовому засіданні 08.11.2007 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення, за згодою представника позивача.

За клопотанням позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, пояснив суду, що 04.08.2006р. між сторонами був укладений Договір № 458 ІТ на поставку металопрокату, згідно якого асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється  визначається специфікаціями до Договору. Відповідачем 07.08.2006 р. було виставлено позивачу рахунок–фактуру №М-00000701. Позивач перерахував платіжними дорученнями №4619 від 04.09.06р., № 4659 від 19.09.06р., № 4837 від 31.10.06р. на розрахунковий рахунок відповідача 375 012,00 гривень попередньої оплати за товар. Згідно п. 4.1. Договору  та додатку №1 до Договору відповідач зобов'язаний поставити товар на протязі 30 днів від дати 70% передплати вартості товару. Але відповідач у встановлений Договором строк так і не здійснив поставку вказаного товару, Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги  умовами Договору, ст. ст. 526, 655, 662, 663, 665, 712 ЦК України,  ст. ст. 193, 220, 265, 267 ГК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь  374012,00 грн. збитків, 37501,20 грн. 10% штрафу, та розірвати договір № 458 ІТ укладений між сторонами.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив та витребувані документи суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Направлена на адресу відповідача ухвала суду про порушення провадження по справі та призначення судового засідання, на адресу суду не поверталася.

Відповідач по справі є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний був направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд  встановив: що 04 серпня 2006р. між відкритим акціонерним товариством “Інжинірингово–виробниче підприємство “Енергія” (покупець, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальність „МАЛХ” (продавець, відповідач по справі) був укладений договір №458 ІТ (надалі Договір), відповідно до умов п.1.1. якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити, металопрокат, в подальшому –товар. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється визначається специфікаціями до договору.  

Додатком №1 до Договору сторонами затверджено специфікацію, згідно якої  відповідач зобов'язався поставити у тридцяти денний термін від дати здійснення 70% попередньої оплати, металопрокат - круг 350 марки  ЭИ 698 ВД (вагою 1500 кг) за ціною 208,34 грн. за кілограм на загальну суму 375012,00 грн..

Згідно з п.3.4. Договору покупець не пізніше п'яти днів з моменту виставлення рахунку продавцем здійснює попередню оплату вартості  узгодженої  партії товару.  Умови оплати обумовлюються у специфікаціях до договору.

07.08.2006 р. ТОВ “МАЛХ” виставило  позивачу на сплату рахунок-фактуру №М-00000701 на загальну суму 375012,00 грн. (з ПДВ) для здійснення попередньої оплати.

Як свідчать матеріали справи позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 375012,00 грн. -  100% попередньої оплати, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 4619 від 04.09.2006 р., № 4659 від 19.09.2006 р., № 4837 від 31.10.2006 р..

Згідно з п. 4.1. Договору  та додатку №1 до договору,  поставка товару  здійснюється транспортом продавця на склад покупця  на протязі 30 днів від дати 70% передплати вартості товару. Датою поставки вважається  дата передачі товару покупцю на його складі, що підтверджується відміткою про прийняття товару на товарно-транспортній накладній.

В матеріалах справи міститься гарантійний лист ТОВ “МАЛХ” №49 від 18.07.2007 р., яким  останній гарантував позивачу здійснити погашення заборгованості за металопродукцію на суму 375000,00  або повернення грошей до 30.09.2007 р..

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий  товар  покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Ч.2 ст. 622 УК України зазначає,  що у разі відмови  кредитора  від  прийняття  виконання,  яке внаслідок  прострочення  втратило  для  нього інтерес (стаття 612 цього  Кодексу),  або  передання  відступного  (стаття  600 цього Кодексу)  боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

У відповідності зі ч.3 ст. 612 ЦК України  якщо    внаслідок    прострочення    боржника    виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 220 ГК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення  боржника  виконання  втратило інтерес  для  кредитора,  він  має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як свідчать надані позивачем докази на час розгляду справи у суді відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, товар у визначений договором та специфікацією строк позивачу не поставив, у зв'язку з чим останній звернувся до ТОВ “МАЛХ” з письмовою претензією №28/1946 від 18.06.2007 р. (яка отримана особисто директором підприємства відповідача 02.08.2007 р.) в якій відмовився від договору та вимагав повернути йому отримані за договором грошові кошти у сумі 375012,00 грн..

Оскільки відповідач відповідно до ст. 655 ЦК України та п.2 ст. 220 ГК України відмовився від Договору, суд дійшов висновку, що внаслідок такої відмови Договір припинено з моменту отримання відповідачем вищезазначеного листа, тобто 02.08.2007 р..

Відповідач не надав суду доказів належного виконання своїх зобов'язань по поставці, або поверненні грошових коштів відповідачеві.

У зв'язку з вищевикладеним,  суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 375012,00  грн. збитків є  доведеною, заснованою на законі та фактичних обставинах справи, тому  підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 37501,20 грн.   штрафу в розмірі 10% від вартості  невиконаного зобов'язання за необґрунтовану відмову від виконання договору.

Розглянувши зазначену позовну вимогу суд вирішив її задовольнити на підставі наступного.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами та договором (ч.2 ст. 193 ГК України).

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

Частини 1 та 2 статті 549 Цивільного кодексу України дають визначення неустойки, відповідно до яких неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.  Штрафом є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України передбачає, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 5.1. Договору, сторони обумовили, що... за односторонню необґрунтовану відмову  від виконання своїх зобов'язань на протязі дії договору сторони сплачують  штраф в розмірі 10% від вартості невиконаних зобов'язань.

Оскільки, судом вище встановлено, що відповідач необґрунтовано відмовився від виконання зобов'язання поставити товар, то вимога позивача про стягнення  з  ТОВ “МАЛХ” 37501,20 грн.10 % від невиконаного зобов'язання підлягає задоволенню.

Позивачем було також заявлено позовну вимогу про розірвання укладеного між сторонами договору № 458 ІТ від 04.08.2006 р.

Згідно частин 1,3 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  У разі односторонньої відмови від договору  у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 665 ЦК України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Як вже вище зазначалося, позивач по справі виставляв відповідачу письмову претензією №28/1946 від 18.06.2007 р. в якій відмовився від договору, таким чином, судом встановлено, що договір № 458 ІТ від 04.08.2006 р. укладений між сторонами припинено з моменту отримання зазначеної претензії відповідачем, тобто з 02.08.2007 р.. На підставі викладеного позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МАЛХ” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, кв. 218, р/р 2600631538171 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010 код ЄДРПОУ 32242768) на користь відкритого акціонерного  товариства  “Інжинірингово–виробниче підприємство “Енергія” (50045, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127, р/с 26001010107980 в КФ ВАТ “Банк “Фінанси і Кредит”, м. Кривий Ріг, МФО 305835, код ЄДРПОУ 14308345) 375012,00 грн. збитків, 37501,20 грн. штрафу, 4125,13 грн. державного мита, 118,00  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.11.2007 року.

Суддя                                                       Ю.О. Скиданова